Дискусійну записку щодо українсько-італійських відносин підготувала Катерина Зарембо, заступниця директора Інституту світової політики.Переглянути публікацію можна тут.\
ВСТУП
Україна та Італія ніколи не перебували у топі зовнішньополітичних пріоритетів одна одної. Італія традиційно фокусувала увагу на регіоні Середземномор’я. Що стосується регіону Східної Європи, то тут стратегічним партнером Риму була і залишається Росія. До Революції гідності і російсько-українського конфлікту ключові інтереси Італії до України полягали у сфері торгівлі та інвестицій.
Щодо України, то її ключовим інтересом до Італії був економічний вимір та досягнення італійської підтримки України.
Після початку російсько-української війни українсько-італійські відносини позначилися додатковим аспектом. До традиційного економічного партнерства додалося політико-безпекове питання, через яке в Італії виникла проблема у відносинах з РФ. Тому наразі офіційний Рим, передусім, зацікавлений у стабілізації ситуації в Україні.
При цьому Італія не розділяє «холодновоєнного» дискурсу щодо ізоляції Москви і ставиться до ситуації прагматично: Росія залишатиметься вагомим гравцем на регіональному та глобальному рівні і тому з нею потрібно рахуватися. Багато італійських політиків і сьогодні вважають за необхідне повернутися до досвіду своєї країни, коли в найважчі моменти протистояння періоду «холодної війни» Італія, будучи членом НАТО і вагомим союзником США в Європі, мала з Росією чи не найкращі стосунки серед усіх західних країн.
Водночас, через цілу низку факторів (зміна уряду в Італії та Україні, російська агресія в Україні), італійсько-українські відно¬сини отримали нову динаміку. Завданням українського уряду на даному етапі є підтримка цієї динаміки та трансформації політичних домовленостей у конкретні взаємовигідні економічні проекти.
Сьогодні обидві сторони дивляться одна на одну як на «сполучні ланки». Для України принциповою є підтримка Італії на міжнародних майданчиках, зокрема в ЄС, НАТО та в рамках «Великої сімки». Італія розглядає Україну у контексті з Росією — як країну, яка теоретично могла б впливати на внутрішній розвиток Росії, зв’язувати її з ЄС або принаймні виконувати роль моста (підхід, озвучений Романо Проді декілька років тому), безпечної дистанції, з-за якої ЄС міг би вести з Росією діалог. При цьому Італія тільки починає відкривати для себе Україну як повноцінного партнера.
Стратегічними пріоритетами України щодо Італії є:
1) розбудова самостійного двостороннього політичного треку, який би підтримувався усвідомленням самоцінності обох партнерів один для одного;
2) підтримка українських євроінтеграційних прагнень з боку Італії;
3) підтримка Італією єдності в ЄС стосовно територіальної цілісності України в контексті розв’язання російсько-українського конфлікту на Сході України та деокупації Криму;
4) реалізація інтересів у сфері енергетики з метою збереження за Україною ролі європейського енергетичного хабу;
5) реалізація інтересів української громади в Італії;
6) зміна італійської «картини світу» щодо України, розвінчання глибоко вкоріненого в італійській ментальності міфу про політичну та культурну приналежність України до зони впливу «русского мира».
Реалізація цих інтересів має великий потенціал, оскільки інтересами Італії щодо України є:
1) збільшення кількості італійських підприємств та інвестицій на українському ринку;
2) відновлення територіальної цілісності України та розв’язання конфлікту на Сході України;
3) збереження та розбудова газотранспортних шляхів через територію Південної Європи, у яких через своє географічне розташування Україна має ключове значення.
Метою цієї записки є виявлення точок перетину взаємних інтересів України та Італії та можливих шляхів їхньої якнайефективнішої реалізації.
Переглянути повний текст публікації можна тут.
Публікація підготовлена у рамках проекту Інституту світової політики (ІСП) «Нова європейська політика: заповнюючи прогалини в інформації». Цей проект виконується за підтримки проекту «Об’єднуємося заради реформ» (UNITER), що реалізується Pact в Україні за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). ІСП також висловлює свою вдячність “Чорноморському фонду для регіональної співпраці» Німецького фонду Маршалла (BST GMF).
Тема коментаря
Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme.
Тема коментаря
Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme.