Новини

Альона Гетьманчук, директорка Інституту світової політики, виступила на парламентських слуханнях\”Актуальні питання зовнішньої політики України”, 7 грудня 2016 року.Публікуємо повний текст виступу:
“У нинішньому міжнародному контексті Україна опинилась і ризикує й надалі перебувати у ситуації, коли багато міжнародних акторів шукатимуть відповідь на питання “чому ні для України, а не чому так для України”.

Щоб послабити негативну аргументацію наших міжнародних партнерів, необхідно посилити і краще скоординувати зовнішньополітичну діяльність на всіх напрямках – урядовому, міжпарламентському, експертному.

Упродовж останніх 10 місяців Інститут світової політики здійснював масштабний проект Аудит зовнішньої політики, одним із основних компонентів якого були аналіз та рекомендації щодо двосторонніх відносин з багатьма країнами світу. Наразі ми проаналізували і виробили рекомендації щодо відносин із 17 країнами.

Користуючись унікальною нагодою парламентських слухань і присутністю народних депутатів, дозвольте поділитись деякими з рекомендацій саме щодо міжпарламентської дипломатії.

Оскільки ми переконані – ефективна міжпарламентська дипломатія може дати потрібний політичний поштовх відносинам, неефективна – спровокувати політичний відкат у відносинах.

За останній рік ми вчергове переконались, наскільки парламенти можуть бути відповідальні за цілу низку рішень, що безпосередньо впливають на Україну. Як приклад, голосування щодо ратифікації Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС у Нідерландах, прийняття законів щодо тлумачення історичних питань у Польщі.

Із огляду на висновки Аудиту зовнішньої політики, ми рекомендуємо сфокусуватись на наступних напрямках: Сполучені Штати Америки, Польща, Німеччина, Італія та Франція.

{1}

З-поміж рекомендацій:

Щодо Сполучених Штатів Америки:

після президентських виборів у США ще більш важливо максимально використовувати і посилювати наявний двопартійний консенсус у Палаті представників та сенаті США щодо всеосяжної підтримки України в умовах агресії Росії і процесу імплементації реформ. Конгрес має не лише залишатись надійним союзником України, але й допомогти зробити нову адміністрацію США союзником України.

Активна міжпарламентська діяльність потрібна для схвалення Сенатом Сполучених Штатів законопроекту №5094 «Акт стабільності і демократії в Україні». Нагадаю: цей законопроект передбачає відмову США визнати російську анексію Криму, а також необхідність відновлення Україною контролю над кордоном як умови скасування санкцій.

Важливо більш щільно координувати візити до Вашингтона з України. Кількість візитів до Сполучених Штатів має перерости в якість. Принципово важливо мати 3 ключові сигнали (месиджі) від України, з якими та чи інша делегація відвідує Вашингтон та інші столиці світу.

Робота з Конгресом США має перейти від символічно-протокольної до рутинної. Важливо посилити зустрічі з конгресменами налаголженням робочих відносин зі співробітниками Конгресу, відповідальними за розробку зовнішньополітичних ініціатив конгресменів щодо України.

Німеччина:

в Україні спостерігається певна недооцінка ролі та впливу Бундестагу на реалізацію зовнішньої політики та надання допомоги з боку Німеччини. Необхідна більш проактивна позиція українського парламенту на німецькому напрямку. У фокусі мають бути візити до Бундестагу парламентарів, які можуть ефективно представити «нову Україну» й продемонструвати конкретні успіхи України щодо впровадження реформ.

Важливо запрошувати німецьких депутатів в українські регіони та за нагоди спільно з німецькими колегами відвідувати їхніх виборчі округи у відповідних німецьких землях. Це слугуватиме унікальною нагодою ознайомити, що відбувається в Україні і встановити безпосередні контакти з німецькими колегами.

Доцільно було б реанімувати Дні України в Бундестазі, трансформувавши їх у День українських реформ у Бундестазі. Враховуючи роль Німеччини, доречно було б ініціювати і День Німеччини в українському парламенті.

Ми пропонуємо розглянути створення спільних груп між Україною, Францією і Німеччиною на міжпарламентському рівні для обговорення питань, пов’язаних з Україною. Співпраця і довірливі відносини між Німеччиною та Францією могли б позитивно вплинути на дискусії щодо України, якби німецькі депутати розглядали відповідні питання разом із французькими колегами.

Італія:

достатньо високий темп міжпарламентської співпраці з Італією важливо конвертувати сьогодні для налагодження контактів із готовими до діалогу співрозмовниками з опозиційних проросійських та євроскептичних партій (Ліга Півночі, Рух 5 зірок, Форца Італія), при цьому підтримуючи діалог з традиційними партнерами України (Демократичною партією та правоцентристами).

Важливо зробити наголос на візитах саме до регіонів країни. Під час візитів до італійських регіонів до складу делегацій доцільно включати представників бізнесу та регіональних влад України. Італія – країна регіонів, її ключовий інтерес до України – бізнес, і на це треба робити акцент у міжпарламентській співпраці.

Польща:

міжпарламентський вимір співпраці між Україною і Польщею є на сьогодні критично важливим. Україні варто позиціонувати себе як далекоглядний конструктивний партнер й уникати схвалення законодавчих актів, які призводимитуть до подальшої ескалації у відносинах.

Важливо діяти проактивно щодо спільних заходів та зустрічей із польськими колегами, зокрема в рамках підготовки до відзначення днів вшанування пам’яті Волинського злочину і жертв нацистського та комуністичного режимів (для того, щоб уникнути одностороннього наративу у Польщі під час таких заходів та демонстрації польському народові, що для України і Польщі це спільна трагедія).

На жаль, маємо підстави констатувати: відносини між Україною і Польщею навряд чи зможуть вийти на новий рівень і повноцінно запрацювати, допоки український парламент не проголосує поправки до закону «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті» (законопроект 4975 від 14.07.2016), щодо уточнення, що статус борців за незалежність України не поширюється на осіб, дії яких кваліфікуються як злочин проти людяності.

Ми зі свого боку як аналітичний центр готові запропонувати незалежну експертизу, необхідну для здійснення ефективної міжпарламентської дипломатії. Як опцію пропоную розглянути підписання меморандумів про аналітичну співпрацю профільних комітетів з аналітичними центрами. Інші рекомендації Аудиту зовнішньої політики будуть представлені на зовнішньополітичному форумі 21 грудня”