Новини

Інститут світової політики провів прес-конференцію на тему «Світова політика в червні 2019 року». В рамках прес-конференції була представлена презентація на відповідну тему

Прес-конференцію почав директор Інституту світової політики Євген Магда, який розповів про перший закордонний візит президента Володимира Зеленського до Брюсселю. На думку Євгена Магди зміна керівництва ЄС на фоні виборів до Європейського парламенту ніяким чином негативно не позначиться на результатах візиту очільника України до Брюсселю, адже для європейської політики більш характерною є спадковість. Проте візит і переговори із лідерами ЄС, НАТО і Польщі, як наголосив директор ІСП, стануть більше оглядинами нового керівника України чим шансом на якісне покращення відносин. Такий розвиток подій важко уявити поки в Україні повністю не завершиться електоральний цикл 2019 року.

Далі Євген Магда перейшов до питання формування нового складу Європейської комісії і обрання її очільника. За його словами на сьогодні головними претендентами на посаду очільника Європейської комісії є 4 особи. Німецького політика Манфреда Вебера, який до цього очолював фракцію Європейської народної партії в Європейському парламенті, підтримує Ангела Меркель. Фаворитом Еманюеля Макрона на посаду керівника Єврокомісії є Мішель Барньє. Значні шанси має і Єврокомісар Маргрете Вестагер, оскільки в ЄС є запит на те, щоб Європейську комісію та Європейську Раду очолили жінки. Це, як нагадав директор ІСП, збільшує шанси на те, що колишній президент Литви Даля Грібаускайте може з’явитися серед керівництва ЄС.

Окрім того Євген Магда розповів про вибори президент Казахстану, які мають пройти 9 червня. Унікальністю цих виборів є те, що в них вперше не буде брати участі Нурсултан Назарбаєв. Всього в виборах будуть брати участь 7 претендентів. Фаворитом є Касим-Жомарт Токаєв, якого підтримала правляча партія Казахстану Нур Отан. Показовим є те, що всі кандидати є етнічними казахами, не зважаючи на те, що до 25% громадян Казахстану є етнічними росіянами. Також особливістю цих виборів глави найбільшої країни Центральної Азії стало те, що одного кандидата – Жуматая Алієва – не допустили до перегонів через те, що він не склав іспит із державної мови. Така ситуація із виборами гарно показує, що політика Нурсултана Назарбаєва на побудову окремої казахстанської ідентичності дає плоди, не зважаючи на те, що офіційний Нур-Султан продовжує і далі брати участь в російських інтеграційних об’єднаннях.

Далі в рамках прес-конференції слово взяв заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков, який розповів про мирний план радника президента США Джареда Кушнера по вирішенню конфлікту між Ізраїлем і Палестиною. На кінець червня 2019 року запланований саміт в Бахрейні, де будуть презентувати економічну частину плану по врегулюванню конфлікту. Проте представники Палестинської Автономії мають намір проігнорувати дану конференцію. Палестинці побоюються того, що їх спробують підкупити чи змусити відмовитися від ідеї вирішення конфлікту із Ізраїлем на основі існування двох держав. Ці побоювання Палестинської Автономії є небезпідставними  адже адміністрація Дональда Трампа проявила себе як найбільш проізраїльська за всю історію відносин США-Ізраїль. Та і сам Джаред Кушнер відмовляється чітко заявити, що він підтримує створення держави Палестина. Проте повну презентацію плану врегулювання конфлікту Ізраїль-Палестина можуть відтермінувати нові вибори до ізраїльського Кнесету. Це в свою чергу ставить під питання те чи буде взагалі презентований план по врегулюванню цього близькосхідного конфлікту до кінця цієї каденції Дональда Трампа.

Іншим важливим питання, на яке звернув увагу Микола Бєлєсков під час виступу, є триваюче торгівельне протистояння між США і КНР, яке може лише загостритися. Заступник директора ІСП нагадав про те, що в травні 2019 року сторони виходили на підписання угоди із торгівельних питань, яка б мала зняти всі протиріччя. Але цього не сталося через відмову КНР від раніше взятих на себе зобов’язань. Як наслідок, і Вашингтоні, і Пекін вирішили вдатися до нового збільшення мит на імпорт один одного. Окрім того і США, і КНР почали шукати додаткові важелі тиску один на одного. Вашингтон почав вводити обмеження щодо китайської телекомунікаційної компанії Huawei, а в Пекіні заговорили про можливість обмеження на експорт рідкоземельних металів. Микола Бєлєсков наголосив на тому, що навіть якщо США і КНР вдасться стримати ескалацію конфлікту протиріччя між ними буде вирішити важко, адже по суті зараз вирішується питання хто із цих двох країн буде державою номер №1 в XXI столітті.

Насамкінець Микола Бєлєсков зосередив свою увагу на президентській кампанії США 2020 року, яка по суті стартує в червні. Із одного боку Дональд Трамп 18 червня має заявити про намір вдруге балотуватися. Із іншого боку 26-27 червня пройде перший із трьох раундів дебатів серед 24 претендентів на номінування на посаду президента від Демократичної партії. На сьогодні Дональд Трамп має всі шанси знову стати офіційним кандидатом Республіканської партії. Проте головною його проблемою є те, що він є найбільш непопулярним серед діючих президентів, не зважаючи на гарну динаміку економіки США. Із іншого боку Демократична партія має знайти людину, яка мобілізує традиційний електорат партії і допоможе залучити незалежних виборців в 2020 році. В таких умовах нинішній фаворит серед демократів – Джозеф Байден – іще далеко не гарантовано може бути офіційно номінованим кандидатом наступного року.

Заступниця директора Інституту світової політики Наталія Іщенко розповіла про чергове загострення протистояння між Сербією і Косово, активну роль в якому грає РФ. Формально саме Приштина стала збурювачем нового витка протистояння, провівши арешт співробітника місії ООН російської національності, а також провівши поліцейські рейди в сербських анклавах Косово. У відповідь на це Сербія привела в бойову готовність війська. Проте це загострення було використано проросійськими сербськими політиками, які висунули перед офіційним сербським урядом низку вимог. В тому числі мова йде про відмову від Брюссельських угод 2013 року, які вимагають нормалізувати відносини із Косово. Замість цього опозиційні сербські політики вимагають визнати Косово окупованими територіями і винести це питання на розгляд Ради Безпеки ООН. Окрім того замість миротворців НАТО мають прийти миротворці ООН, в складі яких повинні бути і солдати РФ. Тим самим цей план, як наголосила Наталія Іщенко, гарно демонструє бажання РФ знову стати активним гравцем на Балканах.

Окрім того заступниця директора ІСП розповіла про четверний саміт «Ініціативи трьох морів», який має пройти в Любляні (Словенія) 5-6 червня 2019 року. До відповідної ініціативи входять 12 країн Центральної і Східної Європи, які входять до ЄС. На четвертому саміті сторони мають намір оцінити ефективність проектів, які були започатковані до цього під егідою «Ініціативи трьох морів». Мова йде перш за все про інфраструктурні і енергетичні проекти – магістраль Via Carpatia, газогон Baltic pipeline та LNG-термінал на острові Крк.

Не зважаючи на активність по лінії «Ініціативи трьох морів» Україна не змогла за ці роки напрацювати послідовну позицію із цього питання. Так Київ проігнорував запрошення на перший саміт цього об’єднання в 2016 році. Після цього Україну не запросили на саміт в Варшаві в 2017 році. В 2018 році українська делегація брала участь в бізнес-форумі, який відбувався паралельно до зустрічі лідерів держав «Ініціативи трьох морів». Новий президент України Володимир Зеленський начебто заявив про інтерес до цієї ініціативи під час переговорів із польською стороною в травні 2019 року. Проте залишається відкритим питання на скільки ефективно Україна буде працювати в рамках відповідної ініціативи за нового президента.

для ознайомлення натисніть на зображення