“Вуличний університет” Інституту світової політики на Хрещатику (Фоторепортаж. Частина 2)

24-25 вересня Інститут світової політики у центрі Києва, на Хрещатику, презентував виставку карикатур “Україна очима сусідів”.{3}{2}
Жіноча команда ІСП
{4}
{5}
{6}
{7}
{8}
{9}
{10}
{11}
{12}
{13}
{14}
{15}
{16}
{19}
{20}

Фото Наталії Сагалатої

ІСП презентував дослідження та виставку карикатур в рамках проекту “М’яка сила України” (Фоторепортаж. Частина 1)

Інститут світової політики провів презентацію дослідження та відкриття виставки графічних малюнків «Україна очима країн-сусідів» в рамках проекту «М’яка сила України в регіоні: інструмент ефективної зовнішньої політики».Офіційне відкриття відбулося в готелі Radisson Blue. Презентацію відвідали представники виконавчої влади та місцевого самоврядування, дипломати, представники ділових кіл Києва, художники, письменники, громадські діячі, журналісти.\
З повним текстом дослідження Ви можете ознайомитися тут
Фоторепортаж з презентації. Частина перша
{1}
Віктор Шлінчак, голова Наглядової ради Інституту світової політики
{2}
Альона Гетьманчук, директор Інституту світової політики та Катерина Зарембо, заступник директора Інституту світової політики
{3}
Віктор Шлінчак, Альона Гетьманчук, Юлія Лимар, Шеф-редактор Iнформаційно-аналітичного агентства «ГЛАВКОМ», Юрій Павленко
{4}
Роман Безсмертний
{7}
Альона Гетьманчук та Терезія Яценюк, голова Наглядової ради Фонду «Відкрий Україну»
{6}
Віктор Шлінчак та Анка Фельдхузен, посольство Німеччини в Україні
{5}
Тарас Михальнюк, Директор Фонду «Відкрий Україну», Мортен Енберг, посольство Швеції в Україні
{8}
Маріус Януконіс, посольство Литви в Україні, Гертруда Богуслав, посольство Польщі в Україні, Тарас Михальнюк
{9}
Андрій Кожемякін, народний депутат України з дружиною та Юлія Лимар
{11}
Олександр Бригинець, голова постійної комісії Київради з питать культури та туризму, Віктор Шлінчак та Жак Фор, посол Франції в Україні
{10}
Ольга Богомолець, доктор медичних наук, автор-виконавиця сучасних та старовинних українських романсів
{13}
Ганс-Юрген Гаймзьот, посол Німеччини в Україні

{19}
{12}
Жак Фор
{14}

{15}
Микола Вересень
{16}
Лаурі Лепік, посол Естонії в Україні та Олеся Яхно

{17}
Балаш Ярабік, Голова Консорціуму, Програма підтримки організаційного розвитку, проект «Пакт Україна» та Олександр Сушко, науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва

{18}
Іон Ставіле, посол Молдови в Україні та Катерина Пешко, журналіст.

Фото Станіслава Груздєва та Наталії Сагалатої

ІСП презентував дослідження та виставку карикатур в рамках проекту “М’яка сила України”(Фоторепортаж. Частина 2)

Інститут світової політики провів презентацію дослідження та відкриття виставки графічних малюнків «Україна очима країн-сусідів» в рамках проекту «М’яка сила України в регіоні: інструмент ефективної зовнішньої політики».{1}Віктор Шлінчак
{2}
{3}
Тарас Михальнюк та Терезія Яценюк
{4}
Галина Каплюк, “Главком”
{5}
Альона Гетьманчук, директор Інституту світової політки
{8}
Андрій Кожемякін, народний депутат України з дружиною
{6}
Юлія Єсмуханова та Ольга Прохорчук, UNITER Project
{7}
Олеся Яхно, експерт та Анатолій Луценко, директор GMT Group

{9}

Фото Наталії Сагалатої та Станіслава Груздєва

ІСП провів відеоконференцію з Москвою з питань ПРО

Інститут світової політики у партнерстві з Московським центром Карнегі провів відеоконференцію Київ-Москва «Євроатлантична система ПРО: погляд з Росії та України».У дискусії взяли участь провідні українські та російські військово-політичні експерти, представники уряду, дипломати та журналісти.{1}
Консультації між НАТО та Росією з питань ПРО поки що проходять безрезультатно – підтверджують російські експерти.
{3}
{4}
Щодо можливої ролі України у створенні міжнародних систем ПРО з російського боку було висловлено кілька думок:
– Україна – суверенна держава, тому може вирішувати усі питання власної безпеки самостійно.

{8}
Альона Гетьманчук, директор Інституту світової політики
– Україні необхідно активно вести консультації з питань ПРО, оскільки потенційно саме над її територією будуть перехоплюватися ракети, запущені з території Ірану протиракетами, які розміщені на території Румунії. Падіння уламків на українську територію може призвести до екологічних катастроф.
– Україна та Росія мають разом працювати над розбудовою спільної ППО/ПРО. Зокрема Росію цікавить науковий потенціал України.
– Росія чекає від України підтримки у переговорах з НАТО щодо власних пропозицій так званого «секторального» підходу до майбутньої системи протиракетної оборони в Європі.
{6}
Олексій Румянцев, військово-морський аташе Російської Федерації

{2}
Світлана Ротаєнко, координатор програм Центру інформації та документації НАТО в Україні
{7}
Микола Сунгуровський, директор військових програм Центру Разумкова
{5}
Катерина Зарембо, заступник директора Інституту світової політики, та Роман Горбик, аналітик ІСП

{10}
Віталій Бегма, завідувач відділу оборонних стратегій та військово-технічної політики Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України

{11}
Віктор Шлінчак, голова Наглядової ради Інституту світової політики
{12}
Олексій Коломієць, директор Центру європейських та трансатлантичних студій
{9}
Оксана Пилявець, аналітик Інституту світової політики

Дискусія була проведена в рамках проекту “Україна в системі ПРО НАТО: pro et contra”, який здійснюється Інститутом світової політики у партнерстві з Центром дослідження армії, конверсії та роззброєння за підтримки Офісу зв’язку НАТО в Україні.

Дискусія за участі послів країн “Веймарського трикутника” в ІСП

В Інституті світової політики відбулася дискусія «Відносини Україна-ЄС: вирішальний момент».У дискусії взяли участь голови дипломатичних місій країн «Веймарського трикутника» в Україні, а саме Надзвичайний та Повноважний Посол Німеччини в Україні Ганс-Юрген Гаймзьот, Надзвичайний та Повноважний Посол Франції в Україні Жак Фор та Надзвичайний та Повноважний Посол Польщі в Україні Генрік Літвін.Учасники дискусії обговорили проблеми розвитку відносин між Україною та ЄС, зокрема перспективи підписання Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС до кінця року. Зокрема, Надзвичайний і Повноважний Посол Німеччини Ганс-Юрґен Гаймзьот заявив, що Угода про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС залежить від подальшого перебування Юлії Тимошенко під арештом. «У Німеччині є політики, яким буде важко уявити, як Угода про асоціацію з Україною поєднується із такою картиною, як перебування Юлії Тимошенко за ґратами», – підкреслив посол Гаймзьот. – «Я сам не до кінця розумію правові підстави, з огляду на які пані Тимошенко вже шість тижнів перебуває у в’язниці. Питання про доречність ув’язнення іншої особи [Юрія Луценка] ще з грудня також залишається відкритим».
Надзвичайний та Повноважний Посол Франції в Україні Жак Фор підтримав цю позицію: «Розвиток внутрішньополітичної ситуації в Україні викликає занепокоєння в плані дотримання демократичних стандартів і прав людини. Існують підозри щодо використання процесу над пані Тимошенко у політичних цілях». Як повідомив посол Фор, французькі дипломати неодноразово доносили до своїх українських колег цю позицію. «Дотримання принципу верховенства права та всіх демократичних процедур є для нас ключовими умовами завершення переговорів щодо Угоди про Асоціацію», – заявив пан Фор.
Водночас посли підкреслили, що Україна ще має шанси підписати Угоду до саміту Україна – ЄС у грудні, за умови виправлення ситуації з правами людини та демократією. «Теоретично є можливості парафування Угоди про асоціацію з Україною у грудні 2011 року на саміті Україна-ЄС», – заявив Ганс-Юрген Гаймзьот. «Я думаю, що у сторін є розуміння позицій одна одної, і тому парафування Угоди про асоціацію між Україною та ЄС можливе до кінця поточного року», – підтвердив і Посол Польщі в Україні Генрік Літвін. Він також наголосив, що українська громадськість не має покладати відповідальність за те, що відбувається між Україною та Європейським Союзом, виключно на уряд України та країни-члени ЄМ. «Громадська думка в ЄС не хоче брати на себе відповідальність за процеси, які відбуваються в Україні. Можливо, це несправедливо, але це так. У Західної Європи є важливіші справи, ніж Україна», – підкреслив дипломат, зауваживши, що для Польщі Україна – найважливіший партнер.
Дискусію модерувала директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук.

Веймарський трикутник – неформальне об’єднання Франції, Польщі та Німеччини, створене 1991 року з метою забезпечити діалог між провідними державами Західної та Центральної Європи і допомогти Польщі пройти посткомуністичні перетворення.

{1}
{2}
Надзвичайний та Повноважний Посол Франції в Україні Жак Фор, Директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук, Надзвичайний та Повноважний Посол Польщі в Україні Генрік Литвин, Надзвичайний та Повноважний Посол Німечини в Україні Ганс-Юрген Гаймзьот

{3}
{4}

{5}
{6}
{9}
{7}
{8}

Медіа-клуб за участі заступника Генсека НАТО Дірка Бренгельманна в ІСП

В Інституті світової політики 8 вересня 2011 року відбувся Медіа-клуб за участі заступника Генерального секретаря НАТО з політичних питань та політики безпеки Дірка Бренгельманна.Дірк Бренгельманн прокоментував прогрес відносин актуальну динаміку відносин Україна-НАТО та відповів на питання українських журналістів. Посол Бренгельманн прибув до Києва для проведення щорічних двосторонніх консультацій з високопосадовцями Міністерства закордонних справ України, Кабінету Міністрів, Адміністрації Президента, Верховної Ради та Ради національної безпеки та оборони України.{1}
{2}
Дірк Бренгельманн, заступник Генерального секретаря НАТО з політичних питань та політики безпеки.
{3}
Альона Гетьманчук, директор Інституту світової політики
{4}
Сергій Череватий, “5 канал”
{5}
Тетяна Ярмощук, “Радіо Свобода”
{6}
Оксана Пилявець, аналітик Інституту світової політики
{7}
Віктор Шлінчак, голова наглядової Ради Інституту світової політики
{8}
{9}
Сергій Сидоренко, газета “Коммерсантъ”
{10}
Мартін Шеффер, Інститут Євроатлантичного співробітництва

ІСП виступив партнером телемарафону «5 каналу»

Інститут світової політики виступив партнером в організації рекордного телевізійного марафону «5 каналу».Телемарафон «Українська Незалежність», присвячений 20-й річниці Незалежності України, має увійти в історію як найтриваліший у світі телемарафон, тривалістю понад 50 годин безперервного ефіру.Інститут світової політики надав аналітичну підтримку проведенню телевізійного марафону та сприяв організації телефонних включень.
Голова Наглядової ради Інституту світової політики Віктор Шлінчак та директор ІСП Альона Гетьманчук виступили співведучими деяких тематичних блоків.
{1}
{2}
{5}
{4}
{6}
{3}

ІСП презентував фотовиставку «Грузія 2000 vs. Грузія 2011» у Дніпропетровську

У Дніпропетровську 17 серпня 2011 року відбулося офіційне відкриття фотовиставки “Грузія 2000 vs. Грузія 2011”, організованої Інститутом світової політики за підтримки Посольства Грузії в Україні.Спеціальний фотопроект дозволяє побачити дві реальності з різницею у десятиліття, відчути поклик Кавказу і подих грузинського вітру змін. Виставка успішно мандрує українськими містами, зокрема помилуватися художніми фото мали змогу мешканці та гості Києва, Львова, Одеси та Ялти. Першими відвідувачами виставки були представники місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, представники ділових кіл Дніпропетровська та Дніпропетровської області, художники, письменники, громадські діячі, журналісти.
Виставка “Грузія 2000 vs. Грузія 2011” в Дніпропетровську триватиме до 30 серпня адресою Арт-центр Я Галерея, вул. Гусенка, 17

{8}
Віктор Шлінчак, Голова Наглядової ради Інститутy світової політики
{9}
Альона Гетьманчук, директор Інституту світової політики
{2}
Теймураз Нішніашвілі, Генеральний консул Грузії в Донецьку

{6}
{5}
{4}
{1}
{19}
{15}
Олена Анісімова, співробітник арт-центру Я Галерея, Альона Гетьманчук та Віктор Шлінчак

{18}
Сергій Харченко, художник та Наталя Сагалата, менеджер проектів ІСП
{7}
Гваджаіа Бежан Джумберович, Голова Дніпропетровського обласного центру грузинської культури “Сакартвело”, віце – президент всеукраїнської асоціації грузинських громад.
{3}
{11}
{12}
Анастасія Коваленко, канал “27” та Сергій Білий, директор рекламної групи “ПІРОГ”

{13}
{17}
{3}
{14}
{10}
{16}
Під час презентації гостей пригощали чудовим вином торглвельної марки “WINE MAN”
{20}

Фото Олега Самойленка

Інститут світової політики презентував дослідження «Майбутнє України» і «Майбутнє Європи»

Інститут світової політики спільно з Гаазьким центром стратегічних досліджень 25 липня презентував дослідження «Майбутнє України» і «Майбутнє Європи», підготовлене в рамках проекту «Розбудова потенціалу України в сфері суспільного і безпекового передбачення», що здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».Документ «Майбутнє України» засновується на аналізі 68 джерел українською, російською та англійською мовами, який було проведено відповідно до сучасної методології голландських аналітиків. {1}
Сергій Солодкий, перший заступник директора Інституту світової політики
Відповідно до отриманих результатів, Україна в майбутні 5-10 років буде насамперед орієнтуватися на співпрацю з ЄС, а не з Росією. Дослідження всіх трьох «мовних груп» притримуються думки, що інтеграція з ЄС буде головним вектором розвитку України. Англомовні дослідники, водночас, вважають менш вірогідним розвиток економічного співробітництва з Росією.

«Європейська інтеграція, підтримана сильним економічним співробітництвом з ЄС, стане ключовою формоутворюючою силою внутрішніх процесів України», йдеться в дослідженні «Майбутнє України».{3}
{4}
Євген Бистрицький, директор міжнародного фонду “Відродження”
Також, на думку більшості аналітиків, найбільші вірогідно, що Україна в подальшому залишатиметься позаблоковою державою, утримавшись від членства у військово-політичних альянсах – як НАТО, так і ОДКБ. Щоправда, у частині проаналізованих джерел, нейтралітет України розглядається як тимчасовий статус, залежний від політичного контексту.
Загалом, серед зовнішніх факторів, що визначать майбутнє України, домінуючий вплив матимуть саме Європейський Союз та Російська Федерація.
{5}
Ольга Зелінська, експерт проекту «Розбудова потенціалу України в сфері суспільного і безпекового передбачення»
Що стосується економічного розвитку, то експерти передбачають технологічний бум в Україні. Очікується стабільне зростання української економіки, зокрема у таких сферах як сільське господарство, інфраструктура, промисловість, сфера послуг, туризм та будівництво.
{6}
Михайло Гончар, керівник енергетичних програм центру “Номос”
{7}
Серед перспективних галузей для залучення інвестицій дослідники насамперед виокремлюють промисловість та сектор комунікацій.
Аналітичний звіт «Майбутнє Європи» ґрунтувався на 22 англомовних джерелах.
{8}
Наташа Прах, Голова дипломатичної місіїї Словенії в Україні
{9}
Віталій Княжанський, газета “День”

Європейські дослідники насамперед переймаються внутрішніми проблемами – на питаннях демографії, охорони довкілля. Тематика ж зовнішньої політики та політики безпеки залишається на периферії уваги європейських експертів.
{10}
Володимир Фесенко, голова Центру прикладних політичних досліджень “Пента”

У жодному з досліджень не згадується можливість прийняття до ЄС східних сусідів, хоча передбачається, що Європейський Союзу буде розвивати програми допомоги та співпраці з сусідами.
Загалом, у рамках проекту «Розбудова потенціалу України в сфері суспільного і безпекового передбачення» українські дослідники взяли участь у підготовці десяти масштабних аналітичних звітів. Серед них – «Кібернетична безпека», «Демографічні зсуви», «Майбутня природа конфлікту», «Майбутнє Індійського океану» та ін. Наші експерти покривали так би мовити російськомовний ареал досліджень для підготовки ґрунтовних аналізів. Таким чином, ІСП стало регіональним осердям світового проекту.
{11}
Ірина Геращенко, народний депутат ВР України
{12}

Проект Інституту світової політики та Гаазького центру стратегічних досліджень за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» покликаний поглибити співпрацю між українськими та західноєвропейськими аналітичними центрами. Дослідники Інституту світової політики змогли перейняти досвід підготовки досліджень-передбачень за методологією, розробленою Гаазьким центром стратегічних досліджень. Розробка такого роду аналітичних звітів надасть змогу приймати обґрунтовані, зважені рішення органам державної влади, громадським організаціям, аналітичним центрам. Особливо подібні дослідження стануть у нагоді тим, хто працює над підготовкою стратегій із безпекових та зовнішньополітичних питань.
Фото Наталії Сагалатої

ІСП провів Медіа-клуб з західними журналістами

Інститут світової політики провів Медіа-клуб на тему «Як бачать українські політичні процеси на Заході».До участі у Медіа-клубі були запрошені оглядач видання “The Wall Street Journal” Джеймс Марсон, кореспондент німецької агенції DPA Ніна Єґлінські та незалежний журналіст, автор “Liberation”, “Radio France Internationale” та “Le Monde Diplomatique” Лорен Ґеслін. {7}
{3}
{11}
Джеймс Марсон, оглядач видання “The Wall Street Journal”

Учасники обговорили особливості розуміння сучасних політичних процесів в України західними медіа, поділившись своїм досвідом змалювання українських подій для закордонної аудиторії.

{6}
Лорен Ґеслін, незалежний журналіст, автор “Liberation”, “Radio France Internationale” та “Le Monde Diplomatique”
{13}
Ніна Єґлінські, кореспондент німецької агенції DPA
{4}
Анатолій Луценко, директор GMT Group
{9}
Метт Стеффорд, Посольство США, Наталія Беліцер, Інститут демократії ім. Пилипа Орлика, Мортен Енберг, Посольство Швеції
{12}
Альона Гетьманчук, директор Інституту світової політики
{14}
Віталій Портніков, журналіст, ТВі
Медіа-клуб модерував Сергій Солодкий, перший заступник директора Інституту світової політики.
{8}
{10}

Захід відбувся в рамках проекту «З перших вуст: поширення автентичної інформації через нові медіа та доступ до осіб, що приймають рішення». Проведення Медіа-клубу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та проект “У-Медіа” Інтерньюз Нетворк. Думки, висловлені під час заходу не обов’язково відображають точку зору USAID та Інтерньюз Нетворк.
{1}
{2}

Фото Станіслава Груздєва