Публікації

Київ погодиться не на всі вимоги росіян? Попри зближення України з Росією, київський уряд не має наміру виконувати всі умови Кремля. Зокрема, Україна не планує визнавати Абхазію і Південну Осетію. Навряд чи відбудеться і пропоноване Владіміром Путіним об‘єднання «Газпрому» і «Нафтогазу» – пишуть Пьотр Косцинський і Тетяна Серветник в польській Rzeczpospolita.Уряд Віктора Януковича не визнає Абхазію і Південну Осетію – жест убік Заходу.\
«Для нас питання територіальної цілісності і непорушності кордонів – питання принципів. Крапка», – заявив глава української дипломатії Костянтин Грищенко в інтерв’ю газеті «Коммерсантъ-Украина». Це була відповідь на запитання, чи визнає Україна незалежність двох республік, які прагнуть повного відокремлення від Грузії. Не буде також нових російських баз в Україні. «Конституція України забороняє створення інших баз, окрім існуючої бази Чорноморського флоту», – додав міністр.
Грищенко також повідомив, що Україна не збирається змінювати свій статус у Співдружності незалежних держав. Її членство в СНД – неформальне. «Для активізації нашої участі в СНД достатньо буде нинішнього статусу», – сказав міністр. Він підкреслив, що чинний уряд відмовляється від попередніх підходів (наприклад, екс-президента Віктора Ющенка) – ніби «в СНД нічого доброго на нас не чекає» – але водночас дотримується переконання, що було б нереально вважати, ніби «СНД вирішить усі наші проблеми».

Україна обережна

За словами експертів у Києві, команда президента Януковича дуже обережно підходить до питання Абхазії і Південної Осетії, бо Україна сама має територіальні проблеми. Київ вів суперечку з Румунією за острів Зміїний у Чорному морі, а в Криму не бракує прихильників приєднання півострову до Росії.
«Я радий, що хтось розумний зміг пояснити Януковичу, чим могло б загрожувати Україні визнання сепаратистських грузинських республік», – каже Rzeczpospolita київський політолог Олександр Палій. На думку Альони Гетьманчук, директора Інституту світової політики (Київ), Україна не мала б жодної користі від визнання Абхазії і Південної Осетії. «А шкода була б суттєвою. Ізоляція на міжнародній арені, розрив відносин з Грузією і співвідповідальність за виселення більше 200 тис. грузинів з Абхазії в останні роки», – каже Rzeczpospolita Гетьманчук.
Саме Інститут світової політики ініціював дискусію щодо позиції України у цьому питанні. Заява інституту була донесена до українських і іноземних журналістів, експертів, політиків (зокрема, наприклад, до канцлера Німеччини Анґели Меркель) і дипломатів. «Ми знали, що рано чи пізно Росія поставить владі у Києві питання про Абхазію і Південну Осетію. Ми б хотіли, щоб не було запізно», – додає Гетьманчук.

Мови і підручники

На думку експертів, Москва може проковтнути складне для неї рішення Києва. Олександр Палій нагадує, що влада в Україні і так пішла на дуже великі поступки Кремлю в обмін на сумнівні економічні вигоди, зокрема, зниження ціни на газ. І йдеться не тільки про питання безпеки, такі як подовження терміну розташування в Криму Чорноморського флоту.
До українських шкіл повертається російська мова. Відомий своїми скандальними ідеями міністр освіти Дмитро Табачник пропонував навіть розробити спільний підручник з історії. Аргументував він це тим, що в українських підручниках «просто брехня». Віце-прем’єр-міністр Володимир Семиноженко виступає проти. «Такий підручник не планується. У нас будуть українські підручники, в Росії – російські», – сказав він. Однак Табачник послідовно проводить русифікацію української освіти.
Можливо, Київ також стане привітнішим з російськими політиками, відомими своїми антиукраїнськими виступами. Міська рада Сєвєродонецька – російськомовного міста на сході України – закликала президента Януковича скасувати рішення про визнання мера Москви Юрія Лужкова персоною нон-ґрата. Служба безпеки України в травні 2008 року заборонила Лужкову в’їзд в Україну у зв’язку з його заявою, що Севастополь має належати Росії. За рішення щодо Лужкова проголосував 41 депутат – двоє утрималися.
Ці двоє – з Блоку Юлії Тимошенко – стверджували, що голосувалиа б проти, але Лужков – почесний громадянин Сєвєродонецька. Місто прославилося завдяки з’їзду представників влади східних областей України, що відбувся під час Помаранчевої революції у 2004 році. Учасники виголошували тоді сепаратистські гасла.

«Газпром» і «Нафтогаз» будуть окремими структурами

Президент України розвіяв сподівання російської влади на об’єднання енергетичних компаній «Газпром» і «Нафтогаз». В інтерв’ю для BBC Віктор Янукович сказав, що Москва не погодиться на те, щоб ці компанії мали рівні частки у спільному підприємстві. «Тому ця пропозиція видається жартом», – зазначив лідер країни. Із пропозицією виступив прем’єр-міністр Владімір Путін. Янукович сказав, що об’єднання можливе на паритетних засадах, що уможливлять доступ України до активів «Газпрому». Однак, за словами експертів, Москва хотіла б мати контрольний пакет. У переговорах про модернізацію українських газопроводів, окрім Росії, має брати участь Європейський Союз. «Контролювати систему може Росія і Європа, в залежності від інвестицій у модернізацію», – додав Янукович.