Публікації

Інститут світової політики підготував рейтинг «ТОП-10 іноземних послів в Україні» і «ТОП-10 українських послів за кордоном» за 2010 рік.За результатами експертного опитування, у якому взяли участь 30 фахівців з питань зовнішньої політики України, переможцем у списку найефективніших українських послів став Представник України при ЄС Костянтин Єлісєєв, а серед іноземних послів переміг Ганс-Юрген Гаймзьот, посол Німеччини в Україні.\
З повним текстом публікації українською та англійською мовами можна ознайомитися тут.
ТОП-10 іноземних послів в Україні:
1. Ганс-Юрген Гаймзьот, посол Німеччини, 178 балів
2. Джон Теффт, посол США, 175 балів
3. Яцек Ключковські, посол Польщі, 159 балів
4. Грігол Катамадзе, посол Грузії, 154 бали
5. Жак Фор, посол Франції, 109 балів
6. Лі Тернер, посол Великої Британії, 85 балів
7. Міхаїл Зурабов, посол Російського Федерації, 46 балів
8. Крістер Міккелссон, посол Фінляндії, 35 балів
9.-10. Пятрас Вайтекунас, посол Литви, 34 бали
9.-10. Павол Гамжік, посол Словаччини, 34 бали
ТОП-10 українських послів за кордоном:
1. Костянтин Єлісєєв, представник України при Європейському Союзі, 168 балів
2. Ігор Долгов, посол у Бельгії, глава місії України при НАТО, 104 балів
3. Олександр Моцик, посол у США, 92 балів
4. Володимир Хандогій, посол у Великобританії, 82 бали
5. Наталя Зарудна, посол у Німеччині, 77 балів
6. Володимир Єльченко, посол в РФ, 72 бали
7. Андрій Дещиця, посол у Фінляндії, 49 балів
8. Роман Безсмертний, посол у Білорусі, 46 балів
9. Юрій Костенко, посол у КНР, 44 бали
10. Микола Кулінич, посол у Японії, 36 балів

10 лютого 2011 в ІСП відбулася офіційна презентація рейтингу.
{4}
{3}

Дипломатична десятка-2010
Безперечно, період президентських виборів, який припав на минулий рік, – один із найскладніших періодів у роботі будь-якого посла. Закордонному дипломатові потрібно правильно прорахувати внутрішньополітичні розклади, аби безпомилково поінформувати власний уряд. Українському дипломатові варто так само перебувати при повному інформаційному озброєнні – пояснювати закордонним політикам, мас-медіа тонкощі виборчого процесу України.
Ще більш складним є період післявиборчий, коли всіх цікавить: а якою ж буде політика нового президента? А чи продовжуватиме Україна свій шлях до НАТО? А що означає слово «позаблоковість»? А до чого може призвести пролонгація перебування Чорноморського Флоту Росії? Дипломатам потрібно було трактувати подеколи те, чого, напевно, не розуміли навіть ідеологи прийняття цих рішень.
Із плином часу змінювалися і робочі пріоритети українських і закордонних послів. У другій половині 2010 року одним доводилося більш активно розповідати про те, що Україна впевнено рухається до світлого демократичного майбутнього шляхом реформ заради стабільності. Іншим – постійно моніторити заяви правозахисників, опозиції, преси про утиски і переслідування. Тому склалося так, що, замість ведення важливих переговорів, значний час дипкорпусом витрачався або на відмивання іміджу України, або на мало не поліцейське патрулювання внутрішньоукраїнських процесів. Звісно, це стосується не всіх глав дипломатичних місій, проте…
Порівнюючи минулорічний рейтинг послів та нинішній, відчуваємо, що ви звернете увагу на те, що за цей час особливої «революції кадрів» не відбулося. Шість з десяти закордонних дипломатів, які цьогоріч номіновані у рейтингу – були і в минулій «десятці», щоправда, розстановка місць дещо змінилася. Дещо інша ситуація з вітчизняними амбасадорами – в рейтингу із «старої компанії» залишилося лише чотири посли. Можливо, це пояснюється тим, що минулого виборчого року відбулися нові призначення – і українські дипмісії очолили інші люди?
І кілька слів про сам рейтинг. У ньому взяли участь тридцять експертів, які постійно відстежують діяльність дипломатичних місій, більшість мають змогу з ними безпосередньо зустрічатися, а отже – і оцінювати їх роботу. Кожен експерт називав п’ятірку найбільш ефективних, на його погляд, дипломатів і оцінював їх за десятибальною шкалою. При оцінюванні експерти мали врахувати п’ять критеріїв:
– здатність оперативно та ефективно вирішувати проблемні питання своєї країни в країні виконання закордонної місії;
– доступ та можливість впливу на ключових політичних гравців в країні перебування;
– відкритість та активність у діалозі з політиками, експертами та медіаколами;
– спроможність створювати позитивний імідж своєї країни в країні перебування;
– організація та участь у публічних заходах, які сприяють налагодженню діалогу між країною посла та країною перебування.

Топ-10 іноземних послів в Україні

1. Ганс-Юрген Гаймзьот, посол ФРН в Україні, 178 балів
Ганс-Юрген Гаймзьот – живе спростування стереотипу про холоднокровного та байдужого до України громадянина Німеччини. Він один з не багатьох дипломатів, які щиро переймають тим, що відбувається в Україні. Він чи не першим із західних колег почав бити на сполох, коли помітив перші антидемократичні тенденції в Україні. Хоча Німеччина в Україні і постає не завжди в привабливому світлі (як не візові скандали, то звинувачення на адресу Берліна в надмірній політичній ангажованості на користь Росії), німецьке посольство на чолі з послом Гаймзьотом – це вияв справжньої доброзичливості та відкритості. Інша сильна сторона німецького посла – його публічність. Він охоче спілкується з пресою, не оминає можливості подискутувати з представниками громадянського суспільства і завжди готовий до відвертої розмови з представниками української влади.

2. Джон Теффт, посол США в Україні, 175 балів
Незважаючи на те, що для Барака Обами Україна є далеко не пріоритетною країною в регіоні, послу США в Україні Джону Теффту вдається створити дещо інше враження. А саме про те, що українсько-американське стратегічне партнерство живе й процвітає. Перший рік в Україні видався для посла Теффта серйозним випробуванням: зміна президентської варти провокувала зміну у нових підходах Вашингтона до України. Дипломат – не новачок в регіоні – він обіймав високу посаду спочатку в Литві, де був свідком вступу країни в НАТО; потім у Грузії, де зіграв неабияку роль у напрацюванні американської позиції щодо грузинсько-російської війни 2008 року. В Україну він приїхав у розпал останньої президентської кампанії і став свідком усіх турбулентних перетворень, які відбувалися у політичному житті України. Внесок Теффта у формування політики Вашингтона і надалі залишається вагомим: незважаючи на відмову України від високозбагаченого урану, США вустами державного секретаря Хіларі Клінтон під час візиту в Україну першими з західних країн заявили про демократичний регрес в Україні, а 30 грудня минулого року висловили серйозне занепокоєння політичними переслідуваннями в країні. Скандал з оприлюдненням секретних депеш Держдепартаменту США на сайті Wikileaks зробили роботу Посла Теффта в Україні справжнім викликом. Подейкували, що у зв’язку з оприлюдненням секретної дипломатичної переписки Держдепу багатьох послів, в тому числі і Посла США в Україні, можуть навіть відкликати. Проте численні прихильники Джона Теффта в Україні можуть спати спокійно: посол і надалі виконуватиме свої обов’язки. Ні в кого не виникає сумнівів одне: українсько-американськими відносинами опікується людина, яка дійсно за них вболіває. За що – заслужене друге місце.
3. Яцек Ключковскі, посол Польщі в Україні, 159 балів
Посол Ключковські знав і відчував Україну. Багатьом послам перед приїздом до Києва доводиться нашвидку входити в курс внутрішньополітичних розкладів нашої держави, пан Ключковські пройшов українські студії за час своєї роботи ще в Варшаві. Він входив до найближчого оточення екс-президента Александра Квасневського, а тому українська тематика для нього стала не просто цікавою теорію, а темою з практичним застосуванням. Він був особисто знайомий із найвпливовішими політиками, бізнесменами України, тому посол досить швидко зміг знайти спільну мову із місцевим істеблішментом. Його знали, його поважали – напевно, тому завершення його дипломатичної місії в Києві стало для багатьох сумною звісткою. Хоча пан Ключковські продовжує свою комунікацію зі своїми українськими друзями – тепер із допомогою Facebook.

4. Грігол Катамадзе, посол Грузії в Україні, 154 балів
Грігол Катамадзе – майже рідна людина в Україні. Вперше він став послом Грузії в Україні 2000 року, а отже, відстоював грузинські інтереси в Україні за каденцій трьох її президентів. При цьому зміна влади в Україні, всупереч очікуванням, не впливає на динаміку грузинсько-українських відносин: 2010 рік можна назвати справжнім роком Грузії в Україні. Дійсно, рекордні грузинські реформи захопили Україну. Про них писали найкращі українські видання, ними захоплюється віце-прем’єр міністр України з економічних питань Сергій Тігіпко. Останні дванадцять місяців посольству вистачало роботи через двосторонні візити на рівні голів держав та віце-прем’єрів. На додачу амбасада організовувала ознайомчі подорожі до Грузії для депутатів українського парламенту і представників громадянського суспільства. Популярність України в Грузії також не зменшується: грузинські політики невтомно повторюють, що Україна є найкращим другом Грузії і партнером номер один. При цьому посол, за словами одного з експертів, залишається уособленням «стабільності, енергії, переконаності» і доступності для експертів та журналістів. Далеко не кожен посол може надати журналістові номер свого мобільного.

5. Жак Фор, посол Франції в Україні, 109 балів
Жак Фор – це втілення відкритості, дипломатичної майстерності і навіть гостинності. Чимало експертів, політиків та журналістів мали нагоду поспілкуватися з французьким послом у більш ніж дружній атмосфері – під час традиційних вечерь в його резиденції. Щирість пана Фора дозволила завоювати прихильність і деяких експертів, що взяли участь в нашому опитуванні. Україна в особі Жака Фора отримала небайдужого друга. Напевно, саме тому досить комфортним виявився і торішній візит Віктора Януковича до Парижа. На відміну від німецького вояжу, у Франції не стали акцентувати увагу на важливості України рухатись саме демократичним шляхом. Утім, це не означає, що Париж ставиться менш чутливо до питання демократичних цінностей, аніж Берлін: МЗС Франції одним із перших відреагував на неприпустимість застосування вибіркового правосуддя. Жак Фор добре знається на українських реаліях, він не байдужий до розвитку країни – а тому пильно стежить за політичними й економічними перетвореннями. І коли чимало послів, пропрацювавши в Києві, стають доволі критичними щодо подій в Україні, то посол Франції завжди зберігає почуття оптимізму, гарно усвідомлюючи тонкощі внутрішнього життя країни.

6. Лі Тернер, посол Великобританії в Україні, 85 балів
Лі Тернер впевнено тримається у десятці лідерів ІСП серед іноземних послів в Україні. Воно і не дивно – з часом його українська тільки покращується (наразі він володіє мовою досить впевнено, в той час як на момент приїзду в Україну 2008 року не говорив нею зовсім), а публічна присутність та активність збільшується. Незважаючи на скептичність Великобританії щодо власної євроінтеграції, саме британське посольство проводить інформаційні семінари для українського бізнесу на тему переваг Зони вільної торгівлі з ЄС для України. Не встигло Міністерство закордонних справ Британії опублікувати нову Стратегію національної безпеки, як посол Тернер вже представив її українським експертам та урядовцям. Домовитися про інтерв’ю з послом дуже просто, не кажучи вже про те, що поставити питання амбасадору можна просто на його власному блозі, який він веде англійською та українською мовами. Пан Тернер і сам залюбки публікує статті у британських та українських газетах на тему країни перебування, на які можна написати відгук дипломатові просто на особисту електронну адресу.

7. Міхаїл Зурабов, посол Російської Федерації в Україні, 46 балів
Російський посол, без сумніву, користується високим авторитетом в Україні. Але важко зрозуміти – чи це данина поваги до великої сусідньої держави, чи оцінка його близькості до російської правлячої верхівки. На час його посольської діяльності випало помітне пожвавлення відносин між Києвом та Москвою. За березень-грудень 2010 року між Україною та Росією відбулося 37 зустрічей на різних рівнях (іншими словами, щотижня). Тому учасники опитування не могли не відзначити роль посла Російської Федерації в Україні як своєрідного модератора в двосторонньому діалозі. За оцінками наших експертів, пан Зурабов – один з найпомітніших послів за впливом на ключових полісімейкерів України. Віддають дипломатові належне й за активну суспільну діяльність: він регулярно проводить «Посольські вечори», які користуються популярністю серед української політичної, культурної та бізнес-еліти (в основному, дуже дружньої до Росії), організовує літературні та музичні заходи. Проте, він все одно залишається маловідомим для більш широкого загалу. Затьмарити посольську зірку Віктора Черномирдіна, незмінного учасника наших рейтингів, йому, очевидно, буде дуже непросто. До того ж, керівники Росії і України часто можуть обходитися без дипломатичного супроводу.
8. Крістер Міккелссон, посол Фінляндії в Україні, 35 балів
Елегантна краватка-метелик та привітна посмішка вже стали візитною карткою посла Фінляндії в Україні. Крістер Міккелссон очолює дипломатичну місію Фінляндії в Україні з 2007 року, але саме його минулорічна діяльність ввела його ім’я до рейтингу ТОП-10 послів. Так, 2010 року українсько-фінські двосторонні відносини відзначилися візитом в Україну міністра закордонних справ Фінляндії Александера Стубба і візитом прем’єр-міністра України Миколи Азарова до Фінляндії, при підготовці яких посольству довелося добряче попрацювати. Експерти цінують відкритість посла не тільки для офіційних осіб, а й для експертів, журналістів та громадських діячів. Дипломат залюбки особисто відвідує експертні заходи і відверто висловлює свою точку зору, спілкується зі студентством, для чого подорожує регіонами України. Небайдуже пан посол ставиться і до двосторонніх культурних зв’язків: пан Міккелссон особисто представив український переклад книги «Фінляндія 1944. Війна, суспільство, настрої» Генріка Мейнандера в одній з київських книгарень.

9-10. Пятрас Вайтекунас, посол Литви в Україні, 34 балів
Відрядження Пятраса Вайтекунаса до України – це свідчення тієї уваги, яку приділяє Литва Києву. Пан Вайтекунас – колишній міністр закордонних справ Литви. Зазвичай екс-міністрів відправляють послами в країни, які становлять особливий інтерес. Можемо пригадати навіть український досвід. Екс-міністр Анатолій Зленко у свій час був послом України у Франції, а Костянтин Грищенко – послом у Сполучених Штатах та Росії (обидві країни є далеко не останніми в шкалі пріоритетів зовнішньої політики України). Посол Литви справляє враження ділової людини; людини, яка знається на справі; людини, яка чітко розставляє пріоритети і впевнено йде до поставленої мети. Він приділяє велику увагу поліпшенню економічної ситуації, він підтримує активність політичного діалогу двох країн. Ця комбінація є вкрай важливою – в часи економічних труднощів бізнес-пожвавлення для обох країн є життєво необхідним. Комунікація на вищому рівні між Литвою і Україною взагалі не підлягає сумнівам через ту увагу і підтримку, яку Вільнюс виявляє хоча б по лінії Єврсоюзу.

9-10. Павол Гамжік, посол Словаччини в Україні, 34 бали
Словаччині, можливо, приділяється не така велика увага і в українській зовнішній політиці, і в мас-медіа. А даремно. Посли Словаччини завжди були досить активними в Києві. Словаччина ініціює кроки відносно України, які для більшості країн ЄС сьогодні є мало прийнятними. Посол Гамжік публічно висловлювався на користь безвізового режиму для українців. Він же виступав із ідеєю про розширення малого прикордонного руху для українців із 30 км до 50 км. Дипломат вболіває за те, щоб його Словаччину знали і любили в Україні. Можливо, саме тому, словацьке консульство є одним із найпривітніших до громадян України у візовому відношенні. Торік консульства Словаччини відмовили у візах менше, ніж одному відсотку громадян України.

Топ-10 українських послів за кордоном

1. Костянтин Єлісєєв, представник України при Європейському Союзу, 168 балів
Костянтина Єлісєєва однаково добре знають і в Україні, і в столицях Європейського Союзу. Не однаковим є ставлення до нього. Якщо одні його вважають за еталон дипломата, котрий звик до останнього відстоювати національні інтереси України, інші критикують за надмірну прямолінійність та відвертість, яка, мовляв, не завжди допомагає у переговорах з обережними представниками ЄС. Так чи інакше, Костянтин Єлісеєв – це посол, який непомітно для багатьох перейшов межу від перспективного дипломата до одного з найпомітніших важковаговиків українського дипломатичного корпусу. А те, що він останніми роками опікується саме євроінтеграційними питаннями, явно лише додає йому уваги. Зокрема, й з боку медіа. Тож недивно, що у набраних балах посол України при ЄС суттєво випередив інших послів України за кордоном. Це при тому, що його діяльність серйозно ускладнюється внутрішньополітичними процесами в самій Україні – Брюссель дуже чутливий до будь-яких відступів офіційного Києва з демократичного шляху. В останні півроку посол України при ЄС тільки те й робив, що давав роз’яснення колегам з Єврокомісії по кожному конкретному випадку, який, на думку Брюсселя, зовсім не відповідає поведінці країни, що претендує на членство в Євросоюзі. Особливість роботи Костянтина Петровича полягає також в тому, що він має достатньо відваги, аби при нагоді доносити важливі месиджі напряму Президенту України.

2. Ігор Долгов, посол України в Бельгії, глава Місії України при НАТО, 104 балів
Ігоря Долгова вважають одним із кращих дипломатів в Україні за його аналітичні здібності. Це людина, яка може висловитися буквально з усіх питань міжнародної політики, акцентувавши при цьому увагу на українському інтересі. Він отримав непросту ділянку для власної роботи. Дипломат, просякнутий євроатлантичними ідеями, очолює Місію України при НАТО в доволі неясні часи. Саме йому довелося розповідати колегам у Брюсселі, що таке «позаблоковість». Саме на ньому лежала і лежить відповідальність за збереження і примноження імпульсу євроатлантичного співробітництва. Із позаблоковістю все більш-менш вийшло – функціонерам НАТО просто довелося змиритися з цим неологізмом-нонсенсом (хоч його в натівських документах пишуть в лапках). Із імпульсом теж все непогано. В Альянсі кажуть, що співпраця за президента Януковича стала навіть активнішою і насиченішою, аніж була дотепер.

3. Олександр Моцик, посол України в США, 92 балів
Олександр Моцик має більш, ніж серйозний дипломатичний бекграунд. На посаді заступника міністра він курував єесівський напрямок, після Помаранчевої революції став заступником керівника Секретаріату Президента, згодом очолив дипломатичну місію в Польщі, а з минулого року – в США. У Олександра Федоровича склався імідж надзвичайно обережного дипломата. Проте після призначення послом у США навіть таке сприйняття не допомогло йому уникнути принаймні одного прикрого випадку. Він спробував переконати українську громаду в США не влаштовувати антипрезидентську демонстрацію у дні перебування Віктора Януковича на Генасамблеї ООН в Нью-Йорку. Результат: прохання посла завдяки одному з діячів діаспори стало публічним, мітинг все одно відбувся.

4. Володимир Хандогій, посол України в Великобританії, 82 бали
Великобританія завжди належала до холоднокровних прибічників України: постійно Київ начебто і підтримувала, але в перші лави прибічників ніколи особливо не напрошувалась. Британські політики – на відміну від німецьких чи французьких – абсолютно відкрито говорять про зацікавленість у наданні чіткої європейської перспективи Києву. Інша справа, що «український» голос Лондона всерйоз не завжди сприймають ні в Берліні, ні в Парижі, підозрюючи британців у намірах за рахунок України підірвати Євросоюз. Недостатньо уваги позиції Британії надають і в Києві, хоча посольські обов’язки раніше у Лондоні виконували доволі шановані персони на кшталт Ігоря Мітюкова чи Ігоря Харченка. Діяльність Володимира Хандогія у Великобританії за минулий рік поки що досить складно оцінювати – президентський указ про його призначення було підписано лише наприкінці липня минулого року. Тому, вочевидь, деякі експерти ставили Володимиру Дмитровичу бали авансом, враховуючи його динамічний старт на посольській роботі у Лондоні та попередній дипломатичний бекграунд. Хто знає Володимира Дмитровича, той не сумнівається: такий посол, склавши руки, сидіти не буде.

5. Наталя Зарудна, посол України в Німеччині, 77 балів
Минулий рік для Наталі Миколаївни знову став роком випробувань. Зміна президента в Україні не принесла довгоочікуваного спокою в українсько-німецьких відносинах. Замість старих ексцесів з’явились нові. Позаторік в Німеччині сталася відома історія з не менш відомим екс-міністром внутрішніх справ України. Торік на німецькому векторі зовнішньої політики Києва відклався слід скандалу з затриманням в аеропорту керівника представництва Фонду імені Аденауера в Україні Ніко Ланге. Якраз за місяць до візиту президента Віктора Януковича до Берліна. Можливо, саме тому після інциденту в аеропорту «Бориспіль» до внутрішньополітичних подій в Україні у Берліні почали виявляти підвищений інтерес. Остання критична заява держсекретаря німецького МЗС Вернера Хойєра з приводу антидемократичних відхилень в Україні свідчить про те, що такий інтерес навряд чи вигідний офіційному Києву. Одним словом, послу Зарудній знову є над чим серйозно працювати.

6. Володимир Єльченко, посол України в РФ, 72 бали
Посада посла України в Росії – далеко не подарунок. Непрості українсько-російські відносини завжди вимагали від українських дипломатів вищого професійного пілотажу. Проте досвідченому дипломату Володимиру Єльченку знадобилося тільки сім місяців на посаді голови української дипломатичної місії в Москві, щоб потрапити до нашого рейтингу. Посол недовго входив в курс справи, та і не було коли: відновлення роботи російсько-української міждержавної комісії, динамічні міжвідомчі переговори, обговорення спільних промислових проектів і чутливих питань щодо демаркації спільного кордону та базування Чорноморського флоту на території України змушували посольство України в РФ працювати день і ніч. Пан Єльченко захоплено розповідає про потенціал українсько-російських відносин та натхненно робить свою справу. Проте теплі почуття не завадили дипломату з гідністю відреагувати на заяву прем’єр-міністра Росії Владіміра Путіна щодо ролі України у перемозі СРСР у Великій Вітчизняній війні, а також визнати дисбаланс у забезпеченні потреб українців в Росії в ході конфлікту навколо української громади РФ

7. Андрій Дещиця, посол України в Фінляндії, 49 балів
Відносини між Україною та Фінляндію зазвичай не викликають суспільного резонансу. Проте Андрій Дещиця, посол України в Фінляндії, вже вдруге потрапляє до нашого рейтингу. Високі оцінки діяльності посла наші експерти пояснили його бездоганною репутацією та повагою, якою він користується серед своїх колег по дипломатичній службі. Не останню роль під час оцінювання зіграв багатий досвід роботи амбасадора у скандинавський країні, який той здобув ще за часів президента Кучми, та вільне володіння фінською. Доказом роботи посла на зближення Києва та Хельсінкі став минулорічний візит міністра закордонних справ Фінляндії Александра Стубба до України.

8. Роман Безсмертний, посол України в Білорусі, 46 балів
Роман Безсмертний – не кар’єрний дипломат, проте досить швидко влився в нову для себе дипломатичну роботу. Причому в далеко не найпростіший час для відносин України і Білорусі. В останній рік президентства Віктора Ющенка співпраця між Києвом та Мінськом неочікувано активізувалася: не в останню роль завдяки грі обох президентів на антиросійських настроях. Зближення України та Білорусі відбувалось також на фоні примирення Євросоюзу з білоруським президентом. В українському МЗС викристалізувався новий підхід щодо північного сусіди: «не можна бути святішим за Папу Римського». Тобто не можна ігнорувати білоруського колегу, якщо його не ігнорують навіть у Ватикані, Брюсселі чи Вільнюсі. Посольська робота Романа Безсмертного випала саме на той критичний період, коли Євросоюз надав Білорусі другий шанс, а потім його так само і відібрав. Відібрав резонно: Лукашенко не пройшов тест на президентські вибори в Білорусі. Україна, всупереч очікуванням, відреагувала на переобрання білоруського президента досить критично. Особливої уваги заслуговує і представлення України на інаугурації глави сусідньої країни.
Незважаючи на подібний фон, за минулий рік відносини двох країн у значній мірі просунулися: Білорусь, нарешті, ратифікувала договір про лінію держкордону з Україною (щоправда, поки Мінськ не передав ратифікаційну грамоту); дві країни спробували знайти спільні точки дотику в енергетичних проектах – зокрема, із залученням нафтового потенціалу Венесуели. Але головні виклики дипломата і політика Романа Безсмертного на білоруському напрямку, очевидно, ще попереду.

9. Юрій Костенко, посол України в КНР, 44 бали
Юрій Костенко вирушав на роботу до Пекіна в досить не певний час – за кілька місяців до президентських виборів-2010. І було зовсім не зрозумілим, яке місце посяде китайський напрямок у зовнішній політиці України. Хоча сам пан Костенко зізнався в офіційних і дружніх бесідах, що готовий піднімати планку українсько-китайської співпраці на справді олімпійський рівень. У нього це вийшло. Можливо, не в останню чергу це сталося завдяки новітнім зовнішньополітичним віянням в президентському оточенні. Однак це саме той випадок, коли дипломату не доводиться себе ламати і виконувати бажання центру лише тому, що так годиться поводитись держслужбовцю. Для пана Костенка дипломатична діяльність – не робота, а стан душі.

10. Микола Кулінич, посол України в Японії, 36 балів
Сумарно вісім років зі свого життя Микола Кулінич провів на дипломатичній роботі в Токіо. Спершу як радник і радник-посланник (1994-1998 роки), а згодом як посол – із лютого 2007 року. Більшість експертів відзначала діяльність пана Кулінича за організацію візиту президента до Японії. І, можливо, все зрештою відбулося не так гладко, проте українська дипмісія спрацювала досить успішно в підготовці приїзду вищого керівництва держави. Пана Кулінича добре знають в Україні дипломати та експерти ще й тому, що він очолював Дипломатичну академію, значну частину життя він присвятив науці. Дипломати відгукуються про нього як про відповідальну, активну і компетентну особистість.

Експерти рейтингового опитування Інституту світової політики, що визначали Топ-10 українських послів та Топ-10 іноземних послів в Україні за 2010 рік:
1. Балануца Олександр, заступник директора Фонду «Єдиний світ»
2. Бистрицький Євген, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження»
3. Бугрій Максим, експерт Українського інституту публічної політики
4. Гетьманчук Альона, директор Інституту світової політики
5. Гончар Михайло, директор енергетичних програм центру “Номос”
6. Жданов Ігор, президент аналітичного центру «Відкрита політика»
7. Жовква Ігор, Директор департаменту Державного агентства України з управління національними проектами
8. Жовніренко Павло, голова правління Центру стратегічних досліджень
9. Жук Сергій, керівник проектів Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»
10. Карасьов Вадим, директор Інституту глобальних стратегій
11. Крижанівський Володимир, перший Посол України в Російській Федерації
12. Кулик Сергій, директор Центру «Номос»
13. Луценко Анатолій, директор GMT Group
14. Мельник Олексій, провідний експерт військових програм Центру Разумкова
15. Палій Олександр, політолог, кандидат політичних наук, експерт
16. Пейтер Руслан, експерт Ліги політологів-міжнародників «ДИПКОРПУС»
17. Петрів Тарас, заступник директора з міжнародного співробітництва Інституту журналістики Національного Університету імені Тараса Шевченка
18. Савін Кирил, керівник представництва Фонду ім. Гейнріха Бьолля в Україні
19. Силіна Тетяна, міжнародний оглядач, газета «Дзеркало тижня»
20. Скорик Михайлина, головний редактор порталу Tochka.net
21. Соколовський Богдан, екс-представник Президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки
22. Солодкий Сергій, заступник директора Інституту світової політики
23. Сушко Ірина, керівник громадської ініціативи «Європа без бар’єрів»
24. Тарасюк Борис, екс-міністр закордонних справ України, голова комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції
25. Тодоров Ігор, професор кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Донецького національного університету, доктор історичних наук, заступник директора Центру міжнародної безпеки
26. Тимчук Дмитро, керівник Центру військово-політичних досліджень, головний редактор «Флот 2017»
27. Удовенко Геннадій, екс-міністр закордонних справ
28. Чалий Валерій, заступник генерального директора Центру Разумкова
29. Шлінчак Віктор, голова Наглядової ради Інституту світової політики
30. Щерба Олександр, посол з особливих доручень МЗС України

Фото Наталії Сагалатої