Публікації

Блог заступника директора Інституту світової політики Катерини Зарембо для “ГЛАВКОМУ”Інформація, яка з’являється у ЗМІ останнім часом, та спілкування з представниками Євросоюзу підтверджують: символічного оголошення про парафування Угоди про асоціацію на грудневому саміті Україна-ЄС може не відбутися. При цьому думка представників українського експертного середовища практично одностайна – УА має бути парафована якнайшвидше. Утім, незважаючи на останню резолюцію Європейського парламенту та заяви українського громадянського суспільства, питання щодо парафування Угоди до кінця поточного року залишається відкритим та, на жаль, сумнівним.\

Країни-члени ЄС прийматимуть консенсусне рішення щодо парафування у грудні – або під час зустрічі Міністрів закордонних справ у Раді ЄС, або на засіданні Комітету постійних представників. Так чи інакше, питання має бути вирішене до 12 грудня – принаймні, таку дату називають представники Німеччини. Фактично, офіційної процедури щодо ухвалення парафування угод з країнами-партнерами у ЄС немає. Така зустріч представників країн-членів є безпрецедентною: вперше парафування документу має таку політичну вагу, що вимагає консенсусного рішення від ЄС-27.

Україна, як відомо, потріпала чимало нервів Європейському Союзу протягом переговорного процесу щодо Угоди про асоціацію, який тривав довгих чотири роки. 2011 рік був особливо важким: то Україна загравала з пропозицією Росії щодо Митного Союзу, то відкрила кримінальні справи проти представників опозиції. Зрештою, офіційний Київ забив останній цвях у єесівські надії щодо втішного вирішення слизької ситуації із дотримання демократичних норм в Україні обвинувальним вироком колишньому екс-прем’єру. Позицію Брюсселю можна зрозуміти.

Але Угода про асоціацію має бути парафована. Дозволю собі спробувати відповісти на ті питання та застереження представників ЄС, які мені доводилося чути найчастіше.

1. Парафування Угоди про асоціацію позбавить ЄС важелів впливу на Україну.

Зовсім ні. Парафування – це символічна процедура, яка засвідчує, що сторони згідні з кожним словом у документі, про який йдеться. Українська влада і громадянське суспільство чудово розуміють, що угоду ще необхідно підписати та ратифікувати з обох сторін. Саме на етапі після парафування ЄС може і має висувати вимоги стосовно дотримання демократичних норм.

При цьому той факт, що Угода є повністю готовою до підписання, та зволікання з цим з боку української влади дадуть змогу громадянському суспільству України чинити додатковий тиск на владу.

Якщо Угода не буде парафована зараз, Януковичу і Ко буде легко оголосити про те, що ЄС відмовився від України. Українське громадянське суспільство, у свою чергу, буде відчувати брак аргументів щодо спростування цієї тези. Українські експерти, журналісти, пересічні громадяни та сама ув’язнена Юлія Тимошенко закликають ЄС парафувати Угоду. Якщо цього не буде зроблено, це означатиме, що ЄС не почув ці заклики.

2. Угода вступить в силу тільки після ратифікації. Яка користь Україні від парафування, якщо технічно воно нічого не змінює?

Саме у символізмі парафування для України криється велика цінність. Для українців це означає, що ми на один крок стали ближче до ЄС. Це нагорода за зусилля українських дипломатів та українського громадянського суспільства. Якщо парафування позаду, Україні стає більше втрачати від відмови від курсу на європейську інтеграцію.

Брюссель має чітко та суворо оголосити: парафування – остання поступка українській владі, і висунути чіткі умови, за яких відбудеться підписання Угоди. До того ж, не варто забувати про санкції щодо окремих українських чиновників, які можна вже зараз використати як запобіжний та попереджувальний засіб.

3. Пересічні українці не зрозуміють різниці між парафуванням та підписанням. Українська влада подасть парафування як більшу перемогу, ніж воно є насправді.

Перепрошую, але в Україні залишаються вільні медіа, які зроблять свою роботу сумлінно та роз’яснять, що дійсно означають результати церемонії парафування. Більш того, навіть якщо представники влади в Україні дозволять собі декілька разів «обмовитися», мовляв, «Україна стала асоційованим членом ЄС», практично одразу після парафування українські ЗМІ та експерти розпочнуть дискусію про підписання Угоди. Таким чином, навіть пересічний українець рано чи пізно, і точно задовго до парламентських виборів в Україні, довідається, що парафування – це ще далеко не крапка у епопеї щодо УА.