Новини

Інститут світової політики 4 листопада презентував результати унікального опитування щодо того, як громадяни 8 країн-членів ЄС сприймають конфлікт між Україною та Росією.Повні результати опитування можна завантажити тутПеред презентацією результатів, Альона Гетьманчук, директорка ІСП, акцентувала увагу на важливості та безпрецедентності проведенного дослідження,яке охопило Німеччину, Францію, Італію, Іспанію, Велокобританію, Польщу, Швецію та Нідерланди.
{11}
Вона зауважила, що після опитування, яке ІСП зробив у червні, з’ясувалось, що головною асоціацією у 6 найбільших за чисельністю країн ЄС щодо України є війна/воєнний конфлікт. Саме тому ІСП вирішив провести другу частину опитування, де були поставлені уточнюючі питання.
{5}
Катерина Зарембо, заступниця директора ІСП, презентувала результати опитування.
Презентацію можна скачати тут
{12}
Після презентації дослідження відбулась дискусія, модератором якої виступив Сергій Солодкий , перший заступник директора ІСП.
{2}
У дискусії взяли участь Андреас фон Бекерат , Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Швеція в Україні, Мар’яна Беца , речниця Міністерства закордонних справ України, Андре Хертель , професор «Німецьких та європейських студій», Німецька служба академічних обмінів (DAAD) та Едмон Юе , військовий експерт, Франція.
Головні тези виступу Андреаса фон Бекерата:
«Народ України і уряд зосереджений на інтеграції до Європейського Союзу. Це є важливим фактом для кожного шведа. Проте у дослідженні ми побачили, що третина шведів проти вступу України до Європейського Союзу. Ця третина населення, які відповіли, що Україна не може вступити в ЄС, оскільки тут немає верховенства права. Про це говорить і те,що головною асоціацією з Україною у шведів є корупція. Однак важливо розуміти те, що народ України теж вимагає верховенства права. Ще за часів Майдану люди довели свою готовність до змін”.
«У минулому році, коли Фонд Маршала проводив опитування стосовно вступу України до Європейського Союзу, воно показало, що більше 70%шведів вважають, що уряд Швеції повинен підтримувати інтеграцію України, не зважаючи на позицію Росії»
«Україна виконала майже всі умови асоціації, проте зараз головне зробити акцент на реформах. Бо реформи, насправді, мають найважливіше значення».
Головні тези виступу Мар’яни Бець:
«Сьогодні всі розуміють, що дії Росії є прямою агресією проти України. З нами солідарні всі наші міжнародні партнери. Проте не слід забувати про дуже потужний інструмент, який використовує Росія – це пропаганда. Важлива робота урядових структур з неурядовим сектором не тільки в Україні, а й закордоном. Через іміджеві проекти, комунікаційну ію можна подолати російську пропаганду. Ми сподіваємось, що це зможе вплинути на думку громадян в інших державах»
«Ми знаємо, що все залежить від процесу реформування і його ефективності, як в контексті інтегрування до Європейського Союзу, так і лаштування українських установ до європейських стандартів»
Головні тези виступу Андре Хертеля:
«У німців більше негативних асоціацій з Україною і основна з них – це війна. Головною причиною цього є побоювання німців щодо усього, що пов’язано з військовим конфліктом, незважаючи на те, наскільки він масштабний і де він відбувається. Німці обережно підходять до питання військової кризи, військових альянсів, постачання зброї. Такі заходи не користуються популярністю серед німецького народу. Для німців важливіша економічна підтримка України»
«Головна проблема – це те, що німці дивляться на Україну через призму пропаганди Російської Федерації. Більшість вважають, що ці дві країни належать до єдиного культурного простору, саме тому німці не підтримують членства України в ЄС»
«Верховенство права для німців важить навіть більше, ніж для шведів, і це є головною європейською цінністю для них»
Головні тези виступу Едмонда Юе:
«У Франції зараз відбувається дуже велика та ефективна пропагандиська війна. Росія сформувала чітку платформу для ведення інформаційної війни, починаючи ще з містралів»
«Нестача інформації дуже велика. І це почало впливати навіть на українську діаспору; тільки люди, які самі цікавляться інформацією не піддаються пропаганді. Псевдо-журналісти, які начебто побували на Донбасі, пишуть публікації та розповідають в ефірах телеканалів недостовірну інформацію»
«Новий посол України у Франції працює набагато краще, ніж його попередник. Проте багато французьких ЗМІ вже на боці Росії. А що стосується приватних каналів, то вони взагалі мають довгострокові контракти з російськими компаніями»
«Особливо кричущий приклад з катастрофою МН17, коли мене покликали дати коментар стосовно причетності Росії, але перед тим надіслали мені чітки позиції, які я маю сказати в ефірі. Відбувається повне блокування інформації. Франція найбільш дезінформовано країна. Меседжі відірвані від реальності»
«Іноді ми чуємо як члени Парламенту Франції відвідують окупований Росією Крим. Французькі політичні кола не дотримуються обов’язкових міжнародних норм. Намагаючись вдосконалити свій імідж, старі політики задобрюють своїх виборців. Таку роботу раніше проводила комуністична партія Франції для Радянського Союзу»
{6}

{7}
Яго Хіль Агуардо , зуступник Посла Іспанії в Україні та Леонід Літра , старший аналітик ІСП.
{4}
Марюс Януконіс , Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні та Андре Хертель , професор «Німецьких та європейських студій», Німецька служба академічних обмінів (DAAD)
{8}
Павел Бучек, заступник Посла Чеської Республіки в Україні та Андреас фон Бекерат, Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Швеція в Україні.
{10}
Тсуйоши Гороку, японський дослідник та Олександр Хара, експерт фонду “Майдан закордонних справ”
{13}
Альона Гетьманчук, директорка ІСП та Мар’яна Беца, речниця МЗС України.
Це опитування є продовженням соціологічного дослідження ІСП щодо сприйняття України в ЄС, перші результати якого були презентовані у червні цього року. Тоді були опубліковані дані опитування у 6 найбільш населених країн ЄС: Франції, Великобританії, Німеччини, Італії, Іспанії, Польщі.
Опитування було проведено компанією TNS на замовлення Інституту світової політики у рамках проекту “Нова європейська політика: Заповнюючи прогалину в інформації”, який здійснюється за підтримки проекту “Об’єднуємося заради реформ (UNITER)”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact Inc.