Публікації

Газета “День” про друге засідання Стратегічного дискусійного клубуЕксперти — про безпековий вимір зближення України з ЄС\

Можливо, це збіг обставин, але кожне засідання Стратегічного дискусійного клубу, ініціатором якого є Інститут світової політики, відбувається у дуже критичний для України час. Наприклад, у середині грудня перше засідання цього майданчика для дискусій відбувалося напередодні візиту Президента України в Москву, і багато хто з тодішніх учасників цього заходу висловлював занепокоєння щодо швидкого приєднання нашої країни до Митного союзу. Але, як відомо, в останній момент Віктор Янукович скасував візит до російської столиці, і наразі ніхто не говорить, що Україна ось-ось збирається вступити до союзу Росії, Білорусі та Казахстану.

Вчорашнє уже друге засідання Стратегічного дискусійного клубу відбулося напередодні запланованого на 25 лютого саміту Україна-ЄС. І як сказав голова наглядової ради Інституту світової політики Віктор Шлінчак, зараз ми живемо у черговий період переживання, коли цей саміт не буде успішним, оскільки Україна не виконала 19 висунутих Брюсселем умов для підписання угоди про асоціацію. Більше того, додав він, західні ЗМІ пишуть, що у разі провалу саміту 25 лютого вступ України до ОДКБ стане реальністю. «Велике занепокоєння викликає і те, що проєвропейського лобі в українському уряді стало менше», — наголосив Шлінчак.

Справді це так, проте всі політики з боку влади та опозиції, а також експерти, які брали участь у дискусії на тему «Європеїзація як фактор безпеки», не ставили під сумнів європейський вибір України. Але зовсім незрозумілим є те, що досі профільний комітет із питань європейської інтеграції Верховної Ради не ухвалив тексту заяви про підтвердження курсу на європейську інтеграцію. І за словами першого заступника глави цього комітету Ірини Бережної, зараз затверджено 90 % цієї заяви, а в середу очікується, що цей документ повністю ухвалять на засіданні комітету.

Але тим не менше можна вітати факт, що на цій дискусії був присутній представник від влади. Бо раніше представники провладних партій ігнорували схожі заходи.

Виступ Бережної більше нагадував лекцію про те, що таке європеїзація і чим вона відрізняється від європейської інтеграції, і як засновувався Європейський союз. Але важлива її згадка про те, що Європейський Союз це безпекове об’єднання, яке базується, насамперед, на спільних цінностях і завдяки саме спільним цінностям стало сильнішим.

За її словами, європеїзацію можуть застосувати щодо України, і українська влада діє в цьому руслі. Свідченням чого, додала вона, є те, яку увагу приділяє влада судовій реформі. І п’ятирічні зусилля, які Україна доклала до підготовки цієї угоди до підписання доводять, що в Україні серйозно ставляться до європейського вибору, наголосила Бережна.

Вона також відзначила, що в ЄС громадяни, бізнесмени і довкілля відчувають себе більш захищеними, і тому європеїзація важлива для України і зробить внесок щодо захисту конкретних громадян та довкілля в країні загалом. Було б добре, щоб влада та опозиційні партії діяли, виходячи з таких засад.

Перший заступник голови Комітету у закордонних справах Верховної Рада України Валентин Наливайченко підкреслив, що базовим принципом європеїзації є визнання, що безпека людини, її свободи є базовим принципом інституціалізації державних структур. Європеїзація, додав він, це і широка галузева співпраця з Європейським Союзом.

Тим часом президент Центру стратегічних досліджень та аналізу Ігор Смешко вважає, що головним завданням на сьогодні має бути захист базових прав громадян як основа держав воно устрою і справжній розподіл трьох гілок влади: виконавчої, законодавчої та судової, які контролює один центр. На його думку, Україна свого часу зробила внесок до європейських цінностей, і тепер українці мають знати, що їм ніхто не допоможе, тому вони мають самі реалізувати європейські цінності.

У цьому контексті як завжди ѓрунтовним і гострим був виступ керівника програми Росії та Євразії Королівського інституту міжнародних відносин Chatham House Джеймса Шерра. Він зокрема наголосив, що європеїзація важливіша, ніж саме членство в ЄС, підтвердженням чого є такі країни як Норвегія та Швейцарія, які відповідають критеріям Євросоюзу більше, ніж деякі країни члени цього співтовариства.

Шерр вважає, що європеїзація забезпечить безпеку від багатьох загроз. І тут, —додав він, — є важливими чотири чинники.

«По-перше, це створення рамок для влади чи іншими словами кодифікація влади, зокрема їхня інституціалізація. В результаті чого державний інститут має бути сильнішим, ніж особа.

По-друге, приватна власність, оскільки вона є основою стабільності.

По-третє, прозорість, яка означає на практиці, хто є економічним актором, чим володіє, що робить, які рішення ухвалюються, ким і чому. Якщо цього не можна встановити, то і звичайні люди не будуть спроможними встановити, хто є ключовим актором і як він впливає на події.

Учетверте, відкритість, в рамках якої інформація є публічним товаром, необхідним для ухвалення правильних рішень».

Британський експерт також звернув увагу на ті сфери, де відсутність європеїзації інституцій шкодить Україні.

Насамперед, сказав він, це енергетичний ринок, бо ніхто не знає, що коїться у цій галузі, куди зникають гроші. Іншою сферою, вважає Шерр, є Придністров’я, бо ніхто не знає, які актори діють у цьому регіоні, скільки товарів надходить в Україну. І третьою сферою, за його словами, є Крим, бо ніхто не знає, хто і за що відповідає в Криму, хто є підбурювач у міжетнічних конфліктах.

Досить цікавим було зауваження британського експерта щодо корупції в Україні. За його словами, у багатьох країнах членах ЄС існує корупція, але там вона є предметом вибору для конкретної людини. Тим часом, додав він, в Україні та Росії корупція відрізняється за природою, це спосіб життя і люди змушені вдаватися до корупції — у них немає іншого вибору.

Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий звернув увагу на те, що головна загроза безпеці України знаходиться всередині: це влада України. Тому європеїзація має сприяти тому, як подолати відчуження між людиною та владою.

На завершення засідання клубу британський експерт також відзначив, що потрібно більше часу для дискусій іншого типу, а саме, що має бути зроблено і ким, що судова система справді була незалежною, як захищати незалежну судову систему, які кроки треба вжити, що має бути зроблено в Україні з інституціями.