Новини

Інститут світової політики 26 листопада презентував аналітичну записку “Як ЄС міг би пришвидшити реформи в Україні?”.Ключові результати дослідження презентува автори Сергій Солодкий, перший заступник директора ІСП, та Віталій Шарлай, експерт Реанімаційного пакету реформ. Дослідження ґрунтується на численних інтерв’ю, проведених ІСП з державними посадовцями, експертному опитуванні ІСП, а також на загальноукраїнському соціологічному опитуванні. \
Це дискусійний матеріал, а тому запрошуємо українських та іноземних експертів до висловлення своїх коментарів та зауважень. Фінальна версія записки буде оприлюднена згодом.

Завантажити повний текст публікації можна тут.
Після презентації відбулася експертна дискусія, участь у якій взяли представники Уряду, дипломатичного корпусу, міжнародні та українські експерти. Учасники дали оцінку нинішньому рівню допомоги ЄС для реформування країни, обговорили очікування різних стейкхолдерів щодо подальшої підтримки ЄС та рекомендації.

{3}
Альона Гетьманчук, директорка Інституту світової політики, Олена Трегуб, голова Департаменту координації міжнародних програм Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, Сергій Солодкий, перший заступник директора Інституту світової політики, та Віталій Шарлай, експерт із аналізу державної політики Реанімаційного пакету реформ
“Спочатку ми хотіли зробити короткий документ на 3-6 сторінок з рекомендаціями як Європейський Союз може пришвидшити спроби українських можновладців імплементувати реформи в країні. У процесі розробки документу ми опитали багатьох представників українського Уряду та європейських експертів. Всього 65 чоловік взяли участь у нашому проекті, багато з яких сьогодні присутні на презентації. Мені буде приємно почути ваші коментарі та зауваження.
Сильна сторона нашого дослідження в тому, що воно повністю репрезентативне. Мої колеги оцінили залученість Європейського Союзу у процес реформування та виразили свої очікування щодо того, що саме зможе пришвидшити процес реформ в Україні як частини Європейського Союзу.
Це дискусійний матеріал, а тому запрошуємо українських та іноземних експертів до висловлення своїх коментарів та зауважень. Фінальна версія записки буде оприлюднена згодом. Ми розуміємо, що не варто просити чогось від ЄС, а варто продемонструвати власні дії щодо процесу реформ в Україні. Це найголовніше завдання для українців зараз. За допомогою міжнародної спільноти та, зокрема, Європейського Союзу – наш процес реформування має пришвидшитись.
Також ми оцінили підтримку, яку Європейський Союз надає окремим напрямкам. Ми оцінили дії, або відсутність таких, з боку українського Уряду. Ми намагались бути об’єктивними в описі українських нюансів. Ми віримо, що ті, хто каже, що українська влада не робить нічого неправі. Але ми маємо бути критичними, тому що реформи мають впроваджуватись швидше”, – Альона Гетьманчук розповіла про написання аналітичної записки.

{4}
Ендрю Хілл, координаційний радник Делегації Європейського Союзу в Україні
У свою чергу, Ендрю Хілл після презентації дослідження наголосив на тому, що всі питання, які були підняті у досліджені дійсно актуальні для Делегації Європейського Союзу в Україні. “Ми готові їх обговорювати з громадянським суспільством та нашими партнерами в Уряді, щоб подумати над тим, як можна вдосконалити свою роботу”, – додав координаційний радник Делегації Європейського Союзу.
“Всі проблеми з координацією нам відомі. Ми обговорюємо їх і на внутрішньому рівні, і з урядовцями, і з колегами в Міністерстві економіки України, і з донорами. Ми можемо сказати, що в більшості цих напрямків є прогрес і ми продовжуємо розробляти план з Урядом України. Процес реформ повинен проходити в партнерстві з донорами та урядовими структурами, але Уряд повинен визначити свої пріоритети, щоб скоординувати реформи. Донори у свою чергу мають бути гнучкими та відданими підтримці цих реформ.

Я хотів би наголосити на трьох основних пунктах. По-перше, це повноваження донорів. Зрозуміло, що ініціатива проведення реформ має бути з української сторони – українського Уряду і громадянського суспільства. Роль європейських партнерів – підтримувати ці зміни. Ми будемо і надалі продовжувати працювати у багатьох напрямках, але існують певні обмеження нашої роботи, оскільки Україна – це незалежна та суверенна країна. В Європейському Союзі немає такої моделі допомоги, яка б була придатна для всіх випадків.

По-друге, це не тільки інституції, але й механізми. Є різні механізми від великої бюджетної підтримки та мікрофінансової підтримки аж до технічної допомоги. Більш гнучка бюджетна допомога базується на потребах кожного сектора, яку ми з’ясовуємо з урядовими структурами у цій галузі. Завжди є можливості змінити певні показники і ми обговорюємо ці питання з представниками Уряду. Ми базуємо нашу допомогу на виконанні певних умов: діє принцип “більше за більше”. Наприклад, йдеться про транші. Вони базуються на умовах Міжнародного валютного фонду і спрямовані на активізацію реформ в певних галузях.

По-третє, це координація. Звісно, що координація – це головний обов’язок Уряду, Національної ради реформ та іншими установами та інституціями. Зараз є певний прогрес у цьому напрямку. Європейський Союз допомагає Уряду у визначенні пріоритетів реформ і здійснювати моніторинг впровадження цих реформ. Але ми не тільки проводимо моніторинг реформ, а ще й дивимось на практичні заходи , які треба вжити для того, аби цю реформу підтримувати. Дуже часто буває, що в Європейського Союзу бракує бачення, ефективній роботі заважає складна бюрократична структура, зокрема є велика кількість моніторингових механізмі. Проте у нас є кризові довгострокові стратегії за певними напрямками, які були затверджені разом із Урядом України. На додаток до цих стратегій слід розробити у консультаціях з різними донорами багаторічні програми для того, щоб ми не приймалисуперечних рішень, координувати ці програми з Урядом, який у свою чергу має координувати роботу з донорами”, – підкреслив Ендрю Хілл у своєму виступі.

{5}
Калман Міжей, голова Консультативної місії Європейського Союзу, Яна Шінделкова, спецпредставниця МЗС Чехії з питань Східного партнерства Європейського Союзу, та Павел Бучек, заступник Посла Чехії в Україні
{7}
На презентації Інститут світової політики, як завжди, використав інтерактивну дошку TweetBeam, щоб учасники могли поділитися своїми думками та поставити запитання.
{10}
{8}
Дмитро Шульга, директор Європейської програмної ініціативи Фонду “Відродження”
{9}
Дарія Каленюк, виконавчий директор Центру протидії корупції
{6}
Володимир Фесенко,голова Центру прикладних політичних досліджень “Пента”
{11}

Публікація підготовлена у рамках проекту Інституту світової політики (ІСП) «Нова європейська політика: заповнюючи прогалини в інформації». Цей проект виконується в рамках проекту «Об’єднуємося заради реформ» (UNITER), що реалізується Pact в Україні за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). ІСП висловлює також подяку Міжнародному фонду «Відродження» (МФВ), Фонду розвитку аналітичних центрів (TTF) та Посольству Швеції в Україні (SIDA) за сприяння у підготовці дослідження.