Проекти

Проект «Стратегічний дискусійний клуб» передбачав проведення змістовних регулярних публічних дискусій зі стратегічних питань національної безпеки України у неформальній атмосфері.Ціллю ІСП було створити постійний діалог між ключовими зацікавленими сторонами задля розробки системних рішень для подолання головних загроз безпеці України та підвищення громадського контролю над сектором безпеки. Засідання Стратегічного дискусійного клубу, що проводились кожні два місяці, були присвячені окремим проблемам національної безпеки України, зокрема, енергетичним, економічним, політичним та зовнішнім загрозам. Всього з відбулося шість засідань СДК за участі відомих українських та європейських експертів, політиків, іноземних дипломатів, акредитованих в Україні, та журналістів. За результатами кожного засідання експерти ІСП готували аналітичну записку, в якій підсумовували рекомендації екпертів щодо зміцнення здатності України протистояти зовнішнім та внутрішнім загрозам. \
Проект реалізовувався за підтримки уряду Норвегії та Офісу зв’язку НАТО в Україні.

1. Перше засідання Стратегічного дискусійного клубу, 17 грудня 2012 року

«Національна безпека України в контексті останніх перетворень у зовнішній та внутрішній політиці»
{19}
{20}
Спікери: Марчін Кожіел, директор Офісу зв’язку НАТО в Україні, Віктор Шлінчак, голова наглядової Ради ІСП, Альона Гетьманчук, директор ІСП, Каріна СТАКЕТТІ, Володимир Огризко, Тор Букквол, Олексій Макєєв, Ігор Смешко, Вaлерій Чалий, Й.В. Йон Ельведал Фредріксен, посол Королівства Норвегії в Україні.
{15}
Фоторепортаж заходу

Аналітична записка «Стратегія національної (не)безпеки: Виклики внутрішньої та зовнішньої політики для національної безпеки України»

У аналітичній записці наголошується, що стратегічна невизначеність і багатовекторність залишається вагомою загрозою для національної безпеки України. Невідповідність задекларованого євроінтеграційного курсу реальним діям українського керівництва у зовнішній та внутрішній політиці лише загострює ті виклики, з яким стикається Україна у зовнішньополітичному безпековому середовищі. З повною версією полісі-бріфу можна ознайомитись тут.

2. Друге засідання Стратегічного дискусійного клубу, 18 лютого 2013 року
«Європеїзація як фактор безпеки»

Під час заходу обговорювалися питання: які вигоди в плані безпеки має європейська інтеграція для України? Чи може ЄС стати новою парасолькою безпеки для України?
{1}
Спікери: Віктор Шлінчак, голова Наглядової Ради ІСП, Ірина Бережна, перший заступник голови парламентського Комітету з європейської інтеграції (Партія регіонів), Валентин Наливайченко (УДАР), Ар’я Макконен, Надзвичайний і Повноважний Посол Фінляндії в Україні, Гейр Флікке, провідний аналітик Норвезького Інституту міжнародних відносин та ін.

Аналітична записка «Європеїзація України як фактор безпеки»

У аналітичній записці процес європеїзації розглядається як чинника змін в Україні, а саме в секторі безпеки. Європеїзація сектору безпеки тісно пов’язана з можливістю розвивати сильні інститути, здатністю забезпечити прозорість прийняття рішень, а також прогнозованістю та послідовністю зовнішньої політики. У полісі-бріфі наголошується,що Україна не повинна фокусуватись на перспективі членства як на основному стимулі європеїзації; європеїзація повинна здійснитись незалежно від того, якими є інтеграційні перспективи. З повною версією полісі-бріфу можна ознайомитися тут.
4. Четверте засідання Стратегічного дискусійного клубу, 6 червня 2013 року

«Роль України у вирішенні затяжних конфліктів»
{7}
Учасники дискусії обговорили зусилля України по врегулюванню затяжних конфліктів на пострадянському просторі в рамках її головування в ОБСЄ.
{8}
{6}
Спікери: Андрій Дещиця, спецпредставник голови ОБСЄ з питань заморожених конфліктів, Борис Тарасюк, народний депутат України, Метью Рожанскі, заступник директора програми Росії та Євразії Фонду Карнегі (США), Владімір Сокор, старший аналітик Jamestown Foundation (Німеччина), Корнел Чуря, старший аналітик Інституту розвитку та соціальних ініціатив “Viitorul” (Республіка Молдова).
{9}
{10}
Аналітична записка «Внесок України у регіональну безпеку: придністровський конфлікт»

Хоча Придністров’я є предметом особливої уваги Києва, процес врегулювання цього конфлікту заходить у глухий кут. У дослідженні наголошується, що учасники переговорів повинні забезпечити добросовісне ведення переговорів, щоб дискусія не зміщалась вбік від ключових питань і елементів переговорного процесу. Крім того, необхідно запобігати будь¬-яким одностороннім діям та спробам збільшити військовий потенціал у регіоні. Для уникнення нових ліній розколу слід розширити участь громадянського суспільства в переговорному процесі. Головний висновок полісі-бріфу – учасники формату 5+2 повинні забезпечити сталий підхід до врегулювання придністровського конфлікту, навіть за відсутності сприятливих умов для вирішення конфлікту. З повною версією аналітичною запискою можна ознайомитися тут.

5. П’яте засідання Стратегічного дискусійного клубу, 18 вересня 2013 року

Україна напередодні Вільнюса: Як змусити економіку працювати на національну безпеку?”
{12}
Українські та європейські експерти обговорили економічну ситуацію в країні напередодні саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі, де мала бути підписана Угода про асоціацію між Україною та ЄС, та перспективи для розвитку економіки, закладені в Угоді про асоціацію. Окрему увагу було приділено застосуванню Росією економічних засобів тиску на Україну.
{13}
{11}
Спікери: Роман Шпек, член ради Національного банку України та екс-посол України в ЄС, Йон Елведал Фредріксен, посол Норвегії в Україні, Марчін Кожіел, директор Офісу зв’язку НАТО, Олександр Литвиненко, заступник директора Інституту стратегічних досліджень, Ірина Бекешкіна, директор фонду «Демократичні ініціативи», Володимир Огризко, екс-міністр закордонних справ і Богдан Соколовський, екс-уповноважений Президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки.

Аналітична записка «Економіка під пресом. Як Україна може врятуватися від торговельного тиску Росії»

Економічні засоби тиску стали головним інструментом російської політики на пострадянському просторі. У дослідженні наголошується, що Україна є абсолютним рекордсменом на пострадянському просторі за кількістю торговельних суперечок (і навіть газових воєн) із Росією. При цьому Україна зберігає один з найвищих серед колишніх радянських республік рівнів економічної залежності від Росії, поступаючись лише Білорусі. Головний висновок– підвищення конкурентноздатності української економіки через розширення співпраці з ЄС має першочергове значення для національної безпеки України. З повною версією аналітичною запискою можна ознайомитися тут.

6. Шосте засідання Стратегічного дискусійного клубу, 16 грудня 2013 року

«Пост-Вільнюс: діагностика української (не)безпеки»
{14}
{16}
Спікери: Андрій Олефіров, заступник міністра закордонних справ України, Вітаутас Ландсбергіс, депутат Європарламенту, Ян Томбінські, голова Представництва ЄС в Україні, Джеймс Шерр, експерт Королівського інституту міжнародних відносин, Аркадій Мошес, експерт Фінського інституту міжнародних відносин, Олександр Чалий, перший заступник Міністра закордонних справ України (2003-2004), Тор Буккволл, старший науковий співробітник Норвезького центру оборонних досліджень, Григорій Немиря, голова комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції, Валерій Чалий, заступник генерального директора з міжнародних питань Центру Разумкова.
{17}
{18}
Фоторепортаж заходу
Аналітична записка «Україна: діагностика національної (не)безпеки»

В аналітичній записці зазначається, що головні виклики для безпеки України мають внутрішній характер. Слабкі інститути, загальна корупція та непрозорість політичного процесу зробили Україну надзвичайно вразливою перед внутрішніми і зовнішніми загрозами, поляризували суспільство та часто породжують кризові ситуації. Нездатність української еліти подолати внутрішні загрози безпеці є причиною періодичних криз в енергетиці, економіці, судовій системі та інших сферах. У дослідженні наголошується, що найбільш релевантним інструментом для підвищення безпеки Україна і подолання причин її вразливості є глибокий і всеохопний процес європеїзації, який би посилив інститути, посприяв викоріненню корупції та підвищив підзвітність та прозорість процесу прийняття рішень.

Десять провідних українських та закордонних експертів долучилися до написання цієї аналітичної записки. Їхні рекомендації щодо подолання основних загроз національній безпеці України були включені у документ. З повним текстом аналітичної записки можна ознайомитися тут.

Засідання Стратегічного дискусійного клубу отримали широке висвітлення в українських засобах масової інформації, а розроблені рекомендації предметом обговорення в експертному середовищі. Однак, на жаль, політичне керівництво української держави не прислухалося до закликів експертів. Багаторічне нехтування питаннями національної безпеки призвело до драматичних подій 2014 року. Усвідомлюючи необхідність продовження змістовних регулярних дискусій з питань безпеки, зокрема із більш широким залученням регіональних експертів, ІСП у 2014 році ініціював проект «Стратегічний дискусійний клуб у регіонах».