Інфографіка

Результати опитування GfK Ukraine, проведеного на замовлення Інституту світової політики.Відповідаючи на питання, що слід робити українській владі, якщо Євросоюз не дасть Україні перспективу членства найближчим часом, – майже половина респондентів одностайно надали пріоритет реформам. 46% обрали варіант «спочатку треба провести реформи, а потім говорити про членство в Євросоюзі». \
16% вважають, що потрібно надіятися лише на себе – «Україні не потрібно нікуди вступати – самі справимося». Інтеграція до Євразійського Союзу і НАТО отримали однакову підтримку в 6%. Ще 7% обрали опцію «Євросоюз все одно розвалиться», 1% – «інше», а кожен п’ятий (21%) не зміг визначитися.
{6}
Слід зазначити, що лише 9% українців літнього віку вважають, що у разі провалу переговорів з ЄС Україна має вступити до Євразійського Союзу. Серед осіб похилого віку найбільше прихильників самоізоляції – 18% вважає, що Україні не потрібно нікуди вступати; однак серед них найбільше і тих, хто не зміг відповісти, – кожен четвертий. Молодь є найбільш потужним прихильником стратегії «спершу реформи – потім вступ». Кожен другий респондент у віці від 18 до 34 років обирав саме цей варіант для України.

У регіональному розрізі понад половини українців Заходу (58%) та Півночі (51%), а також Києва (56%) вимагають передусім реформ. У Центрі цей показник дещо нижчий – 42%, водночас значна кількість тих, хто не визначився, – 25%. У південних та східних областях реформи на перше місце ставлять 36% і 34% відповідно. Слід зазначити, що на Півдні суттєво менший відсоток тих, хто не зміг відповісти, лише 17%. Кожен п’ятий мешканець південних областей (23%) вважає, що Україні не потрібно нікуди вступати; це найвищий показник серед усіх областей. Також тут найбільше тих, хто вважає, що Україні не слід інтегруватися до ЄС, бо він все одно розвалиться – 13%.

Відповідаючи на питання, чи правильним кроком було підписання Угоди про асоціацію, 41% відповіли ствердно, 25% заявили, що це була помилка, 11% обрали варіант «байдуже», а 23% – «я не знаю».
{4}
Найвищий відсоток підтримки Угоди демонструє молодь (49%) та люди середнього віку (45%), найнижчий – люди літнього віку (65 і старше – 31%). Чоловіки частіше ніж жінки заявляли про свою підтримку Угоди (48% проти 36%), при цьому серед жінок був високий відсоток «невизначених» – 26%.

Найбільше схвалюють підписання Угоди на Західній Україні (74%), Північній (53%) та у Києві (52%). Найменше прихильників на Сході (14%) та Півдні (19%). У Центральній Україні розрив між прихильниками і противниками цього кроку найменший – 33% і 22% відповідно. Тут також найбільше тих, хто не визначився – 34%, у південних та східних областях варіант «не знаю» обрали 26 і 29% відповідно.

Останнє питання, яке було поставлено респондентам: коли Ви очікуєте на собі відчути позитивний ефект Угоди про асоціацію з ЄС? 23% заявили, що очікують відчути позитивний ефект від Угоди протягом наступних 5 років. 14% були менш оптимістичні, обравши опцію наступні 10 років, а 19% взагалі заявили, що Угода принесе тільки збитки. 1% – вже відчули користь, а 9% очікують відчути користь протягом наступного року.
{5}
Однак понад третина респондентів (33%) відповіли, що не знають, коли очікувати користі від Угоди. У Західній Україні та Києві кожен четвертий (25% і 26% відповідно) не знає, коли буде позитивний ефект від Угоди. У Центральній, Південній та Північній Україні цей показник становить 35%, а на Сході – 45%.

Найвищий відсоток тих, хто очікує відчути користь від Угоди у найближчі 5 років, мешкає у західних областях та Києві (38%). В інших регіонах оптимістів суттєво менше від 19% на Півночі до 7% на Сході. 36% і 40% мешканців південних та східних областей відповідно вважають, що Угода принесе лише негативні наслідки.

Опитування проводилося GfK Ukraine на замовлення ІСП методом особистого інтерв’ю. Під час дослідження було опитано 2000 осіб віком від 16 років та старше в усіх областях України, окрім АР Крим. У Донецькій та Луганській областях опитування проводилися тільки на територіях, що контролюється Україною. Вибірка репрезентативна населенню за статтю, віком, регіоном та розміром населеного пункту. Опитування проводилося з 29 березня по 17 квітня 2016 року. Похибка дослідження складає 2,2%.

Дослідження громадської думки є частиною проекту ІСП «Нова європейська політика: заповнюючи прогалини в інформації», що здійснюється за підтримки проекту «Об’єднуємося заради реформ» (UNITER), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact Inc.