Новини

b-00001863-a-00000454
ІСП презентував дослідження «Україна в системі протиракетної оборони НАТО: pro et contra»

16:27 26-10-2011

Інститут світової політики презентував дослідження «Україна в системі протиракетної оборони НАТО: pro et contra»Дослідження було підготовлено в рамках проекту «Україна в системі протиракетної оборони НАТО: pro et contra», що здійснювалося Інститутом світової політики у партнерстві з Центром досліджень армії, конверсії і роззброєння за підтримки Офісу зв’язку НАТО в Україні. \
Аналітичну записку презентували директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук, експерти Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Сергій Згурець і Антон Міхненко, та аналітик ІСП Оксана Пилявець. У презентації також взяв участь директор Офісу зв’язку НАТО в Україні Марчін Кожієл.

Аналітична записка «Україна в системі протиракетної оборони НАТО: pro et contra» ґрунтується на ексклюзивних та найактуальніших коментарях українських та іноземних політиків, військово-технічних експертів та дипломатів. У рамках проекту експерти Інституту світової політики протягом липня-вересня 2011 року провели низку ексклюзивних інтерв’ю та консультацій з представниками МЗС України, Міноборони України, ДКАУ, ВРУ, НІСД, іноземних дипломатичних місій. Також в ІСП відбулися дві фокус-групи за участі провідних експертів у сфері протиракетної оборони з України та країн-членів НАТО. У вересні 2011 було проведено відеоконференцію Київ-Москва, в якій взяли участь представники українських та російських урядових і громадських експертних кіл з питань безпеки.

Учасники обговорили результати дослідження, зауваживши наступне:

• В Україні немає внутрішньополітичного консенсусу щодо доцільності долучення України до системи ПРО НАТО. Політичні сили України використовують це питання як предмет геополітичних маніпуляцій, однак серед них поширене розуміння того, що «позаблоковий» статус України не стане на заваді участі у міжнародних системах протиракетної оборони.
• Участь України в системі ПРО НАТО не суперечить національним інтересам, а загроза падіння на українську територію уламків перехоплених ракет, за експертними оцінками є мінімальною.
• У відносинах Україна-НАТО/США щодо співробітництва у розбудові системи ПРО НАТО триває період взаємного вичікування: в той час як українська сторона наголошує на необхідності отримати від НАТО офіційне запрошення долучитися до системи протиракетної оборони, НАТО/США очікують від України конкретних пропозицій щодо можливого українського внеску. Зрушення переговорного процесу між НАТО та Україною щодо співпраці у розбудові системи протиракетної оборони можливе лише після узгодження позицій НАТО/США і Російської Федерації. Проте, Україна може спробувати використати консультації між Україною та США щодо можливої участі в системі протиракетної оборони НАТО як важіль впливу при вирішенні політичних питань порядку денного російсько-українських відносин.
• Україні для участі в ПРО НАТО не варто апелювати до СПРН у Севастополі та Мукачевому, оскільки вони, по-перше, є застарілими, а по-друге, їх радіус охоплення певною мірою перекривається новими РЛС Російської Федерації в Армавірі та Калінінграді. Пропозиції України можуть включати наступні аспекти: а) безпосередня технічна участь українських профільних підприємств у створенні елементів ПРО; б) включення до системи ПРО новітнього радару українського виробництва, що може бути побудований на території України за технічними стандартами НАТО; в) розміщення на українському крейсері (донедавна він мав назву «Україна») радару європейської системи ПРО, що може базуватися у Чорному морі; г) створення на території України спільного центру обміну інформацією системи ПРО НАТО-Росія.
{16}
Марчін Кожієл, директор Офісу зв’язку НАТО в Україні

{1}
{12}
Альона Гетьманчук, директор Інституту світової політики

{5}
Марчін Кожієл
{6}
Сергій Згурець, експерт Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння
{7}
Антон Міхненко, експерт Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння

{8}
{3}
{11}
Оксана Пилявець, аналітик Інституту світової політики
{14}
Максим Костенко, Рада національної безпеки і оборони України
{10}
{9}
Михайло Гончар, керівник енергетичних програм центру “Номос”
{2}
{13}
Олександр Златін, Дипломатична академія України при МЗС України
{15}
Оксана Пилявець та Віталій Бегма, експерт національного Інституту стратегічних досліджень

Фото Наталії Сагалатої