Публікації

Стаття заступниці директора ІСП Катерини Зарембо та аналітикині Ольги Лимар на “Європейській правді”Нідерланди несподівано для багатьох стали ключовою країною для подальших відносин України та ЄС.Масштабна кампанія на підтримку референдуму проти Угоди про асоціацію, вже призначеного на 6 квітня 2016 року, для багатьох в Києві стала холодним душем.
Референдум справді є небезпечним прецедентом для українських євроінтеграційних прагнень. Хай навіть юридично він не є зобов’язуючим,
за явки не менше 30% виборців (цей поріг передбачений законом) голландські політики змушені будуть врахувати громадську думку.
Організатори референдуму запевняють: Угода про асоціацію з Україною була просто зручним приводом для вираження голландського євроскепсису.
Проте для України важливо зрозуміти, у чому полягала “зручність” саме українського питання.

Партнер “Європейської правди” Інститут світової політики замовив соціологічній компанії TNS опитування громадської думки в Нідерландах щодо України. За його результатами стає зрозуміло, чому в цій країні легко зібрали 450 тисяч підписів для проведення референдуму.
Цифри красномовно свідчать: з усіх держав-членів ЄС, охоплених опитуванням, Нідерланди налаштовані найбільш україноскептично.
За словами члена правління фундації “Українці в Нідерландах” Віри Луценко, до 2014 року Україну в Нідерландах асоціювали зі Східною Європою загалом (ще з часів холодної війни) та Росією зокрема.
Євромайдан на деякий час змінив це ставлення. Та на цьому зміни не зупинилися.
Опитування Інституту світової політики засвідчило: основні асоціації з Україною сформувалися вже після Революції гідності і не пов’язані напряму з Євромайданом.
Топ-3 асоціацій з Україною серед голландців – конфлікт/війна (34%), катастрофа “Боїнга”, який прямував з Амстердама (33%), і Росія (23%).
Вплив катастрофи MH17 як на українсько-нідерландські, так і на російсько-нідерландські відносини неможливо переоцінити.
Старший дослідник Нідерландського інституту міжнародних відносин “Clingendael” Ян Меліссен назвав крах малайзійського “Боїнга” таким самим визначальним моментом для зовнішньої політики країни, як і кінець холодної війни та геноцид у Сребрениці.
“Нехай МН17 буде нашим 9/11”, – так коментували цю подію у Нідерландах.
Падіння літака з нідерландськими громадянами на борту перенесло війну на Сході України з категорії “у якійсь далекій країні, про яку ми нічого не знаємо” безпосередньо в життя пересічних нідерландців.
Через цю трагічну подію Нідерланди стали єдиною державою-членом Європейського Союзу, яка зазнала безпосередніх людських втрат через російсько-український конфлікт і має в цьому конфлікті “особистий рахунок”. Нідерландська громадськість була шокована фото, які зображували зневажливе поводження з тілами загиблих та мародерство на місці трагедії.
Звичайно, це не могло не позначитись на ставленні до України, і ці зміни не є однозначними.
Старший дослідник “Clingendael” Тоні ван дер Тоґт підкреслює, що негативний вплив МН17 на російсько-нідерландські відносини – більший, аніж на нідерландсько-українські. Так, одна з найбільших нідерландських газет вийшла із заголовком “Путін – вбивця” на першій шпальті, а риторика щодо санкцій проти Росії радикально змінилася.
Якщо за місяць до трагедії офіційний Амстердам виступав проти посилення санкцій щодо Росії, то після – став їх послідовним адвокатом.
Відповідно, до України збільшилося і співчуття, і цікавість.
Однак цієї цікавості було недостатньо, щоб сформувати об’єктивне сприйняття того, що відбувається в Україні.
Нідерландський активіст Сергій Радочин, українець за походженням та один із засновників сайту, який надає інформацію про Україну та референдум , констатує, що Росія має дуже значний вплив на формування інформаційного середовища у Нідерландах.
Таким чином, “гібридність” війни породила її “гібридне” сприйняття: згідно з результатами опитування Інституту світової політики, 65% голландців погоджуються, що збройний конфлікт на Сході України інспірований Росією.
Та водночас 58% опитаних погоджуються з тезою, що в Україні точиться громадянська війна.
Знання про Україну, а тим більше про Угоду про асоціацію у голландців є такими обмеженими, що організаторам референдуму було дуже легко маніпулювати неправдивими аргументами.
Так, противники Угоди стверджували, що її імплементація коштуватиме мільярди євро голландським платникам податків, а також що Угода – це великий крок до членства в ЄС країни, яка веде війну з сепаратистами.
В Україні всім відомо, що асоціація не передбачає автоматичної перспективи членства для України, але пересічні голландці про це не знають. Водночас вони точно знають, що не хочуть бачити Україну в ЄС.
Так, майже половина респондентів (47%) не змогли дати відповідь на питання, чому Україна має бути в ЄС. Це – рекордний показник опитування Інституту світової політики, яке охоплювало 8 ключових держав-членів ЄС.
У Нідерландах найбільше респондентів вважають, що Україна не є частиною Європи (14%).
Аргументи проти приєднання України до ЄС, виявлені Інститутом світової політики, є такими.
Більше третини голландців (35%) вважає, що Україна має спершу подолати корупцію. 27% переконані, що вступ України стане економічним тягарем для ЄС, а 22% гадають, що Україна ще не довела свою відданість європейським цінностям. Тільки 1% голландців вважає, що війна з Росією стоїть на заваді членству України в ЄС.
20% респондентів проти розширення ЄС узагалі.
Та є й гарна новина.
Серед голландців найменше тих, хто вважає, що у питанні членства України в ЄС треба брати до уваги думку Росії, – їх лише 7%.
Варто зазначити, що референдум відбудеться у півріччя головування Нідерландів у Раді міністрів Євросоюзу. Тоні ван дер Тоґт переконаний, що голосування проти УА на референдумі зашкодить іміджу Нідерландів як одного зі стовпів європейської інтеграції (Нідерланди були однією з шести країн-засновниць ЄС).
Таким чином, офіційний Амстердам швидше зацікавлений у низькій явці або підтримці УА, і це однозначно грає на руку Україні.
Та, як відомо зі Сходу, будь-яка криза означає також можливість.
Для українців цей черговий виклик у відносинах з ЄС теж є можливістю: нарешті донести до однієї з країн ЄС свою “сторі”. Зараз критично важливо згуртувати українські дипломатичні та громадські зусилля для того, щоб розвіяти міфи, на які спиралася референдумна кампанія.
Не варто недооцінювати референдум та низьку зацікавленість голландських виборців в українських питаннях.
По-перше, організатори референдуму зробили все можливе, щоб зобразити Угоду про асоціацію з Україною як внутрішньополітичне питання для нідерландців. По-друге, визнає Сергій Радочин, саме несприйняття кампанії за референдум всерйоз і спричинилося до того, що вона була успішною.
Велике значення матимуть і дії українського керівництва стосовно виконання мінських домовленостей, а саме частини, яка стосується амністії бойовиків.
На наступний день після підписання “Мінська-2” голландські ЗМІ транслювали заяву прем’єр міністра Нідерландів Марка Рютте про те, що Україна дала “залізну гарантію”: амністія не розповсюджуватиметься на осіб, відповідальних за трагедію MH17.

Повнi результати опитування “Як громадяни ЄС сприймають конфлікт між Україною та Росією?” доступні тут.