Архіви: Новини

Професор Варшавської школи економіки Лєшек Бальцерович прокоментував своє бачення змін в економіці України після президентських виборів:— Я сподіваюся, що Україні все ж таки вдасться розв’язати найважливіші економічні проблеми. Це потребуватиме, по-перше, встановлення правильного діагнозу і, по-друге, відштовхуючись від цього діагнозу, застосування правильної терапії, тобто правильної економічної стратегії.\
З матеріалів, із якими мені вдалося ознайомитись, я зрозумів, що діагнозів, тобто визначення головних економічних проблем, для України не бракує. Спостерігаючи зовні, я хотів би передусім звернути увагу на проблему проциклічної фіскальної політики, яка мала місце ще до кризи. Така фіскальна політика призвела до загострення економічної кризи, тому що Україна, як і окремі країни Європи, наприклад Іспанія, вирізнялася досить специфічним економічним бумом до того, як вибухнула криза. Тож перша дуже важлива частина терапії має бути спрямована на консолідацію державних фінансів і зниження співвідношення державних видатків до ВВП.

Проаналізувавши економічні показники України, можна побачити, що співвідношення державних видатків до ВВП досить високе. Таке ж високе, як, скажімо, в Польщі. Я, до речі, постійно закликаю поляків змінити цю ситуацію. Чому це важливо? Хоча б тому, що всі економічні «тигри», тобто країни, економіки яких росли швидкими темпами протягом останніх 30—40 років, мають низьке співвідношення державних видатків до ВВП. У випадку азійських «тигрів» це співвідношення дорівнює приблизно 20%. Крім того, я не можу назвати жодної країни, економіка якої росла б швидко і довго та водночас мала б таке ж фіскальне навантаження, як Україна (чи Польща). Тому рекомендував би сконцентруватися на реформах, які зменшили б співвідношення державних видатків до ВВП на тривалий період.

Інша проблема, яка останнім часом посідає важливе місце в дискусіях у спеціалізованій літературі та звітах, що стосуються України, — це умови ведення приватного бізнесу. Існує багато формальних і неформальних бар’єрів, які зменшують схильність середнього підприємця інвестувати в офіційну економіку. У свою чергу, це призводить до домінування в економічній структурі України великих інвесторів і великих фінансових груп. Однак у здоровій економіці зазвичай великою є частка малих та середніх підприємств. Це залежить від середовища, створеного державою. Я вважаю, що багато реформ стосовно політичної системи та організації державного апарату могли би поліпшити умови для приватних інвестицій.

І насамкінець. Банківський сектор, який є ключовим елементом будь-якої ринкової економіки, має оздоровитися. Це стосується передусім поліпшення середовища, в якому працюють основні банки.

Тож, на мою думку, висновок такий: якщо подивитися на рекомендації МВФ, інших міждержавних економічних структур і незалежних експертів, то можна побачити, що в інтересах України визначити, по-перше, правильний діагноз економічних проблем країни, по-друге, сформулювати відповідну економічну стратегію. Щоб мати таку стратегію, українцям потрібна політична стабільність. І потрібен реформаторський уряд.

Головне завдання — координація дій еліт України навколо економічної стратегії, яка матиме конструктивний характер для досягнення як короткострокових, так і довгострокових цілей розвитку. Зі свого боку, ми в Польщі, включаючи мене особисто, дуже зацікавлені в вашому успіхові, тому що розуміємо, наскільки вирішальним є значення України передусім для самих українців, а потім — і для всієї Європи. Отже, я вважаю, що на еліти в Україні покладено важливу відповідальність, що стосується не лише українського народу, а й Європи загалом: виробити правильний діагноз і правильну стратегію. Однак хочу зазначити, що ніхто не може замінити українців у цій роботі. Це — завдання виключно для українських еліт, а також для всього українського суспільства.

Депутат Європарламенту від Німеччини Ребекка Хармс виступила в ІСП з публічною лекцієюУ суботу, 6 лютого відомий німецький депутат Європарламенту, член комітету міжпарламентської співпраці Україна-ЄС Ребекка Хармс виступила перед молодими українськими лідерами, що цікавляться питаннями європейської інтеграції, в приміщенні Інституту Світової Політики. Тема виступу німецької політичної діячки – «Важливість українських виборів для Євросоюзу».\
Ребекка Хармс – давній друг України. Вона неодноразово відвідувала нашу державу. Перебуваючи в лавах німецької Партії зелених, вона приділяла велику увагу подоланню наслідків Чорнобильської катастрофи. Зараз німецький політик очолює групу зелених в Європейському парламенті.

Пані Хармс входить до делегації Європарламенту, яка спостерігає за президентськими виборами в Україні. Але на запрошення Інституту світової політики погодилася прочитати лекцію для молодих українських лідерів.

Під час виступу пані Хармс сконцентрувалася на питаннях необхідності зміцнення відносин між Україною та Євросоюзом, найважливіших завданнях нового президента України, подоланні політичної та економічної кризи.

{1}

{2}

{3}

{4}

{5}

{6}

{7}

Відомий німецький політик Ребекка Хармс 6 лютого 2010 року виступила в Інституті Світової Політики з публічною лекцією для молодих українських лідерів, що цікавляться питаннями міжнародних відносин та європейської інтеграції України. Назва лекції президента Фракції Зелених у Європарламенті, члена комітету міжпарламентської співпраці Україна-ЄС – «Важливість українських виборів для Євросоюзу». \
Нижче подано повний текст лекції Ребекки Хармс:ЗМІНЮВАТИ ПРАВИЛА ПІД ЧАС ГРИ – НЕ ДОБРЕ

– Днями я прибула з Брюсселю. Там дуже занепокоєні деякими подіями в Україні. Європейське співтовариство здивовано тим, що ваша країна зробила не дуже логічний вчинок і вирішила змінити правила виборів між першим та другим туром голосування. Але я вважаю, що занепокоєність виникла лише тому, що в Брюсселі занадто мало уваги приділяють Україні. Не багато хто кристально стежить за подіями у вас, тому їх здивував сам факт змін в законодавстві. Зі свого боку я запевняла колег, що треба просто докладніше роздивитися те, що сталося, і тоді не буде ніякого збентеження.

З одного боку, це недобре, коли правила змінюються вже після початку гри. Зараз ще більше відповідальності лягло на плечі тих громадян, які працюють безпосередньо на виборчих дільницях. Але якщо всі вони будуть працювати так, як їм вдалося три тижні тому, від першого і до останнього бюлетеню будуть сумлінно рахувати, то нічого не заважає провести другий тур дійсно демократично і без будь-яких підозр в фальсифікаціях. Впевнена, що підрахунок голосів буде чесним і точним.

У Європі уважно стежать за українськими виборами. Мене, як спостерігача від Європарламенту будуть багато розпитувати після повернення до Брюсселю. Мої колеги часто натякають, що я занадто наївно ставлюся до подій в Україні і недооцінюю зовнішнього впливу Росії.

Як спостерігач за виборами я не маю права висловлювати думки, щодо двох претендентів на перемогу у президентській компанії. Проте можу розповісти, як до виборів ставляться у Європі. Уявлення про претендентів доволі спрощені. Пам`ять європейських політиків щодо України не сягає далі за 2004 рік. Вважаю, що в тому числі й через це виникають проблеми у відносинах між ЄС та Україною. Справа в тім, що закордоном забули, що ту в одну мить не з`явилися нові політики, що відразу змінили Україну. Більшість діячів, що намагаються позиціонувати себе новим поколінням, або здаються новими Європі, насправді були на арені ще за часів президентства Леоніда Кучми.

{1}

ДЕМОКРАТІЯ – ЦЕ ПРАВО НА ПОМИЛКУ

– Саме цей поверхневий підхід у вивченні української ситуації значною мірою впливав і впливає на відносини між Європейським Союзом та вашою державою. Наприклад, в Німеччині, де до України прикута більша увага, ніж в інших державах ЄС, неприхований подив викликали результати Віктора Ющенка в першому турі виборів. Німецькі експерти передрікали президентові значно більший процент прихильного електорату. А чому? Тому що вони не приїжджали до України і не мали уявлення, що народне піднесення після Помаранчевої революції згасло і перетворилося на розчарування.

П`ять років тому я висловила думку, що демократія – це в тому числі й право на помилку. Я не намагалася буди провидицею і в жодному разі не передрікала якогось негативу. Але, на жаль, ця теза справдилася в Україні. Відразу після революції ніхто не міг уявити, наскільки важким буде розчарування, і наскільки мало лідери Помаранчевої революції – пан Ющенко та пані Тимошенко – зможуть реалізувати народних сподівань.

В 2004 році я щиро підтримувала ті починання, які проголошували переможці. Це й орієнтація на Захід. Це й підтримка свобод, демократичних цінностей. Впровадження європейських стандартів життя.

Але минули роки. Що я бачу тепер? У вас дуже популярними стали різні форми дебатів серед політиків. Але в дійсності це ніяк не відображається на стані речей. Більш того, те, про що багато говорилося в 2004 році і про що часто говорять політики й зараз, навіть деградувало в деякій мірі. З багатьох предметів обговорення реалізовано буле занадто мало. Не дуже багато уваги приділялося реформам і подоланню кризи, в той час як дехто сконцентрувався на питаннях відносин з НАТО та ЄС, особливо пожвавлюючись напередодні чи після візитів закордонних гостей.

Це призвело до поглиблення розчарувань громадян. Дійшло до того, що перед виборами виборці зізнавалися, що не мають з чого вибирати. І відсутня по справжньому функціонуюча держава.

{2}

ПЕРЕМОЖЦЮ БУДЕ ЗНАЧНО СКЛАДНІШЕ, НІЖ БУЛО ЮЩЕНКО

– Напередодні другого туру президентських виборів з упевненістю можу сказати, що переможцю буде набагато важче, ніж було Вікторові Ющенко в 2004 році. В контексті економічної кризи на порядку денному стоять дуже складні завдання. Умови реалізації будь-яких планів тепер незрівнянно гірші. Обрана особа має будь за що втримати віру в функціонування демократичної держави, яка зараз значною мірою підірвана.

Коли я почула недавній виступ кандидата Тимошенко з закликом про нову революцію, якщо виникнуть підозри у фальсифікаціях, неймовірно здивувалася. Якби я була громадянином України, останнє, чого б я бажала, це знову опинитися в державі, в якій киплять події схожі на Помаранчеву революцію. Слід вже зрозуміти, що політикам прийшов час робити те, заради чого їх і обирають. Треба вже починати працювати на благо держави, на благо кожного громадянина.

Революція і герої революції зараз не важливі людям. Криза політична та економічна дуже відчутно позначилася на народі. Зараз для політиків прийшов час кропіткої повсякденної роботи. Згаяно багато часу на боротьбу. Тепер треба надолужувати, роблячи те, що мають робити народні обранці. І нехай це часто густо непомітна праця – без неї ніяк не обійтися. Сподіваюся, кандидати так само розуміють цю необхідність.

{3}

ТЕПЕР ЄС ПРИДІЛЯТИМЕ УКРАЇНІ БІЛЬШЕ УВАГИ

– Думаю, що другий тур пройде так само чітко і впорядковано як перший. Треба швидко визначити переможця і надати йому можливість взятися за справи. В Брюсселі з нетерпінням чекають закінчення української виборчої кампанії, щоб запропонувати оновлені умови співпраці. Впевнена, що тепер Євросоюз буде приділяти Україні набагато більше уваги. Загальноєвропейська стратегія зараз змінюється. І за логікою здорового глузду, місце вашої держави у оновленій стратегії набагато важливіше, ніж це було в минулі роки. Східноєвропейське питання зараз дуже актуальне в Брюсселі.

В Європі багато дискутують, щодо кандидатур Віктора Януковича та Юлії Тимошенко. Особливо – у Німеччині та у Франції. Є велика стурбованість щодо політичних настроїв пана Януковича. В Євросоюзі занепокоєні, чи не збирається він сконцентруватися на відносинах з Росією, відмовившись від західної співпраці, чи не буде він робити ставку на відновлення Російської імперії в якомусь новому форматі.

Загалом, треба визнати, що ЄС дещо затримався у розвитку відносин як з Україною так і з Росією. Зі східними сусідами нам слід терміново налагоджувати діалог. Вважаю, наразі це найголовніше завдання для Кетрін Ештон, верховним представником Євросоюзу з питань зовнішньої політики та політики безпеки.

Якщо мова йде про газові конфлікти – це у фокусі уваги кожного жителя Європейського союзу. Бо це реально стосується кожного. Але проблема відносин Україна-ЄС в тому, що навіть євро парламентарі рідко приділяють увагу більш глибоким темам. А проблем Україна має дуже багато. І багато з них так само стосуються Європи. Наприклад, Севастопольський конфлікт з Чорноморським флотом Росії. Належної уваги ця проблема поки що в Європі не отримала. І це все може бути неприємним сюрпризом, бо розміщення закордонних військ на чужій території – це дуже серйозне питання.

Найсвіжіша новина з Брюсселю – відтепер в Євросоюзі буде комісар, з питань розширення та європейської політики сусідства Стефан Фюлє. Його програма направлена на пожвавлення відносин зі Східною Європою в цілому і з Україною – конкретно. Впевнена, зв`язок України з Європою найближчим часом значно зміцниться.

{4}

{5}

Директор Інституту Світової Політики Альона Гетьманчук взяла участь у 46-й Мюнхенській міжнародній конференції з політики безпеки, що тривала з 5 по 7 лютого 2010 року.Щорічний форум збирає у Мюнхені світових політичних лідерів, експертів з глобальної безпеки, науковців, представників провідних світових ЗМІ. 46-а конференція була присвячена безпеці розподілу ресурсів, європейській та глобальній безпеці, контролю озброєнь, угодам щодо нерозповсюдження ядерної зброї, а також регіональним конфліктам. Особлива увага приділялася стратегії дій НАТО у Афганістані. \
Українську делегацію на 46-й Мюнхенській конференції очолював міністр закордонних справ Петро Порошенко.

У програмі перебування в Німеччині директора Інституту Світової Політики Альони Гетьманчук взяла участь у дискусіях з радником президента США з національної безпеки генералом Джеймсом Джонсом, сенатором Джоном Маккейном, міністром оборони Німеччини Карлом-Теодором Гуттенбергом, міністром закордонних справ Швеції Карлом Більдтом, головнокомандувачем об`єднаними силами НАТО в Європі адміралом Джеймсом Ставридісом.

Один із найголовніших світових безпекових форумів був заснований в 1962 році німецьким видавцем Евальдом фон Кляйстом. Офіційна назва – Münchner Konferenz für Sicherheitspolitik. До 1993 року називалася Конференцією з військових питань. Фінансується урядом Німеччини. Після розвалу СРСР до участі у Конференції залучаються також представники країн Східної Європи.

{1}

{2}

{3}

{4}

2 лютого Інститут Світової Політики (ІСП) спільно з Центром за американський прогрес (Center For American Progress) у приміщенні Посольства США в Україні організував відеоконференцію між українськими та американськими експертами. Тема відеоконференції: «Американські очікування від українських виборів».Експертами, котрі висловили свої точки зору на події в Україні з вашингтонської студії, були колишній посол США в Україні (1998-2000), старший науковий співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер; колишній посол США в Україні (2006-2009), віце-президент Центру постконфліктного миру і стабільності Інституту миру США, член стратегічної групи радників Інституту Світової Політики Вільям Тейлор; віце-президент Атлантичної Ради, колишній керівник відділу європейської політики у Раді національної безпеки адміністрації Джорджа Буша Деймон Вілсон та старший науковий співробітник Центру за американський прогрес Семюель Чарап.\
Модераторами дискусії у київській студії була директор ІСП Альона Гетьманчук, а у Вашингтоні – Семюель Чарап. Активну участь в обговоренні актуальних тем щодо майбутніх змін в українсько-американських відносинах взяли колишній посол України у США Юрій Щербак, директор енергетичних програм центру «Номос» Михайло Гончар, голова експертної ради Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Леонід Поляков, радник народного депутата Арсенія Яценюка з питань зовнішньої політики Олександр Щерба, директор Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції Вадим Трюхан, керівник представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні Кирило Савін, радник директора Інституту проблем національної безпеки при РНБО України Олександр Литвиненко, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Віктор Чумак, експерт Інституту зовнішньої політики при Дипломатичній академії МЗС України Олександр Палій та інші.

Відеоконференція з Вашингтоном стала першою з п`яти аналогічних заходів, які Інститут Світової Політики планує провести цього року з метою зближення українських та з західних експертних кіл. Окрім Вашингтону плануються відеоконференції з Парижем, Брюсселем, Берліном та Варшавою.

{1}

{2}

{3}

{4}

{5}

{6}

{7}

{8}

В понеділок, 1 лютого Інститут Світової Політики провів панельну дискусію з послами, які представляють країни Веймарського трикутника. Тема заходу, що відбувся в приміщенні Інституту: «Україна в Європі: які перспективи після виборів?».Свої погляди з приводу пісолявиборчих подій в Україні висловили Надзвичайний і Повноважний Посол ФРН Ганс-Юрген Гаймзьот, Надзвичайний і Повноважний Посол Польщі Яцек Ключковські, Надзвичайний і Повноважний Посол Франції Жак Фор.\
З точки зору дипломатів, Україні відразу після президентських виборів слід сконцентруватися на відновленні співробітництва з МВФ, на боротьбі з фінансовою кризою, подоланні корупції, реформуванні інститутів влади та покращенні інвестиційного клімату.

В дискусії з послами взяли участь українські експерти з питань зовнішньої політики, котрі мали змогу зробити власний внесок до бесіди у вигляді коментаря чи питання. Активними учасниками заходу були директор Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції Вадим Трюхан, радник директора Інституту проблем національної безпеки при РНБО України Олександр Литвиненко, директор Фонду «Open Ukraine» Іванна Климпуш-Цинцадзе, радник народного депутата Арсенія Яценюка з питань зовнішньої політики Олександр Щерба, голова експертної ради Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Леонід Поляков, директор енергетичних програм центру «Номос» Михайло Гончар, керівник представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні Кирило Савін, експерт Інституту зовнішньої політики при Дипломатичній академії МЗС України Олександр Палій та інші.

У панельній дискусії «Україна в Європі: які перспективи після виборів?» також взяли участь понад 40 представників провідних українських засобів масової інформації.

{1}

{2}

{3}

{4}

{5}

Видатний польський громадський діяч долучився до Стратегічної групи радників Інституту Світової Політики.Шеф-редактор найпопулярнішої щоденної суспільно-політичної газети Польщі Gazeta Wyborcza, Адам Міхнік консультуватиме український аналітичний центр разом з Джеймсом Шерром, Девідом Кремером, Ханне Северінсен та Вільямом Тейлором.

Міністр закордонних справ України Петро Порошенко нагородив почесною грамотою заступника директора Інституту світової політики Сергія Солодкого.Нагородження відбулося 25 грудня під час прийняття з нагоди Дня дипломата в «Мистецькому арсеналі». \
Міністр особливо відзначив «об’єктивне висвітлення стану реалізації зовнішньої політики України» Сергієм Солодким.

Інститут світової політики спільно з Міжнародним центром перспективних досліджень провели 21 грудня в Києві круглий стіл, присвячений майбутньому зовнішньої політики України.Столична зустріч експертів стала черговою ланкою в ланцюжку консультацій. Подібні дискусії раніше відбулися в Дніпропетровську, Львові, Одесі та Харкові. Серія круглих столів була організована в рамках проекту “Нова зовнішня політика України”, що покликаний підготувати зовнішньополітичні рекомендації для нового президента України. \
Зустріч аналітиків у Києві, модератором якої була директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук, зібрала представників багатьох зацікавлених сторін з неурядових та державних організацій. Серед учасників дискусійного обговорення були представники фундації “Суспільність”, Асоціації наукових працівників Інституту міжнародних відносин, Національного університету імені Тараса Шевченка, “Молодого Народного Руху України” та Міністерства закордонних справ. Головними темами обговорення київського круглого столу були перспективи, пріоритети та виклики у відносинах із Європейським Союзом, Росією, НАТО та США.

Результати дискусій експертів у Києві, Дніпропетровську, Львові, Одесі та Харкові наразі узагальнюються задля підготовки аналітичної записки, яка буде представлена новому президентові України.

Україна розжилася на ще один інститут. Щоправда студенти у ньому вчитися не будуть. В інституту набагато глобальніші плани. Він буде займатися геополітичними питаннями і розповідатиме людству про Україну. Наразі він займається розробкою зовнішньополітичних рекомендацій для наступного президента України. Відкрили Інститут світової політики Віктор Шлінчак та Альона Гетьманчук.Зважаючи на розкішну презентацію, яка відбулась нещодавно в готелі Хаят, амбітні плани мають шанс бути здійсненні. Гостями презентації стали не лише відомі українські політики та державні діячі, а й добра половина дипломатичного корпусу акредитованого в Києві.\
На гостині були помічені Посол Європейського союзу Жозе Мануель Пінту Тейшейра, посол Німеччини Ганс-Юрген Гаймзьот, посол Сполучених Штатів Джон Тефт, посол Австрії Мартин Вукович, посол Південної Кореї виконуючий обов’язки посла РФ Всеволод Лоскутов, Юрій Єхануров, Валерій Пустовойтенко майже всі колишні міністри закордонних справ Анатолій Зленко, Геннадій Удовенко та Борис Тарасюк а також перший заступник Міністра закордонних справ Володимир Хандогій. Завітали на презентацію і керівники деяких закордонних та українських фондів, незалежні західні експерти і журналісти.

Що цікаво. Навмисне на відкриття в Україну навіть прилетіла Ханне Северінсен – співдоповідач Моніторингового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи (1995 – 2007 рр.) і від тепер радник інституту. Також окрім Северінсен у стратегічну групу радників уже ввійшли ще три зарубіжних експерти: віце-президент Центру постконфліктного миру і стабільності колишній посол США в Україні Вільям Тейлор, Девід Кремер, старший науковий співробітник із трансатлантичної проблематики та Джеймс Шерр, голова російської і євразійської програми.

Гостина вдалась на славу вишукані страви напої і музика від гурту “Йогурт” створювали приємне враження.