Публікації

b-00095203-a-00002108
Чи потрібна Україні Польща як посол в ЄС

11:03 8-9-2016

Коментар Альони Гетьманчук, директорки ІСП, для газети “День”Повний текст статті “Чи потрібна Україні Польща як посол в ЄС” можна знайти тут.\
Схоже, що відносини між Україною та Польщею переходять у нову прагматичну фазу, в якій акцент буде на інтенсифікації співпраці, вирішенні конкретних проблем. Саме так можна розглядати перший візит прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана в Польщу, який позавчора взяв участь у 26-му Економічному форумі в м. Криниця-Здруй, а вчора вранці провів переговори з головою польського уряду Беатою Шидло.
Саме на необхідності інтенсифікувати співпрацю між сторонами на міжурядовому рівні, щоб можна було вирішити усі завдання, які стоять між нашими країнами, наголосив Гройсман на прес-конференції після переговорів із Шидло. За його словами, на зустрічі було обговорено шляхи покращання ситуації щодо перетину кордону між Україною і Польщею, щоб там не було довгих черг і було забезпечено гарний сервіс. Український прем’єр наголосив, що між обома країнами актуальною є співпраця у багатьох напрямах — політичному, оборонному, енергетичному та інших.
Зі свого боку Шидло відзначила, що Польща готова здійснювати спільні проекти з Україною у сфері громадянських інститутів, додавши, що Варшава хоче бути послом України в ЄС і бажає її бачити членом ЄС. Нагадаємо, раніше багато українських політиків називали Польщу адвокатом України в ЄС, хоча там краще підходило слово «лобіст». Але чи потрібен нам посол в ЄС, щоб у Брюсселі чули голос України?
Цілком очікувано, що обидва прем’єри не оминули дуже непростої теми історичних відносин між двома країнами. «Польща та Україна мають спільну історію, і в ній необхідно шукати теми, які об’єднують дві країни», — зазначила польський прем’єр.
Голова українського уряду теж наголосив, що у відносинах між країнами є непросте минуле і хороше сьогодення. «Маємо виходити з єдиною спільною позицією порозуміння щодо історії», — сказав він, висловивши сподівання на стратегічне добре майбутнє.
Напередодні, виступаючи на форумі разом в одній панелі «Чи може Центральна Європа говорити одним голосом?» з головами урядів держав Вишеградської групи у форматі V4+Україна, Гройсман заявив: «Сьогодні допомога Україні потрібна настільки, наскільки Україна сьогодні потрібна ЄС. На прикладі України ми можемо змінити і зупинити агресора. Ми можемо показати, що неможливо у сучасному світі робити те, що зробила Росія. Тому наша позиція має бути спільною щодо тиску на агресора, на того, хто зневажає міжнародне право. Санкції проти Російської Федерації як покарання за нехтування міжнародним правом є виправданими і мають бути збережені, допоки агресор не відійде з території суверенної держави».
Відповідаючи на запитання щодо підтримки, якої потребує сьогодні Україна, прем’єр-міністр зазначив, що країні необхідна допомога у проведенні реформ, виходячи з досвіду країн Вишеградської четвірки, що пройшли раніше цей складний шлях. Важливим, за його словами, є посилення транскордонного співробітництва країн, взаємодія у сфері інфраструктури, енергетичної безпеки, а також національної оборони і безпеки.

«ЯКБИ ФОКУС ПОЛЬСЬКОГО УРЯДУ ЗМІСТИВСЯ НА ПОШУК ТЕМ, ЯКІ ОБ’ЄДНУВАТИМУТЬ УКРАЇНУ І ПОЛЬЩУ»

Альона ГЕТЬМАНЧУК, директор Iнституту світової політики, Київ:

— Добре, що прем’єр-міністр Польщі прагне шукати теми, які об’єднують, а не роз’єднують Україну і Польщу в минулому, але було б ще краще, якби фокус польського уряду змістився на пошук тем, які об’єднуватимуть Україну і Польщу в майбутньому. Порядок денний польсько-українського партнерства має бути наповнений конкретними проектами, а не з’ясуванням, хто був чи є більшою жертвою. Щодо Вишеградської четвірки, треба використовувати всі можливі майданчики для комунікації на її рівні. Потрібно перестати нехтувати сусідами України. Потрібно також нарешті визнати, що Україна має негативну динаміку у відносинах практично з усіма європейськими сусідами, окрім Румунії. Над цим маємо працювати.
Україна, безумовно, зацікавлена в тому, щоб Польща мала сильні позиції в ЄС і була лобістом тих чи інших рішень в ЄС щодо України. Але є питання, наскільки сьогоднішні далеко не безхмарні відносини Варшави і Брюсселя (як через суперечливі рішення польського уряду щодо реформи конституційного суду і державного контролю над суспільними медіа, так і через конфронтацію з очільником Ради ЄС Туском) посилюють позиції Польщі в ЄС настільки, щоб її думка і позиція щодо України й надалі залишались достатньо авторитетними для інших країн-членів.