Публікації

У вівторок, 29 листопада, Інститут світової політики провів медіа-клуб за участі Лінаса Лінкявічуса, посла з особливих доручень МЗС Литви, колишнього міністра оборони Литви (2000 – 2004), колишнього постійного представника Литви при НАТО (2005 – 2011).Пан Лінкявічус прокоментував для журналістів низку питань, пов’язаних із двосторонніми відносинами України та Литви в контексті європейської інтеграції.На думку пана посла, Литва залишиться прихильником України в Європейському Союзі, незважаючи на результат саміту Україна – ЄС 19 грудня. «Ми всі відстоюємо інтереси України в Брюсселі. Звісно, не коштом наших інтересів – це не мазохізм. І хоча ймовірність, що саміт Україна – ЄС 19 грудня не виправдає очікування, дуже велика, але це не кінець світу. Президенти Литви і України обмінюються візитами раз на рік. Тому і в наступному році Президент України відвідає Вільнюс», – заявив посол.
«Ми відчуваємо нашу спільність і порозуміння, і можемо пояснити це, будучи членом цього клубу, куди у вас ще немає доступу. Це наше почуття обов’язку, що йде зсередини. Тому ми вас чекаємо. Україна належить Європі», – сказав пан Лінкявічус.
Високопоставлений литовський дипломат також висловився з приводу відносин із НАТО та пріоритетів Альянсу перед самітом у Чикаго в травні наступного року. За словами посла, особливий акцент буде на Близькому Сході, що переживає тепер драматичні трансформації. Головними питаннями на порядку денному стануть зобов’язання НАТО щодо підтримки Афганістану після остаточного виведення військового контингенту в 2014 році, поступ у розбудові протиракетної оборони і можливості Альянсу після Лісабонського саміту. Адже нова стратегічна концепція передбачає пріоритетність таких завдань НАТО як управління кризовими ситуаціями та розширення зовнішнього партнерства. Як повідомив пан Лінкявічус, близько 70 країн ведуть сьогодні діалог з НАТО; серед них і Росія, яка досі розглядає НАТО як безпекову загрозу у своїй військовій доктрині, хоча НАТО у своїх офіційних документах заявив про своє бачення Росії як майбутнього партнера.
Утім, за словами дипломата, саме Москва є «еталоном» інтенсивності співпраці з НАТО. Пан Лінкявічус, зокрема, сказав: «Найінтенсивніші відносини, найбільший діалог у НАТО – з Росією. Співпраця охоплює 11 сфер, існують численні робочі групи. А де результат, де ця ефективність?»
Дипломат відзначив, що нинішня українська влада теж співпрацює з НАТО інтенсивно і завжди надавала значення відносинам з Альянсом. «Янукович був учасником стратегічних рішень Україні з приводу НАТО в часи прем’єрства, його підпис стоїть під цими документами», – нагадав пан Лінкявічус.
Щодо перспектив для Грузії отримати План дій щодо членства в НАТО на травневому саміті, дипломат висловив сумнів, що ПДЧ може бути ефективнішим за вже наявний формат. «Грузії не потрібен ПДЧ. Що потрібно тепер – це не зійти зі шляху реформ і не піддаватися на провокації. І бути готовими, коли прийде момент», – сказав дипломат.
«ПДЧ був би важливий, якби у Грузії не було доступу до механізму, можливості проводити підготовку до вступу, чи не було цієї обіцянки: так, лише від вас залежить, чи будете ви членами НАТО, – сказав Лінкас Лінкявічус. – План дій щодо членства – це механізм. Країна виконує зобов’язання, Альянс робить зауваження. То що, це не відбувається? Відбувається. Робота Комісії Грузія-НАТО дуже інтенсивна на всіх рівнях. Політичні зобов’язання міцніші, ніж ті, які були у нас у свій час. Деякі країни думають, що потрібно ще щось, крім цього: політичне рішення, позитивна політична воля від всіх 28 країн-членів Альянсу. А якщо один або два скептики скажуть – а їх зараз не один і не два, а більше, – що Грузія ще не готова, значить, вона не готова », – вважає посол.
Пан Лінкявічус відзначив, що у свій час Литва не мала ПДЧ, а у приватних розмовах із західними політиками не раз лунали фрази про те, що вона ніколи не буде членом НАТО, бо це суперечить інтересам деяких інших важливих для Заходу країн. В певний час наприкінці 90-х рр. Україна навіть випереджала Литву за темпами співпраці з Альянсом. Проте Вільнюсу допомогли одностайність і чіткість ухваленого стратегічного рішення. Вступ до НАТО дав змогу Литві гарантувати безпеку і навіть отримати суто матеріальну вигоду. Коли у 2004 – 2008 рр. Литва сплатила до бюджету НАТО 10 млн. євро, то за той самий час вона отримала 30 млн.
Лінас Лінкявічус також висловив думку, що українці потребують більше інформації про НАТО, щоб ухвалити осмислене рішення: ті, хто раніше не сприймав Альянс, часто змінюють свою думку, дізнавшись про нього більше.

{2}
Альона Гетьманчук, директор Інституту світової політики
{4}
Лінас Лінкявічус
{7}
Катерина Зарембо, заступник директора ІСП
{6}
Ілона Ярмолюк, журналіст
{5}
Марек Шафін, посольство Словаччини
{8}
Роман Горбик, аналітик ІСП
{9}
Денис Рафальський, KyivPost
{3}
Лінас Лінкявічус