Архіви: Новини

Місяць тому Інститут світової політики презентував аудит відносин між Україною та Китаєм. Сьогодні Сергій Солодкий, перший заступник директора ІСП, узяв участь у Ukrainian Silk Road Forum.Мета Форуму – перевести в практичній вимір численні ідеї, висловлені, в тому числі, у дослідженні аналітичного центру – і в плані політичного діалогу, і в інвестиційній площині, і в питаннях культурної взаємодії. Головна мета заходу, організованого громадською організацією Silk Link та Міжнародною торговельною палатою Шовкового шляху, вивести українсько-китайські відносини на якісно новий рівень. \
У форумі взяли участь голова Благодійного фонду імені Петра Порошенка Марина Порошенко, віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко, перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко, заступник глави АП Дмитро Шимків та ін.

{1}

{2}

{3}

Аналітикиня Інституту світової політики Дарія Гайдай взяла участь у шостому засіданні Мінського діалогу, що відбулося 1-2 листопада у білоруській столиці. Темою міжнародної експертної конференції стало “Майбутнє Східної Європи і Південного Кавказу: на перетині зовнішньої політики, безпеки і бізнесу “Співорганізаторами конференції виступили експертна ініціатива «Мінський діалог» (Білорусь), Гіссенский університет імені Юстусу Лібіха (Німеччина) і Факультет міжнародних відносин Білоруського державного університету.\
Мета конференції:

– Скласти карту національних, регіональних і зовнішніх підходів до визначення викликів, що стоять перед Східною Європою і Південним Кавказом.
– Провести глибинний СВОТ-аналіз Східної Європи і Південного Кавказу в системі міжнародних відносин на європейському континенті.

{4}
{1}

Учасники з країн Східного партнерства, Росії та Німеччини обговорили стратегічні виклики, які стоять перед країнами Східної Європи та Південного Кавказу у сфері безпеки, економіки та зовнішньої політики, а також розробили SWOT-матрицю майбутнього регіону.
{2}
{3}

Фото: Ліберальний клуб

Аналітик Інституту світової політики Микола Бєлєсков 24-28 жовтня 2016 року перебував із робочим візитом у Берліні і Празі у складі делегації експертів Реанімаційного пакету реформ.Візит був організований ІСП разом з партнерами з Реанімаційного пакету реформ і Transparency International Україна.\
24-26 жовтня 2016 року у Берліні українські аналітики мали низку закритих і відкритих зустрічей у Комітетах Бундестагу, МЗС ФРН, Офісі Канцлера, аналітичних центрів DGAP (German Council on Foreign Relations) і SWP (German Institute for International and Security Affairs).

Делегація із України (5 осіб) представила німецьким колегам свою оцінку стану реформ в економічній та антикорупційних сферах, а також обговорила можливі форми більш тісного залучення ЄС до цих процесів.
{1}
На фото разом з українськими експертами – ключовий радник канцлера Ангели Меркель з питань України Кнут Абрахам.
Аналітик Микола Бєлєсков презентував Мемо щодо “червоних ліній” врегулювання конфлікту на Сході України, ініційоване ІСП та підготовлене разом з партнерами з інших аналітичних центрів. Окрім того під час зустрічей із німецькими партнерами постійно наголошувалося на необхідності активної участі ФРН у розробці дорожньої карти щодо імплементації Мінських домовленостей, зокрема щодо створення справжніх умов у сфері безпеки задля початку політичної частини врегулювання.
{2}
Також українська делегація значну увагу зосередила на критичній необхідності збереження ЄС санкцій щодо РФ до повного виконання Москвою умов Мінських домовленостей. Як продемонстрували зустрічі, німецькі партнери розділяють погляди, викладені у мемо ІСП, особливо щодо безпекових умов проведення виборів.
{3}
А вже 28 жовтня 2016 року в Празі українська делегація взяла участь у круглому столі в AMO (Association for Internationa Affairs), а також зустрілася із представниками МЗС Республіки Чехія. Під час зустрічей місцеві експерти і дипломати дізналися не лише про стан справ в Україні, але й обмінялися думками щодо можливостей покращення двосторонніх відносин між Чехією та Україною. Летмотивом була теза про підтримку Чехії як процесу внутрішніх перетворень, так і врегулювання конфлікту на Донбасі.

Проект було здійснено за підтримки Посольства Чехії в Україні.

Інститут світової політики став координатором проекту “Індекс європейської інтеграції країн Східного партнерства” від України. 1 листопада у Києві відбулася зустріч експертів, які братимуть участь у підготовці дослідження.Метою ініціативи є інформування про темпи здійснення реформ в країнах Східного партнерства через публікацію комплексного моніторингового звіту і проведення адвокаційної кампанії в країнах Східного партнерства та ЄС.\
Для участі у методологічному семінарі до Києва прибули наші партнери з країн-членів ЄС та країн-учасниць Східного партнерства, а саме експерти з Великобританії, Вірменії, Білорусі та Литви. Разом з експертами ІСП та МФ “Відродження” вони розробили методологію майбутнього дослідження, враховуючи політичні та економічні зміни в регіоні.

{1}
Зустріч відбулася за підтримки МФ “Відродження”.

28 жовтня Інститут світової політики провів публічні дебати, присвячені українсько-молдовським відносинам.Аналітичну записку презентувала Олена БЕТЛІЙ, аналітикиня, Інститут світової політики.\
Участь в обговоренні взяли дипломати, особи, які приймають рішення, експерти, зокрема, Руслан БОЛБОЧАН, Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Молдова в Україні, Валерій ЖОВТЕНКО, Посол з особливих доручень, Міністерство закордонних справ України.

Модератором заходу виступив Леонід ЛІТРА, старший науковий співробітник, Інститут світової політики.

Повний текст дискусійної записки “Аудит зовнішньої політики: Україна-Молдова”.

{1}
{2}
{3}
{4}
{5}

Дослідження є частиною амбітної ініціативи ІСП «Аудит зовнішньої політики України». Мета ініціативи – дослідити взаємні інтереси України та низки стратегічно важливих для неї держав з метою вироблення проактивної зовнішньої політики України.

24 жовтня Інститут світової політики спільно з агентством стратегічних комунікацій Truman Agency презентував перший випуск «Індекс відносин» в рамках масштабного проекту «Аудит зовнішньої політики».Відтепер на щоквартальній основі будемо оцінювати динаміку відносин на ключових напрямках зовнішньої політики: ЄС, США, Китай, Росія. Також кожного разу експерти ІСП готуватимуть спецтему. Цього разу спецтема була «Чи змінює Придністров’я гру в регіоні?»
У новому документі на вас чекатимуть кваліфіковані оцінки, інсайдерські деталі та прогнози.

Спікери: Альона Гетьманчук, Сергій Солодкий, Леонід Літра, Дарія Гайдай, Андрій Гончарук, Вікторія Закревська
{1}
{2}
{3}
{4}
{5}

Детальніше про дослідження:

У рамках дослідження проаналізовано останні події у зовнішній політиці України за ключовими напрямками – ЄС, США, Китай, Росія. В основі документа, підготовленого експертами Інституту світової політики, не лише їх спостереження, а й ексклюзивні коментарі представників української влади, українських та іноземних дипломатів, офіційних осіб, лідерів громадської думки. Дослідження концентрується на подіях, що визначають вектор розвитку двосторонніх відносин по кожному із розглянутих напрямів, а також на глибокому аналізі передумов формування підходів країни-партнера (регіону) щодо України.

Його особливою цінністю є експертна оцінка факторів, які вплинули на репутацію країни, і прогноз розвитку ситуації у наступному періоді. Моніторинг готуватиметься регулярно, що дозволить спостерігати за динамікою розвитку двосторонніх відносин та зіставляти прогнози із реальним станом справ. Експертна група, паралельно із якісним аналізом ключових зовнішньополітичних подій, надасть чіткі оцінки у кількісному вираженні (індекс).

18 жовтня ІСП разом з партнерами з інших аналітичних центрів презентував у Брюсселі аналітичну записку “Не так все тихо на Східному фронті: аудит Мінських домовленостей та варіанти реінтеграції України”.Цей звіт є продуктом спільних зусиль експертів Інституту світової політики, Vox Ukraine, Фонду “Демократичні Ініціативи” та Донецького інституту інформації. Повний текст записки англійською мовою доступний тут.\
{1}
Спікери:
Катерина Зарембо, заступниця директора Інституту світової політики
Тимофій Милованов, cпівзасновник VoxUkraine.org, в.о. Президента Київської Школи Економіки
Марія Золкіна, політичний аналітик Фонду “Демократичні Ініціативи”

Дискусію модерувала Олена Пристайко, виконавчий директор Офісу зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі

Презентуючи результати свого дослідження, експерти обговорили з європейськими колегами питання імплементації Мінських угод в секторі зовнішньої політики, економіки, соціальних відносин та громадської думки, а також можливі сценарії подальшого розвитку подій.

Катерина Зарембо:
“Загалом ми мали 10 годин чистого часу зустрічей з представниками єесівських інституцій та експертного середовища.
Особисто я оцінюю візит як успішний з цілої низки причин:
1) по-перше, вдалий таймінг. Наше перебування в Брюсселі збіглося в часі як з нормандським самітом (який ще у понеділок не був підтвердженим), так і з великою конференцією по Україні і реалізації Мінських домовленостей, яка відбувалася в Європейському Парламенті
2) відповідно, нашим візаві було відверто цікаво. Я б також зарахувала до індикаторів успішності той факт, що наші зустрічі майже завжди тривали довше заявленого часу
3) комунікація з боку нашої групи була дуже злагодженою та аргументованою. Кримчанин Dmytro Shulga обґрунтовував небхідність оновлення санкційного порядку денного ЄС щодо окупованого Криму, луганчанка Maria Zolkina розкладала по поличках нюанси громадського думки щодо врегулювання конфлікту та особливості процесу розведення озброєнь на трьох пілотних ділянках, економіст Тимофей Милованов тиснув безжальністю цифр, а я доводила, що при імплементації Мінських домовленостей Україна має межі для компромісу (які, втім, повністю узгоджуються з буквою та духом Мінських домовленостей), якщо йдеться про досягнення сталого миру та легітимну реінтеграцію, а не формального виконання (дякую Alyona Getmanchuk за ідею мемо щодо “червоних ліній” та усім колегам та організаціям, які його підтримали і долучилися до роботи над документом)
Тепер щодо ключових меседжів і настроїв наших брюссельських співрозмовників.
1. В цілому можу сказати, що ставлення до нас та наших меседжів щодо security first та продовження санкцій усі ставилися емпатично. Ніхто не жбурляв у нас закидами, що Україна не цінує західної підтримки, має сама йти на поступки і взагалі, “ваш президент взяв на себе зобов’язання і хай як знає, так і виконує”.
2. Розуміння того, що швидкого розв’язання конфлікту не буде, у Брюсселі безумовно є, але не у всіх. Тому зараз підтримка Мінського процесу потрібна для того, щоб західні партнери України могли зберегти обличчя і показати, що якийсь прогрес відбувається. У цьому ключі вчорашня зустріч у Берліні є важливою хоча б тому, що дає видимість процесу. Від себе додам, що скромні результати зустрічі є швидше хорошою новиною, враховуючи той тиск, який чинився на Україну в останні тижні.
3. Дії Росії в Сирії змогли налаштувати проти Путіна навіть Олланда. Як зазначив один з наших співрозмовників, якщо “моментом істини” для Німеччини став МН17, то для Франції – Алеппо. Тому, якщо ми і можемо говорити про зв’язок України та Сирії, то на сьогодні він грає виключно на користь України.
4. Усі розуміють безперспективність Мінська, але не бачать йому альтернативи, більше того – публічно цю безперспективність ніхто не визнає. При цьому нам як представникам громадянського суспільства дехто віч-на-віч висловлював подяку за те, що ми називали речі своїми іменами і наводили конкретні аргументи щодо того, чому Мінськ неможливо виконати швидко і чому тиск на українську владу може призвести до серйозної внутрішньої дестабілізації по лінії влада-суспільство та всередині політичних сил.
5. Є розуміння, що у січні 2017 санкції подовжать, але ніякої гарантії, як довго вони втримуватимуться, нема. Більше того, з часом санкції втрачають дієвість (наприклад, через те, що знаходяться шляхи, як їх обійти), тому необхідний пильний моніторинг, як держави-члени виконують санкції та як вони позначаються на Росії хоча б для того, щоб підтримувати їх на тому самому рівні.
6. Те, що ЄС не готовий визнати довготерміновість конфлікту, передусім відбивається на режимі санкцій. На наші пропозиції продовжувати санкції на рік чи довше замість півроку (наприклад, до відновлення територіальної цілісності України) нам казали, що таким чином ЄС би визнав, що конфлікт ще довго не буде розв’язаним. Перенесення дедлайну на півроку, своєю чергою, покликане демонструвати, що розв’язання може відбутися у осяжному майбутньому – ну, хоча б тим, хто досі не зрозумів, що відбувається на Донбасі, але чий голос необхідний для продовження санкцій. Також це пропонує Росії певну positive conditionality – пом’якшення санкцій в обмін на прогрес по Мінську. До речі, як зауважив Stanislav Secrieru, навіть у Кремлі не керуються логікою ілюзорного піврічного прогресу, продовживши контрсанкції одразу до кінця 2017 року.
7. Наші співрозмовники неодноразово наголошували, що Україна має розробити стратегію реінтеграції окупованих територій, що дозволить їй продемонструвати як наявність довготермінової візії щодо окупованих територій і її населення, так і конкретні кроки, які, хоча і лежать за межами Мінських домовленостей, в ЄС можна “продати” як прогрес з боку України. Мовляв, реінтегрувати готові, а те що немає для цього можливості – то вже не наша провина. ЄС, своєю чергою, готовий конкретно долучатися до реінтеграційних зусиль фінансово. Моє враження таке, що ЄС набагато комфортніше почувається у ролі реінтегратора, аніж медіатора, і тому у Брюсселя є бажання думати “на крок вперед”, аніж з’ясовувати, як на цей крок зсунутися.
8. В ОБСЄ серйозно думають над запровадження поліцейської місії, покликаної забезпечувати безпеку під час виборів. Щоправда, поки що йдеться про визначення викликів для такої місії, а не ідей щодо їхнього подолання, проте, на мою думку, конкретика у цьому питанні, а не заперечення ідеї як такої – це вже прогрес. Незрозуміло, правда, чому не говорять про увесь період підготовки до виборів, коли забезпечення безпеки під час роззброєння, відведення військ тощо є не менш необхідним.
9. Звичайно, не можна сказати, що з України зняті будь-які очікування. В ЄС дуже хотіли б, що український парламент проголосував закон про вибори (було уточнено: з передумовами, а не з датами), але, принаймні перед нами, це висловлювалося швидше як побажання, а не як ультиматум.
Коротко мої висновки такі:
1. Зараз політична ситуація для України досить зручна, оскільки маятник недовіри та втоми хитнувся в бік Росії. Україні варто всіляко підкреслювати відданість Мінську, але при цьому наполягати на тій послідовності, яка є прийнятною для суспільства та яка забезпечить сталий мир, а не ескалацію. У цьому українській владі в поміч як експертний консенсус, так і результати соцопитувань. Навряд чи це переконає Росію, але для Німеччини та Франції (чия роль як медіаторів є визначальною у тому, український чи російський підхід до врегулювання буде обрано) це може бути аргументом.
2. Як зазначали мої колеги, Україні варто визначити стратегію реінтеграції із сценаріями залежно від того, як розвиватиметься мінський процес. А ЄС вже зараз можна залучати до відбудови та реінтеграції звільнених територій.
3. Україні варто також аргументувати західним партнерам, що забезпечення безпеки не тільки під час, але і до виборів, – це, зрештою, їхня відповідальність просто з тієї причини, що ані українські, ані російські збройні сили не зможуть виконувати цю функцію. На сьогодні міжнародна безпекова місія є одним з глухих кутів мінського процесу. Це питання поки що не в топі порядку денного, позаяк на сьогодні немає навіть сталого режиму тиші. Однак теоретично може наступити момент, коли аргументу “ООН не хоче, ЄС не може, ОБСЄ не вміє” буде недостатньо, і Заходу варто вже сьогодні над цим задуматись”.

Захід був організовий Офісом зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі та Центром досліджень європейської політики.

Публікація підготовлена у рамках «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів України», яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) та Офісом зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі. Ініціатива здійснюється за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.

11-12 жовтня 2016 року Катерина Зарембо, заступниця директора ІСП, перебувала з робочим візитом у Брюсселі.12 жовтня Катерина Зарембо взяла участь в експертних консультаціях на тему “Стратегічний перегляд місії EUAM в Україні: залучення поглядів громадянського суспільства” у м. Брюссель, Бельгія. Європейський Союз представляли співробітники Європейської служби зовнішньої дії та Європейської Комісії. З боку України у заході брали участь семеро представників громадянського суспільства з Києва, Харкова та Одеси. Метою консультацій було обговорення поступу у реформуванні цивільного безпекового сектору України, подальших пріоритетів у реформуванні та визначення якнайдоцільнішого спрямування діяльності місії EUAM відповідно до потреб України. \
Катерина Зарембо преставляла оцінку місії EUAM, яку вона здійснила в рамках спільного проекту Інституту світової політики і дев’ятьох організацій “Усе суспільство заради запобігання конфліктам і миробудівництва” у рамках програми Європейського Союзу «Горизонт 2020» (публікація готується до оприлюднення).

Захід був організований Європейський офісом зв’язку та миробудівництва.

Нагадаємо, у жовтні минулого року Катерина Зарембо презентувала аналітичну доповідь Перший рік EUAM в Україні: амбіції проти реальності

Інститут світової політики провів 12 жовтня публічні дебати, присвяченні українсько-китайським відносинам.Участь у дискусії взяли експерти, дипломати, особи, які приймають рішення, представники бізнесу та журналісти, зокрема, Олексій Коваль, член Правління Української асоціації китаєзнавців, Олена Балбекова, радник Першого віце-прем’єр-міністра України – Міністра економічного розвитку і торгівлі України (скайп-зв’язок), Василь Гамянін, колишній Тимчасовий повірений у справах України в КНР, Ірина Никорак, секретар депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Китайською Народною Республікою,керівник громадської організації «Silk Link».{1}
Аналітичну записку щодо двосторонніх відносин презентував один з її авторів Андрій Гончарук, старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень України, запрошений експерт Інституту світової політики

Повний текст записки доступний тут.

Відеозапис дискусії.
{2}
{3}

{5}
{6}
{7}
Дослідження є частиною амбітної ініціативи ІСП «Аудит зовнішньої політики України». Мета ініціативи – дослідити взаємні інтереси України та низки стратегічно важливих для неї держав з метою вироблення проактивної зовнішньої політики України.

Дослідження та публічні дебати проводилися за підтримки Посольства Швеції в Україні, Фонду розвитку аналітичних центрів (TTF) та Міжнародного фонду Відродження.

Вибачте цей текст доступний тільки в “Англійська”.