Новини

19 листопада 2018 року заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков провів прес-конференцію на тему «Санкції Заходу проти РФ – практичні моменти. Підсумки 2018 року». В рамках прес-конференції була представлена підготовлена презентація на дану тему.

Перш за все Микола Бєлєсков наголосив на тому, що санкції країн Заходу проти РФ дають відповідний ефект. Гарним прикладом цьому це проблеми із отриманням РФ енергетичних установок для своїх надводних кораблів. Так само, як показує статистика на прикладі компанії Роснєфть, російські структури пристосувалися до відсутності доступу до міжнародного ринку кредитних коштів. Перш за все через опору на російських ринок боргових зобов’язань. Проте із іншого боку російська економіка вже пристосувалася до санкцій, які були запроваджені країнами ЄС і США в 2014 році. Гарним підтвердженням цьому є динаміка ВВП РФ – якщо в 2015-2016 році російська економіка скорочувалася, то із 2017 року демонструє ріст.

Переходячи до аналізу ініціатив Заходу в сфері санкцій щодо РФ в 2018 році, заступник директора Інституту світової політики перш за все зосередився на результатах реалізації Акту протидії супротивникам США через санкції (CAATSA). Ситуація із реалізацією даного закону адміністрацією Дональда Трампа є неоднозначною. Із одного боку були накладені санкції на структури КНР за закупівлю російського озброєння у 2017 році. Також виникли проблеми між реалізацією контракту між РФ і Індонезією щодо постачання останній винищувачів Су-35С, а також певні перешкоди у військово-технічному співробітництву Індії і РФ. Проте в той же Вашингтон не наважився на накладання санкцій на Індію за домовленість про купівлю систем ППО С-400 в РФ через стратегічні розрахунки в регіоні – необхідність стримувати КНР і важливу роль Індії в цьому питанні. Загалом же чітко можна зробити висновок, що адміністрація Дональда Трампа торпедує реалізацію повністю потенціалу CAATSA щодо тиску на РФ.

Найвагомішим кроком США у питанні санкційного тиску проти РФ в 2018 році можна вважати обмеження накладені американським Мінфіном 6 квітня на 24 фізичні і 14 юридичних осіб РФ. В тому числі фігурантами нових санкцій стали олігархи Олег Дерипаска і Віктор Вексельберг. Проте і в даному випадку ситуація далеко не однозначна. Мінфін США постійно відкладає остаточне запровадження санкцій щодо структур Олега Дерипаски, оскільки це негативно може позначитися на світовій економіці. Таке постійне відтермінування дає можливість говорити про те, що санкції 6 квітня 2018 року запроваджувалися без належного аналізу їх можливих наслідків. Головною ціллю було просто відбити критику в бік адміністрації Дональда Трампа щодо небажання реалізувати на повну потенціал CAATSA.

Проте запровадження санкцій в квітні, а також нові санкційні ініціативи із боку американських законодавців в липні-серпні мали чи не найбільший негативний економічний вплив на економіку РФ. Так в квітні-червні і серпні-вересні спостерігається значне зменшення активності на російському ринку запозичень і значні негативні коливання курсу рубля. Лише в жовтні 2018 року ситуація певним чином стабілізувалася – не в останню чергу на фоні новин про те, що Конгрес США не встигне до кінця року розглянути нові ініціативи щодо посилення тиску на РФ.

Проте навіть значне сповільнення активності на національному ринку запозичень РФ і коливання курсу рубля не стали критичними для російської економіки в цьому році. Зростання ціни на нафту протягом року дозволяє Москві отримувати надприбутки, зважаючи на те, що бюджет 2018 року складався із ціни на нафту в 43 долари за барель. І навіть після падіння за останній місяць ціни на нафту із 86 до 65 доларів за барель все одно така ситуація є прийнятною для РФ. Так само російські бюджети на 2019-2021 роки планувалися, виходячи із тенденції до зменшення ціни на нафту.

При цьому в рамках презентації Микола Бєлєсков відзначив цікаву тенденцію. Якщо США і особливо країни ЄС не поспішають запроваджувати санкції, які могли б мати серйозний вплив на економіку РФ, то в Москві готуються саме до найгіршого сценарію. Так була прийнята низка заходів на фоні негативних очікувань щодо запровадження положень CAATSA на початку 2018 року. Окрім того РФ в 2018 році провела масовий розпродаж цінних паперів Мінфіну США і продовжила тенденцію збільшення золотого запасу. Лише із початку цього року російський золотий запас зріс на 200 тон, а його частка в золотовалютних резервах складає 17,71%.

Підсумовуючи презентацію, заступник директора Інституту світової політики відзначив, що Україна повинна змінити свої очікування щодо потенціалу політику санкції ЄС і США щодо РФ. Офіційний Київ може повчитися в Москви плануванню, виходячи із найгіршого сценарію розвитку подій. В українських реаліях це означає усвідомлення того, що серйозні санкції щодо РФ скоріше за все не будуть запроваджені, а вже запроваджені санкції не матимуть бажаного впливу на російську поведінку на міжнародній арені.

Санкції Заходу проти РФ. Підсумки 2018 року