Новини

b-00002978-a-00000617
Презентація дослідження «Як позбутися пострадянськості?»

16:09 14-11-2012

Інститут світової політики презентував 14-го листопада 2012 року дослідження «Як позбутися пострадянськості?» Масштабний проект було реалізовано у співпраці з Грузинською фундацією стратегічних та міжнародних студій (Грузія) та Інститутом розвитку і соціальний ініціатив Viitorul за підтримки Чорноморського трасту регіональної співпраці Фонду Маршалла.Проект представили Альона Гетьманчук, директор Інституту світової політики (ІСП), Сергій Солодкий, перший заступник директора ІСП, Леонід Літра, заступник директора Інституту розвитку та соціальних ініціатив “Viitorul”. Крім того, своїми оцінками результатів дослідження поділився Володимир Фесенко, Голова Центру прикладних досліджень «Пента»{1}

Леонід Літра, заступник директора Інституту розвитку і соціальних ініціатив «Вііторул»; Альона Гетьманчук, директор ІСП; Сергій Солодкий, перший заступник директора ІСП; Володимир Фесенко, голова Центру прикладних політичних досліджень “Пента”

Мета дослідження – викорінити негативні явища в політиці та суспільстві, властиві пострадянськоському періоду розвитку. Під пострадянськістю мається на увазі форма соціально-політичної мутації, коли старі радянські цінності і моделі поведінки комбінуються з західними еквівалентами.
{2}
Аурелія Грігоріу, обмбудсмен Молдови
Проект складається із трьох частин, в яких досліджується феномен пострадянськості в Україні, Республіці Молдова та Грузії. Вибір мотивований не лише приналежністю цих країн до колишнього Радянського Союзу, але і офіційно задекларованими намірами трьох держав інтегруватися до Європейського Союзу. У рамках проекту Інститут світової політики визначив атрибути пострадянськості у політиці та соціумі.

{3}
Сергій Шевчук, Народний депутат України, БЮТ
ІСП також розробив десять рекомендацій, які ставлять на меті знищення пострадянськості в суспільно-політичному контексті. Зокрема:

1. Європеїзація і соціалізація. Виконання країнами комплексу реформ, які б наблизили їх до ЄС. Запровадження безвізового режиму із країнами ЄС, що дозволило б ширшим колам українців, грузинів та молдаван на власні очі переконатися в перевагах ліберальних цінностей.
2. Деміфологізація радянської спадщини. Необхідність широкого суспільного обговорення злочинів радянської епохи, доцільності радянської символіки в інфраструктурі тощо.
3. Громадянська активність. Чим вищим буде рівень громадської активності та самоорганізації, тим більше укорінюватимуться демократичні традиції в суспільстві і тим відповідальнішою ставатиме влада.
4. Ключова роль мас-медіа. У період трансформації провідна роль має належати громадянській журналістиці та так званим журналістам «розгрібачам бруду» (muckrakers), які гостро реагуватимуть на випадки корупції, непотизму у владних ешелонах/
5. Впровадження електронного врядування. Використання новітніх електронних технологій зменшить рівень забюрократизованості держапарату та призведе до зменшення корупції.
6. Міжрегіональні обміни. Подорожі громадян у рамках своїх країн зменшуватимуть суспільну напругу, зможуть побороти стереотипи, породжені не в останню чергу ще радянською пропагандистською машиною.
7. Конкурси для державних посад. Установлення більш прозорих процедур (із залученням представників громадянського суспільства) для відбору осіб на державні посади дозволить боротися з непотизмом.
8. Боротьба з корупцією. Викорінення корупції з використанням досвіду Грузії.
9. Дебюрократизація. Скорочення кількості чиновників та спрощення процедур отримання тих чи інших документів у державних органах.
10. Поліпшення освітніх стандартів. Рекомендації в цій сфері можна звести до трьох основних пунктів: децентралізація вищої освіти, суворе покарання будь-яких форм плагіату на рівні університетів і залучення до державного апарату службовців із західною освітою та знанням іноземних мов (особливо англійської).
{4}{5}
{6}
Леонід Літра
{7}
Сергій Солодкий
{8}
{9}

Леонід Літра, Альона Гетьманчук, Сергій Солодкий, Володимир Фесенко
В рамках заходу відбулась також презентація онлайн-тесту на пострадянськість. Його мета – звернути якомога більшу увагу на атрибути пострадянськості. Пройти тест можна на інформаційно-аналітичному порталі «Главком»