Цей тиждень був особливо показовим у тому плані, як українському споживачу інформації – і навіть досить освіченому – можна легко впарити (даруйте, за словесну грубість) «потрібну» інформацію про Україну й НАТО.Передусім маю на увазі інформаційний ажіотаж навколо деяких рекомендацій, котрі дала загадкова міжпартійна комісія в США, і суть яких зводилась до того, що адміністрації Обами потрібно негайно припинити підтримувати членство України й Грузії в НАТО в ім’я гарних відносин з Росією. \
Взагалі, у тих, хто ознайомився зі змістом 19-и порад новому президенту, які, власне, й видала на-гора ця комісія, може скластись враження, що вони писались під диктовку як мінімум міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, як максимум – президента Дмітрія Медвєдєва. Бо окрім наболілих пунктів про Україну, Грузію та НАТО, рекомендувалось розвивати систему ПРО в Польщі та Чехії тільки спільно з росіянами (хто ще не знає, саме розширення НАТО за рахунок України та Грузії, а також відхід в питанні ПРО – це дві умови, які напівофіційно висунула Москва адміністрації Обамі для того, аби перезавантаження стало фактом, а не символічною кнопкою, котру презентувала Хілларі Клінтон своєму російському колезі).
І такий «диктант» (принаймні усний) дійсно міг відбутись, адже керівники цієї комісії – колишні сенатори Гарі Харт і Чак Хейгел – напередодні побували Москві та зустрічались з Дмітрієм Медвєдєвим, при цьому спокійно оминувши Київ та Тбілісі. А ще – свої рекомендації вони готували для замовлення невідомого у міжнародному масштабі Белферського центру з питань науки та міжнародних справ (Belfer Center for Science and International Affairs), який кажуть – о, несподіваний збіг – завжди був досить прихильним до Росії.
Однак, залишимо за кадром той факт, що президенту Росії у час глибокої економічної кризи вистачає часу, аби «вигулювати» колишніх американських сенаторів. Важливіше інше: з якого дива українські медіа та навіть окремі експерти сприйняли цю міжпартійну комісію (її повна назва «The commission on US policy toward Russia») як сенатську, а висновки про євроатлантичне майбутнє людей, які давно випали з обойми, кваліфікували ледве не як поради держсекретаря Сполучених Штатів?
І це при тому, що у вівторок побачили світ інші рекомендації, які зокрема стосуються й України з НАТО, але про них чомусь – суцільна тиша. Навіть незважаючи на те, що їх підготували не загадкові екс-сенатори, а визнані знавці регіону – Стівен Пайфер та Андерс Аслунд на замовлення впливового Брукінгс Інституту (The Brookings Institution). Можливо вся справа в тому, що у цих рекомендаціях, розміщених у роботі «Engaging Ukraine in 2009» («Залучаючи Україну в 2009-му») не фігурує заклику до Адміністрації Обами відмовитись від підтримки України та Грузії в НАТО, і тому вони видались нецікавими для російських медіа? Відповідно і для українських, бо більшість з них, на жаль, продовжує лише настирно копіювати те, що закидають у всесвітню павутину росіяни. Так само, до речі, не мала широкого розголосу й попередня робота Стівена Пайфера, підготовлена на замовлення авторитетної Ради з зовнішніх відносин США (Council on Foreign Relations), до думки якої дійсно прислухаються у Білому Домі та Держдепі. Так от, обидві ці доповіді містять одну рекомендацію: адміністрація Обами повинна продовжити підтримувати інтеграцію України в НАТО. І оскільки ПДЧ на даному етапі досягнути неможливо через відсутність консенсусу в самому НАТО та політичну ситуацію в Україні – робити це вона має на основі Річних національних програм, зміст яких, як зазначають автори останньої доповіді, у більшості випадків, якщо не у всіх, збігається зі змістом Планів дій щодо членства.
Кому більше вірять у Держдепі та Білому Домі – дізнаємось згодом. Проте, перші сигнали з американської столиці, про які мені стало відомо, більше збігаються з висновками, підготовленими якраз для Брукінгс Інституту та Ради зовнішніх відносин. Зокрема, на зустрічі з в.о. міністра закордонних справ Володимиром Хандогієм Хілларі Клінтон зауважила: США так само підтримуватимуть інтеграцію України в НАТО. Єдине її прохання, за нашою інформацією, стосувалось того, аби Київ подбав про більшу внутрішньополітичну єдність навколо цього питання.
Тема коментаря
Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme.
Тема коментаря
Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme.