Архіви: Новини

Інститут світової політики і дев’ять інших інституційних партнерів спільно запустили проект «Все суспільство заради запобігання конфліктів і миробудівництва» (WOSCAP) у рамках програми Європейського Союзу «Горизонт 2020».Леонід Літра, старший науковий співробітник ІСП, взяв участь у засіданні консорціуму аналітичних центрів, що реалізовують цей проект, у Гаазі 22 червня 2015 року.{2}
Ціль проекту «Все суспільство заради запобігання конфліктів і миробудівництва» – критична та конструктивна оцінка політики та інструментів ЄС у сфері запобігання та вирішення конфліктів.
{3}
Крім загального аналізу політики ЄС та окремих питань, пов’язаних з миробудівництвом, (таких як багатостороння дипломатія, управління і т.д.), учасники проекту зосередять свою увагу на чотирьох конкретних конфліктах (Україна, Грузія, Малі та Ємен), щоб оцінити зусилля ЄС і запропонувати можливі варіанти політик.
Проект реалізується під керівництвом GPPAC (Глобальне партнерство із запобігання збройних конфліктів, Гаага) і в партнерстві з дев’ятьма іншими організаціями, серед яких Інститут світової політики, Лондонська школа економіки, Утрехтський університет та ін.
{1}
Тривалість проекту – 2,5 року, з середини 2015 до кінця 2017. Україна приєдналася до програми ЄС «Горизонт2020» лише в березні 2015 році, коли ІСП уже долучився до її реалізації.

Інститут світової політики спільно з іншими українськими аналітичними центрами та окремими експертами розробили та подали пропозиції щодо оновлення змісту Європейської політики сусідства.На початку березня 2015 року Європейська Комісія оголосила про широкі консультації щодо перегляду Європейської політики сусідства, що включає Східне партнерство. Консультації триватимуть до 30 червня. \
Ініціатором та координатором розробки пропозицій з боку українського експертного середовища виступила Європейська програмна ініціатива Міжнародного фонду «Відродження». У тісній співпраці з Українською національною платформою Форуму громадянського суспільства Східного партнерства та Українською частиною Платформи громадянського суспільства (новоствореної інституції у рамках Угоди про асоціацію Україна-ЄС), а також у консультаціях з Урядовим офісом європейської інтеграції, було сформульовано низку ідей і пропозицій, що відображають українське бачення майбутнього цієї політики.
Ці ідеї та пропозиції адресовані не лише інституціям ЄС, але також урядам України та країн-членів ЄС, а також громадянським суспільствам, незалежним експертам країн-членів ЄС та інших країн-партнерів – для дискусії та вироблення спільних підходів.

Конкретні пропозиції українських експертів щодо практичного посилення ЄПС у регіоні Східного партнерства структуровані за шістьма напрямками:

– Посилення безпеки на європейському континенті та ролі ЄС у цій сфері;
– Спільна відповідь на російську пропаганду;
– Підтримка імплементації Угод про асоціацію, включаючи розвиток інституційної спроможності;
– Економічна інтеграція та розвиток, реалізація потенціалу поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі;
– Зміцнення енергетичної безпеки;
– Комунікації, мобільність та контакти між людьми.

Текст містить пропозицію більш амбіційно визначити і практично наповнювати ключові принципи ЄПС – солідарність, обумовленість та «більше за більше», диференціація, спільна власність та відповідальність. Зокрема, «солідарність» має означати реальну спільну відповідь на спільні виклики і визнання неподільності безпеки країн-партнерів і країн-членів ЄС.

З повним текстом пропозицій можна ознайомитися тут.

Сергій Солодкий, перший заступник директора Інституту світової політики, став учасником робочого візиту українських експертів до Будапешта 18 червня 2015 р.Під час візиту Сергій Солодкий, Олег Рибачук, голова CentreUA, і Олена Пристайко, виконавчий директор Офісу зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі, виступили на експертному круглому столі “Sitrep України: танки, договори і заворушення». Круглий стіл був організований Угорським інститутом закордонних справ разом з Посольством США в Будапешті.\
Серед доповідачів цього заходу високого рівня були також Колін Белл, Посол США в Угорщині, Левенте Бенко, політичний директор Міністерства закордонних справ і торгівлі Угорщини, д-р Ласло Поті, старший науковий співробітник Інституту закордонних справ і торгівлі, Міріам Лексманн, директор Європейського офісу в Міжнародному республіканському інституті.
{1}
Після круглого столу експерти взяли участь у зустрічі «за закритими дверима» з посадовими особами Міністерства закордонних справ Угорщини, експертами Національного університету державної служби, Міжнародного центру демократичних перетворень, а також поспілкувалися з журналістами.
{2}
Візит був організований Офісу зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі у співпраці з Інститутом закордонних справ і торгівлі (Будапешт), Міжнародним республіканським інститутом (Брюссель) та за підтримки місії США при ЄС та Міжнародного фонду Відродження.{3}

17 червня Інститут світової політики провів підсумкове засідання Стратегічного дискусійного клубу “Україна-НАТО: діагностика партнерства”.Участь у засіданні взяли представники українського уряду, Адміністрації Президента, дипломати країн-членів ЄС і НАТО, вітчизняні та європейські експерти з питань безпеки.{1}
{14}
Віктор Шлінчак, голова Правління Інституту світової політики, та Ойстейн Бьо, Державний секретар Міністерства oборони Норвегії
{7}
Йон Ельведал Фредріксен, Надзвичайний та Повноважний Посол Королівства Норвегія в Україні
{12}
Ігор Долгов, заступник Міністра оборони України з питань європейської інтеграції, та Марчін Кожіел, Директор Офісу зв’язку НАТО в Україні
За минулі 12 місяців команда ІСП організувала шість засідань Стратегічного дискусійного клубу в обласних центрах Південно-Східної України – у Харкові, Запоріжжі, Дніпропетровську, Одесі, Миколаєві та Херсоні. Загалом, кожне із засідань відвідало близько 80 осіб, серед них місцеві експерти, громадські діячі, журналісти та представники органів місцевої влади. Разом з провідними українськими експертами з питань безпеки та дипломатами країн-членів ЄС і НАТО вони обговорили головні загрози національній безпеці України та шляхи їх подолання.
{10}
Директорка ІСП Альона Гетьманчук підбила підсумки цих дебатів, озвучивши головні безпекові “меседжі” регіональних еліт. Завантажити презентацію.
{8}
{3}
Сергій Сидоренко, редактор “Європейської правди” (модератор заходу), Джеймс Шерр, старший нештатний співробітник Чатем Хауc (Великобританія), та Володимир Огризко, Міністр закордонних справ України (2007-2009)
Під час заходу було презентовано збірку аналітичних статей Інституту світової політики “Україна-НАТО: діагностика партнерства”. Авторами збірки стали провідні експерти з України, Новергії, Фінляндії, Великобританії та Румунії.
{17}
Юліан Кіфу, Президент Центру запобігання та раннього попередження конфліктів (Румунія)
{19}
{11}
{20}
Посол Канади в Україні Роман Ващук
{13}
Бйорн Олав Кнутсен, провідний науковий співробітник норвезького Інституту оборонних досліджень, та Микола Сунгуровський, директор військових програм Центру Разумкова
{6}
Ігор Коліушко, голова Центру політико-правових реформ, Олексій Семеній, директор Інституту глобальних трансформацій, Павло Жовніренко, голова Правління Центру стратегічних досліджень, та політолог Анатолій Луценко
{18}
Посол Молдови в Україні Іон Стевіле
{15}
Посол Фінляндії в Україні Ар’я Макконен

{16}
{5}
{2}
Джеймс Шерр, старший нештатний співробітник Чатем Хауc, та Леонід Літра, старший аналітик Інституту світової політики
Проект «Стратегічний дискусійний клуб» реалізується за підтримки уряду Королівства Норвегія та у партнерстві з Офісом зв’язку НАТО в Україні.

Альона Гетьманчук, директорка Інституту світової політики взяла участь в черговому засіданні цільової команди Програми просування інтересів України у світі, яке відбулося в Адміністрації Президента 16 червня.Під час зустрічі вона анонсувала результати міжнародного дослідження громадської думки, що було проведене в 6 країнах ЄС щодо європейської перспективи України (детальніше читайте тут). {1}
Відкриваючи засідання, відповідальний за реалізацію Програми Заступник Глави Адміністрації Президента України Валерій Чалий наголосив на важливості взаємодії і злагодженості дій всіх профільних міністерств та відомств, народних депутатів України, а також громадянського суспільства для донесення правди світові про події в Україні, її боротьбу за мир і поступ реформ.
«Після Революції Гідності суспільство зробило величезний крок у просуванні інтересів України за кордоном, і завдання нашої Програми полягає, насамперед, в об’єднанні всіх цих зусиль і, як наслідок, у посиленні позиції України на міжнародній арені», – зазначив Валерій Чалий.

Інститут світової політики провів 16 червня Медіа клуб з відомим німецьким журналістом і телеведучим Алі Асланом. Тема розмови: “Невпевнений лідер. Роль Німеччини у світі та конфлікті в Україні”.Разом з українськими експертами та журналістами Алі Аслан обговорив зовнішньополітичні цілі та стратегії керівництва Німеччини та шляхи врегулювання конфлікту навколо України. \
{2}
Сергій Солодкий, перший заступник директора ІСП, та Алі Аслан, німецький телеведучий і журналіст
{3}
{4}
{5}
{6}
Дискусія відбувалася з дотриманням вимог Chatham House Rule.

Останні три роки Алі Аслан був ведучим міжнародного ток-шоу “Квадрига” на Deutsche Welle. Окрім успішної кар’єри в журналістиці, Алі Аслан працював радником з політики і медіа у Міністерстві закордонних справ та Міністерстві внутрішніх справ Німеччини. Фонд Конрада Аденауера включив Аслана в перелік 40 німецьких “Завтрашніх мислителів» у віці до 40 років.

Захід проводився у партнерстві з Міжнародним фондом “Відродження” у рамках проекту “Нова європейська політика: Заповнюючи прогалину в інформації”, який здійснюється за підтримки проекту “Об’єднуємося заради реформ (UNITER)”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact Inc.

Леонід Літра, старший науковий співробітник ІСП, взяв участь в адвокаційній конференції “Внесок громадянського суспільства у захист прав людини та програми реформ», організованої в рамках Форуму громадянського суспільства Східного партнерства 8-9 червня в Брюсселі.Учасники конференції обговорили шляхи зміцнення демократії, прав людини і стабільності через більш широке залучення громадянського суспільства до формування та імплементації програми реформ.{3}
Леонід Літра був серед доповідачів заключної панелі високого рівня, присвяченої майбутньому східного виміру Європейської політики сусідства ЄС. Члени Керівного комітету Форуму громадянського суспільства СП разом з представниками ЄС оцінили результати Ризького саміту та перспективи Східного партнерства.
{1}
У своєму виступі Леонід Літра підкреслив зниження рівня підтримки ЄС в Молдові і Грузії та попередив про можливість повторення такого сценарію в Україні за відсутності сильної проєвропейської інформаційної кампанії. Аналітик ІСП також розповів про результати дослідження «Тренди Східного партнерства» (спільного проекту ІСП та чеської Асоціації з міжнародних питань), і представив дані Індексу європейської інтеграції для країн Східного партнерства. За даними експертного опитувань, проведеного у країнах СП, одним з пріоритетів ЄС має стати посилення безпекового компоненту Східного партнерства, в тому числі зміцнення енергетичної безпеки.
У дискусії взяв участь Гуннар Віганд, директор з питань Росії, Східного партнерства, Центральної Азії, регіонального співробітництва та ОБСЄ, Європейської зовнішньополітичної служби.
{2}

Інститут світової політики та Кавказький дім (Тбілісі) організували Університет з вивчення конфліктів і розвитку в рамках проекту «Україна: вихід з кризи через діалог», що реалізується за підтримки Посольства Великобританії в Києві.Загалом, 32 учасники з України, Росії, Молдови, країн-членів ЄС і Грузії взяли участь у шестиденному лекційному курсі (18-23 травня) у Батумі (Грузія).Лекторами стали провідні експерти-конфліктологи, які розповіли про коріння конфліктів, природу націоналізму, особливості політично-суспільної трансформації на пострадянському просторі та на основі конкретних прикладів проаналізували шляхи врегулювання конфліктів.

{1}

Викладач Державного університету Грузії Іль’ї Георгій Майсурадзе пояснив феномен національної ідентичності й етнічних конфліктів, експерт Інституту розвитку і соціальних ініціатив (IDIS) – “Viitorul” Корнела Чуря розповів про націоналізм і державне будівництво в Молдові, а ірландський експерт з Saferworld Доріанна Куні проаналізувала роль міжнародних акторів в трансформації конфліктів, детально дослідивши досвід Північної Ірландії.
{5}
{1}
Директор Інституту Кавказу Александр Іскандарян дав лекцію на тему: «Політична і соціально-економічна трансформація у пострадянських державах, формування національних держав» та проаналізував конфлікт навколо Нагорного Карабаху.
{2}
Заступник секретаря Ради національної безпеки Грузії Івліан Хаіндрава розкрив особливості грузинсько-осетинського та грузинсько-абхазького конфліктів.
{7}

Темою першої лекції професора Інституту політології Тартуського університету В’ячеслава Морозова став «Російський націоналізм та ідентичність», а в другій лекції він розповів про політику Росії стосовно сусідніх країн.
{4}
Виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень (Україна) Ігор Семиволос також дав дві лекції: «Український націоналізм» й «Російсько-український конфлікт: Погляд з України».
{3}
Лектор Тбіліського державного університету Ніколас Самхарадзе розповів про перебіг і врегулювання конфліктів на Кіпрі та Косово.
{6}
Мета спільного проекту ІСП та Кавказького дому «Україна: вихід із кризи через діалог» полягає у сприянні врегулювання конфлікту між Україною і Росією шляхом налагодження діалогу між російськими та українськими експертами.

Представники українського громадянського суспільства вручили Єврокомісару з питань європейської політики сусідства та розширення Йоханнесу Хану Заявку України на членство в Європейському Союзі. Від імені Інститут світової політики документ подали директорка ІСП Альона Гетьманчук і старший аналітик ІСП Леонід Літра.Це відбулося в рамках участі єврокомісара Хана і глави МЗС Латвії Едгара Рінкевічса у Форумі громадянського суспільства 21 травня в Ризі, який передував саміту Східного партнерства.\
Сканована копія оригіналу документу доступна тут.

Нижче публікуємо текст Заявки мовою оригіналу.

Application for membership of Ukraine in the European Union

Submitted by Ukrainian civil society

Eastern Partnership summit in Riga, 21.05.2015

Herewith we, representatives of Ukrainian civil society,

Having regard to the Article 49 of the Treaty on European Union, according to which any European State which respects the values of respect for human dignity, freedom, democracy, equality, the rule of law and respect for human rights, including the rights of persons belonging to minorities, may apply to become a member of the Union;
Having regard to the Association Agreement between the European Union and its member states, of the one part, and Ukraine, of the other part, which aims at promoting gradual rapprochement between the Parties based on common values and close and privileged links, and increasing Ukraine’s association with EU policies and participation in programmes and agencies;
Having regard to the Preamble of the Agreement, according to which this Agreement shall not prejudice and leaves open future developments in EU-Ukraine relations;
Having regard to the unilateral declaration by President Poroshenko in the context of signing the Association Agreement in June 2014 that ‘by signing the Agreement with the EU Ukraine as a European state sharing common values of democracy and rule of law is underlining its sovereign choice in favour of future membership in the EU in accordance with Article 49 of EU Treaty. The Association Agreement is considered by Ukraine as an instrument of comprehensive preparation to the achievement of this goal’;
Having regard to the numerous resolutions of the European Parliament expressing the will of European citizens to open a membership perspective for Ukraine in the EU;
Whereas geographically Ukraine is fully located in Europe, with all its rivers belonging to the Atlantic ocean basin and the geographic centre of Europe located in the Rakhiv district of the Transcarpathian region of Ukraine;
Whereas historically Ukraine has been an integral part of the European civilization, starting from prehistoric European Neolithic cultures, the Ancient Greek colonization, Roman empire limes and the medieval Kyivan Rus Christian Eastern Slavic empire with the centre in Kyiv;
Whereas Ukraine’s art, architecture, music, literature and philosophy constitute an integral part of the common European cultural heritage;
Whereas the roots of political and legal traditions of democracy and the rule of law in Ukraine reach back as far as the Antic democratic city-states, the medieval Eastern Slavic ‘viche’ popular assemblies and Magdeburg Law of self-governed urban communes, and the pre-modern Cossack Hetmanate constitution written in 1710 in the spirit of Enlightenment;
Whereas Ukrainian national movement of the XIX century climaxed with the establishment of the Ukrainian People’s Republic in 1917 but was eventually defeated and occupied by the Russian Communist Red Army in 1920;
Whereas Ukraine suffered enormously from both Communism and Nazism, and Ukraine’s contribution to the defeat of Nazism was recognized by acceptance of the Ukrainian Soviet Socialist Republic as a founding member of the United Nations in 1945;
Whereas the historic decision of Ukraine’s independence was proclaimed by the Parliament of the Ukrainian Soviet Socialist Republic on 19 August 1991 and confirmed by the national referendum on 1 December 1991, with more than 90% voting in favour;
Whereas independent Ukraine confirmed its commitment to international peace in 1994 with the unprecedented decision of giving up its third in the world nuclear weapons stockpile;
Whereas currently, Ukraine is a thriving pluralistic democracy with semi-presidential government and strong tradition of free and fair elections, while Ukrainian people demonstrated their freedom-loving by effectively stopping backsliding from democracy in 2004 by popular ‘Orange revolution’ protests and again in 2013/14 with the unprecedented EuroMaidan protest, under the European flag, that with the price of a hundred of casualties restored the democratic constitutional order;
Whereas there is a clear political consensus in Ukraine on the priority of European integration, while the national Parliament defined European integration with the ultimate goal of becoming a member in the European Union back in 1993, repeated numerous times afterwards;
Whereas this political consensus is based on the strong public support which was clearly manifested in EuroMaidan events which originally began in November 2013 after the government attempted to refuse signing the Association Agreement with the EU;
Whereas Ukrainian political nation remains united in the struggle against the actual Russian aggression;
In the name of all those Ukrainians who struggled and continue to struggle for the European Ukraine, whole and free –
Submit this application for membership in the European Union.

We firmly believe that the historic process of ending of the division of the European continent will be incomplete if Ukraine is left outside the European Union. Ukraine’s ultimate success in European integration will substantially contribute to the stability on the European continent and will have far-reaching positive transformative effects on the whole Eastern Europe and post-Soviet area. It will also contribute to the prosperity of Europe through the full use of the huge developmental potential of Ukraine’s economy.

We fully understand all the difficulties associated with the process of meeting the necessary criteria. We are sure that our nation, having paid such a huge price for its European choice, will be able to go through the whole road, despite all obstacles, towards meeting all these criteria to finally join the European family.

We call on the European Union and Ukraine to start the formal process leading to the official granting to Ukraine the status of a candidate for becoming a member in the Union.

We call on European societies for solidarity with Ukraine and support for Ukraine’s membership in the European Union.

Інститут світової політики разом з Празьким Інститутом досліджень питань безпеки 21 травня провели вже другий круглий стіл щодо консолідації українського сектору безпеки.Під час круглого столу учасники обговорили широке коло питань, пов’язаних з посиленням прозорості та підзвітності сектору безпеки під час інформаційної війни, а також світовий досвід функціонування місцевих систем громадського порядку. Минула дискусія відбулася у грудні 2014 року.{2}
Експерти погодилися, що саме людський фактор є вирішальним у забезпеченні оптимального функціонування системи безпеки. Йдеться, як про якість людських ресурсів правоохоронних органів, так і про постійний контроль над діями правоохоронці з боку громадськості.
{3}
Участь у заході взяли провідні українські та чеські експерти з питань безпеки, зокрема старший науковий співробітник та директор спеціальних проектів в Інституті досліджень питань безпеки Іржі Шнайдер, експерт цього ж Інституту Петр Пойман, керівник Центру з вивчення проблем безпеки Олдріх Буреш, заступник Посла Чеської Республіки Павел Бучек, експерт Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов, радник Міністра внутрішніх справ України Іван Варченко, експерти Центру політико-правових реформ Заміра Саідова та Ілона Дмитрієва, члени місії радників Євросоюзу в Україні та ін.
{5}
{4}
Круглий стіл був проведений з дотриманням вимог Chatham House Rule .