Публікації

b-00000098-a-00000075
Щоденник євроатлантиста. Нові міфи про НАТО-1

17:39 31-10-2008

Хочу подякувати Росії: здається, тільки там ще не зневірились, що в осяжній перспективі Україна може вступити до НАТО. Інакше б не вносили до Думи законопроектів про введення між Україною та Росією візового режиму, посилаючись, зокрема, на те, що «деякі» (невже Білорусь чи Таджикистан?) країни пострадянського простору прагнуть вступити до НАТО.А постійний представник РФ при ООН (зауважте, не якийсь маргінальний політик, а цілий посол) Віталій Чуркін не подавав під соусом НАТО тему Голодомору. Для тих, хто ще не встиг ознайомитись з пасажами пана Чуркіна на цю тему, пояснюю: пан-дипломат глибоко переконаний, що Сполучені Штати, використовуючи тему Голодомору, намагаються посварити народи Росії та України і таким чином… правильно, «втягнути» Україну в НАТО. Дослівно, правда, було сказано так: “розв’язати завдання з проштовхування України в НАТО в умовах, коли 80% населення цієї країни виступає проти цього”. Як доказ такої геополітичної двоходівки, котру в одну мить вдалось викрити російському дипломату, Чуркін наводить той факт, що під час обговорення питання про включення української резолюції про Голодомор до порядку денного Генасамблеї ООН делегації США і Великобританії поводилися “грубо”, не даючи можливості голові проводити засідання. \
Отож, у той час, коли навіть більшість найзапекліших євроатлантистів не вірять у можливість серйозних зрушень на шляху до НАТО в найближчій перспективі – причому, як у Києві, так і у столицях головних лобістів України в Альянсі – у Москві всіма силами намагаються не допустити до своїх кордонів те, що за них вже успішно не допустило українське керівництво. І, до речі, продовжує це робити чи не ефективніше, аніж усі кремлівські стратеги разом узяті. Проте, про відданість євроатлантичним ідеям Віктора Андрійовича Ющенка ми вже писали не раз, а от до нових міфів, які народжуються у відомих російських головах і швиденько падають на український грунт з допомогою телебачення сусідньої країни – руки особливо не доходили. Проте, на мій суб»єктивний погляд, саме нові, а не старі міфи про НАТО успішно формують ставлення українців до Альянсу. Хіба може деякі співпартійці Наталії Міхайловни Вітренко та її вірного побратима Марченка досі проти НАТО, тому що бачать у ньому агресивний військовий блок, «американський сапог» чи ще щось із старої радянської пропаганди. Більшість ж українців, як демонструють різноманітні дослідження і про що свідчить мій особистий досвід спілкування на цю тему, бояться НАТО, тому що: а) не треба йти проти Росії, бо вона здатна на все (прямий результат постійних страшилок російських політиків) б) для чого кудись вступати, коли можна бути нейтральними (принцип «моя хата хата скраю» – понад усе) в) наші хлопці будуть воювати чортзна-де г) американські бази відразу з»являться в Україні д) Україна розколеться, і так далі тому подібне. Варто зазначити, що цей список постійно росте, і введення віз між Україною та Росією, якщо перша вступає в НАТО – тому доказ.

Щоб хоча б побіжно зупинитись на всіх нових міфах щодо України в НАТО, їм потрібно присвятити хоча б кілька «Щоденників євроатлантиста», що я, власне, і планую зробити. Наразі – про безвізовий режим, який Росія лякає зробити візовим. Чесно кажучи, дуже дивно, що росіяни вдались до такої «важкої зброї», коли, повторюсь, не те що членство в НАТО, але й ПДЧ (і остання заява бельгійського прем”єра – черговий цьому доказ) Україні в найближчій перспективі не загрожує. А важка ця зброя тому, що б»є не по тих поодиноких і без того непопулярних українських політиках (для них візи – якраз не проблема), які б хотіли бачити країну в НАТО, як по тих, кого росіяни включно з Путіним продовжують настирно називати «нашими братьями». Тобто, про пересічних мешканців України, в тому числі й етнічних росіян. Останнім, до речі, теж доведеться робити візу, бо більшість з них є виключно громадянами України. Більше того, російські політики і дипломати, як-то вищезгаданий пан Чурков, дуже люблять говорити про 80% українців, котрі не підтримують членство України в НАТО. Питання: для чого ж «карати» за НАТО тих, хто туди зовсім не прагне, а навпаки – серйозно допомагає кремлівський яструбам стримувати євроатлантичні пориви України?

А може вся справа в тому, що росіяни просто не хочуть, щоб українці бачили, як насправді живуть на території матушки-Росії? Це я до того, що, розповідають компетентні друзі-євроатлантисти, за допомогою одного закритого соціологічного дослідження вдалось з»ясувати, що серед українців, які бувають за кордоном – у тому числі і в Росії – рівень підтримки членства в НАТО вищий, ніж з-поміж тих, хто далі неньки-України нікуди не їздить. Так чи інакше, позиція України у цьому питанні має бути чітка: запровадження віз – крок не проти України, крок проти українського народу. І якщо Росія хоче, щоб українці почали ставитись до неї так, як почали ставитись грузини після запровадження російських віз для них – вона цього досягне.

І якщо Росія так бажає мати з усіма країнами-членами НАТО візовий режим, чому ж вона так настирно добивається відміни віз з країнами Євросоюзу, більшість з яких, як відомо, є членами НАТО? Знайомі дипломати розповідали, що коли готувалась Угода про спрощення безвізового режиму між Україною та ЄС, деякі європейські колеги дуже їх просили не говорити вголос про те, що українська угода краща за російську, враховуючи кількість категорій громадян, для котрих дістати візи має бути легше. «Росіяни настільки ревно до цього питання ставляться, що якщо дізнаються про якісь більші пільги для українців – то нас «загризуть», – приблизно так жартували представники Старої Європи. Отож, якщо відносини Росії з натівськими країнами повинні базуватись на візовому режимі, то чому ж російські політики, як-то голова Міжнародного комітету Держдуми Константін Косачев, так сподіваються перейти з Євросоюзом на безвізовий режим вже через 2-3 роки? І чому так наполягають на безвізовому режимі з Туреччиною – ще одним членом НАТО? Чи для етнічних росіян у Балтії та для етнічних росіян в Україні турбота Росії має проявлятись по-різному?

І наприкінець хочу подякувати Росії ще й за те, що законопроектом, який подав не дуже відомий українській публіці депутат Держдуми Сємьон Багдасаров, російське керівництво продемонструвало: це не Україна, і не НАТО (як раніше лякав Сергій Іванов), ініціює нові правила перетину кордону. Їх ініціює Росія. Ми ж у свою чергу ще раз нагадаємо: до віз НАТО, на відміну від Євросоюзу, не має жодного відношення. Отож, якщо візова стіна й появиться на східному кордоні України – це буде виключна справа рук Росії.