Новини

Інститут світової політики 10 грудня у партнерстві з Інститутом міжнародних відносин та стратегічних досліджень (IRIS) організував у Парижі публічні дебати під назвою “Реформи в України у контексті політичних та безпекових викликів”.Участь у заході взяли понад 100 осіб, що переконливо засвідчило інтерес французького експертного середовища до українського питання.\
Відкриваючи дискусію, директорка ІСП Альона Гетьманчук наголосила, що для незворотності реформ в Україні необхідне більш активне залучення ЄС і Франції зокрема.

Основні тези вступу директорки ІСП:

– Ми ініціювали дебати, бо приділяємо надзвичайно велике значення Франції. Ми дуже вдячні за модерацію, яку здійснює Франція у переговорах з вирішення конфлікту на Донбасі, за позицію щодо санкцій. Ми також дуже вдячні за те, що Франція чітко дає зрозуміти: вирішення конфлікту на Донбасі і боротьба з тероризмом – це два абсолютно окремі треки. Тільки така позиція дає можливість знайти стале рішення для конфлікту на Донбасі.
– Ми приїхали з одним головним месиджем: незважаючи на війну, незважаючи на скрутну економічну ситуацію і супротив старої системи, Україна рухається вперед. Рішення, які мають бути прийняті, і кроки, які мають бути зроблені, рано чи пізно приймаються і робляться. Це відбувається не так швидко, як ми очікували після Революції Гідності, але все ж відбувається.
– Ми одночасно ведемо дві війни: проти військової агресії і проти старої, неефективної системи урядування з надзвичайно високим рівнем корупції. Навряд чи в сучасній європейській історії ви знайдете іншу країну, яка була вимушена одночасно відбивати військову агресію, проводити болісні реформи і робити це все в демократичний спосіб. Ми маємо це робити, бо обидві війни є екзистенційними для України, як держави.
– Ми вже досягли того моменту, коли реформи стали неминучими, але ми маємо ще попрацювати над тим, щоб реформи стали по-справжньому незворотніми. Ми усвідомлюємо, що без допомоги Франції, без допомоги ЄС, це зробити буде значно важче.
– Впевнена, що стабільна й успішна в реформах Україна відповідає інтересам Франції, оскільки тільки в такому вигляді вона зможе створювати не проблеми та загрози – політичні, економічні та безпекові, зокрема й міграційні – а можливості.
{1}

Олексій Гарань,професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», науковий директор Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва.
Основні тези виступу:
– Спеціальний конституційний статус для тимчасово окупованих територій Донбасу виглядає як винагорода Кремлю за його агресію.
– Ключове питання – це виведення російських військ та демілітаризація регіону. Без цього, спеціальний статус, а також вибори на окупованій території виглядають як легітимація де-факто російського контролю над окупованими територіями.
– Росія хотіла б використати вибори, щоб представити російсько-український конфлікт як внутрішню проблему України та змусити Київ вести прямий діалог з владою т.зв. “ДНР-ЛНР”.
– Кіпр приєднався до ЄС незважаючи на заморожений конфлікт на своїй території, а Молдова, отримала безвізовий режим та Угоду про асоціацію з ЄС незважаючи на конфлікт в Придністров’ї.
– Президент Путін може спробувати обміняти формальне «визнання» Донбасу частиною України на де-факто мовчазне визнання Заходом окупації Криму. З огляду на це, необхідно вжити низку додаткових кроків, зокрема забезпечити жорстке дотримання «кримської частини» санкцій, посилення міжнародного моніторингу за ситуацією в Криму, випадками порушень прав кримських татар.
– Наразі одним з першочергових завдань є забезпечення міжнародного моніторингу/контролю за українсько-російським кордоном.
{3}
Рафаель Мартін де Лагард, заступник директора по Росії та Східній Європі МЗС Франції.
Основні тези виступу:
Ніде в історії не було такого випадку, як з Україною, щоб країна одночасно стояла перед стількома викликами.
– Зранку до вечора спільно з німецькими колегами ми тільки тим і займаємося, щоб зробити реальні напрацювання для цього конфлікту.
– Нормандський формат довів свою слушність і є дуже продуктивним, бо і російську, і українську сторону це влаштовує. Він доповнює роботу, яка ведеться ОБСЄ.
– Який урок можна винести з лютого 2015 року? Але якщо взяти політичний вимір, то він вимагає дуже багато від українців. Але головний результат – цей формат зупинив людські жертви. ООН дало останні цифри – загинуло більше 8000, але майже всі вони загинули до Мінська. Після Мінська – 50 осіб.
– Сьогодні стоїть питання, як провести вибори. Україна наполягала, що спочатку вибори, а потім спеціальний статус. А Росія – навпаки. Після Парижу є мандат на підготовку виборів.
– Останнім часом обговорювали, як вихідці з цих регіонів зможуть взяти участь у виборах. Інше питання, яке обговорюється, як надати гарантії безпеки спостерігачам на виборах. Росія і сепаратисти ставлять дуже складні умови. Це дуже складний процес, але він просувається.
Щодо реформ:

Після Майдану дуже активізувався політичний діалог між Францією та Україною. Президент України відвідав Францію у квітні, прем’єр у травні.

– Нещодавно МВФ визнав, що за останні півтора роки Україна зробила більше, ніж за останні десять років. Це дійсно треба визнати.

– Зараз Франція буде консультувати Україну в рамках реформи децентралізації. Українські експерти вже приїжджали і вивчали наш досвід. Франція також надає допомогу для реформи правоохоронних органів України.

– У нас дуже хороша співпраця у галузі сільського господарства. Мав відбутися інвестиційний форум, однак через теракти його довелося перенести на лютий.

Лаура Делкур, наукова директорка Інституту міжнародних відносин та стратегічних досліджень (IRIS), відзначила, що Україні потрібно змінити 80-90% свого законодавства для того, аби наблизитися до стандартів ЄС.
Вона наголосила на складній ситуації, в якій опинилася Україна: “На відміну від Грузії, яка провела радикальні реформи до війни з Росією, Україна вимушена проводити реформи в умовах дестабілізації”.
{2}
Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента».
Основні тези виступу:

– Україна втратила щонайменше 20% економічного потенціалу, внаслідок неоголошеної війни та захоплення Росією Криму та великої частини двох східних областей України.
– Збитки України від анексії Криму оцінюються приблизно в 100 млрд. доларів.

– Головна проблема процвітання корупції – міцний зв’язок влади і великого бізнесу, тотальна корумпованість судової системи та правоохоронних інституцій.

– Розрив між необхідністю системного реформування політичної, правової, економічної і соціальної системи та низькими темпами суспільно-політичних змін.
По-перше, це негативний вплив бізнес-інтересів та масштабної корупції.
По-друге, це відсутність єдності в розумінні змісту реформ.
По-третє, це панування соціально-патерналістських настроїв у суспільстві та популістської політики серед провідних партій.

– Рівень довіри до влади впав вдвічі. Соціологи називають українців недовірливою нацією, яка традиційно не довіряє державним інститутам, а політикам дають кредит довіри не більше ніж на рік.

– Слабкість державних інституцій. Це суттєво знижує ефективність держави в боротьбі з корупцією та в проведенні реформ. Необхідно не просто модернізувати державні інститути, в деяких випадках йдеться про кардинальну їх реконструкцію (як у випадку з судовою системою), або, навіть про створення нових інститутів, таких як Національне антикорупційне бюро, Патрульна поліція, тощо.

– Соціальні і психологічні наслідки війни та незавершеної революції:
• підвищений градус агресії та конфліктності у суспільних відносинах;
• революційна нетерпимість частини суспільства, періодична радикалізація політичних настроїв;
• розкол суспільства у ставленні до Мінських домовленостей та проблеми війни та миру;
• приблизно 100 тис. українців пройшли через участь у бойових діях на сході України, багато з них проходять через так званий «Донбаський синдром» та через проблеми з адаптацією до мирного життя;
• наявність організованих парамілітарних груп;
• витоки бойової зброї із зони військових дій на мирну територію.

Публічний захід був організований у рамках проекту Інституту світової політики (ІСП) «Нова європейська політика: заповнюючи прогалини в інформації». Цей проект виконується в рамках проекту «Об’єднуємося заради реформ» (UNITER), що реалізується Pact в Україні за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).