Публікації

Інтернет-видання “Главком” про Форум ІСП «День Євроатлантичного партнерства: підсумки саміту НАТО в Уельсі», що відбувся 10 вересня 2014 року.Україна потребує від НАТО реальної підтримки, бажано військової. А Північноатлантичний альянс у свою чергу наполягає, що єдина зброя, яку наразі варто застосувати проти Росії – санкції. Такі основні меседжі «Дня Євроатлантичного партнерства: підсумки саміту НАТО в Уельсі», організованого Інститутом світової політики спільно з Центром інформації та документації НАТО в Україні».\
До участі в дискусії стосовно результатів саміту «Україна – НАТО», який проходив 4-5 вересня, були запрошені представники НАТО, посли країн-членів Альянсу, українські урядовці, незалежні експерти як із України, так із-за кордону, відбулося також відео включення зі штаб-квартири НАТО. Головною темою для обговорення стали сподівання обох сторін. Варто зазначити, що у більшості випадків вони діаметрально протилежні.

Представники НАТО наголошували на безумовних перевагах, які здобула Україна на останньому саміті. Серед них називають, в першу чергу, консолідацію країн-членів НАТО. «Україна та український президент отримали 28 союзників», – констатував заступник Генерального секретаря НАТО з надзвичайних безпекових викликів Джеймі Шей. За його словами останній саміт був один із історично найважливіших та найзмістовніших – було ухвалено низку визначальних рішень. Заразом Шей акцентував увагу на тому, що концепція людських цінностей та ліберальної демократії все ще є ключовими для Альянсу, який хоче це продемонструвати. Водночас, представник Північноатлантичного альянсу відзначив важливість солідарності із Україною та наголосив на готовності НАТО їй допомагати – за результатами саміту було вирішено утворити чотири трастові фонди по таких напрямках: логістика, зв’язок, допомога пораненим силовикам, кіберзахист.

Про допомогу іншого штибу не йдеться. НАТО наполягає на антивоєнній риториці й сповідує непорушну віру в дієвість санкцій. «Існує цілий діапазон міжнародних інституцій та інструментів, через застосування яких Великобританія та інші європейські країни можуть здійснювати тиск на Росію, щоб досягти більш конструктивної взаємодії та деескалації конфлікту», – вважає Надзвичайний і Повноважний посол Великобританії в Україні Саймон Сміт. Він наголосив, що відповідно до Будапештського меморандуму, підписанти угоди, в тому числі Великобританія, мають надавати консультації Україні в разі агресії чи економічного тиску й не більше. «Ми будемо переконувати партнерів нарощувати санкції, доки Росія не змінить свою стратегію та не визнає своєї відповідальності», – сказав Саймон Сміт. «Іншого вирішення цього конфлікту, окрім політичного, не існує», – додав він.

Старший науковий співробітник Атлантичної ради (США) Адріан Каратницький відзначив тенденції до перетворення НАТО на гуманітарну структуру. За його словами, теоретично, Великобританія, Польща та США могли б надавати Україні більшу підтримку, особливо, в питанні озброєння. Власне, саме США і має найбільший арсенал зброї. За підрахунками експертів, близько 80% збройної техніки Північноатлантичного альянсу належать Сполученим Штатам. Водночас, як пояснив Каратницький, чекати на швидку реакцію від Вашингтона не варто. «Зараз американське суспільство втомлене від різних військових проектів, у яких Америка брала участь, і політика Барака Обами відповідає таким очікуванням. Ситуація може змінитися тільки після президентських виборів, які відбудуться через півтора року», – констатував експерт і додав, що можливі зміни залежать від того, хто переможе в президентській гонці.

Не готові ділитися зброєю й інші країни-члени НАТО. «Питання надання зброї не є колективним, воно вирішується кожною країною окремо. Національне законодавство Норвегії, наприклад, дуже жорстке в частині експорту зброї, а питання законодавства не вирішуються за один день», – пояснює Надзвичайний і Повноважний посол Королівства Норвегія Йон Елведал Фредріксен. За його словами, Норвегія, як і інші члени НАТО, підтримує Україну і мирний план Порошенка. «Ми маємо міцну віру в безпеку: передбачену політику та надійних партнерів», – зазначив Фредріксен.

Останнім пазлом у цілісній картині позиції НАТО стали досить прагматичні думки висловлені заступником директора Центру демократичного контролю над збройними силами (Швейцарія) Філіппом Флурі. «Не питайте, що НАТО може зробити для вас, подумайте, що ви зробили для НАТО, – сказав експерт. – Раніше ваше суспільство не було зразком західних цінностей. Ваших урядовців і зараз можна зустріти у «Борисполі», звідки вони летять на свої вілли, ваше суспільство обрало колишнього президента (мова про Януковича, – «Главком»). Виборців і платників податків на Заході треба переконати в тому, що ви – дійсно частина Західного світу». За словами Флурі, Україна отримала не союзників, а партнерів. Він наголосив, що усі країни-члени НАТО дотримуються певних правил і роблять спільну інвестицію у свою безпеку. «Ми не світова поліція, а платформа для оборони», – резюмував він. «Не крадіть і не брешіть, не обирайте на владні посади тих, хто це робить, не давайте їм імунітет – досягніть західних стандартів. Живіть за стандартами, які ви декларуєте», – порадив він українцям. За словами Флурі провести реальні реформи не так вже й важко, варто лише встановити чесні правила для всіх і дотримуватися їх. «Без чесності, боротьби із корупцією та встановлення верховенства права співпраці не буде», – відрізав Філіпп Флурі.

Українське ж експертне середовище поставилося до заяв колег із НАТО не дуже лояльно. Основні вимоги, які висували експерти до НАТО були: ізоляція Путіна, дієві санкції проти Росії та зброя як сигнал спільної боротьби. Колишній Міністр закордонних справ Володимир Огризко зауважив, що саміт не приніс бажаних результатів. «Спочатку здавалося, що Росія знищила систему безпеки, але, з огляду на останні події, можна зробити висновок, що цієї системи не існувало. Жодних систем-гарантій немає», – вважає Огризко. Він наголосив на неповносправності організацій та деяких країн в сфері виконання взятих ними обов’язків. «Великобританія та США не здатні виконати зобов’язання Будапештського меморандуму. ООН тільки й робить, що продукує заяви. ОБСЄ не може ухвалювати жодних рішень, бо їх блокують представники Росії. НАТО також не повною мірою відповідає своїм функціям», – констатує колишній очільник МЗС.

Українські експерти в один голос закликали Північноатлантичний альянс переглянути своє ставлення до Росії. Вони наголошують, що на останньому саміті було винесено абсолютно хибне рішення про збереження партнерських стосунків із Росією. «Молдова, Грузія, Карабах, Україна – всі ці приклади дають приводи для стримування та запобігання агресії, а не для партнерства», – говорить Огризко. На його думку, було б доцільно утворити центри, у Польщі, країнах Балтії, Україні, які б вивчали дії Росії, знаючи її менталітет та маючи досвід взаємодії із цією країною.

«Дефіцит безпеки спричинено тим, що Росію перестали розглядати як ворога», – поділяє цю ж позицію Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський. За його словами, навіть більш вагомим внеском НАТО у відбудову української безпеки могло б стати не постачання зброї, а застосування афганського досвіду: допомога у підготовці та проведенні виборів, інтеграція, економічна та гуманітарна допомога. «Допомога у перебудові економіки та інвестиції у Східну Україну могли б призвести до підняття рівня довіри населення Донбасу не лише до НАТО, а й до центральної влади», – відзначив Сунгуровський. На думку експерта Центру Разумкова, небезпека ескалації може бути і у виборчій кампанії. Не можна щоб претенденти на мандати народної довіри забували про зовнішнього ворога та починали війни між собою.

Критики зазнала і відмова від надання Україні зброї. «Якби НАТО пішло на такий крок, це було б чітким сигналом того, що воно, по-перше, не боїться Росії, і, по-друге, готове боротися за Україну», – підкреслив Директор Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Валентин Бадрак. «Україна стала на захист усіх європейських, загальнолюдських цінностей. Водночас Путін не зупиниться. За прогнозами експертів, щойно він утвердиться в так званій Новоросії, перейде до Латвії та Північного Казахстану», – стверджує Бадрак.

Більш стриманими у своїй риториці були представники влади. Заступник голови Адміністрації Президента України Валерій Чалий відзначив, що цей рік може стати Роком НАТО в Україні. Він відзначив, що позитивними сигналами є консолідація країн-членів довкола визнання окупації Криму та загрози для України з боку Росії. Водночас, він сказав, що зараз світ лише шукає вирішення подібних викликів. «Напередодні 11 вересня (річниці трагедії у США, яка сталася у 2001 р. – «ред.) ми можемо говорити, що світ стикався із тероризмом, а що робити із гібридними війнами він ще не знає», – сказав Чалий. За його словами, після саміту було прийнято рішення про ухвалення ряду доручень президента з активізації робочих груп із НАТО. Відновлення системи координації, відходу від старих радянських підходів співпраці. Чалий повідомив, що буде чимало кадрових змін у сфері взаємодії із Північноатлантичним альянсом.

Про переваги після саміту говорив і заступник Міністра оборони Ігор Кабаненко. «Зараз пріоритет надано двом напрямкам: безпосередній матеріально-технічній допомозі, наданні новітніх технологій, а також залучення сучасних менеджерських механізмів – пропозицій радників, які можуть допомогти ефективно провести реформи оборонного сектору». Також Кабаненко наголосив на не співмірності бюджетних витрат з російського та українського боку. «Росія виділила на війну (зброю, системи, радіозасоби тощо) 2 млрд. доларів. Україні ж надали допомогу у розмірі 15 млн. доларів. Але ми маємо відстояти свою незалежність», – сказав він.

Насамкінець директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук підсумувала, що в ході дискусії, представники НАТО та України «звірили годинники» й розвіяли певні ілюзії стосовно своїх очікувань. «Переваги співпраці України і НАТО не зводяться до питання надання зброї, – резюмувала вона, – є багато переваг в інших напрямках».

Автор: Анна Черевко