Публікації

b-00000049-a-00000028
Ханне Северінсен: ЄС допустив велику помилку щодо України

17:40 18-12-2009

Ханне Северінсен, позаштатний радник прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, багаторічний співдоповідач Парламентської Асамблеї Ради Європи з виконання Україною своїх зобов’язань перед РЄ, нещодавно побувала в Києві на запрошення Інституту світової політики та віднайшла час на спілкування з пресою.За попереднього Президента вона уособлювала прискіпливий європейський погляд на Україну. Пані Северінсен уміла продемонструвати, як спокійний “правовий барометр Європи” (саме так називають Раду Європи) може стати вагомим важелем впливу на процеси демократизації в Україні. \
Ми втратили можливість швидкого приєднання України

– Пані Северінсен, Україна прагне євроінтеграції – про це заявляють усі значимі політичні сили й це відповідає бажанням простих українців. Але щойно я почула від заступник міністра закордонних справ Єлисєєва, що він збирається укладати книжку, де вкаже сто причин, які знаходять європейці, аби не допустити нас у ЄС.

– Повторю свою раніше оголошувану тезу. ЄС зробив дуже велику помилку у 2005 році, коли ми не доклали зусиль, щоб зробити нашу інтеграцію щільнішою. Ми втратили можливості швидкого приєднання України. З іншого боку, існують копенгагенські критерії, яким мають відповідати країни-кандидати. Так, ви їх підтримали, заявили про бажання відповідати цим стандартам. Але реформи слід проводити активніше…

Чому ви чекаєте до самого кінця й не запровадите відкриті списки?

– А Болгарія та Румунія, які стали членами ЄС, відповідали тим критеріям, вони були добрими учнями ЄС?

– Вони пообіцяли, що дотримуватимуться їх. Але думаю, коли дійде справа до вашого вступу, навряд чи ви відповідатимете тим стандартам більше, ніж вони відповідали на момент вступу. Є Східноєвропейське партнерство, і це добрий проект, це чіткий план, крок вперед. І ви повинні проводити реформи, робити демократизацію. Ви самі потребуєте відповідності цим стандартам. Для чого сидіти й чекати? Робіть щось для розвитку принципів демократії та правової держави. Усі знають, що ваше виборче законодавство має бути змінене, а ви чекаєте до останнього й прокидаєтеся перед самими виборами. Чому б хоч трохи не змінити принципи політичного життя, запровадити відкриті списки? Чому ви чекаєте, а не вживаєте реальних, ефективних заходів проти боротьби з корупцією? Це все слід вирішувати. Але я свідома того, що ваші громадяни чекають європейської перспективи і багато знають про Європу…

Усе буде легко, чкщо українська еліта пообіцяє сама собі

– Вам просто не вистачило сміливості прийняти ту думку, що Україна може бути членом ЄС…

– Я вже казала, що це була велика помилка Європейського Союзу. Усередині ЄС ведеться велика дискусія щодо України. Північна частина ЄС більше цікавиться Україною, Польща активно підтримує вступ України. Україна згодом відповідатиме нашим стандартам. Україна сама зацікавлена виконати завдання й створити вільне антикорупційне суспільство, яке бажає демократичних перетворень. Це буде легко, якщо українська еліта пообіцяє собі, що так і буде.

Європейці щасливчики порівняно з українцями, бо в нас ніколи не було голоду…

– Ви навели поганий приклад – з Румунією та Болгарією. Нове велике поповнення ЄС 2004 року спричинило певну хаотичність, і включення України могло цю хаотичність примножити. Ви не досягнете процвітання й демократії, якщо не усвідомите свою роль у Європі. Звичайно, Європі багато в чому простіше. Країни Західної Європи мають тисячолітню історію незалежності та 150 років демократії. У нас були деякі проблеми. Але це нічого в порівнянні з вашими: у нас ніколи не було Голоду, ми завжди були щасливчиками. І я думаю, оскільки ми щасливчики, нам слід допомогти тим, хто не був таким щасливим на цьому довгому шляху.

-Як ви гадаєте, після укладання Лісабонської угоди в України побільшає друзів у Брюсселі?

– Безумовно, у вас буде більше друзів, тому що Європарламент матиме більше сили та впливу й реально впливатиме на рішення Єврокомісії. Але Україна має працювати і з державами ЄС, які не бачать у ній сильного європейського гравця.

-Розповідали, що після війни Росії з Грузією Саркозі казав: слід якомога швидше ухвалювати Східне партнерство, поки вони одне одного не прикінчили…

– Я про це не чула.

Я запитаю про педофільний скандал у Немирі

– Деякі спостерігачі кажуть, що помилкою ЄС було працювати лише з високопосадовцям України, розгортати великі проекти. Що слід було сприяти так званим низовим проектам неурядового сектора. Організації, які працюють у регіонах, селах, так звані grass root-level, краще доносять до населення знання та практику ЄС.

– Так, я погоджуюсь із вами. Так має бути. І хочу поговорити про це з нашим прем’єр-міністром, коли повернуся додому в Данію. Слід взагалі переглянути роботу всіх неурядових організацій, бо мені часом здається, що більшість проектів, на які витрачаються гроші Єврокомісії, дуже складні. Кошти витрачаються на папери, незрозумілі консультації, а власне на головні цілі проекту гроші виділяються за залишковим принципом. Потрібні програми для села, для молоді, це відкриє ЄС для всієї країни, а не лише для людей з високими прибутками. Особистий досвід – це найкращий спосіб зміни мислення.

– Під час президентства Леоніда Кучми ви були співвідповідачкою ПАРЕ щодо стану дотримання свобод в Україні. Ви були постійним головним болем колишнього Президента. Уже минуло п’ять років після Революції, і на ПАРЕ зачитують заяву української матері, чиї діти були зґвалтовані і яка не може добитися розслідування справи ані від героя Майдану Юрія Луценка, ані від прокуратури. Ви не розчаровані тим, що допомагали України?

– Я мушу визнати, що не знаю про це… Ніхто мені про це не казав. Але я напишу про це листа віце-прем’єру Григорію Немирі. А в принципі, якщо є така ситуація, то це жахливо. Але різниця між минулим і теперішнім у тому, що ми можемо про таке говорити відкрито.

Янукович теж може бути європейцем

– Хто з великих політиків у світі є для вас взірцем?

– Нельсон Манделла (колишній президент ПАР. – Авт.). Його життя – це захоплюючий приклад боротьби за права людини. Сьогодні я з повагою дивлюся на Обаму, і це дає сподівання на серйозні внутрішні перетворення всередині Америки.

– Хто в очах європейських еліт більше європеєць – Тимошенко чи Янукович?

– Юлія Тимошенко… Хоча, якщо Янукович прийме європейські підходи, то він також європеєць.

– У скандинавських країнах проблеми жінок у політиці начебто немає. Що краще для гендерної рівності? Запроваджувати квоти представництва жінок у партійних списках? Чи чекати, поки наші жінки зростуть настільки, що самі пробиватимуть собі дорогу і політику?

– Це якраз моє питання. Я багато зробила тридцять років тому, щоб жінки просувалися в політику. Я переконувала чоловіків-політиків та жінок іти шляхом освіти, а не вироблення квот. Я не переконана, що потрібні квоти. Але переконана, що жінок у політиці має бути більше. Гадаю, коли ви матимете відкриті списки, то це дасть поштовх… Жінки повинні говорити з жінками, шукати інших жінок, підтримувати одне одного, виступати промоутерами одна одної в політиці. Шлях представлення жінок має бути системним. Зараз в українській політиці представлені жінки, за спиною кожної з яких стоїть чоловік чи батько… А наприклад, у нас у Данії ми маємо сім партій у парламенті, і десь сорок відсотків – жінок.