Новини

Вчора, 16 грудня, Віктор Шлінчак та Альона Гетьманчук офіційно відкрили Інститут світової політики. Нагадаю, що пан Шлінчак – голова наглядової ради Інституту, а пані Гетьманчук – директор Інституту.Керівництво новоствореної структури запросило гостей до готелю Hyatt. Налакувавши волосся й одягнувши костюм, я поспішила на відкриття. Біля входу до зали Альона та Віктор зустрічали гостей поцілунками та рукостисканнями. З залу доносилася класична музика, гості попивали шампанське та спілкувалися. Віктор Шлінчак, подивившись мені у вічі, сказав, що, на жаль, журналістів вони не запрошували, та й високопосадовці, що прийшли на відкриття, хотіли би поговорити приватно.\
Тоді я вирішила поспілкуватися з Альоною Гетьманчук. Жінка стояла в синій атласній сукні, на високих підборах і вдивлялася в обличчя тих людей, хто прямував до зали. Я відволікла директорку від цього заняття, тим більше що значна група запрошених уже була обцілована Альоною й тримала келихи з шампанським.

– Альоно, з ким із українських експертів-міжнародників співпрацює Інститут? За яким принципом ви відбирали цих людей?

– Ми плануємо співпрацювати з усіма українськими експертами-міжнародниками. Для нас немає різниці, з якої вони інституції, яка в них зовнішньополітична позиція. Хоча ми чітко декларуємо, що у нас дуже чітка проєвропейська, проєвроатлантична позиція.

Наразі ми розробляємо зовнішньополітичні рекомендації для наступного президента і залучили до їх підготовки вісім експертів із України. Хоча ми будемо консультуватися з деякими зарубіжними експертами. Можливо, ви знаєте, у нашу стратегічну групу радників уже ввійшли чотири зарубіжних експерти: віце-президент Центру постконфліктного миру і стабільності Вільям Тейлор, Девід Кремер, старший науковий співробітник із трансатлантичної проблематики, Ханне Северінсен, співдоповідач Моніторингового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи (1995 – 2007 рр.), Джеймс Шерр, голова російської і євразійської програми.

Цим людям я хочу подякувати за те, що вони погодилися на співпрацю ще перед запуском Інституту. Для мене це велика честь. Вони нам дали такий аванс, оскільки ми ще не презентували жоден проект.

Зараз ми шукаємо партнерів-інституції в інших країнах світу. Ми плануємо запускати спільний проект з одним нідерландським центром. Я сподіваюся, що ми найближчим часом його запустимо, але я б не хотіла детальніше про це говорити. Потім, із січня місяця, ми починаємо відеоконференції з експертами різних столиць світу. Наприклад, у Сполучених Штатах буде наш партнер «Центр за американський прогрес». Так само ми шукаємо партнерів у інших західноєвропейських країнах.

В той же час я активно працюю над виходом на закордонні медіаринки, аби якось пояснювати логіку дій України, коригувати час від часу її імідж. Скажімо, зараз готую велику публікацію про Україну – НАТО для одного німецького журналу, а також для російського видання. Я думаю, що ці ринки інформаційно дуже важливі для нас. Тому ми намагаємося поєднувати медіа й експертний майданчик.

Сьогодні ми запустили сайт Інституту. Він знаходиться ще не у фінальній своїй стадії. Наш сайт буде дуже динамічним. Цим ми, мабуть, будемо відрізнятися від усіх неурядових організацій. Бо ми, все таки, люди з медіабекґраундом. Ми намагатимемося, щоб інформація про всі наші заходи, події, публікації, мої та моїх колег, були на сайті.

– Розкажіть, кого ви запросили?

– Тут є всі ключові посли. Посол Європейського союзу, посол Німеччини, посол Сполучених Штатів, посол Австрії, виконуючий обов’язки посла РФ Всеволод Лоскутов. Присутні Юрій Єхануров, Валерій Пустовойтенко. Є фактично всі колишні міністри закордонних справ Анатолій Зленко, Геннадій Удовенко. Є Володимир Хандогій, перший заступник Міністра закордонних справ. Також посол Південної Кореї.

Скажу чесно, ми запрошували тих послів, із якими ми товаришуємо, з якими ми хочемо почати цей старт. Запросили наших друзів.

Прийшли кілька медіаменеджерів. Це так само наші друзі. Ми готові давати їм коментарі, допомагати готувати публікації стосовно зовнішньої політики для їхніх видань. Тут присутні керівники деяких закордонних фондів: німецьких фондів, Фонд Пінчука, Центру інформації та документації НАТО. Прийшли незалежні західні експерти і журналісти, зокрема німецькі.

– Ви зараз будете нести відповідальність за цілу установу. Чи готувалися ви до цього?

– Готувалася останні десь два з половиною роки. Я вже давно хотіла займатися виключно аналітичною роботою, пов’язаною з зовнішньою політикою. Для мене це дуже цікаво. Тому що це для мене не лише робота, а й хобі. Є багато енергії драйву й бажання. Я вважаю це дуже важливою складовою успіху. Тому ми націлені дуже оптимістично і в позитивному плані агресивно.

– Яка у вас буде програма вечора?

– Буде відеопрезентація нашого Інституту на п’яти плазменних екранах українською та англійською мовами. Її будуть транслювати впродовж двох годин, оскільки багато високопосадовців та послів заходять буквально на 15 хвилин, приходять нові люди. Ми би хотіли, щоб усі ознайомилися з презентацією.

– А розважальна частина програми?

– Жива музика та гурт «Йогурт».

Наша розмова перервалася. Прийшла Ірина Геращенко. «Це ж наша мама!» вигукнув Віктор Шлінчак (Ірина нещодавно народила – “Дуся”) підняв Ірину й почав із нею кружляти.

Гості прибували. Хто прийшов привітати Віктора Шлінчака та Альону Гетьманчук, дивіться у фоторепортажі.

Ще раз вітаю, успіхів.
Ваша Дуся.