Новини

23 квітня 2019 року Інститут світової політики провів прес-конференцію і експерту дискусію на тему «Зовнішня політика України – план п’ятирічки». В рамках даної прес-конференції була представлена презентація, в якій співробітники Інституту світової політики проаналізувати основні виклики для національної зовнішньої політики на ключових напрямках. Також учасники прес-конференції дали практичні рекомендації як має себе поводити нова президентська команда, враховуючи виклики і ризики на основних векторах зовнішньої політики України.

Традиційно прес-конференцію почав директор ІСП Євген Магда. Перш за все він проаналізував загальні виклики, які будуть стояти серед українською зовнішньою політикою. Євген Магда серед таких викликів відзначив високий рівень турбулентності в міжнародних відносинах, брак консолідованих національних інтересів, агресивні наміри РФ. Окрім того, на думку директора ІСП, негативно на зовнішній політиці України буде позначатися брак управлінського досвіду нового президента, незавершеність процесу формування команди. Врешті решт негативним чинником на наступні роки буде і зростаюча втома населення від російської агресії на Донбасі.

Також Євген Магда в своїй частині презентації зупинився на відносинах України із пострадянськими країнами. За його словами слід очікувати низки кроків із боку РФ у формі жестів доброї волі таких як готовність звільнити полонених моряків. Проте за такими кроками може стояти бажання Кремля нав’язати свій порядок денний новому українському керівництву. Україна, як наголосив директор Інституту, має позиціонувати себе як альтернативний центр сили на пострадянському просторі. Це в тому числі означає необхідність підтримувати нормальні відносини із сусідніми країнами і спробувати реанімувати ГУАМ.

Заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков в своїй частині презентації зосередився на майбутньому відносин України із США, НАТО і новими центрами сили в світі. Микола Бєлєсков вважає, що аналіз відносин на ключових напрямках варто проводити із точки зору виокремлення ключових завдань, ключових викликів і ризиків. У випадку взаємодії із США головним завданням для України є наповнення практичним змістом стратегічного партнерства. Головним викликом формування незалежного від конфлікту на Донбасі двостороннього порядку денного. Ключовим ризиком в українсько-американській взаємодії на наступні роки буде перенесення фокусу уваги на Індійсько-Тихоокеанський регіон і можливий початок відсторонення від справ, які пов’язані із Україною.

На думку заступника директора ІСП Україні в взаємодії із США в наступні роки треба буде вирішити низку завдань. Перш за все пройти американський виборчий цикл 2020 року, забезпечити продовження роботи Комісії стратегічного партнерства. Україні також важливо зберегти підтримку по лінії Пентагону на рівні 200-250 млн. доларів на рік, а також варто подувати про можливість залучення ВПК США до переозброєння ЗСУ в 2020-30 роках. В кінці кінців, як нагадав Микола Бєлєсков, без посилення економічного виміру двосторонніх відносин говорити про повноцінне стратегічне партнерство буде дуже важко. Мова йде про в тому числі збільшення американських інвестицій в 3-4 рази із нинішніх 488 млн. доларів на кінець 2018 року.

У випадку відносин України із НАТО в 2019-24 роках головним завданням буде гарантування незмінності курсу на Євроатлантичну інтеграцію, головним викликом буде пошук прийнятних для України і країн НАТО форм взаємодії. А ось головним ризиком, як наголосив заступник директора ІСП, є можливе припинення політики відкритих дверей в Альянсі. На практиці нашій державі варто і далі продовжувати тренувати наші бригади по стандартам НАТО і реалізувати за наступні два роки повністю потенціал нового закону про національну безпеку. У випадку Плану дій щодо членства Україні варто вести потужну підготовчу роботу серед членів НАТО щодо такого кроку. Також Києву варто серйозно пропрацювати питання приєднання до Партнерства розширених можливостей із підготовкою детального переліку напрямків роботи, які були б цікаві для України і держав-членів Альянсу. Україні варто почали діалог із державами-членами НАТО щодо застосування 5 статті Вашингтонського договору виключно до територій, які на сьогодні під контролем офіційного Києва. Нова влада також могла б подумати над початком продуманої інформаційної кампанії серед населення щодо НАТО для боротьби із міфами і для попередження збільшення популярності позаблоковості.

Заступниця директора ІСП Наталія Іщенко зосередилася на європейському векторі української зовнішньої політики. На її думку нову владу може чекати чергова хвиля спекуляцій на фоні приєднання Македонії до НАТО і можливості розширення ЄС за рахунок Чорногорії і Сербії в середині наступного десятиліття. Цим інсинуаціям офіційний Київ має протидіяти тезами про необхідність виконувати своє домашнє завдання по ЄС і НАТО. Реалістичними цілями мають стати отримання статусу кандидата в члени ЄС і ПДЧ НАТО. При цьому Наталія Іщенко нагадала про те, що на сьогодні в України є проблеми із виконанням Угоди про асоціацію, яка при цьому не гарантує перспективи членства. Найбільші проблеми в України сьогодні в виконанні частин, які стосуються освіти і навчання молоді (13%) та інфраструктури (15%). Також частиною домашнього завдання України є розвиток демократії, дотримання прав людини і боротьби із корупцією. Таким чином, як заявила, заступниця директора ІСП Україна має вийти із кола так званих гібридних або часткових демократій. Врешті решт перспективи членства України в ЄС і НАТО не можливі без покращення відносин із Польщею і Угорщиною.

На сам кінець Наталія Іщенко виокремила такі виклики для зовнішньої політики України на європейському напрямку на наступні роки. Перш за все це збереження міжнародної коаліції на підтримку України в умовах російської агресії включно із забезпеченням роботи існуючих переговорних майданчиків і взаємодії із ОБСЄ. Другим викликом є посилення антиєесівських настроїв, які можуть продемонструвати вибори до парламенту ЄС в травні 2019 року. Також викликом для України буде вихід Великої Британії із ЄС через проукраїнські позиції цієї країни в рамках конфлікту із РФ. Хоча після виходу, як нагадала Наталія Іщенко, Лондон зможе проводити власну санкційну політику щодо Москви. Окремо заступниця директора ІСП нагадала про загрози із боку Північного потоку 2 і Турецького потоку, які можуть позбавити ГТС України транзитного потенціалу. На сам кінець Наталія Іщенко висловила переконання, що офіційному Києву треба почати проводити систематичну політику щодо трудових мігрантів в Європі для збереження в тому числі їх національної ідентичності.

для ознайомлення натисніть на зображення