Новини

Однією із головних подій в ЄС у 2019 році будуть вибори до Європейського парламенту на основі яких потім в другій половині 2019 року буде формуватися новий склад Європейської Комісії

14 січня 2019 року Інститут світової політики провів прес-конференцію на тему «Світова політика в 2019 році – ключові події і тенденції». В рамках заходу було проаналізовано важливі події прийдешнього року в ключових регіонах Євразії, в тому числі як ці події можуть впливати на Україну.

Директор Інституту світової політики Євген Магда почав із аналізу найбільш очікуваних подій 2019 року в Європі. Перш за все на його думку світ 29 березня чекає вихід Великої Британії із ЄС. Проте за словами Євгена Магди поки важко сказати із стовідсотковою впевненістю за яких саме сценарієм відбудеться вихід Великої Британії із ЄС. Важливим в цьому контексті стане голосування за угоду із ЄС 15 січня 2019 в Палаті общин. В будь-якому випадку, як наголосив директор Інституту світової політики, офіційному Києву треба готуватися до того, що Україна більше не зможе розраховувати на офіційний Лондон у питанні формування порядку денного ЄС у вигідному для себе руслі.

Євген Магда також нагадав про те, що те що навесні 2019 року Європу чекають вибори президентів Словаччини і Литви. Волевиявлення в Словаччини гарно продемонструє нову політичну ситуацію в країні, яка виникла минулого року на фоні скандалу із вбивством журналіста-розслідувача Яна Куцяка. В той же час обрання глави Литви є важливим оскільки Даля Грибаускайте вже більше не зможе балотуватися. Саме нинішній президент Литви відома як найбільший промоутер України на міжнародній арені. Проте після травня 2019 року Далю Грибаускайте може очікувати продовження кар’єри або в структурах ЄС, або в структурах ООН.

Однією із головних подій в ЄС цього року стануть вибори до Європейського парламенту на основі яких потім в другій половині 2019 року буде формуватися новий склад Європейської Комісії. Євген Магда спрогнозував, що після виборів нас чекає більш строкатий склад Європейського парламенту. Це в свою чергу позначиться на процесі формування головного виконавчого органу ЄС. На сьогодні в цьому питанні лише чітко відомо, що Жан-Клод Юнкер вже не буде балотуватися на посаду керівника Єврокомісії.

Врешті-решт в ЄС протягом другої половини 2019 року мають відбутися вибори президента Румунії (листопад) і парламенту Польщі (жовтень). Клаус Йоганніс в Румунії не має шансів на виборах. В той же час на сам процес значний вплив буде чинити внутрішньополітична нестабільність, виявом якої є часта зміна керівників румунського уряду. Польщу також чекають непрості вибори Сейму через потужну радикалізацію і розкол всередині країни. Останнім виявом цього став напад на мера міста Гданська.

Окрім аналізу розвитку подій в ЄС Євген Магда також зупинився на прогнозах можливого розвитку подій на периферії єдиної Європи. Так 24 лютого в Молдові пройдуть вибори до парламенту. Паралельно із обранням законодавців молдавани будуть голосувати за можливе скорочення кількості членів парламенту із 101 до 61 особи. Так само в 2019 році, як відзначив директор Інституту світової політики, не можна виключати дострокових виборів президента і парламенту Білорусії. На такий крок Олександр Лукашенко може піти для посилення своїх позицій на фоні триваючого торгу із РФ щодо майбутнього формату відносин. Протягом цього року південний Кавказ також залишатиметься постійним джерелом нестабільності через низку наявних конфліктів. Врешті-решт не може забувати Україна і про вибори нового Генерального Секретаря Ради Європи. На сьогодні відомо, що за дану посаду будуть змагатися 4 особи. Одним із претендентів є Андрюс Кубілюс, який відомий своїми проукраїнськими поглядами. Проте на сьогодні рано говорити кого саме в кінці кінців підтримає Україна, оскільки всі 4 кандидати виглядають дуже впевнено.

Заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков зосередився в своєму аналізі на подіях і тенденціях в Індійсько-Тихоокеанському регіоні, Близькому Сході, а також в США.

Із одного боку Індійсько-Тихоокеанський регіон входить в 2019 рік на фоні певної стабілізації відносин між КНР і Японією, КНР і Індією, КНР та країнами Південно-східної Азії. Проте ця стабілізація не повинна вводити в оману. Країни регіону і далі продовжувати модернізувати свої збройні сили, готуючись до можливої великої війни. В 2019 році також можна очікувати того, що система конфронтація між США і КНР, яка лише поглиблювалася і розширювалася в 2018 році, буде продовжуватися. Навіть можлива угода між Вашингтоном і Пекіном щодо взаємодії у торгівельно-економічній сфері не ліквідує всіх протиріч між вдома країнами. У нинішньому році зберігатиметься значний потенціал для виникнення відкритого конфлікту в Південно-Китайському морі і в Тайванській протоці. Не вирішеною також залишатиметься і проблема ядерно-ракетного арсеналу КНДР в 2019 році, що створюватиме додаткові ризики. Пхеньян і Вашингтон продовжуються дотримуватися своїх позицій, не зважаючи на рішення Сінгапурського саміту 2018 року. Врешті решт цього року Індійсько-Тихоокеанський регіон чекають вибори президента в Індонезії і парламенту в Індії.

Близьких Схід в прийдешньому році і далі буде одним із лідерів в світі по кількості криз і загальній нестабільності. Невизначеною залишається доля мирних переговорів в Афганістані. Із одного боку Талібан готовий до мирних переговорів із США. При цьому дане терористичне угруповання не визначає легітимності уряду в Кабулі, продовжуючи завойовувати нові території. В 2019 році значною залишається можливість прямого військового зіткнення між США і Іраном. Паралельно триватиме латентне протистояння за вплив між Тегераном і Ер-Ріядом, що не додаватиме стабільності в регіоні. Протистояння за регіональне домінування негативно позначатиметься на конфліктах в Ємені і Сирії. Конкуренція Ер-Ріяду і Тегерану може зірвати мирний процес в Ємені, який почався наприкінці минулого року під егідою ООН. Так само важко уявити повне врегулювання в Сирії в 2019 році. Це в свою чергу буде джерелом ризиків, зважаючи на залучення до конфлікту багатьох регіональних і позарегіональних держав. Не можна виключати цього року можливість конфлікту по периферії Ізраїлю на фоні загроз для цієї країни із Сектору Газа, Лівану і Сирії.

2019 рік в США буде роком продовження і поглиблення внутрішньополітичної кризи. Цьому сприятимуть відразу декілька факторів. Перш за все це контроль Демократичної партії над Палатою представників, що дає опонентам Дональда Трампа додаткових важелів впливу. Не додаватиме стабільності і продовження розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера. Наближення виборів президента США змушуватиме очільника Білого Дому до більш радикальних і неординарних кроків для підтримання прихильності серед свого електорату. На сам кінець негативним чином на внутрішню політику США і на ситуацію в світі загалом буде впливати і сповільнення американської економіки і загроза рецесії.

Тому в 2019 році Україну чекає доволі складна міжнародна ситуація, не зважаючи на економічну стабілізацію в 2016-18 роках та посилення обороноздатності. Важливими фактором ризику для України буде збереження можливості повномасштабної військової агресії РФ, а також спроби Кремля втрутитися в парламентські і президентські вибори. Фактором ризику буде і сповільнення світової економіки із можливістю рецесії. Не зважаючи на економічну стабілізацію, Україна все одно слабко підготовлена до нового спаду в світовій економіці. Окремі ризики для офіційного Києва створює фактор Дональда Трампа. Політика глави Білого Дому більше стратегічно невигідна Україні, хоча тактично певні кроки, такі як надання протитанкових ракетних комплексів Javelin, є вигідними для Києва. Так само наростання кризових явищ в ЄС ставить на порядок денний питання альтернативи Угоді про асоціацію і ЗВТ як основи зовнішньополітичної стратегії України.

На сам кінець Євген Магда окреслив ключові події, яких можна очікувати на Західних Балканах в 2019 році. Так Республіка північна Македонія має всі шанси стати членом НАТО і почати процес приєднання до ЄС. Єдиною загрозою  для цього є лише голосування в парламенті Греції, який має схвалити угоду про перейменування північної сусідки. Також в цьому році можна очікувати сповільнення процесу інтеграції Балкан до ЄС. Причиною цьому є те, що спочатку ЄС буде зайнятий виборами до парламенту, а також тим, що із політики йде Ангела Меркель, яка була ініціатором Берлінського процесу по розширенню ЄС за рахунок Західних Балкан. Лише Чорногорія може утримати темпи інтеграції до ЄС. Врешті решт можна очікувати збереження патової ситуації навколо Косово, не зважаючи на заяви Хашима Тачі. Цьому сприятиме непоступливість Белграда і сербського населення в Косово.

для ознайомлення натисніть на зображення