Публікації

Аналітичну записку підготували група запрошених експертів: Гончарук Андрій, Гобова Євгенія, Кіктенко Віктор, Коваль Олексій, Кошовий Сергій.Повний текст дослідження доступний тутЗМІСТ

1. Вступ
2. Інтереси України щодо Китаю та Китаю щодо України
2.1. Китайський погляд на світовий порядок
2.2. Етапи українсько-китайських відносин
2.3. Китай як стратегічний партнер України
2.4. Сучасний стан та перспективи українсько-китайського співробітництва
2.5. Місце України в китайському геоекономічному проекті «Один пояс, один шлях»
2.6. Регіональний рівень співпраці Китаю з країнами Центрально-Східної Європи у форматі «16+1»: висновок для України
3. Наявні та потенційні ризики і конфлікти
3.1. Подальше погіршення відносин України
з Росією, загострення конфлікту на Донбасі та у Криму
3.2. Політична нестабільність в Україні
3.3. Проблема корупційної складової у відносинах із Китаєм
3.4. Конкуренція геоекономічних проектів на теренах України
4. Who is who? Групи інтересів в Україні і Китаї
5. Рекомендації

1. ВСТУП
На сучасному етапі українсько-китайські відносини зазнають певного випробування. За часи незалежності України ці відносини, загалом, розвивалися по висхідній та досягли найвищої точки розвитку у грудні 2013 р., коли був підписаний Договір про дружбу та співробітництво. Наразі політичні зміни, що відбулися в Україні, невиразна реакція Китаю на російську анексію Криму та воєнну агресію проти України поставили певний знак питання у двосторонніх взаєминах.
Стриману позицію китайського керівництва щодо Революції гідності в Україні цілком доцільно пояснити обережним ставленням китайців до будь-яких радикальних суспільно-політичних змін. Те, що керівництво КНР у 2014 р. дистанціювалося від засудження російської агресії, пояснюється прагненням завершити реалізацію контрактів щодо постачання російської найсучаснішої зброї відповідно до домовленостей, досягнутих між Сі Цзіньпіном та В. Путіним у березні 2013 р. Іншим вагомим аргументом для Пекіна було бажання максимально використати міжнародну ізоляцію Росії для підписання пакету газових та нафтових домовленостей у травні 2014 р. на найвигідніших для Китаю умовах.
На жаль, в українському політичному середовищі існує певна упередженість щодо «комуністичного Китаю» та нерозуміння особливостей функціонування влади у конфуціанському світі. Як наслідок, Україна, маючи відповідну договірно-правову базу та високий рівень стратегічного партнерства з КНР, нині не використовує можливості співпраці з найбільшим світовим експортером, другою економікою світу, країною, що має найбільші в світі золотовалютні резерви й практично необмежені інвестиційні можливості.
У геополітичному плані Китай є свідомим прихильником українсь¬кої євроінтеграції та завжди визначав Україну як «важливу державу в Європі». Керівництво КНР вітало підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС та розглядає залучення України до розбудови «Нового економічного поясу — Великий шовковий шлях», що є особистою ініціативою голови КНР Сі Цзіньпіна. У разі успішної реалізації амбітного китайського плану (який, між іншим, оминає Росію і передбачає прямий вихід Китаю до Європи через Центральну Азію і Кавказ) — Україна матиме принципово нове геополітичне місце «першої європейської країни на Шовковому шляху».
Слід зазначити, що в Європі досить прихильно ставляться до китайських планів та, з огляду на нині обмежені фінансові можливості Європейського Союзу, не заперечують можливу китайську економічну активність щодо України. Більше того, ЄС прямо зацікавлений у тому, щоби здійснити модернізацію України на китайські кошти.
Таким чином, Україна має унікальну можливість стати осередком розбудови «Нового економічного поясу — Великий шовковий шлях» у Чорноморсько-Балтійському регіоні із залученням країн Балтії, Вишеградської четвірки, Румунії, Болгарії, Білорусі, Грузії.
Суттєвим практичним кроком Китаю щодо реалізації проекту «Новий економічний пояс — Великий шовковий шлях» стало нещодавнє створення «Азіатського банку інфраструктурних інвестицій», який вже викликав ажіотажну зацікавленість багатьох країн світу.
Зацікавленість Китаю щодо співробітництва з Україною пов’язана також з ухваленим китайським керівництвом рішенням про ство¬рення «закордонних продовольчих баз». Зокрема, йдеться про використання агропромислових можливостей України у поєднанні із інвестиційними та технологічними потужностями Китаю.
Важливим чинником двосторонніх взаємин може стати війсь¬ково-технічне співробітництво та співпраця у ракетно-космічній галузі. Китай наразі все ще зацікавлений у науково-технічній базі українського ОПК. Авіабудування та двигунобудування можуть стати реальним напрямком українсько-китайського спів¬робітництва за умови відповідного відповідального ставлення з українського боку.
У сучасних умовах китайська сторона розглядає можливість замінити Росію та стати провідним військово-технічним партнером України. Зрозуміло, що таке рішення має бути узгодженим з євроатлантичними партнерами нашої держави. Водночас, слід мати на увазі, що на відміну від євроінтеграції України її вступ до НАТО викликає певні застереження з боку Китаю. Втім, усі сторони виходитимуть із власних національних інтересів, що відповідним чином «розв’язує руки» Україні.
Головною перешкодою на шляху розвитку українсько-китайського стратегічного партнерства з китайського боку нині є підсвідоме сприйняття України як частини пострадянського простору, на який начебто має якісь права Росія. З іншого боку, в Україні є певна упередженість щодо «комуністичного» Китаю. Зняття штучних перешкод щодо розвитку двосторонньої співпраці є головним завданням сучасного етапу українсько-китайської взаємодії.

Повний текст дослідження доступний тут

Публікація підготовлена у рамках проекту Інституту світової політики «Аудит зовнішньої політики України» за підтримки «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів України», яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.
Зміст дослідження не обов’язково відображає погляди уряду Швеції, Міжнародного фонду «Відродження», Фонду розвитку аналітичних центрів. Забороняється відтворення та використання будь-якої частини цього дослідження у будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання чи використання в будь-який інший спосіб без відповідного посилання на оригінальне джерело.