Публікації

b-00000168-a-00000120
Щоб не було різкого повороту назад

17:19 3-2-2010

Офіційна влада США та експертне середовище досить тверезо оцінює виборчу ситуацію в Україні та сподівається, що після обрання нового президента не відбудеться різкої зміни зовнішньополітичного курсу нашої держави, а новий президент сформулює послідовну і зрозумілу політику співпраці з Заходом. Такий висновок можна зробити після півторагодинного спілкування між українськими та американськими експертами під час відеоконференції, яку влаштував Інститут світової політики спільно з Центром за американський прогрес у приміщенні Посольства США.Своїм баченням «Американських очікувань від українських виборів», саме так називалась тема відеоконференції, перед українськими експертами та журналістами-міжнародниками поділилися колишній посол США в Україні (1998 — 2000), старший науковий співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер, колишній посол США в Україні (2006 — 2009), віце-президент Центру постконфліктного миру і стабільності Інституту миру США, член стратегічної групи радників Інституту світової політики Вільям Тейлор, віце-президент Атлантичної ради, колишнім керівником відділу європейської політики у Раді національної безпеки адміністрації Джорджа Буша Деймон Вілсон та віце-президентом та старшим науковим співробітником Центру за американський прогрес Семюель Чарап.\
Усі американські експерти були одностайними у тому, що офіційний Вашингтон, перш за все, очікує від України проведення вільних і справедливих виборів. Окрім цього, відзначив Вільям Тейлор, «ми хотіли б бачити результати, які б підтверджували рух України до європейських інституцій, продовження прогресу, який Україна вже зробила в економічному плані політичних реформах. За його словами, усі в світі очікують від України проведення реформи судової гілки влади та боротьби з корупцією». Разом із тим Тейлор наголосив, що «український народ уже продемонстрував, що він це може зробити і ми очікуємо, що це і буде зроблено».

Його колега Стівен Пайфер висловив сподівання, що нинішні вибори будуть ще одним підтвердженням того, що Україна рухається шляхом демократії, на який вона стала після помаранчевої революції, що вона відрізняється від своїх сусідів пострадянського простору. Він також наголосив: «Ми бачимо різницю між цими країнами саме тому, що ми виділяємо Україну як єдину країну пострадянського простору, яка є демократичною і вільною країною. Це здобутки України та українського народу. Ми чекаємо, що новий президент буде спроможний сформулювати послідовну і зрозумілу політику співпраці з Заходом. Зі свого боку Захід готовий простягнути руку, але й Україна має рухатись по шляху, який вона накреслила, і зберігати дружні стосунки зі всіма країнами, з якими вона співпрацювала».

Зі свого боку Демон Вілсон відзначив, що у Вашингтоні досить помірні сподівання щодо виборів. «Важливо, щоб ці вибори були чесними і справедливими. Ми очікуємо, що Україна буде рухатися в цьому напрямку і надалі. Важливо, щоб не було якогось різкого повороту назад. Сподіваємося що нинішня політика буде продовжуватися, зокрема інтеграція до Європи досягатиме результатів. У Вашингтоні очікування стосовно виборів є помірними і багато залежить від того, якими рішучими будуть дії Києва, і чи зможе нова влада привернути увагу до себе в усьому світі, а також певною мірою і у Вашингтоні», — наголосив віце-президент Атлантичної Ради.

Американські експерти вважають, що в Україні не виникне патової ситуації, подібної до того, що відбувалося на президентських виборах в 2004 році. «Патової ситуації не буде, оскільки це не буде на користь Україні, якій треба багато чого зробити: це реформа газового сектора, конституційна реформа, боротьба з наслідками економічної кризи», відзначив Пайфер.

Тим часом Вілсон не відкидає загрози виникнення патової ситуації, але сподівається, що цього не станеться. Водночас він застеріг: «Україна може заплатити дуже високу ціну за виникнення патової ситуації в політиці, бо західні партнери втрачатимуть довіру до України як до надійного партнера».

За словами американських експертів, на цьогорічних виборах у Вашингтоні немає «свого» кандидата, якому б надавалася перевага. З цього приводу Тейлор сказав наступне: «Я думаю, що обидва кандидати зацікавлені в добрих стосунках і на Заході, і на Сході. Ми зацікавлені в тому, в якому напрямі український уряд вестиме Україну, щоб вона залишалася відкритою, демократичною, європейською державою. Якщо це буде так, то інші народи можуть послуговуватися її прикладом і рухатимуться в тому ж напрямку. Тому у Вашингтоні зацікавлені в тому, щоб вибори не привели до якогось різкого повороту у зовнішньополітичному курсі. Від результатів виборів можуть певним чином змінитися зв’язки України з Росією, можливо, тому що Росія надто персоналізувала свої відносини з Україною, зокрема, за часів президентства Ющенка. І я сподіваюсь, що Україна і надалі підтримуватиме міцні зв’язки з НАТО. Ми сподіваємось, що Україна, хто б не був президентом, і далі буде зацікавлена у зміцненні своїх зв’язків з Європою, укладанні угоди про зону вільної торгівлі, про асоціацію. Бо зрештою європейська модель дуже приваблива для українців».

Семюель Чарап із Центру за американський прогрес поділяє подібне сподівання: «Хто б не був президентом, відносини між Києвом та Москвою будуть поліпшуватися на засадах взаємної вигоди та відкритості».

Американські експерти також були єдиними в тому, що Україні не підходить нейтральність, тому їй потрібно приєднуватися до колективної системи безпеки, а на даний момент така система одна — НАТО. А це питання, на думку Вілсона, залежить від наявності політичної волі в Україні, яка сама повинна вирішити, що має приєднатися до НАТО, аби реально відповідати на безпекові виклики.

«На жаль, у європейській історії частенько ставалося, що на осі Москва — Берлін виникали певні складнощі і, я думаю, що — хоча Україна давня європейська нація, але молода держава — їй треба пам’ятати про те, що говорив президент Путін, поставивши під сумнів на Бухарестському саміті суверенітет України. Я не вважаю, що нейтралітет — це справді варіант для України. Тому їй потрібно брати участь у безпекових структурах», — наголосив віце-президент Атлантичної ради.

Він також вважає, що найкраща національна стратегія безпеки України — це, в першу чергу, енергетична безпека, зокрема ефективність і прозорість енергетичної політики. Відтак американські експерти наголошують, що наступному президенту, хто б ним не був, доведеться, перш за все, прийняти важкі та непопулярні рішення стосовно газового сектору. «Наразі я не думаю, що американські чи європейські не готові зараз інвестувати в енергетичний сектор, якщо брати до увагу, що енергетична структура, яка з економічної точки зори не є життєздатною», — наголосив Пайфер.

Тим часом Чарап наголошує: «Найкращий спосіб гарантування безпеки України — це співпраця з НАТО, внутрішні реформи, боротьба з корупцією, зміцнення зв’язків з Європейським Союзом, який відіграє важливу роль у зміцненні європейської безпеки». Краще залишатися на тому шляху, який свого часу пройшли інші європейські держави, — переконаний американський експерт.