Публікації

«Вже майже 10 років президенти країн ГУАМ не збиралися»

Генеральний секретар Організації за демократію і економічний розвиток ГУАМ Алтай Ефендієв здобув вищу освіту в Києві. Азербайджанський дипломат вже не перший рік очолює Секретаріат ГУАМ, організації, створеної у 1997 році. Сьогодні Ефендієв готовий домагатися більш активної позиції цього регіонального об’єднання держав. Він анонсує чергову зустріч глав урядів держав-членів ГУАМ, яка відбудеться у Кишиневі наступного місяця.

Пане Ефендієв, скажіть, чим сьогодні є ГУАМ? Демократія і економічний розвиток – основні цілі організації?

Дійсно, сьогодні ми акцентуємо на економічних питаннях. У нас є угода про зону вільної торгівлі, що набула чинності в 2006 році, сьогодні ми працюємо над її поширенням на простір ГУАМ. Три держави-члени ГУАМ підписали угоду про вільну торгівлю з ЄС, Азербайджан продовжує вести переговори з Брюсселем з цього питання. Не варто забувати про транспортний коридор ГУАМ, концепцію якого було затверджено ще у 2013 році. Сьогодні ми намагаємося перекласти її мовою практичних справ. У 2017 році в Києві пройшла зустріч прем’єр-міністрів ГУАМ, де функціонування зони вільної торгівлі і транспортного коридору були в центрі уваги. Наш транспортний коридор може допомогти зв’язати Європу з країнами Азії та Перської затоки, в цьому є не тільки економічна вигода, але і політична значимість діяльності нашої організації. Якщо ми забезпечимо функціонування привабливого і безпечного транспортного коридору ГУАМ, у його розвитку буде зацікавлене все світове співтовариство. Нагадаю, країни, які входять до нашої організації, згуртовані не лише спільними інтересами, але і спільними проблемами.

У своїй роботі ми намагаємося охопити всі найважливіші сфери економіки – від функціонування транспортного коридору, туризму і сільського господарства до інновацій і сучасних технологій. Ми послідовно боремося з незаконним обігом наркотиків, поширенням тероризму, торгівлею людьми. Важливий напрямок – співпраця у сфері культури, робота з молоддю. На черзі в нашій роботі блок демократичних перетворень, взаємовідносин з ЄС, Радою Європи, ОБСЄ.

Ми говоримо не лише про розширення сфер співробітництва, а й про посилення повноважень, координаційної функції Секретаріату ГУАМ. Минулого року міністри закордонних справ ініціювали процес з визначення перспектив розвитку організації на основі Vision Paper, підготовленого за головування Грузії. Вважаю, ця ініціатива підсилить інтеграційні процеси всередині ГУАМ, роль Організації у формуванні регіону як зони миру, стабільності і розвитку, підвищить її авторитет і значущість на міжнародній арені. Ці питання обговорюватимуться міністрами закордонних справ у жовтні 2018 року в Кишиневі.

Коли ГУАМ створювався в 1997 році, економічною основою його роботи було питання транзиту каспійської нафти. Сьогодні ситуація змінилася?

Це питання не було пріоритетним, основна увага була зосереджена на протидії безпековим викликам, пов’язаним з поширенням наркотиків, незаконним обігом зброї, торгівлею людьми. США активно підтримували наші країни в цьому питанні, допомагали зміцнювати кордони, інституційно зміцнювали правоохоронні, прикордонні та митні органи. Енергетична складова постала трохи пізніше, у міру розробок родовищ на Каспії. Тоді з’явилися кілька альтернативних проектів з транспортування вуглеводнів до Європи через Україну. Однак з огляду на те, що обсяги поставок нафти і природного газу, головним чином з Азербайджану, вже були прив’язані до нової регіональної трубопровідної інфраструктури – Баку – Тбілісі – Джейхан (нафта) і Баку – Тбілісі – Ерзерум (газ), а нових джерел не з’явилося, то просування вказаних ініціатив призупинилося. Сьогодні ситуація дещо змінилася, нарощуються поставки через інфраструктуру регіону нафти з Казахстану, опрацьовується питання приєднання Туркменістану до трубопровідної системи Азербайджану і Грузії для постачань природного газу у європейські країни. Вважаю, що питання про транзит Каспійських вуглеводнів через Україну в Європу може стати актуальним.

Можливо, Туркменістан приєднається до ГУАМ?

Про це поки не йдеться. Визнаю, що в роботі ГУАМ після 2008 року, після російсько-грузинської війни спостерігався спад. Буквально напередодні бойових дій відбувся саміт глав держав ГУАМ у Батумі, і вже майже 10 років президенти країн ГУАМ не збиралися. У минулому році в Києві нам вдалося провести зустріч прем’єрів. У червні поточного року прем’єри держав-членів ГУАМ зустрінуться в Кишиневі. На 2019 рік є передумови для саміту глав держав і урядів під час головування України. Є попит на інтенсифікацію діалогу.

Президент України Петро Порошенко заявив про згортання відносин України і СНД, повноправним членом якого наша країна ніколи не була. Як ви думаєте, це вплине позитивно на ГУАМ?

Не стану приховувати, що ми очікували від України більшого залучення до справ ГУАМ, але до Революції гідності членство в ГУАМ не було серед пріоритетів Києва. У 2014 році, коли Росія блокувала транзит українських товарів в східному напрямку, співпраця в рамках ГУАМ отримала новий імпульс. Транзитний потенціал нашого регіону виявився знову затребуваним, він відповідає нашим спільним інтересам, у його розвитку зацікавлені  різні держави.

Є ще нюанс: Порошенко нещодавно назвав Україну, Грузію, Молдову «приналежними до Західного альянсу», водночас не згадавши Азербайджан …

Держави, що входять до ГУАМ, реалізують свій проект понад 20 років, «Східне партнерство» існує менше, і ми ставимося до нього без ревнощів. До того ж усі держави ГУАМ є його членами. У ГУАМ свої цілі і завдання, свій порядок денний, розрахований на 10-15 років предметних дій, спрямованих на формування зони стабільності, безпеки і розвитку. Якщо Україна, Грузія, Молдова бачать себе в майбутньому членами ЄС, а Азербайджан – стратегічним партнером Європейського союзу, це не є проблемою. До того ж я не виключаю еволюції геополітичного контексту, це не суперечить формату ГУАМ.

 Зустріч глав урядів країн-членів ГУАМ. Березень 2017 року. Фото: Українські новини

Ви слушно зауважили, що країни ГУАМ об’єднані конфліктами на їхній території. Дійсно, це факт. Цікаво, на міжнародній арені четвірка ГУАМ веде узгоджену політику?

Однозначно – так. У рамках ООН ми щорічно виносимо на засідання Генеральної Асамблеї резолюцію про тривалі конфлікти на просторі ГУАМ, прагнемо мобілізувати максимальну підтримку для її ухвалення. У 2017 році я як генеральний секретар та інші представники ГУАМ виступали на засіданні Ради Безпеки ООН. Ми беззастережно підтримуємо територіальну цілісність одна одної. Ми прагнемо використовувати накопичений досвід вироблення узгодженої позиції щодо болючих для наших країн питань. На жаль, деякі європейські держави сприймають позицію ГУАМ як «проамерикансько-деструктивну», і ми намагаємося ламати лід недовіри в цьому випадку.

У цьому контексті зазначу, що в умовах гібридної агресії найпомітнішим є дефіцит інформації. Як виглядає інформаційна політика ГУАМ?

Ми лише зараз приходимо до необхідності консолідованої інформаційної політики ГУАМ. Минулого року в ході зустрічі міністрів закордонних справ ГУАМ в Тбілісі якраз було поставлено задачу сформувати стратегію комунікацій, зараз готуємо зустріч експертів з цього питання. Очевидно, що інформаційна політика повинна бути не лише узгодженою, а й оперативнішою, її часто потрібно вести на випередження.

Цікаво, чи є сила, яка прагне закрити проект ГУАМ?

Такі сили, безумовно, є. ГУАМ не всі сприймають у Росії, там нас вважають антиросійською ініціативою. Ми намагаємося таке ставлення нівелювати. У членів ГУАМ є проблеми у відносинах з Росією, але сама організація ніколи не робила антиросійських заяв.

Біля витоків ГУАМ стояли США, адміністрація Білла Клінтона. Команда Дональда Трампа звертає увагу на ГУАМ?

У 2017 році після тривалої перерви відбулася зустріч міністрів закордонних справ ГУАМ з відповідальною особою Держдепартаменту США, де було підтверджено взаємну зацікавленість у розвитку співробітництва. Зараз необхідно трансформувати цю зацікавленість у практичне співробітництво, і в цьому питанні більше залежить від держав ГУАМ, а не від Вашингтону. Визнаю, що країни Заходу щодо держав ГУАМ не завжди були послідовними, але цей період, сподіваюся, позаду. ГУАМ повинен проявити себе як дієздатний регіональний формат. Ми всередині ГУАМ усвідомлюємо необхідність триматися разом, незалежно від ступеня інтересу США до нашого регіону. Тим більше, останні події в міжнародних відносинах підказують, що подібна стратегія буде єдино вірною. У ЄС немає єдиного підходу щодо ГУАМ, для США цей проект відійшов на другий план, але ми будемо продовжувати свою роботу навіть в умовах невизначеності. Голос ГУАМ повинен звучати впевнено і гучно, ми розраховуємо на тісну взаємодію з нашими партнерами, на зацікавленість сусідніх країн і Китаю в реалізації проекту транспортного коридору ГУАМ.

Організація за демократію та економічний розвиток ГУАМ — регіональне об’єднання чотирьох держав: Грузії, України, Азербайджанської Республіки та Республіки Молдова. В основі утворення цієї форми співпраці лежить єдність позицій країн із подібними політичними й економічними зовнішніми орієнтаціями. Організація створена в 1997 році для протистояння впливу Росії в регіоні й отримала підтримку США. 1999-го організацію було перейменовано у ГУУАМ завдяки вступу Республіки Узбекистан до неї, яка, однак, вийшла з організації 5 травня 2005 року, тож їй було повернено початкову назву. Штаб-квартира розташована у Києві на Майдані Незалежності.

Євген Магда, директор Інституту світової політики

Опубліковано Інформаційним агентством «Главком»