Президента Віктора Януковича запросили до Японії на тлі динамічного зближення між Україною та Китайською Народною Республікою.1. Наскільки важливий візит Президента Віктора Януковича до Японії?\
У даному випадку інтерес до Києва фактично був спричинений регіональним суперництвом Токіо і Пекіна. Це до певної міри свідчить про небажання Японії випускати Україну з виду попри те, що Україна ніколи не фігурувала у списку пріоритетних країн для Японії на «пострадянському просторі» (на відміну від країн Центральної Азії). Інтерес до Києва в Країні вранішнього сонця носить швидше фрагментарний, непостійний характер. Про це, зокрема, свідчить той факт, що за 20 років незалежності України до Києва не завітав жоден прем’єр-міністр Японії. Більш ніж обережно поводиться Токіо і в інвестуванні в українську економіку – японців традиційно стримує недосконалість інвестиційного клімату в Україні. Загалом, візит президента Януковича до Японії носить символічний характер. Тобто, наповнення цього візиту конкретним змістом очікувати не варто.
2. У чому полягає основна інтрига візиту?
Японія в останні місяці несподівано опинилася в епіцентрі внутрішньополітичних подій в Україні. Генпрокуратура України висунула проти колишнього прем’єр-міністра України звинувачення в нецільовому використанні коштів, які надало Токіо для Києва в рамках Кіотського протоколу. У березні 2009 року Організація розвитку нової енергії і промислових технологій підписала договір про купівлю в Україні 30 млн. тонн квот на викиди парникових газів. Токіо виявилося мимохіть втягнутим у внутрішній конфлікт в Україні. Це доволі чутливий момент візиту Президента Віктора Януковича, оскільки японська сторона намагатиметься усіляко уникати навіть згадки про цю історію. Японія розглядає ситуацію навколо Тимошенко й Кіотського протоколу виключно внутрішньополітичною справою України. Українській владі не слід розраховувати на будь-які коментарі з боку японської сторони на цю тему під час візиту Президента. Так чи інакше, Японія має бути готова до того, що їй не уникнути медійного шлейфу у зв’язку з ситуацією навколо Кіотського проколу та звинувачень на адресу Тимошенко. А це може свідчити якраз про невдало підібраний час для здійснення такого візиту.
3. Наскільки безпроблемними є відносини між Україною і Японією?
У цілому співпраця між Києвом та Токіо зовні виглядає безхмарною. Не тому, що у двосторонніх відносинах не спостерігалось жодних проблем, а тому, що будь-які труднощі виходять на публічний чи політичний рівень. Схоже, що Токіо віддає перевагу непублічному вирішенню труднощів у відносинах з українськими колегами. І досить часто для цього вистачає розмови посла Японії в Україні з представниками українського уряду. Так, скажімо, не є секретом незадоволення Японії тим, як відбувалась реконструкція міжнародного аеропорту «Бориспіль», на яку японська сторона виділила 180 млн. доларів строком на 30 років. А саме – Токіо було занепокоєне, що Україна гальмувала початок будівельних робіт. Один з останніх не дуже приємних сюжетів українсько-японського співробітництва пов’язаний з візитом Віктора Януковича до Китайської Народної Республіки. Йдеться про те, що саме в день візиту Президента України до КНР у Пекіні відбувалися заходи з нагоди річниці завершення Другої світової війни. У Токіо були стурбовані, що і український лідер може взяти участь у заходах, присвячених завершенню Другої світової війни і тим самим підтримати Китай у його інтерпретації подій шістдесятирічної давності, яка не сприймається в Токіо. Крім того, японці були здивовані тим, що в минулому році Україна одночасно з Росією вперше почала відзначати на офіційному рівні День закінчення другої світової війни.
4. Якими є очікування від візиту?
Для України важливо заручитися інвестиційною підтримкою Японії. Однак із огляду на двосторонні проблеми в бізнес-сфері в попередні роки, навряд чи українська делегація зможе очікувати на прогрес з японської сторони. Під час візиту Віктора Януковича відбудеться українсько-японський бізнес-форум, проте він носитиме швидше протокольний характер. Потенційні інвестори очікують конкретних результатів від впровадження реформ в Україні – зокрема, судової, що гарантувало б захист вкладених коштів. Візит, крім того, знаменуватиме відновлення політичного діалогу. Хоч, як вже зазначалось, тло приїзду Віктора Януковича – присутність «японського сліду» в справі опозиціонерки Юлії Тимошенко – навряд чи сприятиме комфортним бесідам.
Проте, Японія доволі послідовно підтримує проекти, пов’язані, наприклад, з організацією ГУАМ. Зокрема, на сьогодні акцент ставиться на проект, в якому йдеться про розвиток туристичних маршрутів в країнах ГУАМ. Щоправда, за президентства Віктора Януковича тема співпраці в рамках цього об’єднання фактично не порушувалася. Цілком імовірно, в Токіо будуть ставити запитання українському гостеві про майбутнє ГУАМ, і чи варто Японії і надалі підтримувати його проекти.
5. Як розвивалась економічна співпраця між Україною та Японією?
Відповідно до даних Держкомстату України у 2008 році експорт із України до Японії становив лише 115,7 млн. доларів, при цьому імпорт із Японії сягав майже 3 млрд. доларів. Практично увесь експорт із Японії становлять автомобілі, у 2008 році вони становили 83% від загальної кількості експортованої із Японії продукції. У 2009 році як наслідок економічної кризи торговельній показники суттєво впади. Із України до Японії здебільшого поставляється зерно (60% від загальної кількості експортованої продукції). Японія також відома тим, що надає Україні значні суми грантової допомоги. Мільйони коштів – на чорнобильські програми, на обладнання для Національного академічного театру опери і балету ім. Шевченка, на київській міській дім дитини «Берізка», на проекти для лікарні «Охматдит», Національної філармонії, Музею історії.
6. Чим у майбутньому цікава Україна Японії, а Японія – Україні?
Україна цікава Японії з двох позицій. Перша – потенційно привабливий ринок для інвестування. Україна – сусід Євросоюзу, і ця близькість підвищує інтерес японського бізнесу – далеко не перший рік йдуть розмови про те, аби перевести капітал із країн Центральної Європи, оскільки в Україні дешевший ринок оплати праці. Утім, цього не сталося із уже згаданих причин. Другий чинник – певні історичні передумови. Токіо і Київ мають чимало спільного. Дуже часто делегації двох країн згадують, що Україна і Японія стали жертвами ядерного інцидентів (бомбуванні Хіросіми і Нагасакі – вибух на Чорнобильській АЕС). Напевно, саме з цих причин Токіо виділило Києву мільйони доларів на підтримку реабілітаційних програм.
Третій чинник – стратегічне розташування. Україна, як і Японія мають доволі чутливі переговори з Росією щодо лінії кордону. У випадку з Токіо йдеться про три острови, які Росія вважає своїми, а Японія – своїми. У випадку з Україною можна говорити про тривалий процес делімітації лінії кордону з Росією на суходолі, лише зараз починаються переговори щодо демаркації (позначення на місцевості). Досі не завершений переговорний процес щодо розмежування Азовського моря, Керченської протоки. Японцям і українцям може бути корисним обмін досвідом щодо тактики ведення переговорів із росіянами. Тим більше, президент Віктор Янукович обіцяє поставити крапку в прикордонних питаннях із Росією вже в цьому році.
Японія цікава Україні своїм місцем на міжнародній арені – учасник G8 («Групи Восьми», більш відомо у нас як «Велика Вісімка»). Японія – відомий донор міжнародної допомоги. Японські банки мають привабливі інвестиційні пропозиції – утім, після випадку з «Борисполем», Україні доведеться добряче попотіти, аби реанімувати довіру банківського сектору Країни вранішнього сонця.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОЗВИТКУ ДВОСТОРОННІХ ВІДНОСИН
ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ СТОРОНИ:
1. Відновлення довіри бізнесового, банківського секторів Японії до України. Прихід багатомільйонних інвестицій може вирішити проблему виходу країни з фінансово-економічної кризи, забезпечення українців робочими місцями на компаніях із відомими всьому світові назвами. Реалізація обіцяних президентом Віктором Януковичем реформ в економічній, в судовій сфері може сприяти притоку японського капіталу в Україну.
2. Розвиток співпраці в питанні енергоефективності. Постійні енергетичні кризи, подорожчання енергоресурсів вимагають від України ощадливості і економії. Японія має власний досвід і технології, які могли б допомогти Україні в цьому питанні.
3. Проведення Україною збалансованої політики в Азійському регіоні. Не слід підтримувати ініціатив Китайської Народної Республіки, від яких, із одного боку, не виграватиме Україна, а з іншого, страждатиме співпраця з Японією. Слід пам’ятати про непрості відносини Токіо і Пекіна, про їхнє регіональне суперництво.
4. Вирішення питань, пов’язаних із порушенням зобов’язань Україною в рамках Кіотського протоколу. Не втягування надалі Японії у внутрішні політичні справи.
ДЛЯ ЯПОНСЬКОЇ СТОРОНИ:
1. Розгляд можливості візиту до України прем’єр-міністра Японії. Такий візит зруйнує асиметрію в українсько-японських політичних відносинах та продемонструє важливість Києва для Токіо.
2. Незважаючи на вкрай обережну позицію Японії щодо внутрішньополітичної ситуації, японська влада має дати зрозуміти президенту України, що вона зацікавлена саме в демократичному партнері на пострадянському просторі.
3. Ініціювання і проведення зустрічей бізнесменів, політиків, незалежних експертів двох країн, на яких японська сторона могла б оприлюднити власні рекомендації щодо поліпшення інвестиційної привабливості України. Це могло би сприяти приходу японського капіталу до України. Такі зустрічі можна було б провести в українських регіонах, які є привабливими для японських інвестицій. Зокрема, і в контексті перенесення виробництва до України деяких японських компаній з країн Євросоюзу, які межують з Україною.
4. Подальший обмін досвідом між українськими та японськими дипломатами щодо ведення переговорів з Росією на тему делімітації морського кордону.
ОСНОВНІ ВІХИ УКРАЇНСЬКО-ЯПОНСЬКОГО СПІВРОБІТНИЦТВА
28 грудня 1991 року – Визнання Японією незалежності України
26 січня 1992 року – Встановлення дипломатичних відносин
22-25 березня 1995 року – Візит до Японії Президента України Леоніда Кучми
30 червня – 1 липня 1996 року – Візит до України міністра закордонних справ Японії Ікеда
18-20 травня 1997 року – Візит до Японії міністра закордонних справ України Геннадія Удовенка
10-12 березня 1998 року – Візит в Японію міністра закордонних справ України Удовенка (президента 52-ої сесії Генасамблеї ООН)
Червень 2000 року – Візит в Японію міністра закордонних справ України Бориса Тарасюка (участь в церемонії похорону колишнього прем’єр-міністра Японії пана Кобучі)
26-29 травня 2003 року – Візит в Японію голови Верховної Ради України Володимира Литвина
31 серпня – 2 вересня 2003 року – Візит до України міністра закордонних справ Японії пані Кавагачі
8 -11 липня 2004 року – Візит міністра закордонних справ України Костянтина Грищенка
20-23 липня 2005 року – Візит до Японії Президента України Віктора Ющенка
30 червня – 1 липня 2006 року – Візит в Україну міністра закордонних справ Японії пана Асо
24-26 березня 2008 року – Візит до Японії міністра закордонних справ України Володимира Огризка
25-26 березня 2009 року – Візит в Японію прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко
ДОПОМОГА ЯПОНІЇ В ЦИФРАХ
79 млн. доларів виділила Японія на програми допомоги, пов’язані з Чорнобилем
19 млн. доларів Японія надала Україні на цілі, пов’язані з ядерним роззброєнням
180 млн. доларів Японія надала на реконструкцію аеропорту «Бориспіль»
540 млн. доларів кредиту очікує Україна від Японії на реалізацію масштабного проекту мостового переходу через ріку Південний Буг в Миколаєві.
ОФІЦІЙНО ПРО ВІЗИТ(Джерело: Адміністрація Президента України)
Президент Віктор Янукович відвідає Японію з офіційним візитом 18-21 січня. Планується його аудієнція у імператора Японії Акіхіто, проведення комплексних переговорів з прем’єр-міністром Наото Каном та зустрічей зі спікером Палати представників (нижньої палати) парламенту Такахіро Йокоміті і головою Палати радників (верхньої палати) парламенту Такео Нісіокой. Передбачається виступ Президента України в штаб-квартирі Японської федерації бізнесу «Кейданрен» у рамках двостороннього бізнес-форуму за участю керівництва провідних корпорацій Японії. 19-21 січня Янукович відвідає міста Кіото й Осака. Крім того, заплановано виступ Президента щодо поточної ситуації в Україні та її зовнішньополітичних пріоритетів перед професорсько-викладацькими і студентськими колами Кіотського університету. У рамках візиту передбачається підписання низки двосторонніх документів, спрямованих на поглиблення співпраці та реалізації конкретних проектів, зокрема спільної заяви з українсько-японському глобального партнерства і кредитної угоди між Державним експортно-імпортним банком (Укрексімбанком) та Японським банком міжнародного співробітництва про відкриття другої кредитної лінії. Головну увагу в ході візиту буде приділено залученню інвестиційних і технологічних можливостей Японії та її адміністративних одиниць для забезпечення модернізації української економіки, розвитку інфраструктури, початку конкретних масштабних спільних проектів, зокрема в рамках підготовки до проведення в Україні чемпіонату Європи з футболу в 2012 році, а також прийняття рішень щодо створення сприятливих умов для подальшого зростання обсягів двостороннього товарообігу.
При використанні матеріалу посилання на ІСП обов’язкове.
Тема коментаря
Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme.
Тема коментаря
Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme.