Новини

Інститут світової політики провів 18 лютого Медіа-клуб на тему “Українське питання в американських президентських перегонах”.{3}\
Спікери:
Іван Мединський, PhD, аналітик Інституту світової політики
Др. Катерина Смаглій, Директор Київського офісу Інституту Кеннана

{5}

Аналітик ІСП Іван Мединський проаналізував виборчі обіцянки та аргументи основних кандидатів від Республіканської та Демократичної партій, а також їхні попередні заяви та дії у сфері зовнішньої політики.

За словами експерта, Марко Рубіо, кандидат від Республіканської партії, фактично єдиний, хто має чітко сформульовану стратегію щодо Росії, і як протидіяти російській агресії в Україні. Рубіо, який зараз має підтримку близько 15%, виступає за те, щоб надати Україні оборонне озброєння, посилити економічну допомогу.

«Рубіо пропонує розширити санкції проти Росії, залишити двері НАТО відкритими для країн, які виконають всі зобов’язання. Він виступає за те, аби нівелювати вплив Росії на прийняття рішень всередині Альянсу, а також називає Путіна «гангстером», який використовує всі ресурси своєї великої країни для військових потреб, тоді як економіка занепадає», – розповів експерт.

Досить схожу програму має Тед Круз, якого також зараховують до лідерів серед кандидатів від республіканців. Понад те, як наголосив експерт, Круз був одним із співавтором Ukraine Support Act, документу який прийняв Конгрес США на підтримку України.

Круз вважає, що санкції проти Росії мають бути доповнені конкретними кроками, а саме розміщення систем протиракетної оброни у Польщі та Чехії, диверсифікація ресурсів для Європи та посилення рослі США у Європі.

Мединський відзначив відсутність однозначності і послідовності у заявах лідера республіканської гонки Дональда Трампа щодо Росії і її лідера. За словами експерта, наразі важко передбачити, якою буде зовнішня політика Трампа, у тому числі щодо Росії.

У свою чергу Катерина Смаглій відзначила, що кандидати від Республіканської партії гірше поінформовані щодо українського питання.

«В їхній риториці Україна не фігурує так часто, як інші країни/регіони. Не слід забувати, що два фаворити гонки Тед Круз і Марко Рубіо є кандидатами латиноамериканського походження, тому для них відносини США з Кубою, Мексикою, іншими латиноамериканськими країнами завжди будуть більш пріоритетними, ніж з далекою проблемною країною у центрі Європи. Для них Україна ніколи не буде питанням «номер 1» у сфері зовнішньої політики».

У політику США щодо Європи повернулося поняття «стримування». Так, у бюджеті США на 2017 рік окремо передбачені кошти на стримування у Європі. Про це заявив Іван Мединський, аналітик Інституту світової політики, під час Медіа-клубу ІСП 18 лютого.

Мединський відзначив, що одним з ключових елементів «холодної війни» була політика стримування Радянського Союзу.

«Нещодавно Барак Обама подав заявку на новий бюджет на 2017 рік. В оборонній складовій цього бюджету є спеціальна стаття у 3,4 млрд. дол., яка називається European Reassurance Initiative, – це ініціатива США з підтримки своїх сил у Європі. Останні два роки у рамках цієї ініціативи кошти виділялися на «підбадьорювання» (reassurance) європейців, тобто підтримку. Натомість у бюджеті на 2017 рік згадується «стримування» (deterrence). Кошти окремо виділяються на підтримку і окремо на стримування». – пояснив Мединський.

Крім того, аналітик відзначив, що це ж саме слово «стримування» часто використовує у своїх промовах кандидат від Демократичної партії Гілларі Клінтон.
{6}
Катерина Смаглій відзначила, що 3країнського питання як такого у виборчих програмах кандидатів у президенти США немає, однак є російське питання. За її словами, увага кандидатів зосереджена на питаннях безпеки, Росії, Китаю та Латинській Америці. «Україна займає дуже незначні позиції, і якщо й згадується у програмах кандидатів, то лише як частина стратегії США по відношенню до Росії», – пояснила експерт.

Разом з тим, за її словами, цього разу зовнішня політика відіграватиме суттєву роль у виборчих перегонах.

«Ще до того, як почалися перегони, 41% американських громадян заявив, що зовнішня політика буде одним з ключових моментів, на які вони звертатимуть увагу, роблячи свій вибір. Це досить високий показник», – наголосила Смаглій.

Експерт пояснює це тим, що багато американців вважають політику президента США Барака Обами з точки зору міжнародної безпеки провальною. У результаті, кандидати у президенти «позиціонують себе як альтернативу його помилкам».

Гілларі Клінтон сприймається як представник елітистського політичного істеблішменту. Експерт відзначила, що Клінтон часто дорікають її зв’язками з бізнесовими елітами, що вона намагається вирішувати питання двосторонньої співпраці на рівні еліт, а не суспільства.

«Контакти Гілларі Клінтон з Україною так само можуть зіграти проти неї у цій президентській кампанії. Їй дуже часто дорікають співпрацею із Фондом Віктора Пінчука. Так, її фундація отримувала мільйонні благодійні пожертвування від Фонду Пінчука; після чого Гілларі Клінтон виступила на передостанній Ялтинській Європейській Стратегії. Це може бути свідченням недемократичної, непрозорої, корумпованої політики», – зазначила Смаглій.

Крім того, експерт відзначила, що кампанію Клінтон послаблює і той факт, що вона як колишній держсекретар в Адміністрації Обами, розділяє відповідальність за його зовнішню політику, яку чимало американців вважають провальною.

Серед тих прорахунків, якими сьогодні найбільше дорікають Клінтон, експерт назвала і політику перезавантаження відносин з Росією.

«Дуже показовими були останні праймеріз, які пройшли у штаті Нью-Гемпшир. Сандерс обігнав Гілларі Клінтон на 22%. Такий результат є показовим з огляду на те, що сама Гілларі Клінтон народилася у Нью-Гемпширі, це її рідний штат», – заявила експерт.

Експерти зійшлися на тому, що у президентських перегонах США ще зберігається невизначеність, а тому робити будь-які висновки ще рано. Так, Смаглій припустила, що може з’явитися третій гравець, який стане привабливою альтернативою основним кандидатам від Демократичної та Республіканської партій.

«Наразі в американців немає альтернативи: вони або голосують за такого «діснейлендівського» кандидата як Дональд Трамп або за Гілларі Клінтон, яка у свідомості американців міцно зв’язана з минулим, з елітистким політичним класом. Хочеться якогось нового кандидата. У цій ситуації може з’явитися третій гравець, який стане привабливою альтернативою цим двом кандидатам», – пояснила експерт.

Смаглій згадала, що колишній мер Нью-Йорка Майкл Блумберг не виключив висунення своєї кандидатури на пост президента.

«Він зазначив, що залежно від того, які кандидати матимуть найбільші рейтинги, він у березні може прийняти рішення щодо участі у виборах як незалежний кандидат. І це дійсно може поламати всю гру. Адже статки Блумберга перевищують статки Трампа майже у десять разів. Якщо Трамп має 4 млрд. доларів, то Блумберг – 35 млрд. У списку Форбс він знаходиться на 14 позиції серед найбагатших людей планети. І можливо він запропонує настільки активну, цікаву кампанію, що американський виборець зробить свій вибір на його користь», – пояснила експерт.

Медіа-клуб був організований в рамках проекту ІСП «Нова європейська політика: заповнюючи прогалини в інформації», що здійснюється за підтримки проекту «Об’єднуємося заради реформ» (UNITER), який реалізується Pact в Україні за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).