Архіви: Новини

Під час підготовки декларації Україна-НАТО лунає ідея про те, щоби не згадувати про перспективу членства України та Грузії в Альянсі.Про це заявила директорка Інституту світової політики Альона Гетьманчук під час у прес-брифінгу «Варшавський Саміт НАТО 2016 та Україна», повідомляє “Європейська правда”. {4}Брифінг був організований 22 червня Посольством Литовської Республіки та Представництвом НАТО в Україні.
{1}
“Надходять сигнали, що бухарестська декларація НАТО не буде відображена у варшавській декларації, навіть у вигляді згадки. І якщо це відбудеться, то це стане серйозною проблемою, це означатиме відкат”, – заявила вона.
Нагадаємо, Бухарестська декларація, прийнята під час Бухарестського саміту Альянсу у 2008 році, підтверджувала, серед іншого, що Україна та Грузія “колись стануть членами НАТО”.

{2}
{3}
Учасники прес-брифінгу: Маріус Януконіс, Посол Литви в Україні, Генрік Литвин, Посол Польщі в Україні, Александер Вінніков, голова Представництва НАТО в Україні, директор Офісу зв’язку НАТО в Україні, Наталія Немилівська, директор Центру інформації та документації НАТО в Україні, та Ігор Долгов, заступник Міністра оборони України.

Саміт НАТО, в якому візьмуть участь глав держав та голів урядів країн-учасниць Північноатлантичного альянсу, проходитиме з 8 по 9 липня 2016 у Варшаві. У рамках саміту серед інших заходів відбудеться засідання Комісії Україна-НАТО.

Леонід Літра, старший аналітик Інституту світової політики, виступив на засіданні Міжпарламентської ради Україна-НАТО, що відбулося у Києві 14-16 червня 2016 року.Учасники заходу обговорили широкий комплекс проблемних питань поточного внутрішнього стану України, її зовнішньополітичної діяльності, а також ситуації у ближньому зарубіжжі. \
Аналітик ІСП розповів про ситуацію у Молдові у контексті російської агресії в Україні.

{1}

У засіданнях взяли участь делегація Парламентської асамблеї НАТО, делегації держав-членів (Канада, Болгарія, Хорватія, Чеська Республіка, Естонія, Франція, Угорщина, Ісландія, Італія, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словенія, Туреччина, Сполучене Королівство), делегації асоційованих членів (Азербайджан, Вірменія, Фінляндія, Грузія, Чорногорія, Швеція), делегація Парламентської асамблеї ОБСЄ, міжнародні та місцеві спостерігачі, представники посольств, акредитованих в Києві, народні депутати України, громадські організації, представники ЗМІ тощо.

15 червня Альона Гетьманчук, директорка Інституту світової політики, презентувала комунікаційне мемо щодо безвізового режиму з ЄС членам Комітету Верховної Ради у закордонних справах.Зважаючи на те, що питання візової лібералізації для України є критично важливим у сьогоднішній комунікації з ЄС, ІСП підготував мемо “Десять страхів європейців. Чому Євросоюзу не варто відтерміновувати безвізовий режим із Україною”. \
{1}
“Наше завдання було перевести дискусію щодо безвізового режиму з емоцій і образ на ЄС на факти і цифри. Те, що насправді працює в таких країнах ЄС як Німеччина. Розмова на комітеті вийшла жвава і корисна”, – відзначила Альона Гетьманчук.

Члени парламентського комітету подякували експертам за допомогу і запевнили, що будуть використовувати його у своїй роботі. Було прийнято рішення розіслати Мемо у всі комітети Верховної Ради.
{2}

Під час підготовки документу Інститут світової політики опитав низку провідних європейських експертів щодо того, які саме ризики та загрози вбачають європейські уряди та громадяни у скасуванні віз для України. На основі їхніх відповідей експерти ІСП спільно з колегами з «Європи без бар’єрів», Центру протидії корупції та «Європейської правди» сформулював аргументи, які доводять: більшість європейських страхів є необгрунтованими.

Інститут світової політики презентував 14 червня дослідження “Аудит зовнішньої політики: Україна-Франція”.Дискусійну записку щодо українсько-французьких відносин презентував один з співавторів Леонід Літра, старший науковий співробітник Інституту світової політики.\
Переглянути записку можна тут.

Участь в обговоренні взяли українські та французькі дипломати, представники експертної та бізнес спільнот.

{1}
БЮЛеонід Літра, аналітик ІСП, Ізабель Дюмон, Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні, Василь Химинець, директор Першого європейського департаменту Міністерства закордонних справ України, Жан-Жак Ерве, радник Правління з питань сільського господарства Креді Агріколь Банк, та Олів’є Ведрін, французький експерт, президент Континентального університету бізнес-школи в Києві.
{2}
{3}
{4}
{5}
{6}
{7}
Голова Торгово-промислової палати Геннадій Чижиков

Проект “Аудит зовнішньої політики” є спробою провести детальну ревізію відносин України з її сусідами та ключовими партнерами. Унікальність записок ІСП полягає у тому, що експерти аналізують не лише рівень та зміст двосторонньої співпраці, а й виокремлюють наявні та потенційні ризики, пропонуючи шляхи їх нейтралізації. Кожна записка написана на основі низки інтерв’ю з українськими та іноземними дипломатами та експертами. Наша ціль – зробити аналіз максимально актуальним, а рекомендації – максимально корисними, детальними і чіткими.

Раніше ІСП презентував такі дискусійні записки у рамках проекту:

Україна-Німеччина: Як ситуативне партнерство перетворити на пріоритетне

Аудит зовнішньої політики: Україна-США

Аудит зовнішньої політики: Україна-Туреччина.

Аудит зовнішньої політики: Україна-Угорщина.

Аудит зовнішньої політики:Україна-Австрія.
Аудит зовнішньої політики:Україна-Білорусь.

Публікація підготовлена у рамках проекту Інституту світової політики (ІСП) «Нова європейська політика: заповнюючи прогалини в інформації». Цей проект виконується за підтримки проекту «Об’єднуємося заради реформ» (UNITER), що реалізується Pact в Україні за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). ІСП також висловлює свою вдячність “Чорноморському фонду для регіональної співпраці» Німецького фонду Маршалла (BST GMF).

Інститут світової політики у партнерстві з варшавським офісом Німецького фонду Маршалла (GMF) організував робочий семінар на тему “Безпека кордонів у Східній Європі: уроки для НАТО і партнерів” (Київ, 9-10 червня).Зустріч українських та іноземних експертів та урядовців відбулася за підтримки Програми НАТО «Наука заради миру та безпеки». \
З початком воєнних дій на території України НАТО почав працювати над вироблення колективної відповіді на методи ведення гібридної війни. У свою чергу, країни-партнери Північноатлантичного альянсу, зокрема Україна, теж повинні адаптувати свої стратегії безпеки і оборони, щоб протидіяти цим новим загрозам. Під час трьох сесій семінару GMF українські експерти та урядовці обговорили з іноземними колегами низку інструментів та механізмів для покращення безпекової ситуації в Україні та регіону загалом. Зокрема були порушені такі питання: Які основні проблеми в сфері безпеки кордонів в Україні і як їх слід вирішувати? Які уроки можна винести з досвіду України, щоб запобігти гібридним тактикам проти кордонів інших країн? Як можна підвищити безпеку на українських кордонах? Як НАТО може співпрацювати з українськими військовими та прикордонними органами для ефективнішого реагування на проблеми, що виникають на східному кордоні України?
{7}
Олександр Литвиненко, заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, та Альона Гетьманчук, директорка Інституту світової політики
{2}
Ека Ткешелашвілі, голова Інституту стратегічних досліджень (Грузія), Ігор Долгов, заступник Міністра оборони України, та Ян Пєкло, директор польсько-українського фонду співробітництва PAUCI
{1}
{3}
Василь Серватюк, перший заступник Голови Державної прикордонної служби України
{4}
Ендрю Тесор’єр, голова Місії ЄС з прикордонної допомоги Молдові та Україні, та Густав Грессель, аналітик Європейської ради міжнародних відносин
{8}
Міхал Барановські, директор варшавського офісу Німецького фонду Маршалла (GMF)
{5}
{9}
{6}
Майкл Гол, старший радник з Відділу нових викликів безпеці НАТО

Фото: Влад Манжос

8 червня Інститут світової політики презентував дослідження “Аудит зовнішньої політики: Україна-Білорусь”.Дискусійну записку щодо українсько-білоруських відносин підготували Олена Бетлій, аналітик Інституту світової політики, Євгеній Прейгерман, керівник експертної ініціативи “Мінський діалог”; голова Ради Дискусійно-аналітичного співтовариства “Ліберальний клуб”.\
Повний текст дискусійної записки доступний тут.

Участі в обговоренні взяли українські та білоруські дипломати, представники експертної спільноти. Зокрема, свої коментарі та оцінки презентували Валентин Величко, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Білорусь в Україні, Роман Безсмертний, Надзвичайний та Повноважний Посол України в Республіці Білорусь (2010-2011 рр.), Андрей Скріба, PhD, науковий співробітник Дослідницького центру Інституту приватизації та менеджменту (Мінськ).
{1}

{2}
{3}
{4}

{6}
{7}
Раніше ІСП презентував аудит українсько-німецьких, українсько-американських, українсько-турецьких, українсько-угорських та українсько-австрійських відносин. Публікації доступні за посиланнями:

Україна-Німеччина: Як ситуативне партнерство перетворити на пріоритетне

Аудит зовнішньої політики: Україна-США

Аудит зовнішньої політики: Україна-Туреччина.

Аудит зовнішньої політики: Україна-Угорщина.

Аудит зовнішньої політики:Україна-Австрія.

Проект реалізовується за підтримки Чорноморського фонду для регіональної співпраці Німецького Фонду Маршалла (GMF) та Pact Білорусь, що фінансуються Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). ІСП також висловлює вдячність Міжнародному фонду Відродження, Фонду розвитку аналітичних центрів та Посольству Швеції (SIDA).

Альона Гетьманчук, директорка Інституту світової політики, взяла участь у двотижневому стажування для керівників аналітичних центрів в Італії.Впродовж двох тижнів Альона Гетьманчук вивчала роботу італійського аналітичного центра, партнера ІСП – Centro Studi Internazionali (Центр міжнародних досліджень, CeSI). \
У рамках візиту директорка також мала низку зустрічей з італійськими партнерами для інформування щодо ситуації в Україні та розуміння підходів Італії у питанні стримування російської агресії, зокрема продовження санкцій щодо Росіі.

Стажування відбулося в рамках ініціативи у рамках проекту “Ініціатива з розвитку аналітичних центрів України”, за підтримки Посольства Швеції (SIDA), Фонду аналітичних центрів (TTF) та Міжнародного фонду “Відродження”.

Напередодні Дня Європи, 20 травня, Інститут світової політики провів свою традиційну міжнародну конференцію, присвячену відносинам України-ЄС.Захід проводиться щорічно у партнерстві з Міністерством закордонних справ України.\
У конференції “Україна-ЄС: Перетворюючи виклики у можливості”, взяли участь українські та іноземні дипломати, політики, експерти, представники академічного та бізнес середовища, громадські діячі та журналісти.

Метою заходу було обговорити та підбити підсумки реалізації євроінтеграційного курсу України на рівні чотирьох ключових акторів: уряду України, ЄС, Верховної Ради та громадянського суспільства.

{2}
Відкриваючи конференцію, директорка ІСП Альона ГЕТЬМАНЧУК відзначила, що вже четвертий рік поспіль ІСП проводить подібний захід у партнерстві з МЗС України.
{3} Павло КЛІМКІН, Міністр закордонних справ України
{1} Ян ТОМБІНСЬКІ, Голова Представництва ЄС в Україні
{19}Джеффрі ПАЙЄТТ, Посол США в Україні
Повний текст виступу анлійською мовою

{4} Карл БІЛЬДТ, Міністр закордонних справ Швеції (2006-2014 рр.), член Наглядової ради Інституту світової політики
{5} З коментарями виступили Катерина ВОЛЬЧУК, професорка Університету Бірмінгема, науковий співробітник Програми по Росії та Євразії Королівського інституту міжнародних відносин «Chatham House, та Андреас УМЛАНД, доктор філософії, старший науковий співробітник Інституту Євро-Атлантичного співробітництва
{15}
{6} Наталія ГНИДЮК, директорка Урядового офісу з питань європейської інтеграції, Андрій ПАРУБІЙ, Голова Верховної Ради України, Александер МАРКУС, делегат німецької економіки в Україні, та Вероніка МОВЧАН, директорка з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій
Основні тези виступу Вероніки Мовчан:
З приводу нашого законодавства: дійсно багато, що міняється, і ще більше змін попереду. Тільки в самій Угоді понад 350 директив згадано, тож роботи багато. Для того, щоб це здійснити потрібна одна з ключових речей – верховенство права. Законодавство міняється, але важливо, щоб воно імплементувалося. Для цього потрібні суди. Якби у нас адекватно працювали суди, питання корупції не стояло б у нас так гостро.

Тепер щодо тарифних квот. Вони, звичайно, важливі, але вони стосуються лише 36 категорій товарів сільського господарства. З квітня 2014 року на 94% українських товарів промисловості – нульове мито на ввезення в ЄС, на 84% товарів харчової промисловості та сільського господарства нульове мито на ввезення в ЄС, а ми все ще обговорюємо тарифні квоти. Більшість виробників використали ці квоти, можливості нульового ввезення і продовжили експортувати далі.
Питання до українського суспільства та парламентарів: з одного боку, ми кричимо, що ЄС не дає повного доступу на свій ринок, а з іншого – ми робимо абсолютно протекціоністські кроки, які порушують наші зобов’язання перед СОТ та ЄС. І ми це робимо, іноді прикриваючись гарними гаслами щодо екології, безпеки. Треба розуміти, що торгівля – це рух двосторонній, ми маємо відкритися самі для того, щоб отримати від ЄС такий же рівень відкритості.

{8}
{9}
{10}
{11}
{7}
{12}
Модератори: Тетяна Даниленко (5-й канал) та Майкл Щур (Громадське ТБ)
{17}
{16}
{18}
Під час конференції ІСП презентував результати соціологічного опитування “Угода про асоціацію з ЄС: 2 роки по тому”
{13}
Виставка політичної карикатури “Європейська інтеграція України у карикатурах”
{20}
{14}
Фото: Наталія Хорошаєва
Конференція проводилася у рамках проекту «Нова європейська політика: заповнюючи прогалини в інформації», що здійснюється за підтримки проекту «Об’єднуємося заради реформ» (UNITER), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact Inc.

Альона Гетьманчук, директорка Інституту світової політики, взяла участь в експертному обговоренні євроатлантичної інтеграції України, організованому офісом Віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.Учасниками зустрічі стали представники українських аналітичних центрів, які опікуються проблематикою НАТО. Разом з Віце-прем’єром Іванною Климпуш-Цинцадзе вони обговорили питання євроантлантичної інтеграції України та досягнення стандартів НАТО, що є запорукою безпеки країни. Крім того, йшлося про важливість інформування населення про Північноатлантичний альянс, ефективність трастових фондів та реформу оборонно-безпекового сектору в цілому. {1}

Віце-прем’єр зазначила, що в усіх цих напрямках державі потрібна підтримка громадянського суспільства.

Вранці, 16 травня, до Інституту світової політики завітала делегація Сейму Республіки Польща на чолі з керівником міжпарламентської групи Україна-Польща Міхалем Дворчиком.З польськими парламентарями, яких супроводжував Посол Польщі в Україні Генрик Літвін, зустрілися директорка ІСП Альона Гетьманчук та її заступниця Катерина Зарембо. Предметно і відверто обговорили низку питань українсько-польського порядку денного.\
{1}

Як відзначила директорка ІСП, сьогодні саме від парламентів України та Польщі залежить, в якому дусі далі розвиватимуться відносини двох країн

“Якщо Сейм Республіки Польща у липні прийме закон про геноцид поляків на Волині, це може серйозно травмувати двосторонні відносини. Щоб цього не трапилось, має серйозно попрацювати Верховна Рада України”, – зазначила вона.

Альона Гетьманчук подякувала польським депутатам, які розуміють важливість роботи аналітичних центрів для розвитку відносин між державами.