Архіви: Новини

Інститут європейської політики та реформ (Молдова) у партнерстві з Інститутом світової політики організували круглий стіл “Меншини та створення інклюзивного суспільства: Молдова, Україна та міжнародний досвід” у Кишиневі, 23-24 листопада.У перший день, 23 листопада, обговорення велось у форматі робочого семінару, під час якого українські та молдовські експерти з’ясували ситуацію з інтеграцією національних меншин до суспільного та політичного життя обох країн. Українську сторону представляли Наталія Беліцер,експерт Інституту демократії ім. Пилипа Орлика, Юлія Тищенко,керівник програм розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень, Юлія Сербіна,експерт Української миротворчої школи, Олена Захарова,директор з аналітичної роботи та зовнішніх зв’язків МЦПД, Леонід Літра, старший аналітик ІСП, та Дарія Гайдай, аналітик ІСП.{5}
{6}
У другий день, 24 листопада, питання національних меншин стало предметом обговорення масштабного круглого столу, учасниками якого стали понад 60 експертів, дипломатів, представників уряду та журналістів. З вітальними промовами виступили Піркка Тапіола , голова делегації Європейського Союзу в Молдові, Ульріке Кнотц , Посол Німеччини в Молдові, Міхаель Сканлан, голова Місії ОБСЄ в Молдові, та Леонід Літра, старший аналітик Інституту світової політики.

Нагадаємо, перший круглий стіл щодо питань захисту та інтеграції національних меншин у Молдові та Україні відбувся 26 – 27 серпня цього року у Києві.
{2}
{1}
{4}

Проект реалізовується за підтримки Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини.

Леонід Літра та Іване Чкхіквадзе презентували проект аналітичної записки «Перспектива членства для Грузії, Молдови та України: неможлива, забута або прихована?» на Форумі громадянського суспільства Східного партнерства, 20 листопада 2015 року.Як зазначили автори, у своєму дослідженні вони не ставлять під сумнів право трьох країн на вступ до ЄС. Їхня ціль полягає у тому, щоб з’ясувати умови для отримання Молдовою, Україною та Грузією офіційно визнаної перспективи членства в ЄС.\
Автори спираються на те, що юридичне визнання можливості перспективи членства для трьох країн було закріплено у статті 49 Договору про Європейський Союз (TEU). Однак, зараз в ЄС немає консолідованої політичної підтримки для такого кроку, а кожна з країн-членів ЄС по своєму інтерпретує статтю 49. Таким чином, у контексті надання асоційованим країнам перспективи членства в ЄС слід питати не «якщо», а «коли» це станеться? Поки проблеми з членством існують з обох сторін – як зі сторони асоційованих країн, так і Європейського Союзу.

{2}
“Результати реформ у Грузії, Молдові та Україні є недостатніми для стійких змін та європеїзації, але їх достатньо для того, аби ці країни отримали перспективу членства в ЄС. Грузії, Молдові та Україні слід розпочати процес підготовки для членства шляхом створення спеціальної робочої групи (task-force), яка працюватиме над заявкою і вивчатиме балканський досвід», – сказав Леонід Літра, представляючи проект свого дослідження.
Щоб завантажити записку натисніть тут.
{5}
“Ця аналітична записка про європейську перспективу для найефективніших країн Східного партнерства – Грузії, Молдови та України. У цьому дослідженні ми підкреслюємо кілька питань – чи перспектива неможлива, або вона була забута або вона була прихована. Основна ідея в тому, що якою би хорошою реалізація угоди з ЄС в цих країнах не була, питання в тому чи буде прозора перспектива від європейської сторони для асоціації, а потім і для членства”, – сказав Іване Чкхіквадзе відповідаючи на питання стосовно аналітичної записки.
{3}
{4}
Проект аналітичної записки був представлений Леонідом Літрою, старшим аналітиком Інституту світової політики, та Іване Чкхіквадзе, Фундація Відкрите суспільство (Грузія), у рамках проекту “Нова європейська політика: Заповнюючи прогалину в інформації”, який здійснюється за підтримки проекту “Об’єднуємося заради реформ (UNITER)”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact Inc.

Катерина Зарембо, заступниця директора Інституту світової політики, провела семінар-лекцію з питань міжнародної комунікації для працівників органів державної влади.Семінар був організований Центром підвищення кваліфікації працівників дипломатичної служби.
Важливо, щоб державні службовці, які ведуть комунікацію із закордонними партнерами, розуміли, як сприймають в ЄС події в Україні. Тому на семінарі Катерина Зарембо презентувала результати опитувань ІСП “Що пересічні громадяни ЄС думають про Україну?” та “Як громадяни ЄС сприймають конфлікт на Сході України?”.
Під час презентації Катерина Зарембо розповіла про найбільш поширені стереотипи щодо України у державах-членах ЄС, їхнє ставлення до вступу України в Європейський Союз та як європейці сприймають конфлікт на Сході України.

{1}
{2}
{3}
Презентацію можна скачати за посиланням тут

Німецький фонд Маршалла США у партнерстві з Інститутом світової політики організував робочий візит до України 13 європейських та американських лідерів думок – провідних експертів, журналістів, представників міжнародних організацій та іноземних зовнішньополітичних відомств.Ця робоча поїздка відбулася у рамках зусиль Німецького фонду Маршалла щодо розробки спільного бачення та стратегії розвитку для країн Чорноморського регіону. Протягом 8-13 листопада делегація високого рівня з ЄС та США мала низку зустрічей спершу у Молдові (Кишинів та Тирасполь), а згодом в Україні (Одеса та Київ). \
Учасники делегації зустрілися з ключовими посадовцями, дипломатами, представниками громадянського суспільства для того, щоб дізнатися з перших вуст про політичний, економічний та соціальний розвиток обох країн.

Серед членів делегації були: Аліна Інає, директор Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів, Румунія, Томас Меліа, виконавчий директор Democracy International, Джексон Діл, заступник редактора, The Washington Post, Урсула Палаш, старший радник відділу стратегічного планування Європейської служби зовнішніх дій, Рейнхард Весер,. редактор Frankfurter Allgemeine Zeitung, Павел Пєтжак, директор з аналізу в Офісі президента Польщі, Ілзе Мілта, відносини з Росією та Україною НАТО, Юрій Астон,. заступник голови Task-Force Ukraine МЗС Німеччини, Тім Джуда, журналіст, The Economist, Великобританія, Рос Макларен, координатор програм, Програма з Центральної та Східної Європи й Росії, Фонд Чарльза Стюарта Мотта, США, Мірія Петерсон, регіональний директор зі Східної Європи, Шведська агенція з міжнародного розвитку, та ін.

Українська частина робочого візиту розпочалась в Одесі, де учасники делегації зустрілися з місцевими представниками обласної державної адміністрації та обласної виборчої комісії.
{1}
Зустріч з Ольгою Горжеєвою, головою Одеської обласної виборчої комісії.
{2}
На робочому сніданку учасники делегації зустрілися з місцевими екпертами та журналістами. Сергій Дібров, журналіст, Павло Колотвін, Інститут політичної інформації та Євген Попов, представник Фонду Сороса в Одесі

{4}
Зустріч із заступником голови Одеської ОДА Марією Гайдар. Відвідини Центру надання адміністративних послуг
{5}
Робоча вечеря з головою Одеської ОДА Міхеїлом Саакашвілі та головою Одеської митної служби Юлією Марушевською.
{20}
Робочий сніданок з послом США Джеффрі Пайєттом, послом ОБСЄ Ертурулом Апаканом, послом Німеччини д-ром Крістофом Вайлем та заступником посла ЄС Томасом Фрелесеном.
{19}
Зустріч з директором Національного антикорупційного бюро Артемом Ситником.
{11}
Розмова з Ігорем Жовквою, керівником Головного департаменту зовнішньої політики та європейської інтеграції Адміністрації Президента України

{7}
Європейські та американські експерти обговорили українські події з оглядачами провідних вітчизняних видань.
На фото: Віктор Шлінчак, керівник інформаційно-аналітичного агентства “Главком”, Олексій Мацука, ведучий програми «Донбас-реалії» на “Радіо Свобода”, Тетяна Силіна, оглядач відділу міжнародної політики “Дзеркало тижня”, та Тетяна Ніколаєнко, головний редактор INSIDER.
{6}
{8}
Про реформи в Україні учасникам делегації детально розповіли представники Реанімаційного пакету реформ Артем Миргородський, Дарія Каленюк та Вадим Міський.
{14}
Розмова з директором Pact в Україні Роландом Ковачем.
{10}
Зустріч з Енді Хундером, головою Американської торгової палати, та Василем Тофаном, партнером Horizon Capital.
{12}
Зустріч з народними депутатами Іванною Климпуш-Цинцадзе, Іриною Геращенко, Остапом Семераком та Марією Іоновою
{15}
Про проблеми кримських татар в Криму учасники візиту дізналися безпосередньо від Рефата Чубарова, народного депутата, лідера Меджлісу кримськотатарського народу. «Може, зробимо фото усі разом? Цього разу в Києві, а наступного — в Бахчисараї», — наостанок пролунала оптимістична пропозиція від Чубарова.
{16}
Олександр Литвиненко, заступник Секретаря РНБО
{17}
Зустріч делегації з Міністром фінансів України Наталією Яресько.
{18}
Насичений триденний марафон делегації з ЄС і США закінчився зустріччю з Міністром економічного розвитку і торгівлі України Айварасом Абромавичусом та розмовою о 6-тій вечора з прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком.

Дарія Гайдай, аналітикиня Інституту світової політики, взяла участь у Балтійсько-Російському Молодіжному форумі 2015, що відбувався з 3 по 6 листопада у Талліні, Естонія.Аналітикиня ІСП виступила на панелі “Російське бачення міжнародного порядку та війна в Україні”, присвяченій війні та міжнародній реакції на агресію Росії. У своєму виступі Дарія розповіла про сприйняття українцями Росії, НАТО та шляхів посилення безпеки України. Російську точку зору на протистояння представив Юрій Морозов, голова відділу з питань європейської безпеки Інституту Європи Російської академії наук (РАН). У свою чергу Калев Стойческу, науковий співробітник естонського Міжнародного центру з питань оборони і безпеки, та Роберт Пшел, виконуючий обов’язки керівника Інформаційонного бюро НАТО в Москві, наголосили на порушенні Росією основ міжнародного права та наслідках її дій для європейської системи безпеки і НАТО. Модератором дискусії виступив Сергей Метлєв, радник Вільної партії Естонії.

{1}
{2}
Форум був організований Естонської асоціацією сприяння Північноатлантичному договору у співпраці зі штаб-квартирою Альянсу, Міністерством оборони Естонії та Фондом Фрідріха Еберта. У роботі форуму, головною метою якого є обговорення відносин між країнами Балтії та Росії, взяли участь представники з кількох десятків країн.

Директорка Інституту світової політики Альона Гетьманчук взяла участь у Ризькій безпековій конференції, яка відбулася 6-7 листопада.Альона Гетьманчук виступила модератором вечірньої української панелі “Зміцнення європейського коріння України” за участі посла США Джефрі Паєтта, очільника Групи підтримки України в ЄС Петера Балаша, голови Центру.UA Олега Рибачука та аналітикині Chatham House Орисі Луцевич (Лондон).\
{1}

{3}
Також відбулася окрема зустріч директорки ІСП з Селест Валландер, радником президента США Барака Обами з питань Росії та Євразії, предметом розмови стали американсько-українські відносини.
{2}
Ризька конференція – авторитетний міжнародний форум – цього року ювілейна, проводилася вдесяте і була присвячена питанням геоекономіки.

6 листопада в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова відкрилася Міжнародна виставка політичної карикатури.Проект реалізовується Інститутом світової політики та громадською організацією «Euforion» (Словаччина) за підтримки Міжнародного Вишеградського фонду.\
Адреса: Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, гуманітарний корпус, Французький бульвар, 24/26. Виставка триватиме до 30 листопада.

На виставці представлено понад 30 робіт відомих карикатуристів із Чехії (Павел Рейзенауер), Словаччини (Мартін Шутовец), Угорщини (Чаба Варга), Польщі (Анджей Млечко), України (Олег Смаль), Грузії (Гіоргі Гамезардашвілі) та США (Деріл Кейгл). Кожна карикатура – це авторський погляд на актуальні проблеми сучасного світу.
{1}
{2}
{4}

Ціль проекту не спровокувати, зачепити чи образити, навіть незважаючи на те, що політична карикатура здатна викликати сильні емоції. Ця виставка є демонстрацією базових свобод – свободи самовираження та свободи слова; прикладом критичного ставлення до політиків, які були обрані служити, а не правити. Вони несуть відповідальність за свої дії, а тому можуть ставати об’єктом критики з боку ЗМІ та громадянського суспільства.

За минулі два роки Міжнародна виставка політичної карикатури об’їхала 5 країн (Словаччину, Чехію, Польщу, Угорщину та Грузію).

Інститут світової політики 4 листопада презентував результати унікального опитування щодо того, як громадяни 8 країн-членів ЄС сприймають конфлікт між Україною та Росією.Повні результати опитування можна завантажити тутПеред презентацією результатів, Альона Гетьманчук, директорка ІСП, акцентувала увагу на важливості та безпрецедентності проведенного дослідження,яке охопило Німеччину, Францію, Італію, Іспанію, Велокобританію, Польщу, Швецію та Нідерланди.
{11}
Вона зауважила, що після опитування, яке ІСП зробив у червні, з’ясувалось, що головною асоціацією у 6 найбільших за чисельністю країн ЄС щодо України є війна/воєнний конфлікт. Саме тому ІСП вирішив провести другу частину опитування, де були поставлені уточнюючі питання.
{5}
Катерина Зарембо, заступниця директора ІСП, презентувала результати опитування.
Презентацію можна скачати тут
{12}
Після презентації дослідження відбулась дискусія, модератором якої виступив Сергій Солодкий , перший заступник директора ІСП.
{2}
У дискусії взяли участь Андреас фон Бекерат , Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Швеція в Україні, Мар’яна Беца , речниця Міністерства закордонних справ України, Андре Хертель , професор «Німецьких та європейських студій», Німецька служба академічних обмінів (DAAD) та Едмон Юе , військовий експерт, Франція.
Головні тези виступу Андреаса фон Бекерата:
«Народ України і уряд зосереджений на інтеграції до Європейського Союзу. Це є важливим фактом для кожного шведа. Проте у дослідженні ми побачили, що третина шведів проти вступу України до Європейського Союзу. Ця третина населення, які відповіли, що Україна не може вступити в ЄС, оскільки тут немає верховенства права. Про це говорить і те,що головною асоціацією з Україною у шведів є корупція. Однак важливо розуміти те, що народ України теж вимагає верховенства права. Ще за часів Майдану люди довели свою готовність до змін”.
«У минулому році, коли Фонд Маршала проводив опитування стосовно вступу України до Європейського Союзу, воно показало, що більше 70%шведів вважають, що уряд Швеції повинен підтримувати інтеграцію України, не зважаючи на позицію Росії»
«Україна виконала майже всі умови асоціації, проте зараз головне зробити акцент на реформах. Бо реформи, насправді, мають найважливіше значення».
Головні тези виступу Мар’яни Бець:
«Сьогодні всі розуміють, що дії Росії є прямою агресією проти України. З нами солідарні всі наші міжнародні партнери. Проте не слід забувати про дуже потужний інструмент, який використовує Росія – це пропаганда. Важлива робота урядових структур з неурядовим сектором не тільки в Україні, а й закордоном. Через іміджеві проекти, комунікаційну ію можна подолати російську пропаганду. Ми сподіваємось, що це зможе вплинути на думку громадян в інших державах»
«Ми знаємо, що все залежить від процесу реформування і його ефективності, як в контексті інтегрування до Європейського Союзу, так і лаштування українських установ до європейських стандартів»
Головні тези виступу Андре Хертеля:
«У німців більше негативних асоціацій з Україною і основна з них – це війна. Головною причиною цього є побоювання німців щодо усього, що пов’язано з військовим конфліктом, незважаючи на те, наскільки він масштабний і де він відбувається. Німці обережно підходять до питання військової кризи, військових альянсів, постачання зброї. Такі заходи не користуються популярністю серед німецького народу. Для німців важливіша економічна підтримка України»
«Головна проблема – це те, що німці дивляться на Україну через призму пропаганди Російської Федерації. Більшість вважають, що ці дві країни належать до єдиного культурного простору, саме тому німці не підтримують членства України в ЄС»
«Верховенство права для німців важить навіть більше, ніж для шведів, і це є головною європейською цінністю для них»
Головні тези виступу Едмонда Юе:
«У Франції зараз відбувається дуже велика та ефективна пропагандиська війна. Росія сформувала чітку платформу для ведення інформаційної війни, починаючи ще з містралів»
«Нестача інформації дуже велика. І це почало впливати навіть на українську діаспору; тільки люди, які самі цікавляться інформацією не піддаються пропаганді. Псевдо-журналісти, які начебто побували на Донбасі, пишуть публікації та розповідають в ефірах телеканалів недостовірну інформацію»
«Новий посол України у Франції працює набагато краще, ніж його попередник. Проте багато французьких ЗМІ вже на боці Росії. А що стосується приватних каналів, то вони взагалі мають довгострокові контракти з російськими компаніями»
«Особливо кричущий приклад з катастрофою МН17, коли мене покликали дати коментар стосовно причетності Росії, але перед тим надіслали мені чітки позиції, які я маю сказати в ефірі. Відбувається повне блокування інформації. Франція найбільш дезінформовано країна. Меседжі відірвані від реальності»
«Іноді ми чуємо як члени Парламенту Франції відвідують окупований Росією Крим. Французькі політичні кола не дотримуються обов’язкових міжнародних норм. Намагаючись вдосконалити свій імідж, старі політики задобрюють своїх виборців. Таку роботу раніше проводила комуністична партія Франції для Радянського Союзу»
{6}

{7}
Яго Хіль Агуардо , зуступник Посла Іспанії в Україні та Леонід Літра , старший аналітик ІСП.
{4}
Марюс Януконіс , Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні та Андре Хертель , професор «Німецьких та європейських студій», Німецька служба академічних обмінів (DAAD)
{8}
Павел Бучек, заступник Посла Чеської Республіки в Україні та Андреас фон Бекерат, Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Швеція в Україні.
{10}
Тсуйоши Гороку, японський дослідник та Олександр Хара, експерт фонду “Майдан закордонних справ”
{13}
Альона Гетьманчук, директорка ІСП та Мар’яна Беца, речниця МЗС України.
Це опитування є продовженням соціологічного дослідження ІСП щодо сприйняття України в ЄС, перші результати якого були презентовані у червні цього року. Тоді були опубліковані дані опитування у 6 найбільш населених країн ЄС: Франції, Великобританії, Німеччини, Італії, Іспанії, Польщі.
Опитування було проведено компанією TNS на замовлення Інституту світової політики у рамках проекту “Нова європейська політика: Заповнюючи прогалину в інформації”, який здійснюється за підтримки проекту “Об’єднуємося заради реформ (UNITER)”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact Inc.

Інститут світової політики розпочинає нову ініціативу – аналіз подій у зовнішній політиці України не лише експертами аналітичного центру, але й із допомогою малюнків карикатуристів.Сьогодні представляємо вашій увазі ілюстрацію відомого карикатуриста Олега Смаля щодо скандальної ситуації довкола генерального прокурора, що гальмує безвізовий діалог України і ЄС.{1}
Коротка передісторія. У рамках виконання Плану дій візової лібералізації Україна має продемонструвати Євросоюзу ефективність у боротьбі з корупцією. Із-поміж великої кількості зобов’язань Україна має створити Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (далі – САП). В епіцентрі скандалу опинилася конкурсна комісія, що мала обирати кандидатів для нової структури. А саме – чотири представники, призначені Генеральною прокуратурою. У неурядових організацій з’явилися підозри про причетність цих осіб до корупційних дій у минулому. Представники Євросоюзу підтримали стурбованість громадянського суспільства України, а тому заявили про необхідність зміни зазначених членів комісії. Міністерство закордонних справ України передало Генпрокуратурі вимоги ЄС, але у відповідь отримало листа про те, що українські дипломати займаються «дискредитацією органів державної влади». Про непоступливість генпрокурора Віктора Шокіна, яка може коштувати безвізового режиму між Україною та ЄС, стало відомо завдяки статті Сергія Сидоренка на «Європейській правді» . Брак довіри до окремих членів комісії САП може спричинити відсутність довіри до призначених на посади прокурорів, а за вимогою ЄС цей орган має бути незалежним, а особливо від Генеральної прокуратури.

Коментар Інституту світової політики. Ситуація із наданням Україні безвізового режиму загострюється з кожним днем, хоча кількість невиконаних рекомендацій мала би зменшуватись, а органи державної влади як ніколи мали б діяти злагоджено в інтересах усього суспільства. Ця ситуація має бути вирішена якнайшвидше, оскільки у разі невиконання рекомендацій ЄС під загрозою опиняється не лише можливість отримання безвізового режиму для України найближчий часом, а й майбутня фінансова допомога зі сторони ЄС. І на кону вже давно не репутація органів державної влади, як висловився генпрокурор, а імідж усієї держави; її здатності рухатися шляхом реформ. Через цей конфлікт Україна втрачає довіру серед партнерів у Євросоюзі. Вочевидь, виправити ситуацію має Президент Петро Порошенко, оскільки безкомпромісність генпрокурора кидає тінь і на главу держави щодо його волі боротися з корупцією і рішучості досягнути безвізового режиму з ЄС якнайскоріше.

Раніше Інститут світової політики підготував такі матеріали щодо безвізового діалогу між Україною та ЄС:
1. Інфографіка «Безвізовий режим із ЄС. Що необхідно зробити Україні?»
2. Блог Альони Гетьманчук, директорки ІСП «Шенген корупція»
3. Дослідження Леоніда Літри, старшого аналітика ІСП про рік безвізового режиму між Молдовою та ЄС

Політична карикатура завжди була одним з улюблених жанрів візуалізації аналітичних продуктів ІСП. Зокрема, на замовлення ІСП була створена серія карикатур “Є краща сторона Європи”, що доступно розкривають відмінності життя в ЄС та Україні у більш як 20 сферах. У рамках “Вуличних євроуніверситетів” ці яскраві малюнки побачили мешканці тринадцяти областей України і АР Крим, а у 2015 році їх представили у Празі. Цього року ІСП разом з словацькою ГО «Euforion» проводить в українських містах Міжнародну виставку політичної карикатури.

22 жовтня Інститут світової політики провів дискусію «Як ЄС допомагає Україні реформувати сектор безпеки?».Перед обговоренням Катерина Зарембо, заступниця директора Інституту світової політики, презентувала аналітичну записку “Перший рік EUAM в Україні: амбіції проти реальності” У дискусії взяли участь голова місії EUAM (Консультативна місія Європейського Союзу з реформи цивільного безпекового сектору) в Україні Калман Міжей та заступник Секретаря РНБО Олександр Литвиненко.
{1}
Катерина Зарембо, заступниця директора ІСП, презентує дослідження
{3}
Голова Консультативної місії EUAM в Україні Калман Міжей
Тези виступу голови Консультативної місії EUAM в Україні Калмана Міжея
«Уряд України, зі зрозумілих причин, очікував від ЄС, – і не тільки від ЄС, але й від НАТО та США – допомоги на те, що стосувалося негайних потреб у відповідь на військову агресію та незаконну анексію Криму. Після дискусій 28 держав-членів – і ви розумієте, що рішення стосовно Спільної політики безпеки та оборони приймаються шляхом консенсусу 28 держав-членів – Європейський Союз запропонував допомогу у реформі цивільного сектору безпеки. Хтось міг бути розчарований, але я хотів би виступити на захист цього рішення, оскільки це є життєво необхідним для України. В умовах «гібридної війни» проти українського суверенітету, посилення державних інститутів є абсолютно необхідною передумовою для виживання та процвітання Української держави».
«Ми долучилися до реформи міліції і брали активну участь у розробці закону «Про Національну поліцію». Цей закон не ідеальний, але це дуже важливий крок назустріч демілітаризації поліції, встановлення необхідних процедур для найму робітників та протидії корупції. Також Місія дуже активно залучена до реформування прокуратури на місцевому рівні. Ми спостерігаємо за проведенням тендерів та допомагаємо проводити тестування кандидатів на посади».
«Ми рекомендували поправки до статті 216 Кримінально-процесуального кодексу. Абсолютно необхідно мати чіткий розподіл повноважень, особливо у тому, що стосується слідчих повноважень. Якщо є чітке розуміння, хто що робить, корупція зменшиться, а державні органи зможуть зосередитися на своїх основних функціях. Я перерахував лише деякі з видів нашої діяльності. Оскільки наші зусилля саме у цих напрямках мали найбільший вплив на створення критичної маси реформ, яка, з одного боку, робить реформи в Україні незворотними, а з іншого – дозволяє громадянам України відчути, що країна таки реформується».
«Україні критично потрібні іноземні інвестиції. У вас не може бути іноземних інвестицій тоді, коли інтереси кожного приватного підприємця можуть стати приводом для кримінального провадження».
«Чому реформа патрульної поліції була успішною? Є три компоненти: зміна правил, зміна людей та виділення їм гідної заробітної платні».
{5}
Заступник Секретаря РНБО України Олександр Литвиненко
Тези виступу заступника Секретаря РНБО України Олександра Литвиненко
«Місія Єврокомісії представлена в Україні найкращими фахівцями. Ці люди не просто теоретики, а практики з багаторічним досвідом. Вони в своїх країнах займаються питаннями поліції та сектором національної безпеки. Ці експерти можуть поділитися своїм досвідом з українськими представникам».
«На сьогодні місія має мандат щодо забезпечення реформування сектору безпеки. І я хочу подякувати пану Міжею і його колегам, за той внесок, який вони зробили у підготовку стратегії національної безпеки та воєнної доктрини. Вони активно беруть участь у розробці двох базових законів: про основи національної безпеки та реформування у безпековому секторі – результати яких вже найближчим часом будуть опубліковані. Дуже важливим є те, що місія брала участь у внесення змін до 216-ї статті КПК України. Ця стаття визначає, хто за що відповідає. Вона здається невеликою, але насправді розподіляє ролі між структурами. Зміни, які зараз підготовлені Міністерством юстиції – радикальні. Проте, я сподіваюсь, що Парламент їх прийме, бо вони у сьогоднішній ситуації найбільше чого можна було досягти.»
«Що ми маємо робити і куди маємо рухатись у взаємодії з місією? З розробкою планів та стратегій в Україні завжди було добре, але погано — з впровадження. Відповідно, на цьому етапі для нас дуже важлива підтримка Європейського Союзу, зокрема, місії, яка володіє досвідом потрібним задля запровадження реформ. Для цього нам потрібно розширити мандат EUAM, який наразі переглядається, для здійснення тренінгів. Йдеться про підготовку викладачів, які будуть співпрацювати із майбутніми підрозділами Важливо, щоб люди бачили, як правоохоронні структури працюють в інших країнах. І було б дуже важливо наблизити місію до таких людей».
«Є один важливий факт, який залишився майже непоміченим – кількість правоохоронних органів України зменшилась майже вдвічі. Це завдяки тому, що прикордонна служба, національна поліція, національна гвардія, міграційна служба стали складовою Міністерства внутрішніх справ. Країна йде шляхом укрупнення безпекових структур. Це суттєво полегшує питання координації».
«Пан Міжей казав про три основні змістовні моменти реформ: зміна правил (тобто побудова інституцій), зміна людей (тобто підбір адекватних експертів під нові правила) та створення умов для нових кадрів. Не слід зупинятися виключно на питанні оплати праці, а також подумати про інші складові соціального пакету. Для того, щоб ми забезпечили справжню реформу, нам потрібно одночасне виконання всіх цих трьох пунктів»
«Ми мусимо чесно сказати, що безпековий сектор не може бути дешевим. Ті, хто сподівається, що зможуть вигнати всіх міліціонерів, чи всіх судів – дуже наївні. Нові люди, які прийдуть працювати на місце в правоохоронні органи за 2 500 – 3000 грн, щоб працювати на благо країни – мусять бути або ідіотами, або святими. Якщо вони пройдуть професійний відбір, то вони вже не ідіоти. А святих, на превеликий жаль, в нашому суспільстві не так багато»
«Багато-хто в світі, і навіть в нашій державі, вважає, що Україна мала держава. Але України є найбільшою за розмірами державою в Європі, де багато строкатих регіонів. Тому важливо, щоб місія працювали не тільки в Києві, а ще й в регіонах. Зокрема, йдеться про Донецьку та Луганську області, де ситуація є вкрай напруженою. Будувати там, де багато зруйновано простіше, ніж там, де існують вже усталені структури».
{2}
Захід відвідали українські та міжнародні експерти, дипломати та журналісти.
{8}
Вони мали змогу поставити свої запитання наприкінці дискусії.