Новини

16 квітня Інститут світової політики провів в Херсоні засідання Стратегічного дискусійного клубу «ЄС, НАТО…Що посилить безпеку України?»У засіданні взяли участь провідні українські експерти та європейські дипломати: Маріус Януконіс, Посол Литовської Республіки в Україні, Павел Бучек, заступник Посла Чеської Республіки в Україні, Річард Скарбороу, радник Посла Королівства Норвегія в Україні, Олексій Гарань, Науковий директор Школи політичної аналітики Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Сергій Солодкий, перший заступник директора Інституту світової політики.\
Відеозапис виступів спікерів можна переглянути тут.

Захід відбувся за підтримки уряду Королівства Норвегії.

{1}
Заступник міського голови Херсона Ігор Пастух, заступник Посла Чехії Павел Бучек, представник Посольства Норвегії Річард Скарбороу, Посол Литви Маріус Януконіс та професор НаУКМА Олексій Гарань
Річард Скарбору, радник Посольства Норвегії в Україні
“Ми вважаємо, що дуже важливо, щоб українці брали участь у подібних дискусіях і обговорювали безпекові питання. Я, перш за все, хочу почути ваші думки. Для дипломатів дуже важливо відвідати різні місця в Україні, вислухати різні точки зору. Стосовно Норвегії хочу сказати, що цього року ми в сім разів збільшили нашу підтримку України в порівнянні з минулим роком. Ми плануємо надавати Україні і бюджетні підтримку у розмірі 11 мільйонів євро. Я знаю, що ви відразу ж запитаєте, чи існує контроль над використанням цих коштів. Так, це т.н. спільне фінансування зі Світовим банком і Міжнародним валютним фондом, в якому передбачені механізми контролю”.

{3}
Павел Бучек, заступник Посла Чехії, та Річард Скарбороу, представник Посольства Норвегії
Павел Бучек, заступник Посла Чеської республіки
“Коли я лише приїхав в Україну, я не знав її, вважав країною, яка знаходиться між нами та Росією. За час мого перебування тут, я радикально змінив свою думку. Ми не повинні дивитися на Україну через призму Росії. Ми повинні шукати напрямки співпраці, які є цікавими для нас. Мені здається, що Україна мала грати на порядок вищу роль у висвітленні того, що відбувається у Росії для європейських країн. Одна з причин,чому я погодився приїхати до Херсону, полягає у тому, що, коли говорять «Новоросія» або «Південний Схід», то у нас ніхто не уявляє про що йдеться. Ми, як Посольство, повинні чітко розуміти, що відбувається в регіонах. Однак це також і ваша роль як експертів, журналістів зрозуміти, які існують загрози, і донести цю інформацію до Києва та Брюсселя. Я дозволив собі цю одну досить критичну ремарку, оскільки ми змушені витрачаємо час, на те, аби розбиратися з пропагандою, замість того, щоб зосередитись на стратегічних питаннях.
Думаю, через 10 років ми зможемо побудувати спільний простір ідей, щоб бути ментально схожими один на одного. Гуманітарний вимір має важливе значення, а тому його не можна ігнорувати. Слід продовжувати співпрацю для поглиблення контактів між людьми, зокрема йдеться про студентську мобільність, обміни вчителями та експертами. Наше сьогоднішнє завдання – це викрити пропаганду, зрозуміти, що дійсно відбувається в Україні, та як саме ми можемо допомогти. У цьому контексті актуальною залишається військова співпраця. Нещодавно відбувся форум військової співпраці на рівні заступників міністрів оборони. Раніше подібних зустрічей не було. Загальний обсяг допомоги, який виділила Чехія Україні у 2014-2015 рр, становить два мільйони євро, також надається гуманітарна допомога”.

{4}
Маріус Януконіс, Посол Литовської Республіки в Україні
Надзвичайний та Повноважний Посол Литви Маріус Януконіс
“Питання «Що може забезпечити безпеку України членство в ЄС чи НАТО?» є дуже складним. Адже ми сьогодні маємо зовсім іншу ситуацію ніж п’ять чи десть років тому. Раніше я міг з більшою впевненістю сказати, що НАТО чи Євросоюз зможе захистити Україну. Я знаю, як було в нашому випадку, коли Литва вступала в НАТО. У нас був чіткий консенсус і у влади, і у суспільства, що єдиним гарантом нашої безпеки є лише НАТО. І ми готувалися до вступу в цю організацію, нам допомагали, але багато чого ми робили самі. Вважаю, що Україні також потрібно сподіватися, в першу чергу, на свої сили. Звичайно, допомога буде, але все буде залежати передусім від України. Сьогодні ми маємо справу не тільки з новими викликами безпеці, але і з інформаційною війною, економічним шантажем. Тому Україна повинна не тільки зміцнювати свою оборону, але й намагатися протидіяти інформаційним атакам, а також посилювати свою енергетичну безпеку”.
{2}

Професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олексій Гарань
“Українці рік протистоять країні, яка має ядерну надпотугу, країні, яка має третій за розміром військовий бюджет у світі. Чому Путіну не вдалося реалізувати в Україні свої сценарії? По-перше, він прорахувався в оцінці української політичної нації. По-друге, за допомогою волонтерів та громадянського суспільства відновилася українська армія. Протягом 2014 року було багато сумнівів й критики стосовно реакції західних держав. Однак слід визнати, що попри всі прогнози європейські країни і США у питанні санкцій діють узгоджено. І ці санкції – це те, що стримує Путіна”.
“Ситуація сьогодні дійсно непроста – маємо справу з гібридною війною, гібридним перемир’ям. Тому критикуючи дії влади,ми повинні пам’ятати, в якій ситуації знаходиться країна, і не потрапляти в той «капкан негативізму», який намагається нам підкинути Путін. В свою чергу ЗМІ весь час це ретранслюють, не через погані наміри, а тому, що потрібно повідомити сенсацію, показати, що ЗМІ налаштовані рішуче. Українцям слід мобілізуватися, адже, коли ти їдеш на передову й спілкуєшся з бійцями, то розумієш, що ми все здолаємо і переможемо. Якщо говорити, про внутрішню політику, то позитивними є закони, які були прийняті. Рано чи пізно це дасть ефект. Україні не дається радикально порвати з минулим (як це було у Литви, Чехії, Польщі), але ми зможемо це зробити еволюційним шляхом. Цей шлях довший та складніший, однак ми просто не можемо не помічати того, що ми йдемо цим шляхом”.

“Чого я боюся? Як не дивно, боюся місцевих виборів в умовах війни та демократії. Як на мене, краще було б ввести воєнний стан й місцеві вибори відкласти в двох областях. Зараз маємо місцеві ради, обрані у 2010 році за часів Януковича, звичайно це не ті люди, які готові проводити зміни, але місцеві вибори стануть складним випробуванням для всіх нас”.

{5}
{6}
Публічна дискусія була організована у рамках проекту Інституту світової політики «Стратегічний дискусійний клуб у регіонах України», що реалізується за підтримки уряду Норвегії. Цей проект є продовженням успішного проекту ІСП, під час якого у 2013 році в Києві відбулося шість засідань Стратегічного дискусійного клубу. За останні 10 місяців ІСП організував 6 регіональних засідань СДК (у Харкові, Запоріжжі, Одесі, Миколаєві, Дніпропетровську та Херсоні), під час яких регіональні екперти, громадські активісти та представники місцевої влади разом з європейськими дипломатами та провідними українськими експертами обговорили найактуальніші питання національної безпеки України.