Публікації

Пост в блог на “Українській правді” директорки ІСП Альони ГетьманчукПам”ятаєте, на минулому тижні я писала в “Дзеркалі тижня” про стратегічний документ щодо України, який виробляється у надрах партії Меркель у Німеччині, і в обговоренні якого мені та колезі з Інституту світової політики пощастило взяти участь в Бундестазі на його зародковій стадії? Отож, документ вже пройшов всі кола партійного “пекла” ХДС/ХСС і вчора був оприлюднений. Звісно, деякі з важливих моментів не пройшли партійний фільтр, але, як на мене, це все одно доволі прогресивний документ. Одна фраза “Ми – партія на боці України” чого лише вартує.\
Звісно, недаремно, що цей документ вирішили оприлюднити за два дні до президентської зустрічі в нормандському форматі. Очевидно, щоб дещо підсолодити пілюлю. Партнери нашого Інституту в ХДС/ХСС теж зізнаються: “Ми віримо, що цей документ надішле правильні сигнали перед цією зустріччю”.

Отож, документ називається “За активну європейську політику щодо України”. Головні ідеї його такі:

– На кону – репутація Євросоюзу. Підтримка України – це стратегічний виклик для всього Євросоюзу. ХДС/ХСС усвідомлює, що від успіху України залежить репутація (“м’яка сила”) усього Євросоюзу – як його сприйматимуть у світі;

– Більше коштів. Україна зможе розраховувати на більшу підтримку, якщо демонструватиме результати на реформаторському шляху. У документі зазначається, що Україна потребує на модернізацію 100 млрд. євро. Вочевидь, перед ЄС постає завдання знайти відповідні ресурси;

– Суворий контроль. ЄС повинен пильніше стежити за процесом реформ. Цитата: “Істотними умовами для грошової винагороди мусять стати сувора обумовленість до найдрібніших деталей і безперервний контроль за виконанням реформ”.

– Веймарський трикутник + Україна. Німеччина, Франція та Польща мають зайняти лідерські позиції з підтримки реформ в Україні; вони так само мають донести решті країн Євросоюзу необхідність підтримки України;

– Партія Меркель – за Україну. Чи не найгучніший пункт документу під номером 19: “Наша партія на боці України, і в цьому не повинно залишатися жодних сумнівів”.

Звичайно, поява цього документа не повинна створювати ілюзію, що на Україну чекає безумовна, масштабна підтримка відповідно до кожної букви заяви вже відсьогодні. По-перше, вочевидь, в самому ХДС/ХСС поки що викристалізовується консенсусне бачення щодо сильнішої підтримки України. По-друге, для реалізації документа потрібно, аби його підтримали коаліційні партнери – соціал-демократи, які раніше частенько заявляли про необхідність діалогу з Росією. По-третє, як справедливо, мовиться в декларації: потрібна цілісна, рішуча політика всього ЄС – від півдня до півночі, від заходу до сходу (поки що ця цілісність бажає кращого).

Утім, старт даний обнадійливий. Такі політичні сили як ХДС/ХСС не звикли кидати слів на вітер – вони далекі від дешевого популізму, який якраз процвітає в Україні (німецькі політики, дипломати не приховують свого роздратування навіть у публічних виступах з приводу окремих напівопозиційних-напівкоаліційних лідерів України). Якщо Україна зуміє правильно зреагувати на ініціативу німецьких консерваторів (завдання максимум – показати очікувані результати в реформах, а насамперед у боротьбі з корупцією; завдання мінімум – активізувати міжпарламентські контакти). Від України не менше залежить, чи перетвориться заява впливової німецької фракції в дорожню карту всього ЄС.

Інститут світової політики пропонує повний текст документа ХДС/ХСС нижче. Неофіційний переклад зроблений нашими експертами, тому не судіть строго.

За активну європейську політику щодо України

1. Навіть у той час, коли перемир’я на Сході України триває, політичні цілі і дії Москви спрямовані на дестабілізацію України, а також на перешкоджання її зближення із ЄС.

2. Водночас Москва вимагає від ЄС, аби він враховував її домовленості з Україною. Російський президент Путін прагне геополітично використати уявні труднощі ЄС. Він не вважає ЄС за належного партнера.

3. Йдеться про те, чи має ЄС політичну волю і силу, аби діяти проти Москви з допомогою політичних та дипломатичних засобів і водночас підтримувати реформаторські і модернізаційні зусилля Києва таким чином, щоб вони мали успіх.

4. Успішність перетворень в Україні, незважаючи на російську анексію Криму і воєнну інтервенцію Росії до Донбасу, є стратегічним викликом для ЄС.

I.

5. Підписанням Угоди про асоціацію ми не лише оголосили про підтримку зближення України з ЄС та необхідних для цього реформ. Підписавши Угоду про асоціацію ми також взяли на себе відповідальності захищати суверенітет та європейське рішення України. В рамках програм модернізації ми покликані підтримувати позитивний економічний та інституційний розвиток, щоб Україна могла протистояти дестабілізуючим діям Росії і могла реалізувати свій великий потенціал таким чином, щоб країна змогла стати партнером, що сповідує спіьні з ЄС цінності, за умови, що вона готова до цих незамінних внутрішніх реформ.

6. Україна, яка б відмовилася від європейського розвитку та стала економічно і політично слабкою, перетворившись на своєрідну буферну зону між ЄС і Росією, а відтак роздерта, може мати дестабілізуючий вплив не тільки безпосередньо на своїх сусідів таких, як Грузія і Молдова, але також і на всю Європу.

Тривала політична і економічна нестабільність України і, відтак, пов’язана з цим відсутність якихось перспектив для великої кількості населення може призвести до масової хвилі мігрантів, які хлинуть не лише до сусідніх країн ЄС. Водночас Україну залишатимуть передусім високоосвічені українці, яких бракуватиме для модернізації. Тому ми мусимо спрямувати зусилля на те, щоб не допустити виникнення нових підстав для виїзду людей з країни.

7. Від модернізованої України Європа може виграти не лише економічно. Країна має значний технологічний потенціал, добре освічених спеціалістів, інженерів і важливі природні ресурси. Країна потенційно дуже цікава для інвесторів, якщо й інші інвестиційні чинники такі як, наприклад, боротьба з корупцією, будуть цьому сприяти.

8. За нашою підтримкою європейського шляху України також дуже пильно стежать за межами ЄС. Йдеться також про самоствердження Європи як спільноти цінностей і втілення її soft power у світі.

II.

9. Немає гарантій, що європейський шлях України вдасться. Захід не має плекати ілюзії, що в політичних сил в Україні достатньо волі і спроможностей, щоб втілити усі необхідні реформи самотужки.

10. Позаяк цілий ЄС опинився перед викликом, ми повинні намагатися зробити Україну завданням усіх європейців, зокрема, наприклад, партнерів ЄС у Середземному морі. Таким чином Україна повинна бути певною, що її прагнення є ідентичними прагненням партнерів з Центральної і Східної Європи.

11. Уряд Німеччини взяв на себе ініціативу з вирішення кризи в Україні. Це лідерство має посилити Німеччину завдяки політичній та економічній стабілізації України. Це має здійснюватися в тісній співпраці з Францією, але, крім того, передусім із Польщею. Адже для багатьох українців Польща як сусід є орієнтиром для європейських перетворень.

12. Будучи Президентом Європейської ради Дональд Туск виконує ключову роль в цьому процесі. Він і Європейська Комісія мають вимагати від президента і уряду України необхідних реформ та їх відповідної та якнайшвидшої реалізації.

III.

13. У світлі жахливого економічного стану трансформація України потрібна негайно. Це вимагає значно більш високого темпу реформ і їх реалізації. Це стосується, зокрема, всеохопної судової системи і ефективної боротьби з корупцією, адже і те, і інше є ключовими вимогами для успішної модернізації та іноземних інвестицій.

14. Узята ЄС відповідальність з підписанням Угоди про Асоціацію дає нам не тільки право, але й зобов’язує нас рішуче вимагати від Києва необхідних для трансформації реформ та їх втілення й водночас створювати необхідні для них умови.

15. Україна потребує модернізації інфраструктури, управління та правосуддя, модернізації навчальних закладів та промисловості, на що за оцінками європейських банків з розвитку знадобиться близько 100 млрд. євро.

16. Необхідні для цієї мети фінансові надходження не можуть, утім, відбутися без попереднього виконання стійких реформ і без абсолютно інших правових і конституційних практик. Це означає, що істотними умовами для грошової винагороди мусять стати сувора обумовленість до найдрібніших деталей і безперервний контроль за виконанням реформ.

17. Необхідно, аби всі відповідні суспільні групи узяли на себе відповідальність за подальший розвиток країни. Масштабом для цього є положення Угоди про асоціацію, які передбачають трансформацію в напрямку європейської моделі шляхом подолання пострадянської системи, в якій бракує розподілу політичних і економічних інтересів. Необхідно також, аби вплив олігархів на державу і уряд було суттєво обмежено і відповідні ініціативи й закони рішуче впроваджувалися.

18. Коли внаслідок децентралізації місцеві органи влади отримають значно більше прав і можливостей, українці повинні бути спроможні справитися з новими обов’язками. Потрібні будуть люди до місцевих рад, які мають практичний досвід. Зважаючи на досвід об’єднання Німеччини, ми могли б відправити до України для консультацій на короткий період досвідчених спеціалістів з муніципальних і бюджетних справ.

IV.

19. Наша партія на боці України, і в цьому не повинно залишатися жодних сумнівів.

20. Водночас ми маємо значний інтерес до відновлення відносин з Росією. Адже існує багато питань і викликів, які ми можемо ліпше вирішити у співпраці з Росією. Але Росія повинна до цього бути готовою. Необхідною умовою для нового початку є повноцінне виконання Москвою своїх зобов’язань відповідно до Мінських угод, що стали би підставою для скасування економічних санкцій.