Публікації

Пост в блог на “Українській правді” директорки ІСП Альони Гетьманчук

Можна тільки здогадуватись, наскільки вважає свою місію виконаною президент України за результатами візиту до США і його головної прикраси – зустрічі в Овальному кабінеті з президентом Трампом. Адже навряд чи ця місія полягала лише в тому, щоб просто “зачекінитись” з американським президентом раніше, ніж це зробить Путін. Попри титанічні зусилля, докладені для організації цієї зустрічі до того, як Трамп відбуде на G20 в Гамбург. Титанічні зусилля, які виявились затребуваними навіть на фоні сприятливої для прийому українського президента кон”юнктури всередині США.

Як на мене, головне питання, на яке важливо було отримати відповідь Україні у Білому Домі під час візиту Порошенка, полягало в наступному: американський президент вважає себе лише вимушеним арбітром в конфлікті Росії з Україною, чи може бути й нашим послідовним адвокатом? Йдеться саме про американського президента. Адже для багатьох поважних членів нової адміністрації (того ж радника МакМастера чи міністра оборони Меттіса), це питання є швидше риторичним. І може навіть прозвучати як образливе для тих представників уряду США, які активно лобіювали нинішню зустріч Трампа з Порошенком саме під соусом “не можна зустрічатись з агресором раніше, аніж з жертвою”. Чи для тих урядовців, які в день візиту Порошенка до Вашингтона розширили список санкційних осіб за агресію Росії в Україні.

Водночас, з американським президентом це питання, на жаль, поки що залишається відкритим. І хоча сам Трамп ще під час першої телефонної розмови з українським президентом попросив останнього розповісти йому про агресію (“tell me about agression”), ризикну припустити, що визнавати дії Росії агресією – ще не означає підтримувати Україну у цьому конфлікті.

Насправді, як би парадоксально це не звучало, результати візиту Порошенка у площині врегулювання конфлікту з Росією, будуть зрозумілішіми не після повернення Порошенка з Вашингтона, а після завершення зустрічі Трампа з Путіним у Гамбурзі за кілька тижнів. Саме тоді стане більш ясно, на якого Трампа ми можемо розраховувати надалі – незалежного арбітра між агресором і жертвою, чи адвоката жертви.

Поки що добре, що в повідомленнях Білого Дому за результатами зустрічей з Трампом і Пенсом була підтверджена позиція США щодо вирішення конфлікту навколо України у Нормандському форматі та на основі Мінських домовленостей, до яких прив”язані санкції. Адже ще недавно на зустрічах з деякими іноземними лідерами (зокрема з європейським тезкою американського президента), Трамп, як стверджують поінформовані джерела, вкрай скептично реагував на згадки про Норманді і Мінськ, натомість грозився вирішити конфлікт напряму з Путіним.

Невідомо, чи після зустрічі з Порошенком Трамп остаточно похоронив цю ідею. Але очевидно, що спроба вирішити конфлікт з Путіним без врахування позиції України є в нинішніх обставинах серйозним політичним ризиком для американського президента. І тут залишається сподіватись, що Порошенко дуже переконливо пояснив американському президенту, в чому, власне полягає позиція України.

P.S. Більш детально про візит Порошенка до США читайте згодом у моєму щоквартальному публічному звіті на тему українсько-американських відносин.