Новини

В рамках заходу були проаналізовані ключові майбутні за кордоном події, які матимуть місця протягом чергового місяця.

Прес-конференцію традиційно почав директор Інституту світової політики Євген Магда, який зробив прогнози щодо парламентських виборів в Ізраїлі і Фінляндії. Перш за все він нагадав, що за 120 місць Кнесету вестимуть боротьбу 47 політичних сил. Проте, як наголосив директор ІСП, навіть перемога опозиційного кандидата не означатиме зміни зовнішньої політики – в першу чергу орієнтації на США. Хоча шанси Беньяміна Нетаньяху на перемогу значні, не в останню чергу через те, що адміністрація Дональда Трампа нещодавно визнала суверенітет Ізраїлю над сирійськими Голланськими висотами. І цим самим були посилені позиції чинного прем’єр-міністра Ізраїлю. В контексті виборів до фінського парламенту Едускунди Євген Магда нагадав про те, що значна кількість фінів голосує достроково через інтернет. В 2015 році відповідний показник склав 50%. Із іншого боку на думку директора Інституту світової політики від виборів до парламенту Фінляндії важко очікувати якихось загальноєвропейських сенсацій.

Заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков зосередився на триваючому процесі виходу Великої Британії із ЄС, дострокових виборах до Генеральних кортесів Іспанії, а також конкуренції між США і КНР щодо бездротового інтернету 5G.

У питаннях виходу Великої Британії із ЄС Микола Бєлєсков нагадав, що Терезі Мей не вдалося переконати парламентарів підтримати розроблену нею угоду щодо виходу із ЄС навіть шляхом надання обіцянки піти у відставку. В квітні 2019 року ключовим питанням в переговорах між Лондоном і Брюсселем стане те яку саме відстрочку щодо виходу дадуть Великій Британії на спеціальному саміті 10 квітня. Микола Бєлєсков нагадав, що будь-яка відстрочка далі 22 травня 2019 року вимагатиме від Великої Британії участі в виборах до Європейського парламенту. Окрім того країни ЄС під час розгляду питання щодо відстрочки вимагатимуть від кабінету міністрів Терези Мей чіткого плану дій щодо використання виділеного часу. На сьогодні консерватори ведуть переговори із лейбористами щодо схвалення угоди про вихід із ЄС шляхом двопартійного голосування. Досягнення згоди між двома політичними силами із цього питання доволі туманне. Попри це можливість виходу Великої Британії із ЄС без угоди малоймовірна, не зважаючи на те, що сторони говорять про збільшення шансів саме на такий розвиток подій.

У випадку дострокових виборів до іспанського парламенту цього місяця, на думку Миколи Бєлєскова, нас може чекати повторення ситуації 2015-16 років. Тоді Іспанія була змушена іти на дострокові вибори після того, як не вдалося сформувати правлячу коаліцію. Але навіть після цього Іспанією правили спочатку правоцентричний уряд меншості, а потім уряд їх колег лівоцентристів. Формально правляча Соціалістична партія Іспанії має шанси отримати майже 30% голосів. Проте коаліційний уряд соціалісти можуть сформувати лише за підтримки партії Podemos, а також низки партій із Каталонії – лише тоді коаліція лівоцентристів зможе мати 177-180 голосів в парламенті в складі 350 депутатів. Але для цього Педро Санчес повинен буде піти на поступки каталонцям в питанні проведення референдуму щодо незалежності. Це може коштувати соціалістами голосів під час виборів. Із іншого боку поява в Генеральних кортесах праворадикальної партії Vox все одно не дозволить правим партіям отримати більшість.

На сам кінець в своїй частині презентації Микола Бєлєсков розповів про поточне протистояння між КНР і США щодо бездротового інтернету 5G. Дана технологія визначатиме в тому числі країну, яка домінуватиме в наступному технологічному укладі. На сьогодні Вашингтон намагається переконати союзників і партнерів не використовувати технології китайських компаній Huawei та ZTE для створення власних мереж 5G. В іншому випадку американці погрожують не передавати союзникам розвідувальні дані. Проте поки що така стратегія адміністрації Дональда Трампа виявилася не особливо ефективною. Такі країни як Велика Британія і ФРН не захотіли автоматично відмовитися від китайського обладнання. На думку частини європейських країн американці не надали достатньо доказів щодо небезпеки китайського обладнання. Окрім того американці не мають власних аналогів, які вони можуть запропонувати замість американських систем. Дане питання, як наголосив Микола Бєлєсков, є важливим і для України. Офіційному Києву треба буде враховувати позицію США, але при цьому важко буде знайти заміну недорогим, але якісним китайським технологіям бездротового інтернету 5G.

Заступниця директора Інституту світової політики Наталія Іщенко зосередилася на початку кампанії щодо виборів президента Північної Македонії, поточних протестах в Сербії, Албанії і Чорногорії, а також можливості вирішення низки протиріч між Туреччиною і Грецією.

За посаду президента Македонії змагаються 3 особи: Стево Пендаровскі (від правлячої коаліції на чолі із соціал-демократами), Гордана Сіляновська-Давкова (від опозиційної ВМРО-ДПМНЄ) і Блєрім Рєка (від албанців Північної Македонії). Перший тур виборів відбудеться 21 квітня, а другий в разі потреби в 5 травня. Правом голосу можуть скористатися 1 млн. 808 тисяч громадян. Наталія Іщенко нагадала, що президент в парламентській республіці не є визначальною фігурою. А самі вибори будуть відбуватися на фоні реалізації угоди із Грецією щодо зміни назви країни.

В випадку масових протестів в Албанії, Чорногорії і Сербії заступниця директора ІСП висловила думку, що не слід чекати їх переростання в громадянські війни. За оцінками Наталії Іщенко ситуація збережеться патовою, оскільки влада країн не має наміру йти на поступки. А учасникам протестів не вдається збільшувати масштаби виступів і кількість учасників. Тому до осені 2019 року не слід чекати якихось принципових змін – особливо на фоні початку курортного сезону.

Врешті решт Наталія Іщенко також торкнулася нової спроби Анкари і Афін вирішити двосторонні протиріччя. Заступниця директора ІСП нагадала, що Грецію і Туреччину розділяють питання кордону в Егейському морі і питання Кіпру разом із шельфом біля острову, де знайшли значні поклади газу. Новий поштовх до нормалізації відносин дав візит прем’єра Греції Алексіса Ципраса до Туреччини в лютому цього року. Також 21 березня відбулася зустріч керівників зовнішньополітичних відомств двох країн, де сторони поводили себе прагматично, але вирішили не ставити глобальних цілей. Продовжити позитивну динаміку мають нові консультації на рівні МЗС двох країн 12 квітня.

для ознайомлення натисніть на зображення