Новини

24 жовтня заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков в прес-центрі Інформаційному агентстві «Главком» виступив із презентацією на тему «Доля угоди РСМД – чи чекає на Європу нова ракетна криза?»

В рамках прес-конференції були висвітлені наступні питання:

• Причина підписання угоди про знищення наземних ракет середньої і меншої дальності (РСМД) в 1987 році. Суть кризи із Євроракетами, яка передувала підписанню цієї угоди. Вигідність угоди РСМД для європейської і міжнародної безпеки.
• Суть претензій РФ і США один до одного щодо виконання угоди РСМД.
• Можливі сценарії розвитку подій в Європі після виходу США із угоди 1987 року. Симетрична і асиметрична стратегія американської відповідні на РФ порушення угоди РСМД. Переваги і недоліки цих стратегій.
• Фактор китайського арсеналу наземних ракет середньої дальності, який призвід до кризи угоди РСМД.
• Вплив кризи угоди 1987 року на українську безпеку.

Виступаючи, Микола Бєлєсков відзначив, що підписання та виконання угоди РСМД 1987 року опосередковано сприяло напрацюванню довіри між США і СРСР. Це дозволило підписали іншу важливу угоду у сфері скорочення ядерних озброєнь – СНО-1 в 1991 році.

Сама ж угода РСМД була вигідна Москві, Вашингтону і європейським країнам. Радянське керівництво змогло зняти загрозу від американських крилатих і балістичних ракет середньої дальності для європейської частини СРСР. Вашингтон зберіг свої переваги в крилатих ракетах середньої дальності морського і повітряного базування, які не обмежуються угодою РСМД. В той час як європейські країни були убезпечені від перетворення на поле битви між США і СРСР із можливістю стати об’єктом застосування наземних ракет середньої дальності.

На сьогодні США мають низку претензій до РФ щодо виконання угоди РСМД, які стосуються як крилатих так і балістичних ракет із радіусом дії в 500 км -5,5тисяч км. Проте на відміну від кризи із Євроракетами американці не надали світу і своїм союзникам публічних доказів щодо російських порушень. Це послаблює позиції США в переговорах.

У випадку протистояння між США і РФ після краху угоди РСМД можна очікувати битву Вашингтону і Москви за Європу. Росіяни скоріше за все будуть і далі таємно розвивати відповідні заборонені системи, не демонструючи їх. Робити по іншому це для РФ штовхнути європейців в обійми американців і повторити сценарій кризи із Євроракетами кінця 1970-х і початку 1980-х років. В той же час Вашингтон скоріше за все вибере на цей раз на відміну від 1980-х років асиметричний, а не симетричний варіант відповіді на політику РФ. США мають для цього необхідний потенціал у формі крилатих ракет повітряного і наземного базування JASSM-ER та Томагавк. Симетричний варіант відповіді США із розгортанням власної наземної ракети середньої дальності може викликати кризу у відносинах із союзниками по НАТО та повторення Карибської кризи, але вже в Європі. Це може призвести до програшу в боротьбі із РФ за позицію країн Європи.

В той же час, говорячи про відносини між США і РФ у питанні кризи угоди РСМД і європейську безпеку не можна забувати про фактор КНР, який також спричинив кризу даної домовленості. Із часу підписання угоди РСМД в 1987 році Пекін створив потужний арсенал наземних балістичних і крилатих ракет середньої дальності (до 1,7 тисяч ракет), які США і РФ знищили. На сьогодні на основі цих ракет базується військове планування і стратегії КНР по протидії США у випадку конфлікту. Тому США, вступаючи в систему конфронтацію із КНР, повинні рахуватися із китайським потенціалом. Особливості географії Східної Азії унеможливлюють ефективну асиметричну стратегію для США як це можуть зробити американці в Європі.

Україна в цій ситуації звільняється від обмежень угоди РСМД, якщо та буде знищена після виходу США. Це формально дає можливість Києву створити власні ракетні війська для стримування РФ від подальшої агресії. Проте відкритим є питання на скільки успішно українська промисловість впорається із таким завданням і чи вистачить на це власне фінансових ресурсів України. Також офіційний Київ повинен враховувати сценарій можливого загострення протистояння між США і РФ у разі появи американських наземних систем в регіоні Центральної і Східної Європи.