9 березня 1966 року генерал де Голль хлопнув дверима в НАТО. Ні, як відомо, з Альянсу Францію він не вивів, але з військової структури – Комітету військового планування і Групи ядерного планування – так.Французькому президенту надто не хотілось підпорядковувати французьких військових американському командуванню й бачити на території своєї країни «чужі» військові бази. Ось він і вибухнув. \
Звісно, подія, яка сталась в цей день ледве не півстоліття тому була дійсно безпрецедентною, але про неї можна було б спокійно забути, якби не одне «але». Вже за кілька тижнів – на ювілейному саміті НАТО 3-4 квітня – Франція повернеться у військову структуру Альянсу. Тобто, через більш, ніж сорок років, одна з дванадцяти засновниць НАТО відновить своє повноцінне членство в Північно-Атлантичній організації.
Причому зробити це президент Саркозі планує якомога помпезніше. Наскільки важливо це для французького президента особисто, можна було пересвідчитись, коли він пару тижнів тому влаштував справжній дипломатичний демарш з приводу розсадки гостей на цій святковій зустрічі. Для тих, хто не особливо слідкує за діяльністю імпульсивного французького лідера, нагадаю: Саркозі пригрозив взагалі бойкотувати поважне зібрання, якщо його – президента країни, котра не просто господарюватиме на цій зустрічі (саміт відбуватиметься на французько-німецькому кордоні – у Страсбурзі та Келі), а ще й урочисто повертатиметься до військової структури НАТО – посадять за алфавітним порядком, а не праворуч від генсека Альянсу Яапа де Хооп Схеффера. Дарма, що таким чином французький лідер фактично вимагав порушити усталене правило Альянсу, тобто розсадку за алфавітом. Тим не менше, в Брюсселі пішли назустріч Саркозі: поки в залі перебуватимуть камери, він таки сидітиме праворуч біля генсека, а вже потім пересяде на своє законне «алфавітне» місце.
Про що ж свідчить відновлення повноцінного членства Франції в НАТО? Передусім про те, що незважаючи на всі розмови про розчарування в Альянсі, про створення інших безпекових організацій, адекватної альтернативи йому на сьогодні нема. І це розуміють не лише у Вашингтоні, Празі чи Вільнюсі, а й в Парижі. Дехто може сказати, що Саркозі повертає країну до військової структури НАТО лише тому, що зміг виторгувати в обмін на цей крок призначення французького представника Альянсу на одну з двох ключових військових посад у НАТО – а саме командувача стратегічним командуванням Альянсу з трансформації в Норфолку (штат Вірджинія, США).
Торг дійсно мав місце. Але знову ж виникає питання: якщо французи НАТО давно «списали» на користь європейської системи безпеки, як прагнуть донести деякі українські опоненти Альянсу, то для чого Парижу одна з ключових військових посад саме в НАТО? Адже, насправді, Саркозі не перший французький президент, який спробував «вибити» в американців цей пост. У 1997 році Жак Ширак теж намагався в обмін на повернення до військової структури Альянсу здобути для своєї країни право командувати південним крилом НАТО, проте тодішній президент США Білл Клінтон категорично відкинув цей варіант.
Так, у французьких владних колах і сьогодні можна зустріти чимало людей, антиамериканські настрої яких помітні навіть неозброєним оком (особливо це стосується тамтешнього МЗС) та навіть вони вимушені визнавати: НАТО – не ідеальна, проте безальтернативна форма захисту в тому числі і їх національної безпеки. І хто як не французький президент це розуміє.
Розуміють, очевидно, і прості обивателі Франції та й загалом Старої Європи. Минулорічне опитування Фонду Маршалла демонструє: порівняно з 2006 роком підтримка НАТО у європейських країнах (в тому числі Франції, Німеччини, Португалії, Нідерландів та Іспанії) виросла на 4%. Наприклад, з тим, що НАТО грає важливу роль в забезпеченні національної безпеки країн Європи, погодились 58% учасників опитування. А 67% опитаних вважають, що Євросоюзу потрібно вирішувати проблеми міжнародної безпеки «у партнерстві зі США, а не самостійно». Отож, наступного разу, шановні читачі, коли хтось із вас буде дивитись по російському (чи навіть по українському) телебаченню сюжети про те, що європейці НАТО не підтримують – згадайте, будь-ласка, про ці цифри.
Тема коментаря
Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme.
Тема коментаря
Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme.