Публікації

Блог Директора Інституту світової політики Альони Гетьманчук для “УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВДИ”У колах рекламістів подейкують, що у пивного бренду “Carlsberg” в Україні з’явилась певна проблема. Як відомо, компанія є офіційним партнером “Євро-2012”, але згідно з спеціально замовленим нею опитуванням, українці чомусь вважають, що пивний партнер футбольного євро чемпіонату – пиво “Чернігівське”.В України – чи точніше української влади – теж є подібна проблема. Якби вона не намагалась позиціонуватись як своєрідний регіональний лідер, зразок демократії на пострадянському просторі, відданий прихильник євроінтеграції та новоявлений борець з корупцією, її все одно асоціюють з союзником Росії, олігархами, корупцією й просто великою країною чи територією, яка все ніяк не може визначитись, до якого зовнішньополітичного берега пристати. Або ж з Помаранчевою революцією – явно не найкращими спогадами для Президента Януковича і Ко.

На такий висновок мене наштовхнув рейтинг асоціацій, який викликає Україна в шести країнах регіону, оприлюднений сьогодні в Інституті світової політики. А точніше – в інтелектуальних колах Росії, Білорусі, Молдови, Грузії, Польщі та Румунії. Можливо, найкраща новина цього рейтингу, що Україна перестала асоціюватись з Чорнобилем, який шлейфом тягнувся за нею ледве не до останнього часу. Непогана новина полягає і в тому, що в сусідніх Білорусі та Росії серед головних асоціацій з Україною значаться “відпочинок” або “відпочинок в Криму”. До речі, така асоціація з Україною панує не лише в сусідніх країнах. Як виявилось, не в останню чергу з Кримом асоціював Україну і китайський лідер Ху Дзіньтао, якому Ялта так запала в душу ще під час перебування у складі делегації Цзянь Цземіня десять років тому, що він захотів знову повернутись на кримське узбережжя й під час власного візиту до Україну. Але це вже тема іншого дослідження…

Гарною новиною є і те, що майже у всіх країнах регіону найбільше балів набрали позитивно-нейтральні асоціації з Україною на кшталт “дружня країна” (як у Грузії), “відпочинок” (як у Росії) чи “козаки” (як у Румунії). Погана новина у тому, що в Польщі переміг зовсім не позитивний, і навіть далеко не нейтральний асоціативний ряд. А саме – “корупція, дефіцит демократії, олігархи”. Асоціативний ряд, який одним розчерком пера перекреслює лояльні згадки про Україну серед експертів пострадянських сусідів України.

Польський асоціативний ряд можна вважати альтернативним “привітом” від Польщі у день візиту до Києва Радека Сікорського. Як пояснили мені в Варшаві тижні два тому, польський міністр закордонних справ вирішив приїхати до Києва напередодні головування Польщі в ЄС, щоб переконатись, чи все нормально просувається з переговорами по Зоні вільної торгівлі з Євросоюзом. Переконуватись дійсно є в чому: якось не дуже впевнено говорять в Києві про те, коли все ж таки буде поставлена крапка в цьому багастраждальному процесі. Один з головних кураторів нашої євроінтеграції на моє трохи провокаційне запитання про останній раунд переговорів по ЗВТ, відповів на минулому тижні досить таки двозначно: “кожний наступний раунд переговорів може бути останнім”. А своєрідним дедлайном закінчення переговорів для української сторони взагалі, виявляється, є грудневий саміт Україна-ЄС.

Те, що до грудня багато чого може змінитись – факт. От і в найближчу суботу Владімір Путін приїжджає до Криму, як не забувають наголосити російські дипломати, на запрошення української сторони. Мовляв, українці дозріли, щоб запропонувати якийсь адекватний обмін за газову знижку. А судячи з того, що для Росії, як я вже згадувала раніше, адекватних бартерів було лише два – злиття (СП) “Нафтогазу” й “Газпрому” і новий підхід Києва до питання інтеграції в Митний Союз – можна здогадатись, яку меншу кров виберуть в українській столиці.

І, повертаючись до асоціацій, найгіршою новиною для України має бути те, що за двадцять років незалежності їй не вдалось створити жодної позитивної асоціації з Україною, крім, можливо, Помаранчевої революції. Сьогоднішній позитив в асоціаціях зводиться до вічно нейтрального “велика країна”, “українська кухня” (тобто борщ і сало) чи “українська культура”. В Україні чомусь ніяк не можуть зрозуміти тієї простої думки, що країна велика не настільки, наскільки далеко простягаються її кордони. Вона велика настільки, наскільки далеко йде від неї випромінювання. Позитивні асоціації – це і є тим самим випромінюванням