Новини

У фокусі уваги експертів Інституту світової політики Брекзіт, Балкани та Молдова

4 лютого 2019 року Інститут світової політики провів прес-конференцію на тему «Ключові події і тенденції лютого 2019 року на міжнародній арені».

Заступниця директора Інституту Наталія Іщенко проаналізувала поточну ситуацію на Балканському півострові і в Каталонії. Головною подією Балканського півострова є зміна назви Македонії, що відкрило шлях до приєднання цієї країни до НАТО. Протокол про приєднання Республіки Північна Македонія до НАТО буде підписаний вже 6 лютого 2019 року. А сам процес ратифікації цього протоколу може тривати до 1 року. Проте на сьогодні залишається невідомою дата початку переговорів між Македонією і ЄС. Комісар ЄС із питань розширення і добросусідства Йоганнес Хан анонсував початок таких переговорів до кінця 2019 року. Саме ж приєднання Македонії до ЄС може відбутися не раніше 2025 року.

Наталія Іщенко нагадала про триваючі із грудня 2018 року масові протести в Сербії проти режиму Александра Вучича. За два місяці протести поширилися на всю країну. Формально Вучич готовий до нових виборів, але допускає таку опцію лише, коли нинішній режим втратить повністю легітимність. Заступниця директора Інституту світової політики наголосила на тому, що не можна сприймати протести в Сербії через призму українського досвіду, вважаючи, що опозиція відстоює більш проєвропейську позицію. Навпаки, опозиційний «Альянс за Сербію» не згадує про членство країни в ЄС в своїй програмі.

Паралельно із протестами в Сербії в Чорногорії розгорівся новий політичний скандал. Його об’єктом є давній соратник незмінного лідера Чорногорії Міло Джукановича. Соратника чорногорського лідера звинувачують в отриманні хабаря із 97,5 тисячами євро. Дана інформація була оприлюднена бізнесменом Душко Княжевичем, який ховається від правосуддя Чорногорії в Лондоні. Скандал, який опосередковано б’є і по самому Міло Джукановичу вже почала використовувати проросійська опозиція Чорногорії, яка ініціювала низку протестів. Вважається, що за оприлюдненням матеріалів проти соратника Джукановича може стояти РФ.

Окрім того із 1 лютого 2019 року настав фактичний фінансовий параліч в Боснії і Герцеговині, який є наслідком внутрішніх протиріч в хорватсько-боснійській федерації. Хорвати вимагають більше прав, в тому числі і щодо формування регіонального парламенту. Неможливість сформувати регіональний парламент Федерації Боснія і Герцеговина не дає можливість працювати єдиному парламенту Боснії і Герцеговини, який приймає бюджет країни. У випадку подальшого фінансового паралічу в країні різні об’єднання і організації обіцяють проводити масові протести.

Також Наталія Іщенко нагадала про ситуацію в Каталонії. 12 лютого 2019 року має початися судовий процес проти 12 лідерів сепаратистського руху Каталонії 2017 року. Очікується, що сам процес може тривати до 3 місяців. Проте лідери каталонських сепаратистів вже планують використати судовий процес задля популяризації своїх ідей.

Зі свого боку заступник директора Інституту Микола Бєлєсков зупинився на поточній ситуації із виходом Великої Британії із ЄС, засіданні міністрів оборони НАТО 13-14.02. і Мюнхенській конференції із безпеки 16-18.02.

У випадку із британським виходом із ЄС ситуація далека від остаточного врегулювання. Формально консерватори і демократичні юніоністи 29 січня 2019 року показали те, що вони готові підтримати угоду про вихід країни із ЄС. Проте для цього Тереза Мей має отримати згоду ЄС щодо заміни механізму Irish backstop щодо режиму кордону між Республікою Ірландія і британською північною Ірландією. На сьогодні офіційний Лондон лише розробляє альтернативний технічний механізм на заміну Irish backstop. Проте вже зараз не ясно, коли саме Тереза Мей відправиться в Брюссель для переговорів по цьому альтернативному механізму. Проте керівництво ЄС чітко сказало, що не збирається вносити будь-які зміни до угоди про вихід Великої Британії. Тому не зрозуміло що саме буде розповідати Тереза Мей в Брюсселі. Врешті решт 13 лютого 2019 року британський прем’єр-міністр має запропонувати парламентарям проект нової погодженої домовленості із ЄС на основі голосування в Палаті громад 29 січня. Однак чи це станеться під великим питанням.

За словами Микола Бєлєскова перше в цьому році засідання міністрів оборони НАТО є важливим тим, що є буде першим міжнародним заходом за участю в.о. Міністра оборони США Патріка Шенахана. Можна очікувати, що в рамках міністеріалю учасники будуть обговорювати реалізацію рішень Брюссельського саміту НАТО. Так скоріше за все Патрік Шанахан буде піднімати питання про те, щоб всі союзники США по НАТО витрачали не менше 2% ВВП на оборону до 2024 року. Окрім того міністри оборони скоріше за все будуть обговорювати стан реалізації ініціативи 4*30 – спроможність протягом 30 днів в будь-яку точку Альянсу перекинути 30 кораблів, 30 ескадрилій винищувачів і 30 бойових кораблів. Також міністри оборони Альянсу можуть обговорити ситуацію із Чорноморською безпекою і ситуацію на фоні кризи угоди РСМД. В випадку Чорноморської безпеки Альянс може апелювати до того, що за січень 2019 року в акваторії відповідного моря було 2 бойових кораблі ВМФ США. У питанні угоди РСМД скоріше за все США і країни Європи формально будуть підтримувати єдність, звинувачуючи РФ у краху цієї угоди. Проте європейці будуть до останнього виступати проти появи нових американських наземних ударних ракетних комплексів середньої дальності на своїй території.

Паралельно із цим Микола Бєлєсков також нагадав про щорічну Мюнхенську конференцію із безпеки, яка цього року пройде 16-18.02. На сьогодні поки що не була опублікована традиційна доповідь, яка є основою для дискусій під час конференції. На даний момент достеменно відомо те, що делегацію США на цій конференції як і 2 роки тому очолюватиме Віце-президент Майк Пенс. Окрім того в фокусі уваги конференції буде проблема забезпечення ефективності роботи багатосторонніх інституцій. Також можна очікувати, що учасники Мюнхенської конференції із безпеки будуть обговорювати кризу у відносинах між США і ЄС, а також кризу угоди РСМД. При цьому малоймовірно, що нинішній захід навіть за участі президента України, буде проривним саме по питанням, які пов’язані із нашою державою.

На сам кінець прес-конференції директор Інституту світової політики Євген Магда зробив прогнози щодо парламентських виборів в Молдові, які мають відбутися 24 лютого. Вперше ці вибори будуть проходити по змішаній системі – 51 депутат буде обраний по мажоритарній системі і 50 по партійним спискам. Окрім того паралельно із виборами відбуватиметься дорадчий референдум щодо зменшення кількості парламентарів. Фаворитами перегорів є наступні політичні сили – Демократична партія (Влад Плахотнюк), блок ACUM (Майя Санду, Андрей Нестасе), ПСРМ (Зінаїда Гречаний). Вже на сьогодні фаворити активно намагаються дискредитувати один одного – в тому числі за допомогою питання можливої російської допомоги. За словами Євгена Магди вибори в Молдові можуть бути гарним індикатором того, які техніки втручання в волевиявлення РФ планує використовувати і на виборах в березні-квітні 2019 року в Україні.

для ознайомлення натисніть на зображення