Архіви: Новини

Інститут світової політики провів своє традиційне щорічне опитування серед офіційних осіб, українських та іноземних експертів, дипломатів, журналістів та громадських діячів.Пріоритетним напрямком діяльності Інституту світової політики у 2017 році, на думку партнерів Інституту, повинна стати розробка стратегічного бачення зовнішньої політики України та оцінка відносин з ключовими партнерами. Це підкреслює актуальність та важливість проекту ІСП, розпочатого у 2016 році “Аудит зовнішньої політики України”. На другому місці серед напрямків, на яких повинен зосередитись ІСП – безпекова та оборонна політика, співпраця з НАТО. Також багато респондентів назвали імплементацію Угоди про асоціацію з ЄС. \
ІСП врахував повністю рекомендації, висловлені у попередньому році, зокрема щодо проведення роз’яснювальної кампанії за кордоном та підготовки досліджень на безпекову тему.

У порівнянні з минулим роком, респонденти відзначили зростання впливу на зовнішньополітичні рішення керівництва України, а також на ставлення до України іноземних осіб, які приймають рішення, та експертної спільноти.

Учасникам опитування також було запропоновано оцінити за п’ятибальною шкалою різні критерії діяльності ІСП. Як виявилось, найбільше ІСП оцінюють за важливість обраних тем (4,5 бали), професіоналізм команди (4,4 бали) та якість заходів (4,4 бали). Високі оцінки також отримав за якість рекомендацій (4,2 бали), якість аналітичних матеріалів та рекомендацій (4,1 бали), інноваційність та креативність (4,1 бали). При цьому жоден із критеріїв не отримав низької оцінки.

Порівнюючи з результатами минулого опитування, можемо констатувати зростання за такими показниками як важливість обраних тем, якість організованих заходів, комунікації, а також розроблених рекомендацій та вплив на зацікавлених сторін.

Майже одностайно респонденти заявили про актуальність місії ІСП (97%), яка полягає у розробці аналітичної продукції та реалізації проектів для просування, а також для зростання підтримки лідерами громадської думки, офіційними особами ЄС і НАТО європейської та євроатлантичної перспективи України. Протягом останніх років респонденти незмінно підкреслювали актуальність місії ІСП.

Традиційно опитування переконливо засвідчило надзвичайно високий рівень довіри до організації – 85% оцінили його як високий, із яких 23% – як дуже високий.

{1}
{2}
{3}
{4}
{5}

Опитування проводилось у рамках визначення порядку денного ІСП на 2017 рік. Всього участь в опитуванні взяли 143 особи.

Дані за попередні роки:
2016 рік
2015 рік
2013 рік

Інститут світової політики 18 січня у прес-центрі “Главком” презентував висновки мемо “Чи є нейтралітет виходом для України?”.У мемо “Чи є нейтралітет виходом для України?” проаналізовано наслідки гіпотетичного проголошення нейтрального статусу для національної безпеки і зовнішньої політики України. \
Дослідження базується на доповіді «Безпека перехідного періоду. Як протидіяти агресії з обмеженими ресурсами?», де однією із проаналізованих безпекових моделей є озброєний нейтралітет. У рамках цієї прес-конференції буде обговорено висновки презентованого мемо.

Дослідження презентували:

Леонід Літра, старший аналітик ІСП;
Микола Бєлєсков, аналітик ІСП.

{1}
{2}

21 грудня, напередодні Дня працівників дипломатичної служби України, ІСП провів підсумкову дискусію у рамках проекту «Аудит зовнішньої політики України».На Форумі Інститут світової політики представив свої рекомендації до Стратегії зовнішньої політики України, розроблені в рамках проекту. \
Аудит зовнішньої політики України. Рекомендації до Стратегії зовнішньої політики

Публікація доступна тут

Вступне слово: Альона Гетьманчук, директорка, Інститут світової політики
{1}

Спікери першої панелі:
ВІД ad hoc ДИПЛОМАТІЇ ДО ПРОАКТИВНОЇ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ: УКРАЇНА У СВІТОВОМУ ПОРЯДКУ ДЕННОМУ
Ельмар Брок,голова Комітету у закордонних справах Європарламенту
Голова комітету Європейського парламенту у закордонних справах Елмар Брок не має сумніву в успішному скасуванні віз для громадян України.
Брок нагадав, що найбільша затримка відбулася через складнощі в узгодженні так званого механізму призупинення між Радою ЄС та Європарламентом.
Євродепутат запевнив, що затвердження механізму призупинення має відбутися достатньо скоро: “Європейський парламент завершить всі процедури, це питання тижнів”.

Вадим Пристайко, заступник Міністра закордонних справ України

“Необхідно подякувати нашим партнерам у довготривалих та складних переговорах щодо Мінських домовленостей – Німеччині та Франції. Крім того, варто відзначити суттєву підтримку США та країн, з якими ми співпрацюємо, зокрема, країн Великої сімки, європейських держав, а також організацій – ЄС, НАТО, ОБСЄ, експертів та партнерів в культурній сфері. Це також грандіозна 20 мільйонна українська громада за кордоном, яка підтримує нас кожен день”, – заявив Вадим Пристайко.

Підсумовуючи дискусію, заступник глави МЗС України висловив впевненість, що незважаючи на певний рівень критики з обох сторін (України і її західних партнерів), потрібно продовжувати разом працювати над вирішенням конкретних питань.

«Сьогодні в цій залі ми всі отримали цікавий дипломатичний урок. Нам кажуть про корупцію, про те що, в цій країні щось не так робиться, що Мінські угоди не виконуються. Я впевнений, що правда десь посередині. Ми маємо проковтнути гіркі пілюлі, які нам дають партнери, що грошей нам більше ніхто не дасть. Формула «рухайтесь далі шляхом реформ» стала настільки звичною, що люди почали втрачати сенс цих реформ, почали втрачати розуміння того, для чого ми все це робимо.

Мені здається, що так само, як ми сьогодні зробили аудит тих питань, які є, нам потрібно без взаємних звинувачень крок за кроком рухатися і виконувати те, що ми здатні зробити, а те що не здатні – чесно сказати, що цьому зараз не час. Тому є певні об’єктивні і суб’єктивні причини»

Марі Йованович, Надзвичайний та Повноважний Посол США в Україні

Серед досягнень України посол Марі Йованович назвала налагодження ефективної співпраці з ключовими партнерами продовження санкцій щодо Росії як зі сторони ЄС, так і США, а також прогрес в імплементації Угоди про асоціацію та лібералізації візового режиму.

«Протягом 25 років після проголошення незалежності Україна веде боротьбу у гібридній війни із Росією. І як українські військові, які заслуговують визнання за зупинення сепаратистів, що діють під контролем Росії, так і українські дипломати заслуговують відзнаки. Адже вони щодня змушені шукати протидію численним викликам по всьому світу у контексті дезінформації щодо внутрішньої ситуації в Україні та її зовнішньої політики», – заявила Йованович.
Посол США підкреслила важливість залучення підтримки міжнародної бізнес-спільноти.

«Якщо Україна продемонструє успіх у проведенні важливих економічних реформ щодо створення сприятливих умов для ведення бізнесу, покращення інфраструктури, встановлення режиму захисту прав інтелектуальної власності та боротьби з корупцією; сама бізнес спільнота та її лідери буду зацікавлені в інформуванні про позитивні зміни, що відбуваються в Україні», – заявила Йованович.

Хюґ Мінґареллі, Надзвичайний та Повноважний Посол, Голова Представництва Європейського Союзу в Україні

Україні слід докладати більше зусиль, щоб розповісти про себе світу
Україна наразі має велику проблему з тим, як її сприймають у світі. Необхідно краще комунікувати, що тут відбувається насправді.
«Ви повинні щось із цим робити і ми також, до речі. Тому що ваш провал – це також і наш провал», – заявив Мінгареллі.

Україна має дещо дійсно виняткове – це потужне громадянське суспільство. Це та цінність, якої бракує багатьом країнам.
«Я не знаю жодної країни у Східній Європі, Центральній Європі, Балканах, Близькому Сході, де б існувало таке живе громадянське суспільство», – розповів Мінгареллі.
Посол ЄС підкреслив, що міжнародна спільнота має і надалі використовувати потенціал українського громадянського суспільства.

«Але український уряд також має знайти шлях як використовувати можливості громадянського суспільства з користю для процесу реформ», – заявив Мінгареллі.

Ернст Райхель, Посол Німеччини в Україні

Німецький дипломат погодився, що для проведення місцевих виборів на Донбасі необхідно створити відповідні умови.

Він закликав реалістично оцінювати ситуацію. «У вас сильний і небезпечний сусід, із яким ви маєте прийти до певного спільного знаменника. Це означає, що якщо ви хочете дипломатичного вирішення, потрібно буде погодитися на речі, які не відповідатимуть на 100% вашим бажанням. Саме так працює міжнародна дипломатія», – пояснив німецький дипломат.

Наталія Микольська, заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України — Торговий представник України

Протягом останніх двох років Україна змушена постійно боротися проти агресії Російської Федерації не лише у військовій, інформаційній сферах, а й у торговельній.
При цьому вона визнала, що через низку своїх дій Україна довгий час не сприймалася як надійний торговельний партнер.
За її словами, у протидії агресії РФ Україна повинна йти шляхом, яким іде СОТ, – «поступово пройти всі інстанції і дійти до процедури з врегулювання суперечок».

Модератор: Сергій Солодкий, перший заступник директора, Інститут світової політики
{4}
{5}
{6}
{7}
{8}
Відео дискусії (запис без перекладу)

Спікери другої панелі:
РЕЦЕПТ УСПІХУ – РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ЕФЕКТИВНОЇ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ
Сумі Шігекі, Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні
Петро Матяшек, заступник директора Офісу з залучення та підтримки інвестицій України при Кабінеті Міністрів України
Андрій Гундер, Президент Американської торговельної палати
«Комунікація має ключове значення. Необхідно змінити те спотворене уявлення, яке існує про Україну за кордоном», – підкреслив Гундер.
Президент Американської торговельної палати наголосив, що ключове значення для зовнішньої політики України є створення сприятливих умов для діяльності іноземних інвесторів в Україні (справедливе ставлення, верховенство права, відсутність корупції).

Андрій Курков, письменник

«Сьогоднішнє завдання української молодої культури, а не офіційної – руйнувати кліше, заміняти їх на нові, більш позитивні, створювати новий імідж країни. Це завдання одночасно і культурне, і освітнє», – заявив Курков.
Він відзначив важливість ролі університетів у поширення знань про певну країну.
«Було б добре, якби ми могли тримати контакт як держава з усіма тими, хто цікавиться і допомагає українській культурі у світі. Думаю, варто запровадити пост почесного консула української культури», – запропонував Курков.

Модератор: Катерина Зарембо, заступниця директора, Інститут світової політики
{3}
{9}
{10}
{11}
{12}
{2}
{13}
{14}

Відео дискусії (запис без перекладу)

Метою проекту «Аудит зовнішньої політики України» є вироблення рекомендацій для ефективної та проактивної зовнішньої політики України. Отримані результати охоплюють ряд компонентів, а саме:
– 17 досліджень двосторонніх відносин між Україною та ключовими партнерами (США, Німеччиною, Францією, Італією, Австрією, Литвою, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Республікою Молдова, Російською Федерацією, Білорусією, Грузією, Туреччиною, Китаєм та Японією);
– експертне опитування українських та іноземних експертів;
– опитування серед українських дипломатів за кордоном;
– опитування громадської думки, проведене агентством “TNS Ukraine” на запит Інституту світової політики.

Публікацію підготовлено у рамках проекту Інституту світової політики «Аудит зовнішньої політики України». Цей проект виконується за підтримки «Чорноморського фонду для регіональної співпраці» Німецького фонду Маршалла (GMF), та «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів України», яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.

19 грудня відбулася презентація та обговорення дослідження щодо реалізації Мінських домовленостей та можливих сценаріїв для України.{1}Спікери:
Катерина Зарембо, заступниця директора Інституту світової політики
Ілона Сологуб, дослідник, Київська школа економіки, Vox Ukraine
Марія Золкіна, політичний аналітик Фонду “Демократичні ініціативи”
Віталій Сизов, аналітик Донецький інститут інформації
{2}
Повний відеозапис дискусії доступний тут.
{3}

Учасники представили висновки та рекомендації свого дослідження «Не так все тихо на Східному фронті: аудит Мінських домовленостей та варіанти реінтеграції України».

Як відзначили автори, в Україні кожен сценарій подолання конфлікту часто представляється як найкращий з усіх можливих варіантів – його вартість применшується, а переваги перебільшуються.

Катерина Зарембо, заступниця директора Інституту світової політики, наголосила на недостатній комунікації української влади з суспільством щодо змісту та реалізації Мінських домовленостей.

«Відкрите суспільне обговорення різних варіантів допоможе не лише консолідувати громадську думку навколо можливих поступок і «червоних ліній», а й підготувати Україну до об’єднання країни», – зазначила Зарембо.

За її словами, наразі переваги дій в рамках Мінських угод переважують недоліки, оскільки Україні вдається утримувати залученими своїх західних партнерів і досягати поступового прогресу. У внутрішній політиці Україна у короткій перспективі має ширший вибір – від проведення політики повної або обмеженої ізоляції окупованих районів до часткової нормалізації або їхньої обмеженої реінтеграції.

“Кожен сценарій має свої переваги і недоліки”, – заявила Зарембо.

Ілона Сологуб (VoxUkraine):

“Іноземні інвестори вважають конфлікт на Донбасі третьою за важливістю перешкодою для інвестицій в Україну, після корупції та низького рівня довіри до судової системи (опитування Dragon Capital). Саме тому як представники громадянського суспільства, так і зарубіжні партнери України постійно наголошують на необхідності антикорупційних реформ та дотриманні законів”.

“Конфлікт на Донбасі не тільки підвищує ризик інвестицій в Україну, а й створює можливості для нових корупційних схем під час торгівлі з окупованими територіями. Щоб протидіяти цьому, а також – якщо нашою довгостроковою ціллю є реінтеграція окупованих районів, потрібно поступово розвивати економічні та особисті зв’язки з ними, а точніше – виводити з тіні вже існуючу систему руху товарів та коштів шляхом спрощення процедури перетину лінії розмежування.”

Аналітик ГО “Донецький інститут інформації” Віталій Сизов:

“Конфлікт значно погіршив життя громадян України, що мешкають по обидва боки лінії розмежування. Попри військові дії, пропаганду, та значні обмеження свободи переміщення, ще досі існують потужні формальні та неформальні зв’язки з мешканцями Донецька та Луганська. Необхідно розпочати широкий діалог між урядом та мешканцями непідконтрольних територій всіма можливими засобами. В українському суспільстві потрібна відверта дискусія, без політизації та пропаганди, з приводу майбутнього України та її частин – Криму та Донбасу. Експертне середовище має зосередитися на пошуку прийнятних та можливих шляхів мирного врегулювання”.

Марія Золкіна, політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» переконана в тому, що і під час дипломатичних переговорів в рамках пошуку шляхів врегулювання конфлікту, і під час формулювання внутрішньої політики щодо окупованих територій фактор суспільної реакції на рішення, що приймаються, неможливо не брати до уваги.

«Сьогодні в українському суспільстві склалася достатньо чітка картина громадської думки з приводу агресії на Донбасі і прийнятних для України варіантів дій в цій ситуації. Сформулювалися своєрідні «червоні лінії», через які українська сторона, на думку або переважної або відносної більшості своїх громадян, переходити не повинна. Наприклад, запиту на «мир за всяку ціну» в українському суспільстві немає, натомість є позиція про вибірковий підхід до компромісів, адже не всі з них є прийнятними для України. Майбутнє окупованих територій населення бачить в складі України, але переважно – без жодних розширених повноважень. А політична частина Мінських домовленостей не може бути на порядку денному до встановлення справжньої тиші на фронті: 43% українців вважають, що у найближчому майбутньому жодні вибори на окупованій території провести неможливо».

Таким чином, наголошує Марія Золкіна, якщо будуть ухвалені рішення, які категорично не вкладаються у межі прийнятного для істотної частини українського суспільства, це може запустити в дію цілу низку ризиків і загроз: від глибокої політичної кризи – до протестних виступів і делегітимізації цих рішень.

18 жовтня дослідження “Не так все тихо на Східному фронті: аудит Мінських домовленостей та варіанти реінтеграції України” було представлене у Брюсселі, а 8 листопада – у Краматорську. Цей звіт є продуктом спільних зусиль експертів Інституту світової політики, Vox Ukraine, Фонду “Демократичні ініціативи” та Донецького інституту інформації.

Цей звіт складено в рамках Ініціативи з розвитку аналітичних центрів України (TTDI), що була започаткована Міжнародним фондом «Відродження» (МФВ) у партнерстві з Інститутом Відкритого суспільства для Європи (OSIFE) та Офісом зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі. TTDI фінансується Посольством Швеції в Україні.

Інститут світової політики провів 16 грудня публічну дискусію, присвячену українсько-японським відносинам.Спікери: Шігекі Сумі, Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні, Ганна Гопко, Народний депутат України, член групи з міжпарламентських зв’язків з Японією, Юрій Костенко, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Японії (2000 -2006 рр.).\
Модератор: Леонід Літра, старший аналітик ІСП.

Під час заходу Микола Бєлєсков, аналітик Інституту світової політики, презентував дискусійну записку щодо різних вимірів українсько-японської співпраці з рекомендаціями щодо того, як зміцнити контакти між двома країнами. Дослідження базується на низці інтерв’ю, проведених з посадовцями та експертами Японії та України.

{1}

Дивіться повний відезапис дискусії (українською)
{2}
{3}
{4}
{5}
{6}
Дослідження є частиною амбітної ініціативи ІСП «Аудит зовнішньої політики України». Мета ініціативи – дослідити взаємні інтереси України та низки стратегічно важливих для неї держав з метою вироблення проактивної зовнішньої політики України.

13 грудня Інститут світової політики та Посольство Литовської Республіки провели публічну дискусію, присвячену українсько-литовським відносинам, приурочені до 25-річчя відновлення дипломатичних відносин між Литвою і Україною.{1}Олена Бетлій, аналітик Інституту світової політики, презентувала дискусійну записку “Аудит зовнішньої політики: Україна-Литва”.
Участь у дискусії взяли: Марюс ЯНУКОНІС, Надзвичайний та Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні, Володимир ЯЦЕНКІВСЬКИЙ, Надзвичайний та Повноважний Посол України у Литовській Республіці, Віталій ПОРТНИКОВ, міжнародний оглядач.
{10}
{2}
{3}
{5}
{6}
{7}
{8}
{9}
Повний відеозапис дискусії доступний тут.

Дослідження є частиною амбітної ініціативи ІСП «Аудит зовнішньої політики України». Мета ініціативи – дослідити взаємні інтереси України та низки стратегічно важливих для неї держав з метою вироблення проактивної зовнішньої політики України.

Альона Гетьманчук, директорка Інституту світової політики, виступила на парламентських слуханнях\”Актуальні питання зовнішньої політики України”, 7 грудня 2016 року.Публікуємо повний текст виступу:
“У нинішньому міжнародному контексті Україна опинилась і ризикує й надалі перебувати у ситуації, коли багато міжнародних акторів шукатимуть відповідь на питання “чому ні для України, а не чому так для України”.

Щоб послабити негативну аргументацію наших міжнародних партнерів, необхідно посилити і краще скоординувати зовнішньополітичну діяльність на всіх напрямках – урядовому, міжпарламентському, експертному.

Упродовж останніх 10 місяців Інститут світової політики здійснював масштабний проект Аудит зовнішньої політики, одним із основних компонентів якого були аналіз та рекомендації щодо двосторонніх відносин з багатьма країнами світу. Наразі ми проаналізували і виробили рекомендації щодо відносин із 17 країнами.

Користуючись унікальною нагодою парламентських слухань і присутністю народних депутатів, дозвольте поділитись деякими з рекомендацій саме щодо міжпарламентської дипломатії.

Оскільки ми переконані – ефективна міжпарламентська дипломатія може дати потрібний політичний поштовх відносинам, неефективна – спровокувати політичний відкат у відносинах.

За останній рік ми вчергове переконались, наскільки парламенти можуть бути відповідальні за цілу низку рішень, що безпосередньо впливають на Україну. Як приклад, голосування щодо ратифікації Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС у Нідерландах, прийняття законів щодо тлумачення історичних питань у Польщі.

Із огляду на висновки Аудиту зовнішньої політики, ми рекомендуємо сфокусуватись на наступних напрямках: Сполучені Штати Америки, Польща, Німеччина, Італія та Франція.

{1}

З-поміж рекомендацій:

Щодо Сполучених Штатів Америки:

після президентських виборів у США ще більш важливо максимально використовувати і посилювати наявний двопартійний консенсус у Палаті представників та сенаті США щодо всеосяжної підтримки України в умовах агресії Росії і процесу імплементації реформ. Конгрес має не лише залишатись надійним союзником України, але й допомогти зробити нову адміністрацію США союзником України.

Активна міжпарламентська діяльність потрібна для схвалення Сенатом Сполучених Штатів законопроекту №5094 «Акт стабільності і демократії в Україні». Нагадаю: цей законопроект передбачає відмову США визнати російську анексію Криму, а також необхідність відновлення Україною контролю над кордоном як умови скасування санкцій.

Важливо більш щільно координувати візити до Вашингтона з України. Кількість візитів до Сполучених Штатів має перерости в якість. Принципово важливо мати 3 ключові сигнали (месиджі) від України, з якими та чи інша делегація відвідує Вашингтон та інші столиці світу.

Робота з Конгресом США має перейти від символічно-протокольної до рутинної. Важливо посилити зустрічі з конгресменами налаголженням робочих відносин зі співробітниками Конгресу, відповідальними за розробку зовнішньополітичних ініціатив конгресменів щодо України.

Німеччина:

в Україні спостерігається певна недооцінка ролі та впливу Бундестагу на реалізацію зовнішньої політики та надання допомоги з боку Німеччини. Необхідна більш проактивна позиція українського парламенту на німецькому напрямку. У фокусі мають бути візити до Бундестагу парламентарів, які можуть ефективно представити «нову Україну» й продемонструвати конкретні успіхи України щодо впровадження реформ.

Важливо запрошувати німецьких депутатів в українські регіони та за нагоди спільно з німецькими колегами відвідувати їхніх виборчі округи у відповідних німецьких землях. Це слугуватиме унікальною нагодою ознайомити, що відбувається в Україні і встановити безпосередні контакти з німецькими колегами.

Доцільно було б реанімувати Дні України в Бундестазі, трансформувавши їх у День українських реформ у Бундестазі. Враховуючи роль Німеччини, доречно було б ініціювати і День Німеччини в українському парламенті.

Ми пропонуємо розглянути створення спільних груп між Україною, Францією і Німеччиною на міжпарламентському рівні для обговорення питань, пов’язаних з Україною. Співпраця і довірливі відносини між Німеччиною та Францією могли б позитивно вплинути на дискусії щодо України, якби німецькі депутати розглядали відповідні питання разом із французькими колегами.

Італія:

достатньо високий темп міжпарламентської співпраці з Італією важливо конвертувати сьогодні для налагодження контактів із готовими до діалогу співрозмовниками з опозиційних проросійських та євроскептичних партій (Ліга Півночі, Рух 5 зірок, Форца Італія), при цьому підтримуючи діалог з традиційними партнерами України (Демократичною партією та правоцентристами).

Важливо зробити наголос на візитах саме до регіонів країни. Під час візитів до італійських регіонів до складу делегацій доцільно включати представників бізнесу та регіональних влад України. Італія – країна регіонів, її ключовий інтерес до України – бізнес, і на це треба робити акцент у міжпарламентській співпраці.

Польща:

міжпарламентський вимір співпраці між Україною і Польщею є на сьогодні критично важливим. Україні варто позиціонувати себе як далекоглядний конструктивний партнер й уникати схвалення законодавчих актів, які призводимитуть до подальшої ескалації у відносинах.

Важливо діяти проактивно щодо спільних заходів та зустрічей із польськими колегами, зокрема в рамках підготовки до відзначення днів вшанування пам’яті Волинського злочину і жертв нацистського та комуністичного режимів (для того, щоб уникнути одностороннього наративу у Польщі під час таких заходів та демонстрації польському народові, що для України і Польщі це спільна трагедія).

На жаль, маємо підстави констатувати: відносини між Україною і Польщею навряд чи зможуть вийти на новий рівень і повноцінно запрацювати, допоки український парламент не проголосує поправки до закону «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті» (законопроект 4975 від 14.07.2016), щодо уточнення, що статус борців за незалежність України не поширюється на осіб, дії яких кваліфікуються як злочин проти людяності.

Ми зі свого боку як аналітичний центр готові запропонувати незалежну експертизу, необхідну для здійснення ефективної міжпарламентської дипломатії. Як опцію пропоную розглянути підписання меморандумів про аналітичну співпрацю профільних комітетів з аналітичними центрами. Інші рекомендації Аудиту зовнішньої політики будуть представлені на зовнішньополітичному форумі 21 грудня”