Публікації

b-00006176-a-00001108
Діагностика національної (не)безпеки

17:32 17-12-2013

Газета “День” про шосте засідання Стратегічного дискусійного клубуЦе можливо, збіг, але підсумкове засідання Стратегічного дискусійного клубу на тему «Пост-Вільнюс: діагностика національної (не)безпеки», відбулося в революційну ситуацію і більше того, напередодні візиту президента України Віктора Януковича до Москви, де, очікується підписання низки угод та меморандумів про співпрацю між двома країнами. І як відзначив у своєму вступному слові Віктор ШЛІНЧАК, голова Наглядової Ради Інституту світової політики, який проводив шосте засідання цього клубу, у нас немає тривоги з приводу підписання угоди про асоціацію, побоювання чи часом президент не привезе шпаргалки, яка розірве Україну, як це було в 2004 році, коли російські політтехнологи привезли сценарії розколу країни на три сорти.\
І тому головне питання для експертів, учасників стратегічного клубу, у якому брали участь представники влади, зазначив Шлінчак, у якому напрямку буде розвиватися Україна після розв’язання кризи.

Випереджаючи запитання щодо наслідків підписання угод у Москві, заступник міністра закордонних справ України Андрій Олефіров сказав, що якби бачив загрозу європейській інтеграції, то звільнився би. Дипломат зазначив, що він бачив проекти угод і меморандумів — вони не стосуються вступу до Митного союзу, а економічних напрямків, мобільності, розвитку прикордонних пунктів. «Найбільша загроза, зазначив Олефіров, це надмірні очікування і потім розчарування».

Тим часом голова Литовської держави (1990—1992), депутат Європейського парламенту Вітаутас ЛАНДСБЕРГІС розповів, що його країна будувала суверенітет фактично в оточенні ворожої держави і домоглася успіху завдяки тому, що у нас існував демократичний рух за демократичну і незалежну державу, який мав широку підтримку серед народу.

«Для нас було головне вийти на новий рівень, а проблеми з’явились пізніше, коли ми почали реалізувати цей курс. В Україні це вийшло дещо половинчасто. Можливо це пояснюється світоглядом, адже у нас була пам’ять про незалежність до Другої світової війни і опір радянській владі тривав 10 років», — сказав ЛАНДСБЕРГІС.

Голова Представництва Європейського Союзу в Україні Ян ТОМБІНСЬКІ пояснив, що ідея Асоціації з ЄС полягала в тому, як вирішити у суверенний спосіб модернізацію щоб Україна стала сильнішою як всередині, так і зовні.

І досить дивно, зазначив він, коли кожного разу питання газу ставало питанням національної безпеки. «І тому питання полягає в тому, як знайти для України ліки, аби вона стала стійкою, оскільки, як виявилось, 20-річна модель функціонування була неспроможною забезпечити безпеку країни. А ЄС за 50 років акумулював досвід вирішення різних криз, у тому числі як позбутися залежності в енергетичній галузі. Окрім того, асоціація з ЄС — це гарантії для тих, хто хоче інвестувати в країну», — сказав Томбінські.

Директор дослідницької програми зі Східного партнерства ЄС і Росії, Фінський інститут міжнародних відносин, Аркадій МОШЕС звернув увагу на те, що Росія знає слабкі сторони України і саме головне як їх використати на свою користь. Разом з тим фінський експерт зазначив, що більшість росіян не розуміють, що відбувається в на Майдані в Україні, і який вплив це матиме на Росію. За його словами, нинішня криза в Україні відбувається на тлі погіршення економічної ситуації в Росії. Що характерно, зазначив Мошес, падіння товарообігу відбувається також між Росією і Білоруссю, членом Митного союзу.

«І навіть якщо хтось у Росії мав за мету підкорити Україну, то в Москві прорахувалися, що після провалу Вільнюського саміту не буде протестів. Росія також не зацікавлена в банкрутстві України, бо розвиток відносин з нею має важливе значення особливо в енергетичній сфері. Окрім того, росіяни зрозуміли, українці не можуть платити на газ. Тому Кремль готовий переписати угоду і зберегти існуючу систему. А масові субсидії України не будуть популярні в Росії», — сказав Мошес. На його думку, обидві сторони розуміють слабкість України, і можливо це буде використано для виборах 2015, але це не допоможе країні в довгостроковому плані.

Науковий співробітник, Програма з питань Росії та Євразії, лондонський Королівський інститут міжнародних відносин Джеймс ШЕРР зізнався, що він не знає, як завершиться нинішня криза в Україні. На його думку, нинішня влада зацікавлена у «ленінському компромісі, тобто нечесному компромісі і це зрозуміли в ЄС. Британський експерт зазначив, що останні 20 років Захід давав багато порад, якою має бути Україна, але ніхто не сказав, як змінити країну, якщо багато інституцій стали депрофесійними, деморалізованими.

Голова комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції Григорій НЕМИРЯ вважає, що зараз головна загроза, як ліквідувати розрив між урядом, якому не потрібні європейські цінності, а гроші, та Майданом, якому не треба грошей, а європейські цінності.

Голова Служби безпеки України (2003 2005) Ігор СМЕШКО вважає, що головною проблемою України є слабкість демократичних інституцій та відсутність ментальної єдності України. І ключем до виходу з кризи, на його думку, має стати демократія, верховенство права і євроінтеграція, при поверненні до парламентсько-президентської республіки і виборами з відкритими списками, обмеження влади з боку громадянського суспільства.

Перший заступник Міністра закордонних справ України (2003—2004), державний секретар МЗС України з питань євроінтеграції (2001—2003) Олександр ЧАЛИЙ вважає, що влада змарнувала шанс у Вільнюсі, коли була можливість підписати угоду і мобілізувати суспільство на її імплементацію аби витримати російський тиск.

Шерр нагадав, що фундаментом радянської системи була політика розділяти опонентів і направляти їх один проти одного, тому він вважає, що зараз важливо зберегти мирний дух Євромайдану, спрямований на європейські цінності.

Досить цікавим була пропозиція старшого наукового співробітника, Норвезький центр оборонних досліджень Тора БУККВОЛЛА, який вважає, що в 2015 році українська еліта повинна зібратися і обговорити правила, як їм жити за правилами зокрема верховенства права.

Для директора Офіс зв’язку НАТО в Україні Марчіна КОЖІЕЛЯ, події в Києві нагадали 1980—1981 рік у Польщі. Він вважає, що попри все Україна рано чи пізно буде європейською державою.