Публікації

Микола Сірук, щоденна всеукраїнська газета “День”Попри те, що Київ проголосив позаблоковий статус, а Москва вважає розширення НАТО загрозою, тема поглиблення співпраці з Альянсом і зняття стереотипів про Організацію Північноатлантичного договору є актуальною для експертного середовища України, Росії. Це засвідчив перший форум «Україна — Росія — НАТО». Співпраця з НАТО: переваги для України і Росії», який відбувся днями в Києві. Ініціаторами цього форуму виступили неурядові організації України та Росії, відповідно Інститут світової політики і Московський центр Карнегі за підтримки Центру інформації та документації в Україні та інформаційного бюро НАТО в Росії.\
Усі експерти (з України, з Росії, з країн НАТО) з питань безпеки, які взяли участь у цьому заході, переконані, що неурядові організації можуть допомогти зняти непорозуміння у відносинах, пропонувати рішення елітам як для поглиблення співробітництва України і НАТО, Росії й НАТО, так і сприяти подоланню стереотипів щодо Альянсу, які існують в українському та російському суспільствах.

Науковий директор Київського Інституту євроатлантичної співпраці Олександр Сушко зазначив, що більшість непорозумінь у відносинах між Росією і НАТО зумовлені різним розумінням цінностей. «Для однієї сторони цінності, демократія, верховенство права є базовими. А для іншої сприймаються як інструмент у діяльності Заходу для досягнення матеріальних інтересів. Навряд чи це буде усунуто найближчим часом, зміняться покоління, доки буде досягнуто взаємопорозуміння в цінностях», — наголосив український експерт. Заступник директора Центру Разумкова Валерій Чалий вважає, що, ухваливши позаблоковий статус, Україна законсервувала ситуацію, бо тим самим вона не визначила своєї позиції стосовно того, яку систему безпеки вона хоче будувати. Чалий також звернув увагу на те, що без довіри, яка формується не в кабінетах, а в експертних середовищах, не буде співпраці між Росією і НАТО.

Тим часом член наукової ради Московського центру Карнегі Андрій Рябов пояснює брак довіри несформованістю ідентичності в Україні та Росії. І така невизначеність, вважає він, добре середовище для підтримання стереотипів. Він також звернув увагу на чинник глобальної невизначеності, який створює додаткове навантаження на посилення недовіри.

Назріла потреба у внутрішній модернізації, яка дасть змогу відмовитися від стереотипів далекого і близького минулого, зазначив Рябов.

Директор Центру європейської безпеки в Росії Дмитро Данилов погоджується з українськими експертами, що після Лісабонського саміту НАТО з’явилося вікно можливостей для стратегічної співпраці між Росією та НАТО. Разом із тим він наголосив, що для Росії незрозуміло, що таке проголошений позаблоковий статус України, хоч і добре, що Київ закрив двері для розширення НАТО, але для Москви залишається дуже важливим питання, що буде завтра.

Директор Інституту зовнішньої політики (Київ) Георгій Перепелиця вважає, що Україна не сприймається в тристоронньому форматі як повноправний об’єкт, а радше, як об’єкт боротьби. За його словами, Україна є заручницею ідентифікації Росії. І Україна повинна ствердити себе як європейська нація та повноправний об’єкт, і тоді для неї буде відкритим шлях до Європи, в тому числі через НАТО, яке є засобом входження в європейську систему безпеки і модернізації країни, наголосив пан Перепелиця.

Директор Центру європейської безпеки (Росія) Тетяна Пархаліна назвала стереотипи, що існують у Росії щодо НАТО. Зокрема, вона нагадала, що США погодилися на створення НАТО — військово-політичного союзу демократичних держав — після блокади Берліна Радянським Союзом і вбивства Масарика. За її словами, рішення Бухарестського саміту, коли Україна та Грузія не отримали ПДЧ попри наполягання Джорджа Буша, спростовують міф, що рішення в НАТО ухвалюються під диктовку Вашингтона. Щодо розширення НАТО, сказала вона, це не була ініціатива Альянсу — просто країни Східної та Центральної Європи бачили НАТО як двері до ЄС. Пархаліна також наголосила, що НАТО ніколи не вдиралося на територію інших країн. Вона вважає, що ліками від стереотипів щодо НАТО є правдиве інформування громадян та відповідальність еліт. Ніхто з першого рівня еліти в Росії не пояснював, чому треба співпрацювати з НАТО і що це не військовий союз, а військово-політичний союз демократичних країн, який ѓрунтується на спільних цінностях.

Член редакційної ради журналу Pro et Contra при Московському центрі Карнегі, оглядач Костянтин Еггерт зазначає, що Росія не знайшла своєї ідентичності, й тому зовнішня політика стає іграшкою в руках правлячого класу, оскільки в країні немає суспільства, яке визначало б цінності. На думку російського оглядача, еліти України та Росії сходяться у своєму цинізмі та зневірі. А це якраз і становить головну перепону для розвитку відносин із НАТО і ЄС, вважає він. «Ще одна схожість політичних класів обох країн полягає в неспроможності еліти виробити погляд у майбутнє, консолідувати значну частину суспільства для такого майбутнього. І подолання стереотипів лежатиме у сфері внутрішнього розвитку України і Росії й залежатиме від появи нових фігур, спроможних запропонувати нові погляди розвитку країни», зазначає пан Еггерт. На його думку, в Росії всі розмови і спекуляції про НАТО закінчаться в одну мить, якщо російські еліти вирішать, що їм необхідно стати частиною «золотого мільярда» або, інакше кажучи, Заходу. Але це може статися, додає він, тоді, коли в Росії та Україні зміняться еліти й їхні погляди щодо НАТО, бо сьогодні цю тему використовують як частину пропаганди, для того щоб утриматися при владі.

Заступник директора Донецького центру міжнародної безпеки Ігор Тодоров вважає, що російські стереотипи характерні для східної частини України. На його думку, в України більші можливості подолання стереотипів завдяки тому, що в нашій країні, порівняно з Росією, більший прошарок населення орієнтується на цінності. І підписання Києвом угоди про зону вільної торгівлі з Європейським Союзом, наголосив він, може означати точку неповернення до Євразійського простору.