Проекти

b-00039526-a-00001846
Нова європейська політика: заповнюючи прогалини в інформації

14:41 1-12-2015

У 2015 році Інститут світової політики почав реалізовувати проект “Нова європейська політика: заповнюючи прогалини в інформації”. Мета проекту – підвищення проінформованості мешканців ЄС про важливість підтримки реформ в Україні та сприяння проєвропейським реформам всередині України.Проект реалізовується за підтримки програми “Об’єднуємося заради реформ” (UNITER), яка фінансується Агенцією з Міжнародного Розвитку США (USAID) та виконується Pact, Inc.\
Якщо Україна отримуватиме більш потужну підтримку країн Європейського Союзу, це допоможе їй стати успішною і процвітаючою державою, яка орієнтується на європейські ліберільні цінності та принципи. Таким чином, наша ціль – сприяти європейській інтеграції і демократизації Україні.

Цей проект є логічним продовженням попередніх ініціатив Інституту світової політики, які були підтримані Агенством США з міжнародного розвитку, а саме:

1.«М’яка сила» України: інструмент ефективної зовнішньої політики (02.03.2011 — 30.09.2011)
2.«М’яка сила» України в Європейському союзі: вирішення ключових проблем (15.05.2012 — 12.07.2013)
3.Нова європейська політика (01.02.2014 – 30.06.2014).

Цей проект розрахований на широке коло зацікавлених сторін як в Україні, так і в країнах Європейського Союзу. Для залучення якнайширшої підтримки проєвропейського курсу України планується провести низку публічних заходів (медіа клубів, дебатів та конференцій) у Києві та столицях країн-членів ЄС. Також у рамках проекту було проведено масштабне соціологічне дослідження щодо ставлення громадян країн-членів ЄС до України, її європейських прагнень та конфлікту на Донбасі. Експерти ІСП підготували/готують аналітичні матеріали щодо актуальних питань європейської інтеграції України та її відносин з ключовими іноземними партнерами.

“Україна-ЄС: рік після підписання Угоди про асоціацію”

12 травня 2015 року Інститут світової політики у партнерстві з Міністерством закордонних справ України провів щорічну міжнародну конференцію, присвячену відносинам України та ЄС. Спікери першої панелі обговорили широкий спектр питань, пов’язаних з політичним та безпековим вимірами співпраці України та Європейського Союзу.:
Участь у конференції взяли українські та іноземні дипломати, політики та експерти, які залучені до процесу європейської інтеграції України. Спікери першої панелі обговорили широкий спектр питань, пов’язаних з політичним та безпековим вимірами співпраці України та ЄС, а предметом обговорення на другій панелі стало впровадження глибокої та всеохопної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.
{1}

Візит європейських лідерів думок до України

Наприкінці квітня ІСП у партнерстві з CIDOB (Центром із міжнародних справ, Іспанія) організував дводенний робочий візит до України 27 лідерів думок – експертів та журналістів – з країн-членів ЄС.

Протягом двох днів вони зустрілися із керівництвом держави, народними депутатами, провідними українськими експертами та громадськими діячами, а також регіональними лідерами громадської думки, яких Інститут світової політики запросив до Києва з Харкова, Одеси, Дніпропетровська та Львова. Зокрема, європейські аналітики поспілкувалися off-records з головою Адміністрації Президента Борисом Ложкіним, прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком, головою СБУ Валентином Наливайченком, міністром фінансів Наталією Яресько та іншими посадовцями.
{7}
{8}
Дебати щодо стану реформ в Україні у країнах Європейського Союзу

Для проведення дебатів Інститут світової політики обрав три країни, які є ключовими державами в Європейському Союзі, однак часто піддаються російському тиску, пропаганді та лобізму. Це такі країни як: Австрія, Франція та Німеччина.

Публічні дебати ІСП про українські реформи у Берліні

22 вересня ІСП у партнерстві з Німецьким товариством зовнішньої політики (DGAP) провів у Берліні публічні дебати під назвою: “Україна: яку модель впроваджувати?”
У дебатах взяли участь: Дмитро Шимків, заступник голови Адміністрації Президента України, Йоханнес Регенбрехт, голова робочої групи щодо України при Міністерстві закордонних справ Німеччини, Оксана Нечипоренко, член Ради Реанімаційного пакету реформ, Пітер М. Вагнер, заступник голови Групи з підтримки України, Д-р Штефан Майстер, керівник програм зі Східної Європи та Центральної Азії в DGAP, виступив модератором дискусії. {3}

Публічні дебати ІСП у Відні

12 жовтня ІСП у партнерстві з Міжнародним центром передових досліджень і порівняльного аналізу ЄС-Росія-СНД (ICEUR-Vienna) провів у Відні публічні дебати під назвою “Європейська Україна: реальні перспективи, реальні проблеми”
У дебатах взяли участь:
Олег Рибачук, колишній віце-прем’єр-міністр України з питань європейської інтеграції, директор «Центру UA», Вадим Міський, координатор роботи експертних груп Реанімаційного пакету реформ, Д-р Ерхард Буcек, колишній віце-канцлер Австрії, Д-р Гайдемарія Гюрер, голова департаменту з питань Східної Європи, Центральної Азії, Східного партнерства, Федеральне міністерство з питань Європи, інтеграції та закордонних справ, Модератором дискусії виступив Ганс-Георг Хайнріх, віце-президент ICEUR-Відень.{4}

Публічні дебати ІСП у Парижі

Інститут світової політики 10 грудня у партнерстві з Інститутом міжнародних відносин та стратегічних досліджень (IRIS) організував у Парижі публічні дебати під назвою “Реформи в України у контексті політичних та безпекових викликів”.
Участь у заході взяли понад 100 осіб, що переконливо засвідчило інтерес французького експертного середовища до українського питання.
{12}

За результатами дебатів Інститут світової політики планує підготувати три аналітичні записки щодо основних тенденцій у відносинах України з Німеччиною, Австрією та Францією. Ці аналітичні матеріали стануть частиною комплексного “Аудиту зовнішньої політики України” , мета якого вироблення рекомендацій для проактивної зовнішньої політики України.

Соціологічне опитування “Що в ЄС думають про Україну?”

На замовлення ІСП компанія TNS провела соціологічне опитування щодо сприйняття України у 8 країнах-членах Європейського Союзу: Франції, Німеччині, Великобританії, Італії, Нідерландах, Польщі, Іспанії та Швеції.

ІСП прагнув з’ясувати, як мешканці цих країн сприймають Україну, війну на Донбасі, а також як вони ставляться до можливого членства України в Європейському Союзі (аргументи за і проти).

Результати цього масштабного опитування були презентовані у два етапи. 24 червня 2015 року ІСП розповів, які асоціації викликає Україна у мешканців різних країн ЄС та їхні аргументи “за” і “проти” членства України в ЄС; а 4 листопада розкрив результати опитування щодо того, як в ЄС сприймають конфлікт між Україною та Росією.

Повні результати опитуванн “Що в ЄС думають про Україну?” можна завантажити тут.

{5}

Щоб з’ясувати, чи відрізняється сприйняття українцями своєї країни від того, як її сприймають громадяни ЄС, а також зрозуміти, чи однаково ми розуміємо вимоги, виконання яких відкриє Україні двері до ЄС, ІСП провів “дзеркальне” опитування серед українців.

Результати опитування “Що думають українці про Україну?”

Аналітична записка “Як ЄС міг би пришвидшити реформи в Україні?”.

Презентація аналітичної записки “Як ЄС міг би пришвидшити реформи в Україні?” відбулася 26 листопада. У дослідженні містяться рекомендації для установ держав-членів Європейського Союзу про те, як зробити політику ЄС більш згуртованою до українського процесу реформування.

Після презентації відбулася експертна дискусія, участь у якій взяли представники Уряду, дипломатичного корпусу, міжнародні та українські експерти. Учасники дали оцінку нинішньому рівню допомоги ЄС для реформування країни, обговорили очікування різних стейкхолдерів щодо подальшої підтримки ЄС та рекомендації.

Завантажити повний текст публікації можна тут.
{6}
“Перспектива членства для Грузії, Молдови та України: неможлива, забута або прихована?”.

Проект аналітичної записки був презентований 20 листопада на Форумі громадянського суспільства Східного партнерства. У дослідженні розглянуто поточний стан справ у відносинах Європейського Союзу з Грузією, Молдовою та Україною. Автори дослідження Іван Чхиквадзе (Фонд відкрите сусільство (Грузія) ) та Леонід Літра (Інститут світової політики).
{10}

Міжнародна конференція “Україна-ЄС: Перетворюючи виклики у можливості”

Напередодні Дня Європи, 20 травня, Інститут світової політики провів свою традиційну міжнародну конференцію, присвячену відносинам України-ЄС.

У конференції “Україна-ЄС: Перетворюючи виклики у можливості”, взяли участь українські та іноземні дипломати, політики, експерти, представники академічного та бізнес середовища, громадські діячі та журналісти, а саме: Павло КЛІМКІН, Міністр закордонних справ України, Ян ТОМБІНСЬКІ, Голова Представництва ЄС в Україні, Джеффрі ПАЙЄТТ, Посол США в Україні, Карл БІЛЬДТ, Міністр закордонних справ Швеції (2006-2014 рр.), член Наглядової ради Інституту світової політики, Андрій ПАРУБІЙ, Голова Верховної Ради України, Александер МАРКУС, делегат німецької економіки в Україні та інші.

Метою заходу було обговорити та підбити підсумки реалізації євроінтеграційного курсу України на рівні чотирьох ключових акторів: уряду України, ЄС, Верховної Ради та громадянського суспільства.
{2}

Аудит зовнішньої політики України

Інститут світової політики з 2015 року реалізовує масштабний аналітичний проект “Аудит зовнішньої політики України”.
Мета проекту – дослідити взаємні інтереси України та низки стратегічно важливих для неї держав з метою вироблення рекомендацій для проактивної зовнішньої політики України та долучення до розробки оновленої Стратегії зовнішньої політики України.

Щомісяця ІCП оприлюднює аналіз відносин України з певною країною. Вже було проаналізвано відносини України з Німеччиною, США, Францією, Італією, Австрією, Словаччиною, Угорщиною, Румунією.

Україна – Німеччина

Першим було презентоване дослідження, присвячене українсько-німецьким відносинам. Рекомендації ІСП про те, як зміцнити співпрацю між двома країнами, були презентовані 9 лютого на публічних дебатах «Україна-Німеччина. Як ситуативне партнерство перетворити в пріоритетне». У заході взяли участь українські та німецькі експерти, дипломати, представники бізнесу та громадянського суспільства.

Переглянути публікаціюможна тут.

Україна – США

29 березня ІСП презентував дослідження, присвячене відносинам Україна-США.

Участь у публічній дискусії “США для України: партнер, патрон чи союзник?” взяли Вадим Пристайко, заступник Міністра закордонних справ України, Джеффрі Пайєтт, Посол США в Україні, та Андрій Гундер, президент Американської торговельної палати.

Переглянути публікацію можна тут.

{15}

Україна – Угорщина

20 квітня Інститут світової політики провів публічні дебати “Україна-Угорщина: на шляху до збалансованого партнерства”, під час яких презентував дослідження “Аудит зовнішньої політики: Україна-Угорщина”. Участь в обговоренні взяли Ласло Чаба Пап, Надзвичайний посланник і повноважний міністр, заступник глави місії Угорщини в Україні, та Дмитро Ткач, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Угорщині (1992 – 1997; 2006 – 2010 рр.).

Переглянути публікацію можна тут.

{16}

Україна – Австрія

28 квітня Інститут світової політики презентував дослідження “Аудит зовнішньої політики: Україна-Австрія”. Участь в обговоренні взяли Герміне Поппеллер, Посол Австрійської Республіки в Україні, Олександр Щерба, Посол України в Австрійській Республіці, та Василь Химинець, директор Першого європейського департаменту МЗС України.

Переглянути публікацію можна тут.

{17}

Україна – Франція

14 червня ІСП презентував дослідження “Аудит зовнішньої політики: Україна-Франція”. Участь в обговоренні взяли Ізабель Дюмон, Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні, Василь Химинець, директор Першого європейського департаменту Міністерства закордонних справ України, Жан-Жак Ерве, радник Правління з питань сільського господарства Креді Агріколь Банк, та Олів’є Ведрін, французький експерт, президент Континентального університету бізнес-школи в Києві.

Переглянути публікацію можна тут.

Україна – Румунія

23 червня Інститут світової політики презентував дослідження “Аудит зовнішньої політики: Україна-Румунія”. Участь в обговоренні взяли Корнел Іонеску, Надзвичайний і Повноважний Посол Румунії в Україні, Геннадій Алтухов, заступник директора Другого європейського департаменту, Міністерство закордонних справ України, Станіслав Секріеру, науковий співробітник Польського інститут міжнародних відносин.

Переглянути публікацію можна тут.
{18}

Україна – Італія

30 червня ІСП презентував дослідження “Аудит зовнішньої політики: Україна-Італія”. Участь в обговоренні взяли Євген Перелигін, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Італії, Фабріціо Романо, Надзвичайний і Повноважний Посол Італії в Україні, Євгеній Єнін, заступник Генерального прокурора України з міжнародно-правової співпраці, радник-посланник Посольства України в Італійській Республіці (2014-2016), Василь Химинець, директор Першого європейського департаменту Міністерства закордонних справ України.

Переглянути публікацію можна тут.
{19}

Україна – Словаччина

11 липня Інститут світової політики презентував “Аудит зовнішньої політики: Україна-Словаччина”. Дискусійну записку презентувала авторка Марина Воротнюк, запрошена лекторка Університету Коменського в Братиславі. Участь в обговоренні взяли також Юрай Сівачек, Надзвичайний і Повноважний Посол Словаччини в Україні та Оксана Драмарецька, заступниця директора Другого європейського департаменту Міністерства закордонних справ України.

Переглянути публікацію можна тут.
{20}

Публічна дискусія “Євроінтеграція після Брекзиту: якою буде стратегія України, Молдови та Грузії?”

Інститут світової політики провів 25 липня публічну дискусію на тему: “Євроінтеграція після Брекзиту: якою буде стратегія України, Молдови та Грузії?”
Під час дискусії обговорили перспективи членства в ЄС для України, Грузії та Молдови, які підписали Угоду про асоціацію з ЄС та неодноразово озвучували свої амбіції стати повноправними членами Європейського Союзу.

Під час заходу було презентовано дослідження Перспектива членства в ЄС для Грузії, Молдови та України: неможлива, забута чи прихована? авторами: Леонід Літра, старший аналітик Інституту світової політики (Україна, Молдова) та Іване Чхіквадзе, менеджер програм з європейської інтеграції Фундації “Відкрите суспільство” (Грузія).