Публікації

Автор дискусійної записки Олена Бетлій, аналітикиня Інституту світової політикиПовний текст дослідження доступний тут.\
Вступ
2. Інтереси України щодо Молдови та Молдови щодо України
2.1. Проблем не існує, але є питання: пакетні домовленості
2.2. Економічне співробітництво: протекціонізм чи вільна торгівля?
2.3. Битва за Дністер
2.4. Національні меншини: проблеми самоідентифікації
2.5. Інтегроване управління кордонами і транскордонна співпраця. Придністров’я
2.6. Придністров’я: політичні питання
3. Хто є хто? Групи інтересів та впливу
4. Наявні ризики і потенційні конфлікти
5. Рекомендації

ВСТУП
Петро Могила (1596-1647) — символічна й об’єднавча постать для українсько-молдовських відносин. Насамперед тому, що нагадує про спільний європейський простір нашого регіону, в якому представник родини молдавських господарів, шляхетний і добре освічений воєводич став київським митрополитом. По-друге, тому, що відсилає нас до часів, сповнених не менших викликів, аніж сьогодення, з яких Могила зумів вивести паству завдяки низці заходів, спрямованих на виховання нового освіченого покоління та опертя на прадавню руську християнську ідентичність. Ми б назвали постать рівня Петра Могили успішним реформатором, сучасники ж Могили назвали його оборонцем руських прав, тим, хто приніс спокій Русі, бо «усе добре справить, добре направить» .
Обравши «європейську інтеграцію як стратегічну мету обох держав» , Україна та Молдова знову розбудовують двосторонні відносини в спільному європейському просторі. Зміцнення їхньої державності також залежить від успішного реформування та відновленої політичної ідентичності. Окрім того, рух до ЄС можна розглядати стимулом для зміцнення двосторонньої співпраці завдяки спільно реалізовуваним проектам та спільному досвіду європеїзації.
Європейський вибір України та Молдови підкреслюється й символічними політичними жестами керівництва обох країн. У складний для України період, у час російської агресії в Криму, 17 березня 2014 року прем’єр-міністр Молдови Юріє Лянке здійснив робочий візит до Києва і зустрівся з новообраним прем’єром Арсенієм Яценюком. Цей візит став проявом проукраїнської політики Кишинева, який у такий спосіб підкреслив, що потребує демократичної європейської сусідки. Сприйнятим як жест підтримки проєвропейських сил у Молдові був візит президента Петра Порошенка разом із президентом Польщі Броніславом Коморовським до Кишинева 20 листопада 2014 року напередодні проведення парламентських виборів у Молдові. «Альтернативи європейському шляху розвитку Молдови не буде», — такими сподіваннями поділився під час візиту Порошенко . Важливість подальшої взаємної підтримки проєвропейських сил та європейських прагнень одна одної підкреслювалася й надалі. Сповненими політичного символізму були й взаємна присутність міністрів оборони України та Молдови на парадах до 25-річчя незалежності України та Молдови у Києві та Кишиневі відповідно. Налагодженою є і міжпарламентська співпраця. Значною мірою внаслідок ґрунтовної обізнаності з ситуацією в Молдові і володінням інформацією про розвиток українсько-молдовських відносин народного депутата України, голови групи міжпарламентських зв’язків із Республікою Молдова Павла Унгуряна. Співпраця делегацій України і Молдови в ПАРЄ дозволяє використовувати і цей майданчик для захисту територіальної цілісності України і Молдови.
На сьогодні можемо вважати двосторонню співпрацю активною і насиченою. Попередня відсутність посла України у Молдові (листопад 2014 — вересень 2015) вплинула на те, що вирішення деяких питань загальмувалося. Окрім того, певний «застій» у стосунках був також пов’язаний із російською агресією. Однак 2016 рік ми можемо вважати проривним, що відзначилося у пожвавленні діалогу на найвищому рівні та в підготовці низки двосторонніх заходів: зустріч президента України Петра Порошенка та прем’єр-міністра Республіки Молдова Павла Філіпа в Одеській області 7 жовтня 2016 року, заплановані на наступні місяці 2016 року зустрічі співголів міжурядової комісії першого віце-прем’єр-міністра, міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва та віце-прем’єр-міністра, міністра економіки Республіки Молдова Октавіана Калмика у Кишиневі (поновлення діяльності міжурядової комісії) та прем’єр-міністрів Володимира Гройсмана і Павла Філіпа (відкриття мосту «Бронниця-Унгурь» із впорядкованими пропускними митними пунктами). Не менш активним є діалог між відомствами — оборони, екології, інфраструктури, а також прикордонниками та митниками. З огляду на те, що співпраця між державами здійснюється в форматі виконання пакетних домовленостей відповідно до принципу «ніщо не узгоджено, поки все не узгоджено», левова частка успішного виконання домовленостей залежить від ефективної координаційної ролі міністерств закордонних справ України та Молдови відповідно.
Таким чином, обидві сторони сьогодні демонструють волю виконати попередні домовленості і перейти до нового етапу відносин. Зокрема, кожна зі сторін пропонує фокусуватися на діалозі як найкращому форматі для виконання пакетних домовленостей, трактуючи відповідні напрямки двостороннього співробітництва не проблемами, а питаннями, які уже вирішуються. Відповідно, є привід до попереднього оптимізму, що визначені раніше експертами чотири блоки проблем у відносинах –демаркація кордонів, взаємні претензії на майно, умови функціонування Новодністровської гідроелектростанції та питання навколишнього середовища — перейдуть у категорію розв’язаних питань.
Відтак окрім ефективного та швидкого виконання пакетних домовленостей та успішної імплементації Угоди про Асоціацію (УА) і Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) з ЄС, що є взаємним інтересом обох держав, серед інших інтересів можемо виокремити такі:
України щодо Молдови:
– контроль державного кордону між Україною та Молдовою, особливо придністровської ділянки, від чого залежить безпека України;
– протистояння російській пропаганді та збільшення впливу «м’якої сили» України в Молдові;
– розгортання економічного співробітництва та доброзичлива економічна політика Кишинева, що унеможливить використання інструменту «торговельних воєн» у майбутньому;
– багатостороння співпраця з українською діаспорою у  Молдові;
– врегулювання конфлікту у Придністров’ї.
Молдови щодо України:
– міжнародна безпека та встановлення територіальної цілісності України;
– розвиток інфраструктурних проектів як платформи для глибшого співробітництва та туризму;
– екологічна ситуація;
– облаштування міждержавного кордону;
– розвиток економічних відносин;
– співпраця з регіонами України;
– підтримка молдовської меншини в Україні;
– врегулювання конфлікту у Придністров’ї.

Публікацію підготовлено у рамках проекту Інституту світової політики «Аудит зовнішньої політики України». Цей проект виконується за підтримки «Чорноморського фонду для регіональної співпраці» Німецького фонду Маршалла (GMF), та «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів України», яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.
Зміст дослідження є винятково відповідальністю Інституту світової політики та не обов’язково відображає погляди Німецького фонду Маршалла, уряду Швеції, Міжнародного фонду «Відродження», Фонду розвитку аналітичних центрів.