Архіви: Новини

22 січня 2014 року посол США в Україні Джеффрі Пайєтт зустрівся з представниками українського громадянського суспільстваІнститут світової політики виступив співорганізатором круглого столу, присвяченого пам’яті Мартіна Лютера Кінга. Модерувала захід директор ІСП Альона Гетьманчук.{2}
Учасники заходу обговорили спадщину Кінга із формування традицій ненасильницького руху за громадянські права у контексті останніх подій в Україні. «У день Мартіна Лютера Кінга (він відзначався у США 20 січня. – ІСП) американці вшановують досягнення і життя д-ра Кінга на державному, волонтерському рівні, шляхом громадських інформаційних ініціатив – це той вид суспільної діяльності, яку багато з вас у цій кімнаті здійснюють щодня», – наголосив американський посол.
{1}
У заході взяли участь представники низки українських громадських організацій, які виступають за права людини, відповідальне урядування, свободу ЗМІ та вільний доступ до інформації. Крім того, участь в круглому столі взяли помічники сенаторів США.

Інститут світової політики 16 грудня 2013 року провів підсумкове засідання Стратегічного дискусійного клубу на тему: «Пост-Вільнюс: діагностика національної (не)безпеки».У засіданні взяли участь провідні українські та закордонні експерти, дипломати, політики. Зокрема, заступник міністра закордонних справ України Андрій Олефіров, перший керівник незалежної Литви (1990-1992), депутат Європарламенту Вітаутас Ландсбергіс, голова Представництва ЄС в Україні Ян Томбінські, експерт Королівського інституту міжнародних відносин Джеймс Шерр, експерт Фінського інституту міжнародних відносин Аркадій Мошес та інші.Відкриваючи засідання, голова Наглядової ради ІСП Віктор Шлінчак заявив, що де-факто на СДК вдалось скликали “круглий стіл”. «Тут є і представники влади, і представники опозиції, і громадського суспільства, і міжнародне представництво на досить високому рівні. І в цьому колі, з урахування поточної ситуації, нам потрібно визначити, у якому ж напрямі буде рухатися Україна після закінчення теперішньої політичної кризи», – відзначив Шлінчак .
Заступник міністра закордонних справ Андрій Олефіров серед найбільших загроз для українського суспільства назвав надмірні очікування, що згодом ведуть до розчарування. У цьому контексті він згадав про надмірні очікування, які існували щодо підписання Угоди про асоціацію з ЄС.
«Щиро сподіваюсь, що найближчим часом зникнуть образливі для обох сторін заяви (про зупинення, призупинення). Пропоную просто працювати. Стосовно України, цілком очевидно, що йдеться про виконання спільних зобов’язань, які були виголошені та підтвердженні на саміті Україна-ЄС ще в лютому, стабілізацію економічної ситуації, та нормалізацію внутрішньополітичного життя – надання громадянам права на мирні зібрання та вільне висловлення їхньої думки», – відзначив Олефіров.
{12}
Голова Представництва ЄС Ян Томбінські і заступник голови МЗС Андрій Олефіров
Голова Представництва ЄС в Україні Ян Томбінські серед головних загроз національній безпеці України назвав енергетичну залежність.

«Жаль, що суверенітет нації в 46 мільйонів людей, яка має великі ресурси та можливості, залежить від ціни на один енергоресурс. Кожного разу питання ціни на газ обговорюється як питання національного суверенітету. А останнім часом національний суверенітет ставиться в залежність від дуже вузького питання надання зовнішньої допомоги МВФ. Це принизливо», – заявив Томбінські.

Посол ЄС закликав Україну зміцнювати свій економічний суверенітет, зокрема базуючись на досвіді центральноєвропейських країн.

Перший лідер Литви та депутат Європарламенту Вітаутас Ландсбергіс зазначив важливість єдності нації та наявність у неї консолідованої позиції щодо свого минулого та майбутнього.

«Україна (на момент незалежності) не мала такої чіткої цілі, як побудова європейської демократії. Замість цього Україна погодилась бути такою собі пострадянською, але вже незалежною, республікою. І через було втрачено багато часу», – заявив євродепутат.
{2}
Голова Литовської держави (1990-1992), депутат Європарламенту Вітаутас Ландсбергіс
Експерти дійшли згоди, що більшість викликів суверенітету та безпеці України носять внутрішній характер, зокрема йдеться про інституційну слабкість та відсутність чіткої стратегії розвитку держави.
{8}
Голова Наглядової ради Інституту світової політики Віктор Шлінчак та експерт Фінського інституту міжнародних відносин Аркадій Мошес
«Слабкість механізмів демократичного контролю за діями влади, відмова від проведення економічних і політичних реформ за зразком центрально-європейських сусідів України, а найбільше – корупція і хижацька поведінка частини національних економічних суб’єктів не тільки підривають внутрішню стабільність, але й роблять країну вразливою для зовнішнього тиску», – зазначив Мошес.
{13}
Директор Офісу зв’язку НАТО в Україні Марчін Кожіел
{3}
Перший заступник Міністра закордонних справ України (2003-2004) Олександр Чалий
{5}
Cтарший науковий співробітник Норвезького центру оборонних досліджень Тор Буккволл
{6}
Під час заходу було презентовано підсумкову аналітичну записку щодо наявних загроз безпеці України та шляхів їх подолання. Документ включає рекомендації від провідних українських та закордонних експертів.
{10}
Підсумкову аналітичну записку презентувала директор ІСП Альона Гетьманчук
{4}
Розмова дипломатів тет-а-тет
{1}
{15}
Надзвичайний і Повноважний посол Норвегії в Україні Йон Ельведал Фредріксен
{9}
Голова комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції Григорій Немиря
{18}
{11}
Заступник генерального директора з міжнародних питань Центру Разумкова Валерій Чалий
{16}
Профессор НаУКМА Олексій Гарань
{17}
Посол України в Білорусії (2010-2011), заступник Глави Секретаріату Президента України (2007–2008) Роман Безсмертний
{19}
Виступає експерт Королівського інституту міжнародних відносин Джеймс Шерр
{20}
Незалежний експерт Олексій Семеній
Найближчим часом на сайті Стратегічного дискусійного клубу будуть опубліковані тексти виступів учасників даного засідання.
Стратегічний дискусійний клуб – це проект Інституту світової політики і Офісу зв’язку НАТО в Україні, який здійснюється за підтримки уряду Норвегії. СДК мав на меті створення можливостей для проведення змістовних регулярних публічних дискусій зі стратегічних питань національної безпеки України у неформальній атмосфері.

В Інституті світової політики 27 листопада відбулася дискусія з головою делегації Європарламенту зі співпраці з Україною Павелом Ковалем.За день до саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі депутат Європарламенту приїхав до Києва, щоб обговорити ситуацію, яка склалась навколо підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, та побувати на Євромайдані. Євродепутат зізнався, що у понеділок ввечері відчув необхідність приїхати в Україну та підтримати людей, особливо студентів, на Майдані.\
«Якщо люди стоять три-чотири дні на Майдані (молоді, найперспективніші люди, які ще не виїхали на Захід), ми не повинні закривати очі і робити вигляд, що їх немає. Я був дуже радий, коли ці люди дозволили мені виступити на Європейській площі. Хтось повинен до них приїжджати, особливо європейські політичні діячі, і говорити, що двері (до Європейського Союзу. – ред.) для них відкриті. Якщо ми не відкриємо їх у Вільнюсі, ми їх відкриємо трохи пізніше», – заявив пан Коваль.
{3}
Євродепутат запевнив, що шанс на підписання Угоди про асоціацію ще залишається, а тому політики та дипломати повинні думати, що ще можна зробити.

«Багато людей вже говорять про план «Б». Але сьогодні я, як політик, не говорив би про план «Б», у нас є ще два дні. Звичайно, після заяви прем’єр -міністра Азарова політично ситуація дуже складна. Цієї заяви ніхто не очікував. Але, якщо ми подивимося на історію України останніх десяти років, то побачимо, що було багато таких ситуацій, коли несподівані рішення приймались в останню секунду», – заявив пан Коваль.

Європейський політик також підкреслив, що наразі немає жодних юридичних перешкод для підписання угоди у Вільнюсі.
{5}
«Звичайно, політична ситуація на даний момент не сприяє цьому підписання. Мій месидж дуже простий: нехай дипломати і політики працюють до останньої секунди, вони не повинні опускати руки.Про план «Б» будемо думати в понеділок і вівторок», – відзначив депутат Європарламенту.

«Я проти стратегічних пауз. Ми знаємо, що означає в цій частині світу стратегічна пауза: це не пауза – це простір, в який може увійти хтось інший. Цей простір стосується не тільки політики, а й навіть людського мислення», – підкреслив пан Коваль та закликав не втрачити оптимізму стосовно європейського майбутнього України.

«Я не хочу, щоб ви вважали мене наївним. Я добре знаю Україну. Але я вважаю, що це величезна помилка зараз приїжджати в Україну і говорити, що вже нічого не вийде, що з Україною ніколи нічого не виходить. Я у формуванні цієї думки брати участі не буду», – наголосив Коваль.

Директор енергетичних програм центру “Номос” Михайло Гончар заявив, що у розпорядженні Європейського Союзу також є потужні засоби впливу на Росію. Зокрема, ЄС є найбільшим споживачем російських енергоресурсів.
{2}
Директор енергетичних програм центру “Номос” Михайло Гончар.
У відповідь пан Коваль заявив, що ЄС не може використовувати ті ж методи, що і Росія: “Євросоюз – це не країна. У нас інша структура, методи, ми залежим від інших факторів.”.

Однак євродепутат наголосив, що європейські політики повинні думати, як компенсувати “цю високо політизовану активність Росії”.

«Є багато можливостей. Необхідно концентруватися на інструментах Східного партнерства, на молоді, візових питаннях. Якщо цей сигнал буде жорстким і чітким, він буде працювати і в Україні, і на Заході», – заявив пан Коваль.

Він також скептично оцінив ідею створення тристоронньої комісії України, ЄС і Росії. За словами Коваля, позиція України в цій комісії буде така ж, як і позиція УРСР в ООН. Про подібну комісію, заявив Коваль, можна було б говорити, якби Київ підписав Угоду про асоціацію з ЄС.
{1}

Заступник Міністра закордонних справ України Андрій Олефіров на Форумі Україна-НАТО розповів про активну співпрацю України з Північноатлантичним альянсом.Представник МЗС наголосив, що обрання Україною позаблокового статусу не позначилося негативним чином на її взаємодії з НАТО.Захід проводився Інститутом світової політики за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні 14 листопада 2013 року.
Нижче публікуємо текст виступу пана Олефірова.
У липні 2010 року Верховна Рада України прийняла Закон України “Про засади внутрішньої і зовнішньої політики”, де наша держава проголосила позаблоковий статус.
Разом з цим, обрання позаблокового статусу, на мою думку, не позначилося негативним чином на взаємодії нашої держави з НАТО, не вплинуло на інтенсивність та якість нашої співпраці. Навпаки, перехід України до позаблокової політики сприяв інтенсифікації рівня співробітництва з Альянсом.
Навіть в рік проголошення свого позаблокового статусу, у 2010 році, Україна першою з партнерів долучилася до Сил реагування НАТО, першою з партнерів започаткувала співробітнитцво з Альянсом у сфері кібернетичного захисту. Україна активно взаємодіє з НАТО за всіма напрямами нашого конструктивного партнерства. І позаблоковість цій взаємодії не заважає.
Досягнутий сьогодні рівень політичного діалогу та практичного співробітництва є спільним здобутком України і НАТО.
Політичний діалог у 2013 році був насичений двосторонніми контактами. Значний позитивний поштовх нашій взаємодії з Альянсом надали результати зустрічей Президента України В.Януковича, Міністра закордонних справ України Л.Кожари та Міністра оборони України П.Лєбєдєва з Генсекретарем НАТО А.Ф.Расмуссеном.
Інтенсивною була робота Комісії Україна-НАТО, а також спільних робочих груп під її егідою, в ході яких обговорювалися конкретні питання співпраці у сферах, що становлять взаємний інтерес.
Після понад двохрічної перерви відновлено практику проведення засідань Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів оборони.
Пріоритетним сьогодні для нас є такий напрям взаємодії як сприяння з боку НАТО у здійсненні внутрішніх реформ в Україні. Ми цінуємо допомогу, яку надає Альянс та його країни-члени в рамках Річних національних програм співробітництва Україна–НАТО. Йдеться, перш за все, про реформи у політичній, економічній, військовій, безпековій, оборонній, правовій та інших сферах в Україні.
Програма має важливий доповнюючий характер у контексті впровадження стратегічного курсу європейської інтеграції України. У досягненні цієї мети роль НАТО є невід’ємною, оскільки стандарти і в ЄС, і в НАТО є практично тотожними.
Іншим важливим напрямом співробітництва є протидія традиційним і новим загрозам міжнародній безпеці.
Україна є єдиною країною-партнером, яка бере участь у всіх поточних миротворчих місіях під проводом НАТО. Ми продовжуємо участь в операціях НАТО в Косово, Афганістані, в операції “Активні зусилля” у Середземномор’ї. В жовтні цього року флагман українського флоту “Гетьман Сагайдачний” приєднався до операції НАТО з боротьби з морським піратством “Океанський щит”.
Цей внесок високо оцінений міжнародною спільнотою.
Подальший розвиток цієї важливої співпраці вимагає більш якісного оборонного планування, кращої взаємосумісності між збройними силами України та країн-членів Альянсу.
Отриманню передового досвіду провідних країн світу та підвищенню рівня підготовки особового складу та підрозділів Збройних Сил нашої держави сприяє участь у спільних багатонаціональних військових навчаннях.
З цією метою рота морської піхоти ВМС ЗС України взяла участь у наймасштабнійшому за останні сім років навчанні Сил реагування НАТО “Стедфаст Джаз-2013”. Крім того, в поточному році під час багатонаціональних навчань “Репід Трайдент-2013” та “Сі Бріз-2013” п’ять бойових підрозділів ЗС України пройшли оцінки НАТО для забезпечення їх перспективної участі у Силах реагування НАТО.
Вагомих і помітних результатів ми досягли у військовій та військово-технічній сферах, секторі безпеки та оборони, плануванні на випадок надзвичайних ситуацій, у сферах науки та захисту довкілля.
Ми активно співпрацюємо з Альянсом в рамках реалізації Програми професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки та оборони України, а також за проектом Підтримки НАТО процесу перепідготовки та соціальної адаптації колишніх військовослужбовців та тих, хто звільнятимуться з лав Збройних Сил та інших безпекових структур в ході їх реформування.
Україна реалізує з Альянсом перший та наймасштабніший за всю історію НАТО проект Трастового фонду зі знешкодження надлишків озброєнь, які були успадковані нашою державою з часів СРСР.
Нещодавно започатковано новий проект щодо ліквідації нафтохімічного забруднення на території військових частин ЗС України, підписано Імплементаційну угоду з НАТО щодо безпечного перезахоронення радіоактивних відходів, які утворилися внаслідок виконання колишніх радянських військових програм.
Таким чином, на даному етапі політика позаблоковості України відповідає вимогам часу і є найбільш оптимальним вибором для зовнішньої і безпекової політики нашої держави.
Водночас, розвиток партнерства з Північноатлантичним альянсом також має виняткову важливість для України. Будь-які кроки на цьому напрямі є кроками до зміцнення національної безпеки та реалізації стратегічного курсу на європейську інтеграцію: співпраця з НАТО, так само як і з ЄС, допомагає проведенню реформ в Україні.

Міністр оборони Литви (2008-2012) Раса Юкнявічене на Форумі Україна-НАТО високо оцінила внесок України у діяльність Північноатлантичного альянсу.Член Комітету з питань національної безпеки і оборони Сейму Литви підкреслила, що Альянс залишив двері для України відкритими, і тепер вона має вирішити: заходити в них, чи ні.Захід проводився Інститутом світової політики за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні 14 листопада 2013 року.
Нижче публікуємо текст виступу пані Юкнявічене.
У 2014 році ми будемо відзначати 10-ліття членства Литви в НАТО, найпотужнішому та найнадійнішому альянсі у світі. Північноатлантичний альянс базується на спільних цінностях – це, перш за все, демократія та право на самовизначення націй. У цьому й полягає секрет сильної організації.

Помічниця держсекретаря США з європейських та євразійських справ Вікторія Нуланд, говорячи про важливість трансатлантичних зв’язків уже протягом майже 65 років, описала Альянс як «ціле, що більше за суму його частин».

Членство в НАТО, як і членство в ЄС, є найбільш важливий стовпом безпеки Литви та політичною гарантією її незалежності. Неможливо переоцінити значення як першого, так і другого. Я підкреслюю – обох.

Мій меседж до українців, якщо вони все ще мають сумніви щодо європейського шляху, звучить так: через дев’ять років після вступу Литви до Європейського Союзу більшість литовців вважають членство в Союзі вигідним. Про це свідчить недавнє опитування Євробарометра (дослідження громадської думки).

80% респондентів висловили переконання, що членство Литви в ЄС було і залишається вигідним для їхньої країни. Це найвищий показник з 1999 року, коли цей показник становив 43%.

Наше членство в НАТО не є предметом жодних дискусій, – всі політичні партії в парламенті повністю підтримують діяльність Литви в НАТО.

Коли я була міністром оборони, у мене було чітке бачення України як одного з найнадійніших партнерів НАТО. Підтвердження цього є, зокрема, наші спільні дії в Афганістані. Українські військові професійні та відповідальні, вони готові діяти разом з партнерами.

Співпраця Литви та України в Афганістані продовжується, і, як мені відомо, ми шукаємо нових форм співпраці в міжнародних операціях. Один з найбільш перспективних проектів – це «Ліполукрбріг». Спільна Литовсько-Польсько-Українська Бригада має бути готова до участі в місіях у 2015 році.

Україна була серед перших партнерів НАТО, які приєднались до Сил швидкого реагування (NRF). Крім того, Україна бере участь в таких операціях Альянсу як «Активні зусилля», «Океанський щит» і KFOR.

Питання професіоналізму українських військових взагалі не стоїть. Я б навіть сказала більше – українські збройні сили готові до членства в НАТО, якщо на це буде політична воля. Україна є активним і ефективним партнером, і ми повинні заохочувати подальшу співпрацю з нею.

Найбільший акцент у співпраці України з НАТО і Литвою слід робити на навчанні та тренуваннях. Адже взаємодія починається з простих речей: знання англійської мови і розуміння людей, як вони працюють і поводяться.

Однак НАТО – це, в першу чергу, альянс цінностей (верховенство права, повага до прав людини і т.д.). Я вірю, що впровадження цих принципів, практична співпраця між Україною і НАТО, а також проведення реформ у сфері безпеки і оборони, виведуть Україну на новий якісний рівень.

Дуже важливо працювати разом як партнери не тільки на практичному рівні, але й політичному. Альянс залишив двері для України відкритими, і тепер від неї залежить, чи заходити в них, чи ні. Ми щиро сподіваємося, що яке б рішення ви не прийняли, воно сприятиме безпеці та стабільності в Європі та зміцненню миру.

Навчання Сил реагування НАТО «Steadfast Jazz – 2013» закінчилося кілька днів тому. Можна багато говорити про ці навчання (їхній масштаб, важливість сил швидкого реагування, про потенціал НАТО в цілому і т.д.). Однак на цьому Форумі необхідно підкреслити участь партнерів, адже Україна – єдина з держав нечленів НАТО, чиї бойові підрозділи брали участь у навчаннях. Сподіваємось, що Україна продовжуватиме співпрацю з НАТО у цьому напрямку.

НАТО «Steadfast Jazz – 2013» заклав хороший фундамент для розвитку «Ініціативи пов’язаних сил». Першим важливим тестом стануть маневри Trident Juncture в 2015 році. У цих навчаннях роль партнерів буде не менш важливою.

«Ініціатива пов’язаних сил» НАТО (CFI) матиме першорядне значення в найближчому майбутньому. Вона допоможе підтримувати готовність і бойову ефективність НАТО завдяки покращенню освіти і професійної підготовки особового складу та ефективнішому використанню технологій. У рамках CFI будуть розроблені Усі майбутні міжнародні зобов’язання, стандарти та робочі концепції . Тому дуже важливо, щоб Україна брала участь у CFI. Я була рада бачити Україну в «Steadfast Jazz – 2013» і сподіваюся, що це тільки початок.

Саміт «Східного партнерства» у Вільнюсі матиме вирішальне значення також з точки зору безпеки. Підписання Угоди про асоціацію між ЄС та Україною дозволить завершити процес демократизації Європи. Адже це рішення важливе не тільки для України, але також для майбутнього Білорусі і Росії. Я впевнена, що європейська інтеграція України – це єдиний шлях до демократичної і передбачуваної Росії.

Ми очікуємо на позитивні рішення та цілеспрямованість українців заради майбутнього їхньої держави.

Вільнюський саміт – це те, що допоможе завершити демократичну карту Європи.

Голова Наглядової ради Інституту світової політики Віктор Шлінчак, відкриваючи Форум Україна-НАТО, коротко охарактеризував нинішній період співпраці України з Північноатлантичним альянсом.Він висловив впевненість, що позаблоковий статус України, проголошений у 2010 році, – це лише перепочинок, а не остаточна відповідь на запитання: «Якими будуть відносини України з НАТО в майбутньому?». Захід проводився Інститутом світової політики за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні 14 листопада 2013 року.
Нижче публікуємо текст виступу пана Шлінчака.
Нинішній форум – це ще одна важлива спроба, так би мовити звірити годинники в колі фахівців у питаннях безпеки, міжнародних відносин.
І ми вдячні за таку можливість нашим партнерам, зокрема, Центру інформації та документації НАТО в Україні.
Як всі пам’ятають, ще кілька років тому довкола відносин України і НАТО вирувало немало пристрастей. В першу чергу – політичних. Було немало образ, непорозумінь, неоднозначностей.
Нинішній період співпраці України з НАТО характеризується відносним спокоєм. Менше емоцій, більше конкретної роботи. Про що неодноразово наголошували обидві сторони.
Буквально кілька тижнів тому Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен ще раз нагадав, що рішення Бухарестського самміту залишається в силі – і двері для членства України в НАТО залишаються відкритими.
Звичайно, це залежить в першу чергу від політичної волі України і від того, наскільки Україна відповідатиме необхідними для вступу критеріям.
Нагадаю, що окрім фактору обороноздатності мова йде і про питання вибіркового правосуддя, і про ефективну виборчу реформу і про верховенство права.
Інститут світової політики ніколи не приховував своєї позиції і своїх оцінок щодо нинішнього позаблокового статусу України. Для нас – це лише транзитний період, за яким має прийти етап євроатлантичної інтеграції.
Ми розуміємо, що світ щороку зіштовхується з новими викликами, або викликами, які проходять мутацію. НАТО перебуває в пошуку кращих моделей побудови безпечного світу.
Підхід «розумної оборони» (smart defence – анг.) став відповіддю Альянсу на глобальну економічну кризу. Очевидно, що в такому пошуку сьогодні перебуває і Україні, вибудовуючи свої відносини з НАТО. Ми впевнені, що позаблоковість – це лише пауза, перепочинок, але не остаточна відповідь на запитання: «Якими будуть наші відносини в майбутньому?».

Інститут світової політики 14 листопада 2013 року провів Форум Україна – НАТО, присвячений співпраці Північноатлантичного альянсу та України в умовах позаблоковості. Захід був організований за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні.«Євроатлантична позаблоковість». Саме такими словами охарактеризувала нинішній етап співпраці України і НАТО директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук. На її думку, партнерство між двома сторонами стає дедалі інтенсивнішим, попри відмову офіційного Києва від перспективи членства в Альянсі. Тож, якою є позаблоковість по-українськи? Які конкретні досягнення в співпраці НАТО і України в останні роки? Як протистояти разом сучасним викликам?Про це говорили провідні українські та закордонні фахівці з питань безпеки та оборони, які взяли участь у Форумі Україна-НАТО «Безпека у співпраці: можливості розвитку».
{1}
Заступник директора ІСП Сергій Солодкий, заступник голови МЗС України Андрій Олефіров, директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Наталія Немилівська та голова Наглядової ради ІСП Віктор Шлінчак
«Керуючись принципами взаємоповаги, взаємної відповідальності та взаємного інтересу, НАТО і його партнери дедалі частіше співпрацюють, докладаючи спільних зусиль для розв’язання глобальних ризиків та загроз сучасності», – відзначила директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Наталія Немилівська на відкритті Форуму.
Разом з тим, голова Наглядової ради Інституту світової політики Віктор Шлінчак зазначив, що і Україна, і НАТО сьогодні перебувають в пошуку, як вибудовувати свої відносини, а позаблоковість – це лише пауза. “Кілька тижнів тому Генсек НАТО Андерс фог Расмуссен ще раз нагадав, що рішення Бухарестського саміту 2008 року залишається в силі, і двері для членства України в НАТО залишаються відкритими, це залежить від того, наскільки Україна буде відповідати необхідним для вступу критеріям, в тому числі йдеться про вибіркове правосуддя, про верховенство права».
{19}
Учасники Форуму відзначили активну взаємодію України з НАТО за всіма напрямами партнерства, незважаючи на те, що у 2010 році Україна проголосила позаблоковий статус. Це рішення допомогло знизити градус політичних дискусій стосовно НАТО. Заступник міністра закордонних справ Андрій Олефіров підкреслив, що розвиток партнерства з НАТО має виняткову важливість і позаблоковість цій взаємодії не заважає.
{12}
«Обрання позаблокового статусу не позначилося негативним чином на взаємодії нашої держави з НАТО, не вплинуло на інтенсивність та якість нашої співпраці. Навпаки, перехід України до позаблокової політики сприяв інтенсифікації рівня співробітництва з Альянсом», – заявив Олефіров.
Під час прямої відеоконференції зі штаб-квартирою НАТО у Брюсселі заступник помічника Генерального секретаря НАТО з питань нових викликів безпеці Джеймі Шей високо оцінив рівень співпраці України і НАТО.
{17}
Україна бере участь у всіх поточних миротворчих місіях під проводом НАТО. Крім того, Україна була єдиною країною не членом НАТО, чиї бойові підрозділи взяли участь у навчанні Сил реагування НАТО “Steadfast Jazz-2013”, вона також стала першою країною-партнером, що приєднається до учасників багатонаціональної операції з протидії піратству на морі “Океанський щит”.
{4}
Депутат Литовського Сейму та колишній міністр оборони Раса Юкнявічене
«Питання професіоналізму не є питанням для України. Я б навіть сказала більше. Українські збройні сили готові до членства в НАТО, якщо на це буде політична воля. Україна є ефективним вкладником, і ми повинні заохочувати подальшу співпрацю», – заявила колишній міністр оборони Раса Юкнявічене.
{6}
Директор відділу оборонної політики та стратегії Міністерства оборони Чеської Республіки Ян Гавранек
Колишній міністр оборони Польщі Януш Онишкевич підкреслив, що Україна, як найбільша європейська держава, не може собі дозволити залишатись осторонь вирішення всіх важливих європейських питань. Зокрема, на його переконання, Україна повинна брати більш активну участь у дебатах щодо тактичних ядерних озброєнь.
{7}
Міністр оборони Польщі Януш Онишкевич (1992—1993, 1997—2000)
Експерти також наголосили на важливості внутрішніх реформ, які проводяться за сприяння НАТО, у контексті реалізації стратегічного курсу України на європейську інтеграцію.
{11}
{18}
Голова Громадської ліги Україна–НАТО Сергій Джердж
{16}
Науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко
{9}
Державний секретар МЗС України з питань європейської інтеграції Олександр Чалий (2001-2003)
{10}
Директор Департаменту воєнної політики та стратегічного планування Міністерства оборони України Олександр Затинайко та експерт Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Сергій Згурець
{5}
Директор ІСП Альона Гетьманчук та посол Швейцарії Крістіан Шьоненбергер
«Наша сьогоднішня позаблоковість є такою євроатлантичною позаблоковість. Тому, що та співпраця, яка ведеться з НАТО, є все одно набагато активнішою та інтенсивнішою ніж співпраця з ОДКБ. Однак дуже багато проектів ведуться за інерцією, а не тому, що є багато драйву та ентузіазму. Якщо ми підем шляхом євроінтеграції, сподіваюсь цей драйв додасться. Тому що важко уявити країну, яка буде економічно і політично інтегрована в ЄС, а у безпековому контексті – в євразійській зоні стандартів і цінностей», – підвела підсумки директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук.
{15}
Міністр закордонних справ України Володимир Огризко (2007-2009) спілкується зі студентами
{13}
Заступник директора Центру міжнародної безпеки та євроатлантичної співпраці Донецького національного університету Ігор Тодоров
Почесними іноземними спікерами Форуму стали колишній міністр оборони Польщі Януш Онишкевич, депутат Литовського Сейму та колишній міністр оборони Раса Юкнявічене, директор відділу оборонної політики та стратегії Міністерства оборони Чеської Республіки Ян Гавранек.
З української сторони авторитетне представництво забезпечили заступник міністра закордонних справ України Андрій Олефіров, міністр закордонних справ України Володимир Огризко (2007-2009), директор Департаменту воєнної політики та стратегічного планування Міністерства оборони України Олександр Затинайко, колишній державний секретар МЗС України з питань європейської інтеграції Олександр Чалий, науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко та експерт Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Сергій Згурець.
До участі у засіданні також були запрошені представники іноземних дипломатичних місій в Україні та журналісти, які спеціалізуються на міжнародній та оборонній тематиці. Крім того, Форум Україна-НАТО мав широке регіональне представництво. Взяти участь у засіданні приїхали громадські діячі, науковці та журналісти з Сімферополя, Одеси, Івано-Франківська, Харкова, Донецька, Севастополя, Львова, Чернівців, Миколаєва, Рівного, Запоріжжя, Черкас, Херсона та Луцька.

Інститут світової політики за підтримки Центру інформації і документації НАТО в Україні організував 14 листопада Форум Україна-НАТО. Тема засідання: «Безпека у співпраці: можливості розвитку».Учасники Форуму обговорили перспективи співпраці Північноатлантичного альянсу та України в контексті позаблокового статусу останньої.Під час Форуму відбулася пряма відеоконференція зі штаб-квартирою НАТО у Брюсселі, а саме із заступником помічника Генерального секретаря НАТО з питань нових викликів безпеці Джеймі Шей.
У засіданні взяли участь провідні експерти з питань безпеки та міжнародних відносин з Чехії, Литви, Польщі та України. Зокрема на Форумі виступили заступник міністра закордонних справ України Андрій Олефіров, колишній міністр оборони Польщі Януш Онишкевич, колишній міністр оборони Литовської Республіки Раса Юкнявічене та директор відділу оборонної політики та стратегії Міністерства оборони Чеської Республіки Ян Гавранек.

29 жовтня Інститут світової політики презентував результати масштабного проекту “Вуличний євроуніверситет”: «Що думають в регіонах про ЄС? Досвід Інституту світової політики».За шість місяців команда Інституту світової політики проїхала з «Вуличними євроуніверситетами» понад 9 тисяч кілометрів (відстань від Києва до Джакарти чи Кейптауна), завітала до тринадцяти областей України і АР Крим. Гостями унікального для України заходу стали близько 35 тисяч українців. Про це сьогодні під час презентації розповіли директор ІСП Альона Гетьманчук та перший заступник директора Сергій Солодкий. {2}
{7}
Директор ІСП Альона Гетьманчук
Своїми враженнями від спілкування з українцями в регіонах також поділилися почесні лектори «Вуличних євроуніверситетів», а саме: посол Франції в Україні Ален Ремі, посол Чеської Республіки в Україні Іван Почух, посол Великої Британії в Україні Саймон Сміт, заступник посла Королівства Швеції в Україні Мортен Енберг та професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань. Інститут світової політики нагородив всіх лекторів почесними дипломами за промотування європейської інтеграції України.
{6}
Посол Великої Британії в Україні Саймон Сміт
{3}
Посол Чеської Республіки в Україні Іван Почух
{4}
Посол Франції в Україні Ален Ремі
{8}
Заступник посла Королівства Швеції в Україні Мортен Енберг
“Багато з тих 35 тисяч осіб, з якими спілкувався Інститут світової політики, були проєвропейськими, але вони не знали, що таке ЄС і що означатиме Угода про асоціацію для відносин з Росією. Коли ми з ними спілкувалися, вони були стурбовані…Ми говорили з ними неформально та пояснювали, чому підписання Угоди про асоціацію є дуже важливим для України. І після цього вони зрозуміли що асоціацію з ЄС – це щось позитивне і воно не зруйнує відносини з Росією”, – зазначив заступник шведського посла.
{11}
Професор НаУКМА Олексій Гарань та голова Наглядової ради ІСП Віктор Шлінчак
«Вуличні євроуніверситети» відбулись у 18 містах – Києві, Одесі, Дніпропетровську, Вінниці, Чернігові, Ніжині, Полтаві, Кременчуці, Сумах, Конотопі, Кіровограді, Кривому Розі, Миколаєві, Херсоні, Черкасах, Житомирі, Запоріжжі та Сімферополі. Лекторами “Вуличних євроуніверситетів” також були: посол ЄС в Україні Ян Томбінські, заступник посла Великої Британії в Україні Мартін Дей, заступник посла ФРН в Україні Анка Фельдгузен, заступник голови Представництва ЄС в Україні Марія Юрікова, заступник посла Чеської Республіки в Україні Павел Бучек.

Експерти ІСП визначили три найбільш проєвропейські та три найбільш антиєвропейські міста, базуючись на таких критеріях: налаштованість місцевої влади на європейський курс, рівень політичної обізнаності населення, активність місцевих громадських організацій та медіа. Найбільш теплий прийом команді ІСП був влаштований у Ніжині, Кривому Розі та Сумах. Найбільші труднощі з організацією заходу були у Харкові (тут “Вуличний євроуніверситет” так і не відбувся), Запоріжжі та Кіровограді.

Під час презентації також відбувся відеоміст з партнерами ІСП Global Reporting (Стокгольм). Представник організації Міа Лаурен поділилася враженнями від участі у “Вуличному євроуніверситеті” в Одесі. Заступник міського голови Ніжина Олег Баранков розповів про проєвропейські настрої жителів Чернігівщини, а карикатурист Ігор Бежук – історію створення першої карикатури. Ідея створити серію малюнків з двома реальностями (українською і європейською) з’явилась після того, як він намалював карикатуру, на якій зобразив українські Карпати та швейцарські Альпи. Таким чином Бежук хотів продемонструвати різницю у ставленні європейців та українців до своїх природніх багатств.
{9}
Заступник міського голови Ніжина Олег Баранков
{5}
Карикатурист Ігор Бежук
Нагороджували також головних медіа-партнерів: газету «День», «Радіо Свобода», «Дзеркало тижня».
{10}
Журналіст газети «День» Ігор Самокиш
Під час Вуличних євроуніверситетів українці мали змогу дізнатись про перспективи та виклики євроінтеграції від дипломатів країн-членів ЄС та експертів Інституту світової політики. Крім того, у рамках заходу проходила виставка карикатур, присвячених найбільш значущим проблемам європеїзації України. Відомі українські художники – Марина Туровська, Костянтин Казанчев, Ігор Бежук та Олексій Кустовський – створили серію яскравих малюнків, що доступно розкривають відмінності життя в ЄС та Україні у більш як 20 сферах.

Проект був підтриманий Міжнародним фондом «Відродження», USAID, UNITER, Pact, Global Reporting, Swedish Institute, Посольством Великої Британії та Посольством Королівства Швеція .

По завершенню проекту понад 1000 буклетів було надіслано центральним та регіональним органам державної влади та місцевого самоврядування: народним депутатам України, міським головам обласних міст, головам облдержадміністрацій.

Ознайомитись з презентацією результатів проекту “Вуличний євроуніверситет” можна тут.
Фото Артема Сліпачука (газета “День”).

В Інституті світової політики відбувся Медіа-клуб за участі урядового уповноваженого з питань європейської інтеграції Валерія Пятницького – своєрідного архітектора Угоди про зону вільної торгівлі з Європейським Союзом.Валерій Пятницький підкреслив, що Угоду про зону вільної торгівлі з ЄС слід оцінювати не тільки з позиції сьогоднішнього дня, а передусім з середньої та довгострокової перспективи. Він виразив впевненість, що створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом справить загальний позитивний вплив на українську економіку. {3}
Підписання Угоди, заявив Пятницький, означатиме приріст торгівлі, поступове зростання доходів населення, створення нових робочих місць та ріст ВВП на 1,5%. Разом з тим, Пятницький наголосив, що «текст Угоди про ЗВТ – це лише вершина айсберга і попереду ще величезна робота з його імплементації».

Технічні регламенти, які є частиною Угоди, за словами Пятницького, надмірно демонізуються. Він наголосив, що впровадження євростандартів – це розвиток виробництва відповідно до найпередовіших вимог: «Якщо їх не висувати до виробників, то ви отримаєте товари вчорашнього дня».
{1}
Коментуючи агітаційну кампанію противників євроінтеграції України, Пятницький заявив, що «Український вибір» своїми заявами просто вводить в оману українське суспільство. «Інакше як «спамом» те, що вони роблять, назвати не можна. Це вигадки, які важно сприймати серйозно», – сказав Пятницький.
{2}